Київська міська клінічна лікарня № 9

Хочу запитати, як так стається що пацієнт виноватий що його лікують у терапії 2 поверх, 4 палала, 5 чоловік + лікуючий лікар захворів на ковід????? Прибула швидкою скрцевим нападом, положили мене вище вказане 19 січня 2024 року а зараз 25 січня 2024 рік лежу в інфекційному заразили в терапії ковідом перевели до інфекційного, іще роблять вигляд що ми винні у всьому ....харі їдло відкрадають, попросила катетора зняти то через отдолженіє мені зняли,відірвали старий пластирь і прилипшу ватку, там ранна дирка та гній, медсестра взяла ватку із кровю де робили укол і положила на рану потім втікла, чекаю 10хв, 20хв.немає.я встаю іду до кабінету і кажу доробіть свою роботу, я ж не буду тримати постійно другою рукою вату, наскільки я розумію що треба, зняти обробити рану спитром, прикласти марлю чи ватку і заклаїтипластирьом, забінтувати бінтом чи як? І хто це має робити?????? В чому моя винна, вона як отуруйно відкрила рота стіні дрожали звін стоят, це таке пояснення і обслуговування

Мої дорогі усі- усі ( від завідувачки до молодшої медсестрички) співробітники відділення інфекційної реанімації КНП «КМКЛ 9»! Я і уся моя родина безмежно вдячні Вам за спасіння моєї мамочки Колесник Н.В. Ми низько вклоняємось за Вашу турботу, чуйність, професіоналізм. Дякуємо за те, що подарували нам щастя «дихати» мамою, бабусею, прабабусею. Ви своїми крилами підняли не тільки її, а й спасли від розпачу нас. Ви шляхетні, талановиті, віддані своїй справі Янголи! Там де ви докладаєте руки ростуть квіти і одужують пацієнти. Благословенні Богом, будьте щасливі! На добро багаті, хай повертається Вам сторицею кожна добра справа! Мудрі і достойні, хай у Вас в серці та над Вашими головами панує мир, а Ваші близькі радують своїми посмішками. Обіймаємо душею, цілуємо серцем.

Велика подяка лікарям інфекційного відділення, зокрема Ірині Омельянівні, Костянтину Вікторовичу, медичним сестрам та молодшим медичним сестрам! Починаючи з приймального відділення все було добре, відношення до пацієнтів поважне. У відділенні зроблено ремонт,чисто,от тільки води гарячої не було, годують теж не погано,як для лікарні. Дуже вдячна за лікування мами всьому медичному персоналу, нарікань немає.

Вчора зверталася за допомогою до лікаря Даниленко Ігоря Володимировича.В 78 моєї матері перелом шийки бедра.Спочатку говорив ,привозити в п'ятницю на госпіталізацію,а коли приїхали,просто проігнорував,довго розмовляв з якимсь чоловіком в кабінеті,а потгалі кудись пішов заставивши її з білью сидіти в кріслі.Гавіть під час війни матеріальна сторона наших лікарів переважає над людяністю.Хоча я була готова заплатити,але після такого відношення,я більше звертатися за допомогою не буду.Дуже жаль ,що такі люди,які повинні допомагати ,думають тільки за свою користь.В любий час і при любих обставинах.Мою маму,не дивлячись на той біль ,який вона перенесла і труднощі з доставкою до установи ,так і не госпіталізували.

Дуже хороший медзаклад! Лікарі— професіонали! Хочу подякувати завреанімаціі інфекційного відділення 9 клінічної лікарні м. Києва Олені Юріівні, її колегам, медсестрам( вибачте, не знаю прізвищ), всім , хто врятував мені сина Ростислава! Лікарі від Бога! Рясних Господніх благословінь Вам і вашим родинам!

Хами просто.Для чого сидять люди і піднімають телефони і по 20 хвилин тільки чути фразу-почекайте мінуточку,зараз,зачекайте!! Приймальня для чого?????Може люди хвилюються за своїх близьких !!!Дирекція ,куди ви дивитесь???!!!

Сьогодні, 15.10.2020 року, намагалася в прийомні години (з 17.00 до 18.00 год.) відвідати свою родичку в неврологічному відділенні цієї лікарні. В приміщенні приймального відділення я необачно поставила пакунок з речами і ліками для важко хворої на стіл, за яким сидів ОХОРОНЕЦЬ, щоб одягти захисний одяг. Коли ОХОРОНЕЦЬ наказав прибрати пакет, я відповіла що зараз одягнуся і заберу, бо іншого місця в приміщенні немає. Він повторив вимогу, на що я відповіла: - не в зубах же мені тримати пакет і у відповідь почула:-В зубах! (!!!) Я відповіла, що зараз викличу поліцію і переставила пакет на огорожу підвального приміщення поруч, з ризиком його падіння в підвал. Ображений охоронець забажав перевірити мою перепустку у відділення, зневажливо припустивши її відсутність. Оглянувши надану перепустку, він її забрав, зазначивши, що вона нібито недійсна через якесь виправлення і у відділення мене не пропустить. Виправлення він не показав і силою видряпав з моїх рук перепустку, коли я спробувала забрати її зі столу. Після цього я відчула загрозу своїй особистій безпеці і припинила подальше сперечання. Сприяння від персоналу відділення щодо відвідування хворої я не отримала, отже залишається сподіватися, що хвилювання хворої через мою відсутність у визначений час не спричинить погіршення її здоров'я. Знахабнілість і зневажливість ОХОРОНЦЯ вражають!!! Особливо, коли мова йде про хвору з інсультом, яка щойно потрапила у відділення і не має при собі засобів догляду і можливості зв'язку з зовнішнім світом!! Не знайшовши допомоги в межах лікарні, прямуючи до виходу, я зустріла біля сусіднього з приймальним відділенням входу патрульний наряд поліції, а поки я міркувала над тим, чи викликати мені поліцію, чи звернутися до вже прибулих поліціянтів, на подвір'я лікарні прибула ще одна патрульна машина. Тож я вирішила не відволікати ще більше поліцейських і вирішувати свою проблему в інший спосіб. Сподіваюся на належну оцінку описаної ситуації адміністрацією медзакладу і адекватну реакцію. В такому ганебному і принизливому становищі перебувають більшість відвідувачів лікарні, що тривалий час стоять на ногах перед зачиненими дверима з пакунками підгузків, ліків та інших речей для хворих в руках і в зубах, без права голосу на захист своїх прав чи законних вимог, з ризиком для здоров'я за сперечання чі опір глузливому охоронцю чи знахабнілій санітарці.