Терапевтичне відділення

Пишу втретє. Писала "загальний" відгук. В переліку немає інтенсивної терапії, тому . Моєму обуренню немає меж. Мама потрапила в лікарню 16 листопада в ковідне відділення.Телефонувала кожного дня і не один раз, знаю, що важко працювати, не вистачає персоналу, небезпека, але знаходили хвилинку відповісти, ввічливо все розповідали(за винятком одного разу)- я вдячна. Кожного разу говорила медсестра і лікарям, щоб призначали все, що може допомогти, наших грошей не рахуйте.Чи є шанс, чи його немає- ми все зробимо, головне кажіть. І я зараз пишу не тому, що мамочка померла. Ви повинні були бачити, в якому стані( не маю на увазі хворобу) ваші пацієнти. Де проста людяність і співчуття????? Я просила, питала чи є людина, яку можна платно посадити біля мами , то відчула у відповідь таке обурення, ніби я найчеснішій людині взятку пропонувала. Та після похорон , коли сестра забрала речі мамині у мене не припиняються сльози... Зрозуміло, що не лікарі обслуговували хворих, але ж вони не могли не бачити... Речі страшні, а були і пелюшки і памперси і змінний одяг, ігроші і, накінець, телефон- наберіть, якщо щось потрібно.! Ви ж тільки телефонували- зразу усе приносили.Невже так важко сказати, щоб постіль ще приносили?Ми ж перепитували, уточняли.. Та саме ьільше -ЯК МОЖНА ВИЛІКУВАТИ ЛЮДИНУ В ТАКІЙ АНТИСАНІТАРІЇЇ??? У пакеті був посуд, а в посуді лазили ЧЕРВИ! !!!! СКАЖІТЬ , ЯК ЦЕ МОЖЛИВО?- НЕВЖЕ ЗА ЦЕ НІХТО НЕ ВІДПОВІДАЄ. А ЩЕ пластинка пігулок, які призначили і жодної , жодної не дали.Таке враження, що ви лікували не маму.Ми втратили найріднішу людину через елементарний недогляг . Я кланялася вам,співчувала і бажала здоров я, а тепер розумію, що вам було всерівно до чужого болю і горя і ніякого співчуття і переживання людського у вас немає, бо ви не могли не бачити, не чути , не слідкувати за мол.мед.персоналом. Ні проклинати, ні бажати нікому нічого не буду.Це ваше обличчя і совість Цей факт відношення в медичному закладі, і нехай це робота санітарок, але винні і медсестри , і лікарі- не можливо було цього не побачити . Винна може і одна людина,але ви працюєте з нею і оцей весь бруд і враження " ляже" на вашу лікарню.. Мами немає, дуже важко, та ще болячіше, що вона, така трудяжечка і чистюлічка, в такій самотності і нечистоті помирала. Я розповідатиму, бо вірила вам( узагальнено).