1 терапевтичне відділення

Дуже прикро і образливо, коли на теренах інтернет-ресурсів читаєш, або чуєш серед знайомих негативні відгуки про лікарів-хабарників, халатних, безвідповідальних, нефахівців тощо. Я ж зустрілась із зовсім інших відношенням медиків до пацієнта, починаючи з бригади швидкої допомоги. (На щастя, я відшукала і прізвище лікаря, і номер бригади). Це була бригада номер 162, лікар Глова. За браком кадрів з лікарем швидкої була тендітна, мила, знаюча медсестричка (прізвища не знаю, але дуже їй за все вдячна). Виклик зафіксований 29.12.2020р за адресою м. Львів, вул. Рубчака 31/11, Чоловська В. Т. о 23 годині. Я задихалась. Лікар в телефонному режимі (поки доїжджала швидка – хвилин 20) консультував і заспокоював, що вони вже близько… Потім майже година надання медичної допомоги: вимірювання тиску (220/140), кардіограма, ін’єкції, сатурація, кисень, декса. Чіткі та злагоджені професійні дії лікаря та медсестри. Далі ноші. Я відмовилась – їх двоє… Дійшла до машини, а далі – дорога до Топольної. Щоп’ятнадцять хвилин лікар цікавився, як я почуваюся, чи дати кисень тощо. Все оперативно, злагоджено та зі словами підтримки. Нарешті приймальне відділення невідкладної швидкої медичної допомоги. Швидко, оперативно: експрес-тест, флюорографія, кисень і висновок тесту – «позитивний». Через декілька хвилин палата Центру терапії ковідного відділення. Кисень, мазок-аналіз – на підтвердження тесту – і все як в тумані, як сон, як прострація: біль, задишка, температура, ломота, страх, відчай і велике бажання дихнути на повні груди і жити… З пів другої ночі і до п’ятої години ранку мені робить процедури та ін’єкції медична сестричка Хімяк Галина Володимирівна – бджілка-трудівниця, фахівець своєї справи, ніжним, лагідним, спокійним тоном, не дивлячись на 5 годину ранку, турботливо уточнює, в яку вену краще колоти, чи мені зручно, чи не відчуваю дискомфорту, чи добре почуваюся. (Почуваюся ніяково). «Зіпсувала Вам ніч». А у відповідь чую: «Нічого страшного, це моя робота.» І слова підтримки: «Все буде добре, все минеться». А далі підключається ціла команда моїх рятувальників – Ангелів в блакитних скафандрах – висококваліфікованих фахівців-професіоналів Центру терапії, відданих Клятві Гіппократа. Це ніжна, тендітна, виконавча, відповідальна, уважна до кожного слова пацієнта, знаюча (як на мене, з високою фаховою базою знань) мій лікуючий лікар Чучвич Тетяна Ярославівна, яка попри призначення лікування, щоразу намагається організувати консультації спеціалістів різних напрямків, щодо інших моїх супутніх захворювань. Безмежно вдячна за все, Тетяно Ярославівно! Бездоганно, професійно виконували свої обов’язки практики-медсестрички: Попович Оксана Степанівна, Лепак Тетяна, Микитин Надія Павлівна, медбрат Цюлуйман Ігор Степанович. Бездоганно справляється зі своїми обов’язками молодший медсестринський персонал, в особі Паски Ганни Федорівни, П’єц Ірини та Бельської Оксани. Щира подяка вам і низький уклін за вашу працю та людяність. На подяку заслуговує працівник лабораторії Гнот Зоряна, яка завжди своєчасно робила забори аналізів хворим. Ви, працівники Центру терапії, Люди з великої букви, професіонали своєї справи, фахова команда. І що приємно вразило і здивувало – це увага з боку старшої медичної сестрички Центру терапії Пастернак Надії Федорівни, яка попри свою завантаженість і зайнятість, чи не щодня забігала в палату поцікавитись не тільки станом і умовами перебування пацієнтів, санітарним станом приміщення, а й станом здоров’я кожного хворого. Надія Федорівна завжди оперативно вирішувала питання з документами, бо в цьому мали потребу пацієнти. Щиро вдячна Вам за все! Хочеться подякувати Сайко Марті Іванівні – завідувачу відділення Центру терапії, яка теж попри свою зайнятість знаходила час і особисто цікавилась станом здоров’я кожного пацієнта палати. Вона чітко, лаконічно та професійно давала рекомендації кожному пацієнту. До речі, ніяких поборів, грошей, вимагань і навіть натяків на це я не зустріла і не відчула. Так, фінансів в мене пішло багато, але на препарати для мого лікування і одужування. Багато препаратів, якими мене лікували, виділяло відділення Центру терапії. Люди, будьте добріші! Озирніться навколо, не будьте байдужі один до одного, не шукайте тільки негативу, бережіть себе і рідних, а головне – не втрачайте час.

Дуже прикро і образливо, коли на теренах інтернет-ресурсів читаєш, або чуєш серед знайомих негативні відгуки про лікарів-хабарників, халатних, безвідповідальних, нефахівців тощо. Я ж зустрілась із зовсім інших відношенням медиків до пацієнта, починаючи з бригади швидкої допомоги. (На щастя, я відшукала і прізвище лікаря, і номер бригади). Це була бригада номер 162, лікар Глова. За браком кадрів з лікарем швидкої була тендітна, мила, знаюча медсестричка (прізвища не знаю, але дуже їй за все вдячна). Виклик зафіксований 29.12.2020р за адресою м. Львів, вул. Рубчака 31/11, Чоловська В. Т. о 23 годині. Я задихалась. Лікар в телефонному режимі (поки доїжджала швидка – хвилин 20) консультував і заспокоював, що вони вже близько… Потім майже година надання медичної допомоги: вимірювання тиску (220/140), кардіограма, ін’єкції, сатурація, кисень, декса. Чіткі та злагоджені професійні дії лікаря та медсестри. Далі ноші. Я відмовилась – їх двоє… Дійшла до машини, а далі – дорога до Топольної. Щоп’ятнадцять хвилин лікар цікавився, як я почуваюся, чи дати кисень тощо. Все оперативно, злагоджено та зі словами підтримки. Нарешті приймальне відділення невідкладної швидкої медичної допомоги. Швидко, оперативно: експрес-тест, флюорографія, кисень і висновок тесту – «позитивний». Через декілька хвилин палата Центру терапії ковідного відділення. Кисень, мазок-аналіз – на підтвердження тесту – і все як в тумані, як сон, як прострація: біль, задишка, температура, ломота, страх, відчай і велике бажання дихнути на повні груди і жити… З пів другої ночі і до п’ятої години ранку мені робить процедури та ін’єкції медична сестричка Хімяк Галина Володимирівна – бджілка-трудівниця, фахівець своєї справи, ніжним, лагідним, спокійним тоном, не дивлячись на 5 годину ранку, турботливо уточнює, в яку вену краще колоти, чи мені зручно, чи не відчуваю дискомфорту, чи добре почуваюся. (Почуваюся ніяково). «Зіпсувала Вам ніч». А у відповідь чую: «Нічого страшного, це моя робота.» І слова підтримки: «Все буде добре, все минеться». А далі підключається ціла команда моїх рятувальників – Ангелів в блакитних скафандрах – висококваліфікованих фахівців-професіоналів Центру терапії, відданих Клятві Гіппократа. Це ніжна, тендітна, виконавча, відповідальна, уважна до кожного слова пацієнта, знаюча (як на мене, з високою фаховою базою знань) мій лікуючий лікар Чучвич Тетяна Ярославівна, яка попри призначення лікування, щоразу намагається організувати консультації спеціалістів різних напрямків, щодо інших моїх супутніх захворювань. Безмежно вдячна за все, Тетяно Ярославівно! Бездоганно, професійно виконували свої обов’язки практики-медсестрички: Попович Оксана Степанівна, Лепак Тетяна, Микитин Надія Павлівна, медбрат Цюлуйман Ігор Степанович. Бездоганно справляється зі своїми обов’язками молодший медсестринський персонал, в особі Паски Ганни Федорівни, П’єц Ірини та Бельської Оксани. Щира подяка вам і низький уклін за вашу працю та людяність. На подяку заслуговує працівник лабораторії Гнот Зоряна, яка завжди своєчасно робила забори аналізів хворим. Ви, працівники Центру терапії, Люди з великої букви, професіонали своєї справи, фахова команда. І що приємно вразило і здивувало – це увага з боку старшої медичної сестрички Центру терапії Пастернак Надії Федорівни, яка попри свою завантаженість і зайнятість, чи не щодня забігала в палату поцікавитись не тільки станом і умовами перебування пацієнтів, санітарним станом приміщення, а й станом здоров’я кожного хворого. Надія Федорівна завжди оперативно вирішувала питання з документами, бо в цьому мали потребу пацієнти. Щиро вдячна Вам за все! Хочеться подякувати Сайко Марті Іванівні – завідувачу відділення Центру терапії, яка теж попри свою зайнятість знаходила час і особисто цікавилась станом здоров’я кожного пацієнта палати. Вона чітко, лаконічно та професійно давала рекомендації кожному пацієнту. До речі, ніяких поборів, грошей, вимагань і навіть натяків на це я не зустріла і не відчула. Так, фінансів в мене пішло багато, але на препарати для мого лікування і одужування. Багато препаратів, якими мене лікували, виділяло відділення Центру терапії. Люди, будьте добріші! Озирніться навколо, не будьте байдужі один до одного, не шукайте тільки негативу, бережіть себе і рідних, а головне – не втрачайте час.