Білоцерківський обласний онкологічний диспансер

Добрий день. Мене звати Світлана. Я довго думала, чи варто писати цей відгук, але все ж вирішила розповісти свою історію.

У 2020 році мені поставили діагноз — рак молочної залози III стадії, інвазивна часточкова карцинома, гормонозалежна (ER та PR — 100%).

Мене лікував та оперував Бєляєв Володимир Валентинович. Для мене це лікар від Бога і справжній професіонал своєї справи. Чуйний, уважний, позитивний, він завжди підтримував мене та пояснював, що і для чого ми робимо. На жаль, згодом він звільнився.

Останню необхідну мені операцію проводив Нагребецький Олександр Ананійович у Білоцерківському онкологічному центрі. Сама операція пройшла успішно, і за це я йому вдячна.

Але після завершення основного лікування фактично не було лікаря, який би постійно мене вів. Мене направляли від одного спеціаліста до іншого, тому багато питань щодо подальшого спостереження та обстежень мені доводилося контролювати самостійно. Щороку я проходила КТ та продовжувала приймати тамоксифен, який був призначений мені як тривала гормональна терапія.

У мене була стабільна ремісія.

Приблизно 14 місяців тому я прийшла на плановий прийом до Нагребецького Олександра Ананійовича. Після консультації він сказав мені, що в мене все добре, і сказав припинити прийом тамоксифену. Я не лікар. Я довірилася спеціалісту і припинила приймати препарат.

І ось приблизно місяць тому на обстеженні в мене виявили метастатичне ураження хребця та ребер. Один із хребців був уражений настільки серйозно, що через ризик подальшого руйнування мені довелося пройти процедуру цементування (вертебропластики) хребця.

Після цього я звернулася до іншого онколога. Мені пояснили, що з огляду на гормонозалежний характер моєї пухлини питання тривалості ендокринної терапії мало оцінюватися дуже ретельно і що в моїй ситуації припинення гормональної терапії потребувало серйозного обґрунтування.

Зараз мені знову призначена ендокринна терапія та додаткова системна терапія, зокрема палбоцикліб. Це тривале й дуже дороге лікування.

Я не можу стверджувати, що саме припинення тамоксифену стало єдиною причиною появи метастазів — це питання мають оцінювати лікарі. Але я точно знаю інше: якби мені тоді пояснили можливі ризики припинення гормональної терапії я б ніколи не погодилася її припинити.

Сьогодні замість звичайного спостереження після лікування я знову проходжу складне лікування і живу вже з діагнозом метастатичного раку.

Я пишу цей відгук не для того, щоб когось образити. Я пишу його тому, що за кожним рішенням лікаря стоїть життя конкретної людини. Пацієнт довіряє лікарю, тому що сам не має медичних знань і не може перевіряти кожне його призначення.

Найболючіше для мене — усвідомлювати, що я виконувала рекомендації лікаря і була впевнена, що роблю правильно.

Можливо, моя історія стане попередженням для інших жінок: якщо вам пропонують припинити гормональну терапію після гормонозалежного раку молочної залози — обов’язково отримайте другу думку онколога і запитайте, чому саме лікування можна припинити та які ризики це має.

А лікарям я хочу сказати лише одне: будь ласка, пам’ятайте, що для вас це може бути одне рішення на прийомі, а для пацієнта наслідки цього рішення можуть змінити все його подальше життя.

Директору (головному лікарю) лікарні м. Біла Церква

Звернення

Я, Уторобчук Святослав Олексійович, звертаюся до Вас у зв'язку з поведінкою працівниці Вашого закладу – Чернової Антоніни Миколаївни.

За моїм переконанням, у соціальних мережах вона разом зі своїм теперішнім чоловіком публікує матеріали, у яких публічно називають мою доньку, Уторобчук Вікторію Святославівну, дочкою іншого чоловіка. Я вважаю, що такі дії принижують мене як рідного батька, завдають мені моральних страждань та негативно впливають на мою честь і гідність.

Я є батьком Уторобчук Вікторії Святославівни, сумлінно виконую свій обов'язок щодо її матеріального утримання, зокрема сплачую аліменти. Водночас, за моїми словами, понад сім років я позбавлений можливості спілкуватися з донькою.

Прошу Вас, якщо це можливо в межах Ваших повноважень, провести з Черновою Антоніною Миколаївною профілактичну бесіду щодо недопущення публічного поширення матеріалів, які, на моє переконання, принижують мою честь, гідність та статус батька.

Прошу розглянути моє звернення відповідно до чинного законодавства України та повідомити мене про результати його розгляду.

З повагою,

Уторобчук Святослав Олексійович

Дата: 30.06.2026

Підпис: __________________

Дякую клініці. Атмосфера не відштовхує, не зважаючи на те, по якому профілю працюють, та викладаються лікарі та мед працівники, працівники загалом. Заходячи до клініки, почуваєш, як тебе огортає повага працівників. Реєстратура ввічлива, відповідає швидко, надає чіткі відповіді та спокійно повторюють те, що перепитують. Не те щоб терплячі, а дійсно відгукуються, наче це справа всього їхнього життя. Навіть лікарі або мед працівники просто ходять по коридору, від них не почуваєш якийсь дискомфорт. Між собой команда ввічлива, посміхаються, не дивлячись скільки змін вони вже пропрацювали. Навіть невиспанне самопочуття не заважає їм бути собою, та гарно з любов'ю можна сказати, віддають себе. Мені ще сюди їздить, та немає цього неприємного відчуття, що мене знову десь терпітимуть.
Дякую вам, за вашу безцінну роботу. Та вашу повагу до людей. Дякую, за кожну посмішку, яка втілює сенс життя. Вам сил та швидких вирішень ваших життєвих питань, з успішністю в усьому, що вам треба. Нехай вам люди теж так дарують свої посмішки та подяки, не зважаючи на свої проблеми. Бо поруч з вами, їх наче нема. Добре тим, хто це побачив, чи ще побачить. Дякую ще багато разів )

До своїх проукраїнських інтересів та інтересів союзника бухгалтерій Ковбасюків. Взв"язку із російським бойовиком Мурашов Андрей Миколайович і його сім"єю жінкою російською і сином жирним як Жаріков та його Бєляками онкологічними онкоцентрів щоб не тікало і не розмовляли на Кавказ, а убиралося з моєї голови і спини все що наділо своїми електріками на параболічними антенами на свалку і металобрухти, не указувати не керувати і не братися на Кавказ розмовляти. Щоб я не ганяла за цими розмовами сивіти і робити як прийшло це позорне кацапство страмитися і керувати памперси і пиздой махати, страмомирло.Уберться назад в онкоцентри з своїми Анапами російськими козачками і антенами і електріками і не керуйте нам ніяке і не страміться тут.

Були в новому приміщенні онко ,до реєстратури була велика черга пройшли дуже швидко дівчата молодці.До лікаря були записані на певний час в кабінет 5 але чекали нажаль 2 години,ми не місцеві приїхали з Богуслава так як лікар приймав людей які йшли без запису,який сенс записуватися!!!!!

Хочу подякувати Рівлін Наталії Вадимівні,дуже приємна людина і суперовий врач.

Я військовослужбовець звернувся в онко на консультацію до онколога.В лікарні було дуже багато людей.так як у мене було мало часу 10 днів у відпустці. при звернені до віконечка регістратури,дівчата мене проконсультували і провелили до лікаря в кабінет,де я пройшов огляд.Хочу подякувати мед персоналу.Слава Україні.

Дуже вдячні Рівлін Наталі за консультацію

Щиро дякую:лікарю Рівлін Наталі за лікування моєї мами!Правильний діагноз,правильне лікування!
Ви Професіонал з великої літери!Тепер мама здорова!

Я звернулась з направленням до лікаря з 5 кабінету який навмисно тягнув час а саме три місяці не проводив операцію а коли коїхал в Київський онко диспансер і лікар зробив операцію за два тижні на томість замість того щоб я мала приймати гормон мені потрібно проходити хімію оскільки лікар тягнув час
Тому не рекомендую цей медичний заклад