Приймальне відділення

Хочу виразити свою надзвичайну біль.Сьонодні приснився мені мій померлий брат,який помер у вашій лікарні 20 червня 1999р.Але мені і зараз болить це,бо я сестра його,яка давно пиоживаю в м.Київ.Він приснився,щоб сказати мені,що він міг би жити,якби в вашій лікапні були дійсно фахівці,а не байдужі вбивці.Так,я не перебільшую,мій брат,Ніщик Володимир Петрович,йому було лише 33 роки,залишились сиродами дружина і 2 маленькі донечки.Аварія,яку спричинив Бродовський Ігор,пиоклята мною людина до кінця його роду,сівши п'яним за братів мотоцикл за кермо,не справився з керуванням і травмував брата.Брат був живим,коли його привезли в приймадльне відділення,і довго пррсто там лежав і стікав кров'ю,ніхто з персоналу нічого не робив.Були присутні дружина і мама,які благали щось робити.Живіт набухав,бо з печінки розбитої витікала кров,це було очевидно,потрібна була негайна операція,щоб зашити орган,помер він від колапсу,як медик,я все зрозуміла,що відбулося,апав тиск від обескровлення доаготривалого і зупинилось серце.Цього б ніколи не сталось,якби його відразу підняли на операцію і зашили печінь,я таких операцій надивилась безліч,людей спокійно спасабть,але не в чашій лікарні.Пройшли роки,але моя сім'я ніколи не забуде і не пробачить таку страшну халатність до життя брата.В вашій лікарні тоді працювали обичні вбивці,а не медсестри і лікарі,я уявляю скільки людей загинуло від байдужості і тупості ваших медиків.Хочу,щоб з тими людьми,з їх рідними було те саме,коли аони попадуть в подібне,,молю про це .Бог всім дасть по заслугам,сльози і горе моєї матері ,сестри,дітей,дружини,мої сльози віділлються всім винним в цьому байдужому вбивстві.Так,зі сторони медиків було зроблено все,щоб він стік кров'ю і помер.Надіюсь,що через десятки років щось змінилось,але не думаю,бо це болото....