Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова

У відділенні неврології (7 поверх), завідувачка Яричкіна Л.П. процвітає корупція, бардак, непрофесіоналізм та халатність. Лікар Гребеннікова Ю.В. допустила фатальні лікарські помилки, що призвели до ускладнення та смерті кількох пацієнтів. У відділенні масово вмирають важкі та вікові пацієнти від госпітальної пневмонії. Санітарки миють підлоги, миють і годують пацієнтів в одних і тих самих рукавичках. У ПІТ медперсонал не відстежує показання моніторів, трапляються повторні гіпертонічні кризи. На те, щоб звернули увагу, Гребеннікова та їй подібні призначають ін'єкції магнезії, щоб збити тиск до наступного відвідування родичів. Пацієнтів прив'язують обривками простирадл до ліжка, обширні гематоми, медсестринські помилки при введенні в/в ін'єкцій або при постановці крапельниць ховають під тугим бинтуванням ліктьових згинів або передпліччя. У відділенні мають місце випадки садистського поводження з пацієнтами, не просто хамство, а саме знущання, биття і т.д. Там довгий час працює санітарка Алла (колишня вчителька російської мови з Балаклії, блондинка), на яку неодноразово надходили скарги про жахливе поводження з пацієнтами, нанесенні тілесних ушкоджень, застосуванню заборонених методів годування пацієнтів з порушенням ковтального рефлексу, які можуть призвести до асфіксії та задухи. Всі випадки та скарги не були розслідувані. З приводу того, що відбувалося і відбувається, судячи з відгуків, у цьому відділенні, направлялися повідомлення в Департамент обласної адміністрації Харкова, в НСЗУ, в МОЗ.

Поступила теща з сахарним діабетом але потім виявили гінекологічну онкологію. Медичний персонал (мед. сестри) вели себе геть не професійно. Скаржились на скорочення штату та відсутність песнолалу для догляду за хворими. Обвинувачували мене та дружину, що ми погані. Прийшлось наймати сиділку з приватної компанії тому що я і дружина-військові. Теща померла від гінекологічної онкології в заключенні про смерть написали - кіста головного мозку.

4 хірургічне відділення: хамське відношення з боку персоналу. Мед-сестри вважають себе наземними. Поступила теща з сахарним діабетом але потім виявили онкологію. Кажуть, що нема персоналу для обслуговування тому що сократили штат. Прийшлось наймати сиділку через приватну фірму. Теща померла через гінекологічну онкологію в заключенні написали - кіста головного мозку. Проблеми хворих нікого не обходять.

Чоловік військовий, служить, захищає нашу країну, постійно у гарячих точках. Два дні назад його прооперували і перевели у вашу лікарню, ходити не може, так як на нозі металева конструкція і ще все дуже болить, вийти щось купити він не може. На його питання чи принесуть вечерю йому відповіли, що вечері не буде бо на них сьогодні не розрахували. Він і сусіди по палаті лишились голодні бо хтось там не правильно порахував чи подав кількість пацієнтів. У мене просто в голові не вкладається, він попав туди не з дому, хлопці і так не зрозуміло як харчуються, мають купу проблем з ШКТ, а тут ще операції, транспортування і т. д
Таке відношення до наших захисників - це просто дно. Вони і так віддають найцінніше!!!!!

Доброго вечора, ночі, дня, шановні медичні працівники! Нещодавно ми викликали швидку допомогу, моя Мати дуже сильно вдарилась, травма голови.

Медичні працівники допомогли нам та відвезли до лікарні, Мати була на нервному зриві, було важко їхати. Дуже огромна подяка усім працівникам, усім, окрім деяких осіб, з якими сталася неадекватна ситуація...

Ми приїхали до відділення, нам дуже допоміг водій та інші медичні робітники, велика вдячність ❤️
Нас покликали до приймального відділення, потім нас зустрів лікар, та чомусь, почалися вияснення відносин, Матері було дуже погано, вона намагалась пояснити ситуацію, працівникам, просила допомоги, лікар не помічав травми, поки охорона заспокоювала усіх та психологічно допомагала ❤️
Два хлопця, велика вдячність їм ❤️


Потім взагалі почалася сварка, лікар намагався вивести нас. Кудись пішов ???? Допомоги не було. Потім ми рішили присісти біля відділення...до нас підійшов один лікар, дитячий (?) нейрохірург...мав якийсь вигляд хлопця з вулиці... не схожий на лікара.

Потім якось спитав у нас...чи як діла, чи що ви...Мати ухилилась від відповіді, не могла заспокїтись. Потім...вже через хвилину, поступила заява від лікара: мені по***й.
Потім лікар пішов, до столу.

Вибачте будь, ласка, як це пояснити ⁉️ Не було причин для сварки...????

Мати це дуже дуже сильно образило, вона намагалась спитати про допомогу, підійшла до робочого місця, поки лікар просто сидів. І потім, як вияснилося, почав відео-зйомку. Поруч сидів молодий, інший лікар, на спостерігав, піддержував. Лікар сидячи, почав ображати ????..... відмовлявся допомагати. І якось так сталося, ми самі та інші ніхто не знають...
він почав кричати на нас, і взагалі хотів вивести нас на вулицю, з іншим лікарем...
Навіщо?
Почалися якісь погрози в нашу сторону, моральні, фізичні... ???? нас намагались вивести, толпою... взагалі як це можна робити?
Нам дали справку на обстеження, але нас вигоняли.

Вибачте, будь ласка, за це повідомлення, ми дуже вдячні усім людям та лікарям, але просто прикро від цього.
Прийшлося викликати поліцію.

Якби не ця ситуація, ми би вилікувались, и усім було б легше.
Розумію, що стан зараз важкий, нам важко, але тоді була потрібна допомога, людянність.
Дуже вдячні вам за увагу,

Хай простять мене усі медичні працівники за це повідомлення... Але сталося таке лихо

Мирного неба усім ❤️ Безмірна подяка усім медичним працівникам, на вас держиться місто, світ, люди, та всі ми кожен день бажаємо допомоги!❤️ Хай усе буде тільки добре, мирного вам неба.

Вітаю, Шановні лікарі нашого
міста!❤️ Завжди дуже вдячний, вдячні вам усією ¢ім'єю, нашим містом за допомогу.

На вас тримається людянність та допомога хворим, вагітним, дітям, та тим, хто зараз боронить наші краї. Це як безпечний куточок. Але нещодавно, сталося таке лихо. Моя Мати отримала травму, у около 20:30 години, у ресторані.

І так сталося, що Мати вдарилась об трубу в туалеті, в тяжкому стані, отримала гематому.

У зв'язку із критичним станом, Мати не могла, була не в змозі оцінювати нормально що коється довколо. Пěрші медичні працівники вирішили не допомагати нам, після було прохання оказати медичну допомогу, поки Мати лежала на асфальті зі мною.

Коли ми викликали іншу дуже чудову группу, вони нам дуже помогли в цей важкий час, ми прибули до приймального відділення, працівники працювали як могли.
Мати невитримувала.

Нас почали опитувати, і у зв'язку з тим що Матері було погано, стались вияснення відносин. Охорона окремо від своїх обов'язків допомагала психологічно та спілкувалися з усіма. Пі¢ля направлення на об$лідування, до нас підійшов дитячий нейро-х1рург та ¢питав, щø в нас сталося. Мати відійшла від відповіді, потім нагрубила:


(від тяжкої травми було відчуття враждебності)


Л1кар мав неадекватний вигляд, та сприймав св∅ю роботу як просту розмову, після сказав: мені п*х*й. І пішов до столу.
Мąти невитримувала і хотіла відпові¢ти.


В кінці від нього почалися усі мøральні, фізичні погрози, įстеричні слøва, спрøба напасти, на травмовану жіночку.
Розмова записувалась на його телефон. Товариші піддержували ініциативу.


Після були погрози до мене, як до сина, знущання у наш адрес. Це не як не відноситься до справи лікаря.


Немає ніяких питань до усіх інших працівників, вони віддавали увесь час, допомагали незважаючи на ситуацію.

Дуже вдячні і будемо пам'ятати