Комунальний заклад Таращанської районної ради "Таращанська центральна районна лікарня"

До лікарів лікарні Таращі… Коли у важкий для України час люди, а тим більше лікарі, не уважно ставляться до хворих, це дуже прикро. Тепер детально. У грудні 2020 –го зі мною сталося нещастя: я впала з високих сходів, сильно побилася лівою половиною тіла. Боліло все: крутилася голова, не піднімалася рука, тиск, температура… Коли зрозуміла, що це серйозно, вирішила звернутися до лікарів – у Центральну районну лікарню, що знаходиться в районі: м. Тараща, Шевченка,66. Це було 15 грудня. Мені було дуже важко добратися до медиків. Як тільки увійшла до приймальної закладу, одразу відчула, що черговий лікар в приймальні Анастасія Страшна уважно слухати мене не збирається. Каже: ідіть на рентген, хай подивляться руку біля ліктя… Я кажу, що в мене болить сильно і плече… Але це не справило на неї жодного враження. Попросила також і оператора зробити знімок руки в районі ключиці, але й він сказав: роблю так, як призначила лікарка… Та невже ж лікарка краще знає за хвору, невже ж так важко уважно поставитися до хворої людини? Після знімку до мене в коридорі підійшов хірург медичного закладу, який одночасно є головним лікарем – Назарина Вадим Володимирович. Розповіла йому на що скаржуся, та й він не сприйняв мої слова серйозно: «Приймайте знеболююче та підв'яжіть руку хусткою…» Нічого мені не допомагало. Через 10 днів поїхала у Київ. Тут мені поставили діагноз: "Травмоталогічний вивіх лівої плічової кістки" … Вправили кістку, наклали гіпс…Все це робилося під наркозом. І запитали: Вас дивилися лікарі? А чому ж нічого не зробили? Розповідаю про свій випадок, щоб інші хворі люди знали, що лікарі в лікарні Таращі, і старші за посадою, і нижчі не прагнуть лікувати хворих… Тому й не звертайтеся сюди, на Шевченка,66. Толку не буде! Одне горе!