Київська міська клінічна лікарня № 17

Огромная благодарность торакальному хирургу Сейковскому Олесю Васильевичу. Высокопрофессиональный, знающий, и прекрасный человек. И всём сотрудникам отделения спасибо.

Шикарный и лучший врач в мире - Шмырев Олег Валерьевич!) спасибо за бесценный труд!)

Сегодня я похоронила мужа. Ему было всего 66 лет. В 17 больницу на Печерске его привезли по скорой помощи с положительным результатом на Ковид. В больнице ему стало хуже - был сильный кашель, он практически не спал, не мог кушать, была сильная слабость - тяжело было вставать с кровати. Врачей это особенно не беспокоило - назначили стандартный пакет уколов, сказали принести свой тонометр и подключили кислород. Обход длился 1-2 минуты, при этом на жалобы пациента внимания не обращали. Через два дня в больнице мужу стало еще хуже - ночью он стал задыхаться. Так как он лежал в инфекционном отделении, то доступа родственникам туда не было. Я узнала телефон врача и сказала, что мужу ночью было плохо, что он не мог дышать, на что получили ответ - у меня таких, как он 60 человек и нечего сюда звонить, после чего он бросил трубку. Еще через день муж потерял сознание - у него случился инсульт, мерцательная аритмия и тромбоз легочной артерии. О том, что мой муж в реанимации мне никто не сообщил - не посчитали нужным. Я ему звонила в течение 3-х часов, но он не отвечал. Я попросила родственников, которые живут рядом с больницей узнать, что произошло. Тогда только им сообщили, что муж в реанимации в тяжелом состоянии. В реанимации он пробыл девять дней, каждый день мы получали списки лекарств на очень большие суммы. Все необходимые лекарства были куплены и переданы в больницу. Во время нахождения мужа в реанимации у меня сложилось впечатление, что врачи наблюдали со стороны за пациентами и особенно не напрягались и не пытались их вылечить. Родственникам сообщали, сколько пациентов умерло в реанимации за прошедшую неделю и что надо готовиться к худшему, но счет выписывали исправно. В понедельник, даже не пригласив в кабинет, в коридоре, как бы между прочим, врач нам с сыном сообщила, что муж умер - остановилось сердце. В больнице под № 17 г. Киева работает безответственный и безразличный к пациентам персонал, который забыл, что такое клятва Гиппократа.

Вже третю добу з "ковідом" моя мама знаходиться в лікарні #17 міста Києва, провулок Лабораторний. Вона під апаратом і майже говорити не може... Я маю 4 ном.телефонів, приймальної, 3-тього поверху, там де вона знаходиться, та ще два інших. І за дві доби дзвонила разів з 50. Ніхто ні разу не взяв телефон. У мене є двоє дітей, я не можу їх залишати та постійно їздити чекати лікаря, коли він вийде з червоної зони. Думаю для того і є телефон. Щоб задати звичайне питання, про стан мами. Але нажаль... Емоції зашкалюють! Перед цим вона знаходилася у 12- лікарні 2- ві доби. Там постійно люди як люди, відповідали на телефон, були вічливі, і на кожне питання я отримувала відповідь. А тут навіть приймальня, ніколи не відповідає.

Щиро дякуємо вам за все Вадиме Григоровичу, всім рекомендуватиму вас!

Доброго дня для тих , хто читатиме ці рядки: Хочу розказати про професора Гетьмана Вадима Григоровича, це не просто лікар, це лікар від Бога!!! Я таких не зустрічала!!! Доля мене і мою подругу привела до нього по тій причині, що в подруги була підозра на метастаз в легенях і лікарі наполягали на операції , а в подруги діагноз меланома 4 ступення... коли ми приїхали до Вадима Григоровича він ретельно оглянув диски кт та пет-кт, власноруч він пильно збільшував зображення і нам простим пацієнткам, які не розуміємось в меде це ні , на доступній , людській мові Вадим Григорович терпеливо пояснював! Він професор!!! Але він- людина , лікар з великим , співчутливим серцем і з старанністю допомогти! Ніякий лікар більш не оглядав дисків, лише читали готові висновки і нам нічого не пояснювали, а Вадим Григорович порекомендував, щоб не спішити робити операції доти поки не вилікується меланома і дотого ж це всього лиш підозра це може бути вогнище спричинене запаленням ще в дитинстві і пацієнтка про це може і не знати ! Таким чином мудра порада Вадима Григоровича вберегла нас від операції і Богу дякувати , що на нашому шляху з’явився Вадим Григорович!! Побільше б таких лікарів, які вміють опускатися на рівень простого народу, щоб роз’яснити пацієнту так, що вже ні до якого лікаря не хоч звертатись! Я з Вадимом Григоровичом навіть консультуюсь не тільки по легенях, а й по всьому , бо знаю, що він знає спеціалістів по всіх напрямках медецини! Тож прошу скеровувати до тих, які віданні своїй професії ,які подібні до нього )) Хочу побажати Вадиму Григоровичу міцного здоров’я , мудрості , сили !! Нехай це все додасть Всемогутній Бог ,вам та вашій родинні!!! А пацієнтам бажаю не боятись іти до професорів,бо професори це люди з великої літери і це люди, яких сам Бог наділив мудрістю, щоб допомагали людям!!! Тож не бійтеся звертатися за порадою та лікуванням !