Київська обласна психоневрологічна лікарня №2

Питаннягде припаратиков взять？

Больница много на себя берет особбенно глав Врачь или хто там!

Лежали всією Бородянкою, не допомогло. невитримав уїхав на лікування в Німеччину. Ситуація аналогічна. Думаю скоро у вікно випаду.

Шукаю батька ,Ткаченко Павло Гаврилович 29.12.1964 р.н. Військовий! Був направлений в лікарню смт.Ворзель на лікування!!! Після чого довгий час не виходить на звязок

Людей насильно пічкають психотропами, від яких їм дуже погано. Військовослужбовці ЗСУ, які лежать там і чекають комісування, також отримують психотропи. Їм говорять, що це розпорядження МОЗ, хоча експертиза не передбачає "лікування". Дієздатних людей, які пройшли строки по кримінальній справі, також не випускають. Факти у мене є. Також, вказаний телефон приймальні 04597 46411 не працює. Я не впевнений, що мою інформацію опублікують.

Ищю дочь Посохова Наталья Игоревна дата рождения 13 апреля 1990 года прошу ответить на этот номер 0986262338

У наш складний воєнний час кожному дуже необхідна допомога, підтримка, а особливо дітям із психічними захворюваннями. Працівники дитячого відділення на чолі із завідуючою Сунцовою Тамарою Петрівною роблять усе можливе, щоб їхні пацієнти під час лікування відчували комфорт і домашній затишок. Нещодавно мені з дочкою довелося прямо з вокзалу потрапити до лікарні, бо в дитини різко погіршився стан, відбулося загострення хвороби. У чому були, у тому й потрапили до відділення. Санітарки дали нам усе необхідне, бо з собою не було ні рушників, ні засобів гігієни. Медсестра Марина Вікторівна принесла з дому моїй дочці спортивний костюм, щоб було у що перевдягнуться, подарувала нову куртку. Робітниця кухні тьотя Тоня завжди дбала, щоб не тільки діти, а і їхні мами, по можливості, не були голодні. Коли нас виписали з покращенням стану, а нам треба їхати 15 годин у поїзді, тьотя Тоня подбала, щоб моя дочка мала що перекусити в дорозі. І таке доброзичливе ставлення не тільки до моєї дитини. Я свідок того, як одна мама поступила у відділення з дитиною, побула три дні з нею, побачила тепле, турботливе ставлення персоналу до дітей і спокійно поїхала додому, залишивши дитину на лікування. У відділенні є клас, де діти займаються улюбленими справами: читають, малюють, збирають конструктор чи граються іграшками. У коридорі є можливість подивитися улюблений мультик чи фільм на сучасному Smart TV. Якщо чесно, я була приємно здивована, що в лікарні може бути такий телевізор, і ще більше вразило те, що він куплений за власні кошти Тамари Петрівни, бо той, що був раніше, викрали орки під час окупації. Хочу висловити щиру подяку завідуючій дитячим відділенням Сунцовій Тамарі Петрівні за високий професіоналізм, людяність, моральну підтримку вже протягом майже трьох років, скільки хворіє моя дочка. Саме Тамару Петрівну щоранку з нетерпінням виглядають діти, бо до кожного підійде й поцікавиться, як справи, здоров'я. Також не можу не згадати директора "Центру ментального здоров'я" Пономаренко Тетяну Вікторівну, завдяки зусиллям якої в такий складний час було відновлено лікарняну допомогу дітям, військовим ЗСУ та людям, які особливо зараз її потребують. Низький уклін таким лікарям, які 24/7 віддаються своїй роботі, для яких клятва Гіппократа не просто красиві слова, а сенс життя.

Не лікарня,а чорт зна,що.Поговорити з дитиною без надзору не можливо,контактів з персоналом не має.Дітям дозволяють курити.Суопо і спірт начнуть предлогати.Не лікують належним чином, обстеженням не займаються

В цьому закладі лежала моя дитина, нас направив дитячій психіатр, нам не дозволяли бачитися, за два тижні яких вона там пробула ми побалакати по телефону 4 рази по 5 хвилин, потім донька розповіла що поряд стояла медсестра и слідкувала щоб ніхто не сказав чогось зайвого батькам, донька розповіла про випадок з дівчинкою яка лежала з нею в палаті: дівчинка почала виражати опір, через це медсестра забрала телефон і більше не дозволяла розмовляти з батьками. Як ми потім дізналися прописали замість хороших ліків транквілізатори для собак. (Доньці було 12 років.)

Я залишаю свій відгук бо неможливо більше мовчати.В мене чоловіка утримують силою не дають його забрати,ві постійно закритий у наглядовій палаті, мені не дають із ним бачитися,наче потрапив у тюрьму.Вони мотивують що він буйний,але я знаю свого чоловіка.Його запроторила туди свекруха щоб ми не бачились із ним.Я декілька разів за 12 днів змогла з ним поспілкуватися,а після візиту його мами до лікарні його до мене не пускають,тримають закритого.Скажіть чи можна до людини відноситися гірше ніж до тварини? Завідувач 1 відділення нічого не пояснює просто каже що так треба і що це не моя справа.Прошу допомогти витягнути чоловіка з цього пекла бо він точно стане божевільним у таких умовах і з таким відношенням.Вони роблять з людьми що хочуть бо їх ніхто не контролює.

Шкурат Юлька Анатоліївна - ворог, діти її обісрані ще гірші. Не сиди в школі, Юлька, сиди на заріччі в туалеті і не вилазь.

Де я буду лікуватися якщо ви зачините вашу лікарню? У мене в 13 років була друга черепно-мозкова травма (упала коли виступала в цирку). У мене періодично безсоння.

Добрий заклад для лікування після птср та контузій .

Остання надія в київській області на одужання від різних форм психічних захворювань ! Це не просто слова а конкретна констатація факту . Проходжу лікування після контузії та птср з 2016 по цей день по два рази на рік . Результат більше концентрації більше спокою душевного стану та багато інших поправок психологічного характеру . Лікарі професійні та чуйні . Харчування задовільне . Нажаль слабе державне фінансування яке впливає на кількість медикаментів та деякіх чинників , які компенсують самі лікарі та персонал . Рекомендую для лікування та стабілізації психічного стану . Воїн АТО Костянтин 8 відділення .