Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня

Хочу подякувати відділу реанімації та завідуючому відділення Токарєву Віктору Павловичу за врятоване життя мого сина!! Дай Вам Бог здоровʼя, сил та терпіння!

Токарєв Віктор Павлович надзвичайно кваліфікований професійний лікар з чуйним серцем, чудова організована команда, яка надала швидку необхідну допомогу, в цій лікарні я почувалась наче в Європейській спеціалізованій приватній клініці. Дякую всім за високий професіоналізм та кваліфіковану допомогу.

Добрий день. Хочу залишити відгук про дану лікарню та про зав. відділення Токарева В.П. У дитини 6 років з діагнозом Мікроцефалія почалися судоми. Швидка допомога відвезла дитину з мамою у дану лікарню тому, що була підозра на кишкову інфекцію, яка спричинила судоми. У лікарні пояснили, що дитину будуть лікувати виключно від інфекції. Було прийнято рішення не залишатися в даній лікарні адже потрібно було неврологічне відділення для зняття судом. Але згодом стан дитини погіршився і довелося залишитися в даній лікарні. Дитину забрали в реанімацію а мамі сказали піти додому. Хочу уточнити що діти, які мають діагноз Мікроцефалія це не звичайні діти, це діти, які потребують постійного догляду та перебування мами поруч. Але пан Токарев В.П.-думає інакше ! Він розлучив маму з дитиною і лише після півтори доби безкінечного крику і плачу хворої дитини, він таки дозволив матері перебувати поруч. Тому,що медичний персонал даної лікарні не має досвіду лікування таких дітей. Пан Токарев позволяв собі розмовляти на 'ти' , підвищувати голос і поводити себе як мінімум не коректно. Дитина коли його бачила, починала зразу плакати. Невідомо якими методами заспокоювали дитину, коли матері не було поруч. Лікар не хотів давати виписку, оскільки довелося покинути дану лікарню скоріше аніж було рекомендовано, (у дитини не було діареї, температури, рвоти) бо це був величезний стрес для дитини! Згодом лікар передумав і таки дав виписку у якій було написану , що маму 'вмовляли' госпіталізовуватись, а вона не хотіла. Насправді її просто запитали, чи вона залишається, чи ні. Лікар Токарев це лікар ' старої закалки' якого вже давно потрібно заміти. В іншому випадку, йому потрібно переглянути його відновшення до людей!

ПитанняДоброго дня. При здачі аналізу на антитіла LgG токсоплазмозу, результат >260, що є надзвичайно більшим за вказані норми. Порекомендували звернутись до інфекціоністів. Чи можна записатись на консультацію до лікара щодо цього питання і які документи для цього потрібні,?

Мій син проходив лікування у Львівській обласній інфекційній лікарні з 29.03 по 21.04.2023р.з діагнозом гострий менінгіт.Насамперед,я хочу подякувати зав.відділенняТокарєву В.П. і його команді за врятоване життя мого сина.В цьому відділенні він лікувався перший тиждень хвороби.Подальше лікування ми пооходили в 4 діагностичному від.6 пост,де зав.відділенняАлексанянТ.І.Це дружній,організований колектив,який завжди іде на на допомогу,починаючи з молодшого мед.персоналу,мед.сестер,інтернів,лікарів.Окрема подяка нашій лікарці Калайдіній К.Л. за високий професіоналізм,людяність,чуйність,терпеливість.Велика подяка адміністрації лікарні і всім працівникам лікарні.Хай Бог береже ваші родини,здоров'я вам,кар'єрного зросту,лікарні-процвітання.Творіть добро і вам повернеться.

Найгірша інфекційна лікарня Львова ставлення на нулю НЕ РЕКОМЕНДУЮ

Це хіба працівники,третфй день трубку не береть! Пенсію треба вже давно звівльняти! 0322755405. сервіс нульовий

Від імені батьків, пенсіонерів Варянко Ольги та Василя, хочу подякувати персоналу 5 відділення інфекційної лікарні медінституту. Лікувалися від ковіду в січні 2022 року. Особлива подяка лікарям Любомирі Миронівній і Тарасу Михайловичу за підтримку, чуйне ставлення і професійність. Також хочу написати слова подяки медсестрам Оксані, Любі, Олі, Оксані, Галині, Христині та медбратам Сергієві й Нарімону, санітаркам.

Доброго дня. Хочемо висловити велику подяку за врятоване життя нашого головного бухгалтера Коцур Надіі Миколаївни всьому колективу Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні. Особлива подяка за професійність та фаховість лікуючому лікарю Прикуда Надії Михайлівні, зав.реанімаціі Токарєву Віктору Павловичу та головному лікарю інфекційної клінічної лікарні Федоренко Сергію Мирославовичу. Окрема подяка за людське відношення та підтримку медсестрам, санітаркам та іншому медичному персоналу.Дякуємо усім за велику роботу та турботу, за чуйне ставлення до здоров’я пацієнтів, за теплоту та увагу, за добре слово, яке лікує краще будь-яких ліків. Спасибі вам за все, що Ви зробили. Ваша праця — безцінна.

Шокована роботою нянь, які «доглядають» за лежачими хворими: памперси не поміняні, не допомагають важко хворій літній людині розігріти їжу, яку передали з дому, передача , у кращому випадку, закинута під ліжко або просто добу лежить під дверима. Не відповідають на виклик важко хворого. «Нема кому подати води» - ось так можна охарактеризувати їхню «роботу». І це при тому, що кожного ранку отримують свою долю.

Дуже хороше відношення до пацієнтів. Низький уклін Вам Ангели спасителі.

Доброго дня! По вказаним номерах не відповідають не піднімають слухавку.

Хочу подякувати за врятоване життя в 2 відділенні цієї лікарні. Особлива подяка Гнатюк Вірі Василівній і всьому колективу відділення. Надзвичайно важливо в такі хвилини людське відношення і підтримка. Кожен працівник відділення доклав неабияких зусиль для мого порятунку. Дуже всім дякую за це і дуже хочеться вірити, що наша влада буде цінувати працівників, що рятують від Ковіду!!!

Висловлюю велику подяку за професійність та фаховість всім працівникам: лікарям, медсестрам, санітаркам 2 відділення ( 3 корпус). Окремо дякую працівникам кухні за дуже смачну та якісну іжу. Це щось неймовірне. Дякую за Вашу силу і мужність у порятунку людських життів. Незважаючи на велике фізичне та моральне навантаження, на непрості реалії сьогодення, самовіддано рятуєте життя, Ви маєте силу та бажання знайти індивідуальний підхід до кожного пацієнта, робити все можливе аби зберегти не лише здоров’я, а і шанс на повноцінне подальше життя кожному з пацієнтів. Многая літа Вам – янголи-охоронці у білих халатах. p.s. лікувався: з 10/03/2021 по 01/04/2021

Хочу поділитись(ПОЧИТАЙТЕ ДО КІНЦЯ) моїм перебуванням і лікуванням на ковід - 19 в цій інфекційній лікарні м.ЛЬВІВ вул. пекарська 54. в грудні 2020р.мене лікували там від вірусу.лежав я в відділі і лікувала мене Світлана Петрівна.ЧУЙНИЙ І БЕЗПОДОБНИЙ ЛІКАР.ДЯКУЮ ЇЙ ЗА ПОВЕРНУТЕ ЖИТТЯ вона професіонал. ВКЛОНЯЮСЬ ПЕРЕД НЕЮ. Але розкажу про УЖАС І ЗНУЩАННЯ в реанімаційному відділі куда мене перевели ізза погіршення стану.(інакше як освенцім я реанімацію не назву)з відділу мене забрали з кисневою подушкою завезли в скляний бокс 3на3 і поклали на тачанку з високими бортами(це щоб не втік чи не випав?)розділи до гола.накрили простинею і пішли. три год. ніхто не заходив(можна вмерти) потом зайшла сестра мед. і почала мені вводити лікарства 80-100 куб. за 20секунд.я кричав що мені погано треба повільно. но на це ніхто не звертав уваги.їм би скоріше загнати ліки в людину і піти я так зрозумів.після чого я вирубався.проснувся в пятій ранку і зрозумів що живий. в сьомі прийшла сестра знову колоти но уже послухала що треба повільно.дальше 3-4 год.ніхто не заходив в бокс щоб глянути чи ще жива людина.чи може щось потрібно.це ж тяжко хворі люди.без допомоги неможливо.коли я махав руками і просив проходящих мимо сесричок зайти.вони усміхались(типа дурний) і відвертались.а мені треба було опустити подушку електричну бо я зповзав у низ і ноги затерпали.аж в другі дня принесли їсти і я попросив опустити подушку.на третій день у мене закінчилась вода.а при вірусі її треба пити багато.(воду від мене поставили далеко.дістати сам не міг)почав знову просити сестер(а їх багато ходило) щоб зайшли і подали воду і знову без результата.раз в три-чотири години це знущання.а дальше ще гірше.Я почав знімати на відео проходящих медсестер і що я їх прошу зайти в бокс (БОКС ВЕСЬ ПРОЗРАЧНИЙ) і я як на долоні.після чого зайшла сестра забрала мобілку.стерла відео і поставила мобілку на підвіконня сказавши що мені нетреба мобілки.воду так і не подала.а пішла. після обіду непивши чотири год води.я почав стукати пустою пластмасовою фляшкою по зелізній трубці тачанки в котрій я лежав.проходящий мимо вже лікар но тоже в скафандрі зайшов до мене.я попросив його подати мені воду но він тварина зняв з мене кислородну маску і сказав(подивимось чи ти ще будеш стукати) (а як інакше було допроситись цих звірів реанімації спитати чи щось треба хворому)без воздуху я почав задихатись і закрив очі.я ж беззисилий(інакше яб йому горло вирвав) після чого він поклав мені на шию на пульс палці і повернув мені кислород зі словами ТЕПЕР СТУКАТИ НЕ БУДЕШ І ПІШОВ не подавши тоже води.клянусь правдою я відійшовши трохи зрозумів.що тут не лікують.а чекають смерті людей.я через силу наполовину вилізши з тачанки добрався до води і взяв фляшку води в тачанку. дальше до четвертого дня я був з водою но без мобілки і нікому не міг позвонити.четвертого дня я проснувся ранком від холоду що в боксі дуже холодно і побачив що вікно відкрите(коли відкрили незнаю.не чув) на вулиці мінусова погода була.я знову почав махати і показувати персоналу.а їх багато ходило і сиділо рядом з боксом щоб закрили вікно.з мене тільки сміялись.десь через годину зайшла санітарка робити уборку і закрила вікно.я був сильно замерз. коли вона пішла я дочекався коли не було нікого біля боксу і знову через силу переліз через борт тачанки однією ногою дістав мобілку і перезвонив жінці.що я тут помру.а не виживу.незнаю як в остальних хворих в боксах.но бачив що вони по 4 год. до нікого не заходять навіть спитати або глянути чи живий. дружина позвонила до лікующого лікаря і мене перевели у відділ у палату.навіть з реанімаціїї мене везли в кріслі без маски кислороду.хотя санітарка і просила що хворий задихається.сказали що відділ не далеко. В РЕАНІМАЦІЇ ЛЬВОВА НА вул. ПЕКАРСКІЙ 54 ПРАЦЮЮТЬ ЗВІРІ А НЕ ЛІКАРІ. описав свою історію лікування на ковід -19. ЖАЛЬ ЩО В СКАФАНДРІ Я НЕМОЖУ РОЗПІЗНАТИ ЧЕРГОВОГО ЛІКАРЯ КОТРИЙ ЗНЯВ З МЕНЕ КИСЛОРОД.ЩОБ НАКАЗАТИ МЕНЕ.ЙОГО БОГ НАКАЖЕ.