Гематологічне відділення

Вітаю. Рік тому лікувався у вашому відділенні. Взагальному все чудово. Але дійсно обслуговуючий персонал бажано щоб був кращим. Згадую Марію Парафенюк. Не дуже приємні враження. Найбільше те що неохайна. Все робить аби як. На будь яке прохання не реагує. Потрібно неодноразово звертатись. Часто неможливо догукатись бо попити чаю під час робочого дня це на їхню думку важливіше ніж приділити час пацієнту. Лікарі на свому місці але прикро що одна людина знижує оцінку цілого відділення.

Хоча була у даному відділенні була більше року тому. Але ввраження від деяких санітарок жахливе. Марія Парафенюк дуже неохайна жінка. Постійно грубить паціентам. Прибирає як небудь. При потребі не можна догукатись коли потрібно. Не виконує свої посадові обов'язки. Треба просити щоб підійшла лишній раз.

Вітаю. Не хотіла писати але побачивши відгуки вирішила написати. Моя історія біла більше року назад. Взагалі відділення нормальне.

Здрастуйте. Хочу написать про санитарку Горбатую Валентину. Вижу что я уже не первая о ней писала. Страшная женщина, все делаєт плохо, хамит пациентам, ничего не можно спросить, сразу крик!!!Виделка одножды что была немного пяная. Такие люди позорят хорошие отделение.

Взагалі відділення нормальне і лікують нормально. Але санітарочки там класні!!! Особливо Горбата Валентина!!!! Не знаю як вона прибирає а от в іншому все робить на високому рівні!!!! Жінки, чоловіки яких проходять там лікування будьте обережні!!! Правда після її послуг попав зразу в інфекційне відділення але дамочка знатна!!!!

Хочу написати про гематолога з поліклініки, не буду розповсюджувати іі ПІП, але не офіційно її прийом коштує від 200-500грн., а от коли ти без грошей то ця особа поводить себе по іншому. Дозволяє собі кричати, не слухає пацієнта, бо в картці не було нічого!

Жахливе відділення, з не компетентними лікарями, та завідуючою. Знаходились місяць в стаціонарі з хворобою множинна мієлома, з паралічем нижніх кінцівок. Відсутні елементарні каталки, з підйомним механізмом, в нічний час не можливо отримати кваліфіковану допомогу, чергує по три медсестри, але фактичних знань, нуль. Хіміотерапія була призначена ще до отримання усіх належних аналізів, Завідуюча Олійник Г.А. у надважкого пацієнта була два рази за місяць, хоча в історії хвороби, вписувалась, що постійно ходить на обходи. Лікуючий лікар Мельничук Н.М. халатно відносилась до лікування нестандартного стану з супутніми захворюваннями. Знаючи, що пацієнт мало мобільний. При обході дозволяла собі фразу « ну що, чим далі будемо лікувати піцієнта, що під скажете», При цьому, на потребу викликати суміжних спеціалістів надавала відмову, самовпевнено, ігнорувала потреби пацієнта. Замість того, що б просто побути і морально підтримати рідну людину, доводилось практично отримувати другу освіту по спеціальності - медицина. Аналізи здавались самостійно в приватних клініках, підбір антибіотиків та їх груп, також потрібно було вичитувати. Бо призначення іноді робилися просто зі «стелі». Це тільки вершина айсбергу, того що насправді там відбувається…. Розумію, як що людина мала піти,вона пішла б, хвороба зʼїдала неймовірно швидко. Але в кінці хотілося б сказати просто дякую лікарям, за Вашу роботу. А замість цього, хочеться вберегти майбутніх пацієнтів від помилок звернення у цю катівню. Як що з можливість їдьте в НІР, інші клініки, але точно оминайте це відділення пекла на землі.