Відділення швидкої допомоги

Діагноз "пневмонія" поставили на основі рентгену, який не робили зовсім. А рентгенівський знімок підсунули чужий. Але нарвалися на прокол, не вгадали габаритів, я дуже худий, а всунули знімок персонажа в півтора рази ширшого за мене. Була б дійсно "пневмонія", через місяць, без лікування антибіотикам, я б лежав у труні. А так живий, здоровий майже рік, без усіляких антибіотико-терапій, сімейних лікарів та іншої нісенітниці. І жодних симптомів пневмонії в мене не було і бути не могло, я сам маю медичну освіту і хворів на справжню пневмонію, чудово знаю симптоми. З тієї писанини я узнав багато чого нового та цікавого, що мені ще робили електрокардіограму. Написали якусь дурню, не знаючи того, які патології у мене показує справжня електрокардіограма . Через мене списали димедрол, який мені не кололи, мені на ніч навіть простого, дешевого снодійного не дали та не вкололи. Я усю ніч промучився, на нервах, увесь напружений, з відкритими очима пролежав, не зімкнув і на секунду, в болях промучився. Бажаю, щоб Світлана Олександрівна спали так, як я у її закладі. 28 таблеток Дефлюкама, отриманого за гуманітарною допомогою, у виписці написали, що ніби то мені видали, а реально видавати ніхто не збирався. Число виписки кругом затерто та на швидку руку виправлено, мабуть надіялись, що за нею ніхто не прийде та не буде читати.

Не по своїй волі опинився у відділенні екстреної невідкладної медичної допомоги. Лікарі навіть не заходять в палату, двічі викликав лікаря, через медсестру, Світлана Олександрівна так і не прийшла. Я був у повній свідомості та адекватному стані. Мене покалічили. Вводили препарати без моєї згоди. Від мене приховували назви препаратів, які вводять. На запитання до медсестри, «що мені вкраплюють» - відповідь була «Багато чого». Крапельницю ставили не так, як це роблять нормальні, адекватні лікарі та медсестри, охайно тоненькою, гострою голкою, а в руку жорстоко заганяли товстючі, болючі катетери, щрами залишилися на все життя, на згадку. Вкраплювання, якихсь несумісних препаратів, які категорично не можна було вводити, дали важкі наслідки та побічні хвороби, я ледве очунявся за два місяці від того, що зі мною зробили.

В закладі жахливе ставлення до пацієнтів, лікарі навіть не заходять в палату, двічі викликав лікаря, через медсестру, Світлана Олександрівна так і не прийшла. Не звертайтесь, обходьте третьою дорогою. Жахи, що відбувається у відділенні, під керівнотством Меркулової Світлани Олександрівни. Пацієнтів калічать. Всовують фейкові діагнози та виписки, думають, що за ними ніхто не прийде або не будуть читати. Заганяють наліво медпрепарати, отримані за гуманітарною програмою, а не видають пацієнтам.