Бензонал IC таблетки по 50 мг №30 (10х3)

діюча речовина: benzobarbital;

1 таблетка містить бензобарбіталу 50 мг або 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, кальцію стеарат, желатин, натрію кроскармелоза.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою; на одній поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, на другій поверхні таблетки – риска (таблетка дозуванням 50 мг містить риску для поділу на дві рівні дози).

Барбітурати та їх похідні. Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A А.

Фармакодинаміка.

Бензобарбітал чинить протисудомну дію, виконує роль індуктора ферментів, підвищує активність монооксигеназної ферментної системи печінки. Практично не має снодійного ефекту.

Фармакокінетика.

Зв’язок з білками плазми слабкий. Бензобарбітал швидко метаболізується в організмі, вивільняючи фенобарбітал, який проявляє протиепілептичний ефект. Рівномірно розподіляється у різних органах і тканинах. Проникає крізь гістогематичні бар’єри та в грудне молоко. Метаболізується мікросомальними ферментами. Вивільняється повільно. Кумулюється. Період напіввиведення – 3–4 доби. Виводиться нирками як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів.

Різні форми епілепсії. Лікування безсудомних і поліморфних епілептичних нападів у комбінації з іншими протиепілептичними засобами.

Тяжкі паренхіматозні ураження печінки, печінкова недостатність, ураження нирок із порушенням їх функції, декомпенсація серцевої діяльності, анемія, порфірія, бронхіальна астма, дихальна недостатність, тяжка міастенія, цукровий діабет, гіпертиреоз, наднирковозалозна недостатність, гіперкінезія, депресивні стани, депресивні стани із суїцидальними спробами, алкоголізм, наркоманія. Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу. Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 3 років.

Посилює ефект наркотичних аналгетиків, засобів загальної анестезії, нейролептиків, транквілізаторів, трициклічних антидепресантів, етанолу, снодійних засобів, знижує ефект парацетамолу, антикоагулянтів, тетрациклінів, гризеофульвіну, глюкокортикостероїдів, мінералокортикоїдів, серцевих глікозидів, хінідину, вітаміну D, ксантинів.

Бензобарбітал здатний посилювати активність монооксигеназної ферментної системи печінки, що варто враховувати при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами через можливе зменшення ефективності останніх.

Рішення щодо лікування хворих на епілепсію лікарським засобом Бензонал ІС^® У пацієнтів, які раніше приймали барбітурати, при переході на лікування бензобарбіталом можливе порушення сну. приймає лікар, враховуючи перебіг захворювання, стан пацієнта та ефективність попередньої протиепілептичної терапії. У цих випадках на ніч можна призначати фенобарбітал (50−100 мг) або інші снодійні засоби.

Під час лікування забороняється прийому алкогольних напоїв.

При раптовому припиненні прийому лікарського засобу може виникнути синдром відміни.

Під час лікування бензобарбіталом варто утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Пацієнтам із встановленою непереносимістю деяких цукрів, перш ніж приймати цей лікарський засіб, потрібна консультація лікаря. Через вміст лактози лікарський засіб не варто приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності застосування лікарського засобу протипоказане.

У разі необхідності застосування лікарського засобу варто припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування препаратом варто утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Дозу встановлює лікар індивідуально. Лікарський засіб застосовувати всередину після їди. Доза лікарського засобу залежить від віку пацієнта, характеру і частоти нападів. Для дорослих разова доза становить 100–200 мг, максимальна добова доза – 800 мг. Частіше за все лікарський засіб можна застосовувати по 100 мг 3 рази на добу. Лікування розпочинати з одноразового застосування разової дози. Через 2–3 доби дозу підвищувати до досягнення клінічного ефекту (зниження частоти або повна відсутність нападів). Лікування продовжувати тривалий термін, не менше 1–3 років (навіть при відсутності нападів), застосовуючи по одній разовій дозі на добу. У випадку поновлення нападів варто повернутися до попередньої добової дози.

Дорослі.

Максимальні дози для дорослих: разова – 300 мг, добова – 800 мг.

Діти.

Для дітей віком 3–6 років разова доза становить 25–50 мг на прийом (100−150 мг на добу), 7–10 років – по 50–100 мг на прийом (150–300 мг на добу), 11–14 років – по 100 мг на прийом (300–400 мг на добу). Найвищі дози для дітей віком від 14 років: разова – 150 мг, добова – 450 мг.

Якщо пацієнт раніше застосовував інші протисудомні лікарські засоби, перехід до застосування бензобарбіталу повинен бути поступовим: бензобарбіталом спочатку варто замінити одну дозу, а потім (через 3–5 діб) другу і третю дози лікарського засобу.

Діти.

Лікарський засіб у даній лікарській формі варто застосовувати дітям віком від 3 років.

При передозуванні бензобарбіталом спостерігається пригнічення функції центральної нервової системи (сплутаність свідомості, сонливість, атаксія, дизартрія, ністагм, погіршення зору, у тяжких випадках – кома), тахікардія, аритмії, артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок, пригнічення дихального центру.

Симптоми інтоксикації: головний біль, загальмованість або збудження, сплутаність свідомості, підвищення або зниження температури тіла, збільшення або зменшення частоти дихання, задишка, набряк легень, тахі- або брадикардія, звуження зіниць, ціаноз, геморагії на шкірі у місцях стиснення, виражена слабкість, кома. При хронічній інтоксикації – дратівливість, послаблення здатності до критичної оцінки, порушення сну, сплутаність свідомості.

Промивання шлунка із застосуванням абсорбентів. Лікування. Симптоматична та реанімаційна терапія, яка спрямована на відновлення та підтримку функції дихальної та серцево-судинної системи, печінки, нирок, центральної нервової системи. При тяжкому отруєнні пацієнта варто госпіталізувати, показаний форсований діурез, а також гемодіаліз; при явищах центральної гіповентиляції – штучна вентиляція легень.

З боку нервової системи: сонливість, загальмованість, головний біль, зниження апетиту, в’ялість, утруднення мовлення, атаксія.

З боку органів зору: ністагм.

З боку психіки: уповільнення психічних реакцій.

З боку дихальної системи: бронхоспазм.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, анемія, тромбофлебіт.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, запор.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи висипання на шкірі.

Загальні порушення: при тривалому застосуванні можливий розвиток медикаментозної залежності, при раптовому припиненні терапії бензобарбіталом – синдром відміни.

4 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у місці, недоступному для дітей.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери (для дозування 50 мг) або по 5 блістерів (для дозування 100 мг) у пачці.

За рецептом.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Одеса, 21-й км. Україна, 65025, м. Старокиївської дороги, 40-А.