Буторфан (ДЛЯ ТВАРИН) розчин для ін'єкцій по 10 мл у флак.

Розчин безбарвний, прозорий.

1 мл містить:

буторфанол (у формі тартрату) — 10 мг

Лікарська форма:

Розчин для ін'єкцій

Фармакологічні властивості

Механізм дії полягає у стимулюванні κ-підвидів опіатних рецепторів і змішаному стимулюванні та інгібуванні μ-підвидів опіатних рецепторів. Буторфанол — аналгетик групи синтетичих опіоїдів з агоністичним/антагоністичним ефектом, що є похідною фенантрену. В результаті блокується міжнейронна передача больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включаючи кору головного мозку. Буторфанол має виражений знеболювальний та седативний ефект, підвищує артеріальний тиск та тиск у легеневих артеріях, має протикашльову дію й може пригнічувати дихання. Незначно стимулює моторику ШКТ та гепатобіліарної зони.

Його застосовують за больових синдромів різного генезу, зокрема для премедикації перед операціями, під час та після операцій, при ниркових коліках та важких травмах. Буторфанол частіше викликає залежність, ніж налбуфін, й рідше, чим морфін. Залежно від виду тварини препарат дає заспокійливу дію та слабкий або середньої інтенсивності седативний ефект. Це особливо проявляється при комбінованій анестезії та/або нейролепто-анальгезії. Дихання уповільнюється, як при звичайному засипанні, зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість та інтенсивність знеболення залежить від дози, індивідуальної чутливості (підвищення дози або повторне введення підсилюють ефект).

Залежно від способу введення діє вже через 5-15 хвилин, тривалість знеболення залежить від дози і може досягати 4 годин. Буторфанол оперативно й добре всмоктується з місця ін'єкції. Максимальна концентрація в крові спостерігається протягом 0,5-1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія — за 1-2 години.

Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри та виводиться з молоком. З білками плазми крові зв'язується на 80%. Метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму у вигляді метаболітів переважно із сечею, частково — з жовчю та калом. Період напіввиведення становить 4,7-6,6 годин.

Буторфанол викликає менше побічних ефектів, ніж інші опіати.

Застосовують як анальгетик для усунення больового синдрому перед операціями та після них, а також для премедикації:

Собаки, коти — як анальгетик при сильному болі (при травмах, перед операціями та після них), як седативний засіб у комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (медетомідин, кетамін).

Коні — як анальгетик для короткого знеболення при середньому та сильному болі при коліках; для седації та премедикації у комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (детомідин, ксилазин, роміфідин): під час терапевтичних та діагностичних процедур (незначні операції на стоячих тваринах, седація непокірних тварин).

Буторфанол не належить до списку психотропних засобів.

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, в стані дихальної депресії, з захворюваннями серця, травмами черепа, органічними порушеннями мозку, порушеннями функцій печінки і нирок, судомами та закрепами.

Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації.

Коням з серцевою аритмією не використовувати в комбінації з α2-агоністами. Комбіноване застосування знижує моторику ШКТ, тому не використовувати при коліках, пов’язаних із завалом кишечника.

Препарат вводять собакам внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно, котам — внутрішньовенно або підшкірно, коням — лише внутрішньовенно в таких дозах:

Собаки:

- Знеболення (монотерапія) — 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла (0,1-0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), повільно, внутрішньовенно (при низьких та середніх дозах), внутрішньом’язово або підшкірно. Для уникнення післяопераційного болю ін'єкцію роблять за 15 хвилин до завершення анестезії, щоб ефект тривав впродовж фази виходу з наркозу.

- Седація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 0,01 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно, внутрішньом’язово.

Через 15 хвилин — 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла, внутрішньом’язово. — Премедикація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), 0,025 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньом’язово. У разі подовження дії кетаміном не використовувати антагоніст атіпамезол.

Коти:

- Знеболення (монотерапія) — за 15 хвилин до пробудження 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), підшкірно, або 0,05 мл на 5 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно.

Для обробки ран рекомендується додаткова місцева анестезія. — Седація — 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 0,05 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, підшкірно. Антагоніст медетомідину (коли дія кетаміну закінчилася) — атіпамезол в дозі 0,125 мг на 1 кг маси тіла.

Коні:

- Знеболення (монотерапія) — 1 мл на 100 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно; необхідність та час повторного введення визначають, виходячи з клінічного стану тварини.

- Седація та пре-анестезія, внутрішньовенно:

• 0,012 мг детомідину на 1 кг маси тіла, через кілька хвилин — 0,25 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла);
• 0,05 мг роміфідину на 1 кг маси тіла, через 5 хвилин — 0,2 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла);
• 0,5 мг ксилазину на 1 кг маси тіла, через 3-5 хвилин — 0,5-1,0 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,05-0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації, тому що буторфанол проникає через плацентарний бар'єр і потрапляє в молоко. Використання препарату в постнатальний період може викликати дихальну депресію у новонароджених тварин.

Можливі больові відчуття в місці ін’єкції при внутрішньом’язовому та підшкірному введенні. Інколи виникає тимчасове брадіпное, зниження кров’яного тиску та брадікардія, що подібно до стану сну. У котів іноді спостерігаються мідріаз, дезорієнтація, пригнічення, у коней — уповільнення перистальтики кишечника (дванадцятипалої, сліпої, початку великої ободової кишки).

Дотримуватись правил асептики та безпечної фіксації тварини. Перед введенням препарату не піддавати тварин впливу стресових факторів. Не змішувати препарати в одному шприці. Не робити комбіновані ін’єкції в одне місце.

До початку застосування препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити можливі ризики, що виникають через функціональні порушення серцево-судинної системи, печінки, нервової системи і легень.

Після цих комбінацій можлива блювота у котів, зумовлена дією медетомідину. Не використовувати комбінацію буторфанолу та детомідину або буторфанолу та медетомідину тваринам із серцевою аритмією або брадикардією, коням, схильним до кольок, через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів. Інколи перед використанням додаткового анестетика тварині потрібна голодна дієта. У разі необхідності можна застосовувати атропін, як типовий парасимпатолітик.

Щоб вирахувати дозу для маленьких тварин, необхідно знати їх точну масу тіла.

Препарат застосовують непродуктивним тваринам та коням, м'ясо і молоко яких не вживають в їжу люди.

В упаковці виробника, у сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до + 25 °С.

Після відкриття флакона препарат зберігати в холодильнику й використати протягом 28 діб.

3 роки.