Дипрофол ЕДТА емульсія д/інф. 10 мг/мл по 20 мл №5 в амп.

діюча речовина: рropofol;

1 мл емульсії містить пропофолу 10 мг;

допоміжні речовини: олія соєва, фосфоліпід яєчний, гліцерин, натрію гідроксид, динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

Емульсія для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла гомогенна емульсія, практично вільна від твердих часток та великих масляних крапель. Під час тривалого відстоювання можливе незначне розшарування емульсії.

Анестетики. Засоби для загальної анестезії.

Код АТХ N01A X10.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Пропофол (2,6-диізопропілфенол) — це засіб для загальної анестезії короткої дії зі швидким настанням ефекту приблизно протягом 30 секунд. Вихід із наркозу як правило швидкий. Механізм дії, як і для інших засобів для загальної анестезії, недостатньо вивчений. Однак вважається, що пропофол реалізує седативний та наркотичний ефекти шляхом позитивного впливу на інгібуючу функцію нейротрансмітера ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) через полегшення взаємодії останнього з ліганд-активованими ГАМК_А-рецепторами.

Фармакодинамічні властивості

Як правило при застосуванні пропофолу 1 % для індукції та підтримки анестезії спостерігаються зниження середнього артеріального тиску та незначні зміни частоти серцевих скорочень. Однак параметри гемодинаміки за нормальних умов залишаються відносно стабільними протягом підтримки анестезії, а кількість випадків виникнення небажаних гемодинамічних реакцій невелика.

Хоча після введення пропофолу 1 % може розвинутися пригнічення дихання, будь-які реакції є якісно подібними до таких при застосуванні інших засобів для внутрішньовенної анестезії та легко корегуються у клінічній практиці.

Пропофол 1 % знижує мозковий кровообіг, внутрішньочерепний тиск та метаболізм мозку. Зниження внутрішньочерепного тиску більш виражене у пацієнтів з початковим підвищеним внутрішньочерепним тиском.

Клінічна безпека та ефективність

Вихід з наркозу як правило швидкий та характеризується швидким відновленням когнітивних функцій з малою кількістю випадків головного болю та післяопераційних нудоти і блювання.

Загалом при застосуванні пропофолу 1 % післяопераційні нудота і блювання спостерігаються рідше, ніж при використанні засобів для інгаляційного наркозу. Існують дані, що це може бути пов’язано зі зниженим еметогенним потенціалом пропофолу.

Пропофол 1 % не пригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз у клінічно застосовуваних концентраціях.

Педіатрична популяція

Обмежені дані досліджень анестезії із застосуванням пропофолу дітям вказують на збереження безпеки та ефективності при тривалості наркозу до 4 годин. Згідно з опублікованими даними препарат можна застосовувати дітям при проведенні тривалих процедур без зміни безпеки або ефективності останнього.

Фармакокінетика.

Всмоктування

При застосуванні пропофолу 1 % для підтримки анестезії концентрація у крові асимптотично наближається до рівноважного стану для даної швидкості введення.

Розподіл

Пропофол широко розподіляється та швидко виводиться з організму (загальний кліренс становить 1,5—2,0 л/хв).

Виведення

Зниження концентрації пропофолу після болюсного введення дози або завершення інфузії можна описати за допомогою відкритої трикамерної моделі з дуже швидким розподілом (період напіврозподілу 2—4 хвилини), швидким виведенням (період напівелімінації 30—60 хвилин) та більш повільною кінцевою фазою, яка характеризує перерозподіл пропофолу зі слабкоперфузованої тканини.

Кліренс реалізується шляхом метаболічних процесів, здебільшого у печінці, де він є залежним від кровообігу, з утворенням неактивних кон’югатів пропофолу та відповідного хінолу, які виводяться зі сечею.

Після внутрішньовенного введення одноразової дози 3 мг/кг кліренс пропофолу на 1 кг маси тіла збільшується з віком за таким принципом: середній кліренс значно нижчий у новонароджених віком < 1 місяця (n = 25) (20 мл/кг/хв) порівняно зі старшими дітьми (n = 36, віковий діапазон: 4 місяці — 7 років). Крім того, у новонароджених відзначалася мінливість даного параметра між пацієнтами (діапазон 3,7—78 мл/кг/хв). Через ці обмежені дані клінічних досліджень, які вказують на значну мінливість, для даної групи пацієнтів не можна надати рекомендацій щодо дозування.

Середній кліренс пропофолу у старших дітей після одноразового болюсного введення дози 3 мг/кг становив 37,5 мл/кг/хв (4—24 місяці) (n = 8), 38,7 мл/кг/хв (11—43 місяці) (n = 6), 48 мл/кг/хв (1—3 роки) (n = 12), 28,2 мл/кг/хв (4—7 років) (n = 10) порівняно з 23,6 мл/кг/хв у дорослих (n = 6).

Лінійність

При застосуванні пропофолу 1 % у рекомендованому діапазоні швидкості інфузії фармакокінетика даного препарату лінійна.

Доклінічні дані з безпеки

Опубліковані дані досліджень на тваринах (у тому числі на приматах) із застосуванням доз, що зумовлюють анестезію легкого або помірного ступеня, свідчать, що застосування анестетиків у період швидкого росту головного мозку або синаптогенезу призводить до втрати клітин головного мозку, що розвивається, наслідком чого можлива тривала когнітивна недостатність. На основі порівняння даних, отриманих у різних видів, встановлено, що ризик розвитку таких змін, як вважається, асоційований з експозицією в третьому триместрі вагітності та в перші декілька місяців життя, але може зберігатися при експозиції у період приблизно до 3-річного віку у людини. У новонароджених приматів експозиція анестезії до 3 годин в режимі забезпечення легкої хірургічної анестезії не призводила до зростання втрати нейрональних клітин, однак режим анестезії тривалістю 5 годин або довше зумовлював таке зростання. Клінічне значення цих доклінічних даних невідоме, тому лікарям слід зважувати користь від відповідної анестезії для дітей віком до 3 років та вагітних жінок, які потребують хірургічного втручання, та потенційні ризики, на які вказують доклінічні дані.

Як засіб загальної анестезії короткочасної дії препарат вводять внутрішньовенно для:

• індукції та підтримання загальної анестезії у дорослих та дітей віком > 1 місяця;
• седації при проведенні діагностичних та хірургічних процедур, окремо або у комбінації з лікарськими засобами для місцевої чи регіонарної анестезії, у дорослих та дітей віком > 1 місяця;
• седації пацієнтів віком > 16 років, яким проводять штучну вентиляцію легенів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ).

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Дитячий вік до 1 місяця (для індукції та підтримання загальної анестезії).

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % містить олію соєву та не призначений до застосування пацієнтам із гіперчутливістю до арахісу або сої.

Дипрофол^® ЕДТА 1 % не потрібно застосовувати для седації пацієнтам віком ≤ 16 років, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Пропофол 1 % застосовували в комбінації з лікарськими засобами для спінальної та епідуральної анестезії, а також часто використовуваними засобами для премедикації, міорелаксантами, засобами для інгаляційного наркозу та аналгетиками; випадки фармакологічної несумісності не спостерігалися. При застосуванні загальної анестезії у комбінації з місцевими анестетиками можливим є призначення менших доз препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 %. Випадки вираженої гіпотензії спостерігалися при застосуванні пропофолу в пацієнтів, які приймали рифампіцин.

Сумісне застосування з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), наприклад із лікарськими засобами для премедикації, засобами для інгаляційного наркозу та аналгетиками, може призвести до посилення седативного, аналгетичного ефектів, а також пригнічувального впливу препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % на функцію серцево-судинної та дихальної систем (див. розділ «Особливості застосування»).

У присутності фентанілу рівень пропофолу в крові може підвищуватися.

Повідомлялося про лейкоенцефалопатію у пацієнтів, які отримували терапію циклоспорином і ліпідні емульсії (такі як пропофол).

Відмічено, що пацієнтам, які застосовують мідазолам, потрібна менша доза пропофолу. Сумісне застосування мідазоламу з пропофолом може призвести до посилення седації та пригнічення дихання. При одночасному застосуванні слід розглянути можливість зниження дози пропофолу.

Потреба в менших дозах пропофолу спостерігалася у пацієнтів, які отримували вальпроат. При сумісному застосуванні слід розглянути питання про зменшення дози пропофолу.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % має вводити спеціаліст, який має досвід проведення анестезії (або, за потрібності, лікар із досвідом роботи у відділенні інтенсивної терапії).

Слід проводити постійний моніторинг стану пацієнта. Обладнання для забезпечення прохідності дихальних шляхів пацієнта, штучної вентиляції легенів, подачі кисню та проведення інших реанімаційних заходів має бути завжди доступним та готовим до використання. Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % не має вводити одна й та сама особа, що проводить діагностичну або хірургічну процедуру.

Повідомлялося про випадки зловживання та розвитку медикаментозної залежності від пропофолу 1 %, переважно серед медичних працівників. Як і у разі застосування інших лікарських засобів для загальної анестезії, введення Дипрофолу^® ЕДТА 1 % без підтримки функції дихання може призвести до розвитку ускладнень з боку дихальної системи, які загрожують життю.

При введенні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % для седації без втрати свідомості для проведення хірургічних або діагностичних процедур слід проводити безперервний моніторинг стану пацієнта щодо ранніх ознак гіпотензії, порушення прохідності дихальних шляхів та зниження насичення киснем.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, при застосуванні препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % для седації під час хірургічних процедур у пацієнта можуть з’являтися мимовільні рухи. При проведенні процедур, які вимагають іммобілізації, дані рухи можуть становити небезпеку для хворого.

До виписування пацієнта має пройти достатньо часу для переконання у повному відновленні функцій організму після застосування Дипрофолу^® ЕДТА 1 %. Дуже рідко застосування Дипрофолу^® ЕДТА 1 % може бути пов’язане з післяопераційною втратою свідомості, що може супроводжуватися підвищенням тонусу мускулатури. Даному стану може передувати період безсоння. Хоча даний стан проходить спонтанно, слід надавати пацієнту, який втратив свідомість, необхідну допомогу.

Як правило порушення функцій, спричинені застосуванням препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 %, не визначаються вже через 12 годин. Потрібно враховувати ефекти Дипрофолу^® ЕДТА 1 %, характер проведеної процедури, прийом супутніх лікарських засобів, вік та стан пацієнта при наданні порад щодо:

• бажаності покидати заклад охорони здоров’я у супроводі інших осіб;
• періоду часу до відновлення діяльності, пов’язаної з виконанням складних або небезпечних завдань, таких як керування транспортними засобами;
• застосування інших лікарських засобів, що можуть пригнічувати ЦНС (наприклад, бензодіазепінів, опіатів, спирту етилового).

Як і інші препарати для внутрішньовенної анестезії, слід обережно застосовувати препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % пацієнтам із порушеннями функції серця, дихання, нирок або печінки, а також гіповолемічним або виснаженим пацієнтам. Кліренс препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % залежить від кровообігу, тому супутнє застосування лікарських засобів, що зменшують серцевий викид, призведе до зниження кліренсу Дипрофолу^® ЕДТА 1 %.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % не має вираженої ваголітичної активності, застосування даного препарату пов’язане з випадками розвитку брадикардії (в окремих випадках — глибокої) та асистолії. Слід розглянути доцільність внутрішньовенного введення антихолінергічного препарату перед індукцією або протягом підтримки анестезії, особливо у разі можливого превалювання тонусу блукаючого нерва або застосування препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % сумісно з іншими лікарськими засобами, що можуть спричинити брадикардію.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів для внутрішньовенної анестезії та лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, пацієнтам потрібно наголосити на важливості уникнення вживання алкоголю до та щонайменше протягом 8 годин після введення препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 %.

Під час болюсного введення препарату протягом хірургічних процедур особливої обережності слід дотримуватися щодо пацієнтів із гострою дихальною недостатністю або пригніченням дихання.

Сумісне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС, наприклад зі спиртом етиловим, лікарськими засобами для загальної анестезії та наркотичними аналгетиками, призведе до посилення ефектів пригнічення ЦНС. При комбінованому застосуванні препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС, які вводяться парентерально, може виникнути тяжке пригнічення функції дихальної та серцево-судинної систем. Рекомендовано вводити препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % після застосування аналгетику, а дозу слід обережно титрувати з урахуванням клінічної відповіді (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Під час індукції анестезії можуть виникнути гіпотензія та тимчасове апное, залежно від дози, проведення заходів премедикації та застосування інших лікарських засобів.

В окремих випадках для усунення гіпотензії може бути потрібне застосування рідин внутрішньовенно та зниження швидкості введення Дипрофолу^® ЕДТА 1 % протягом періоду підтримки анестезії.

При введенні препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % пацієнтам з епілепсією існує ризик виникнення судом.

Пацієнтам із порушенням ліпідного обміну та зі станами, при яких слід обережно застосовувати жирові емульсії, потрібно надавати відповідну допомогу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Не рекомендовано застосовувати при проведенні електросудомної терапії.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів для анестезії, протягом виходу з наркозу може спостерігатися сексуальне розгальмування.

Перед повторним або тривалим (> 3 годин) застосуванням пропофолу дітям молодшого віку (< 3 років) або вагітним жінкам слід зважити користь та ризики запропонованої процедури, оскільки у доклінічних дослідженнях повідомлялося про нейротоксичність.

Рекомендації щодо застосування пацієнтам у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ)

Застосування емульсій пропофолу для інфузій для седації у ВІТ пов’язане з різноманітними метаболічними порушеннями та недостатністю різних систем органів, що можуть призвести до летального наслідку. Повідомлялося про розвиток комбінацій таких небажаних явищ: метаболічний ацидоз, рабдоміоліз, гіперкаліємія, гепатомегалія, ниркова недостатність, гіперліпідемія, серцева аритмія, електрокардіограма (ЕКГ) типу Бругада (підвищення сегмента ST та опуклий зубець Т) та серцева недостатність, що швидко прогресує і як правило нечутлива до підтримуючої терапії інотропами. Комбінація даних явищ називається синдромом інфузії пропофолу і як правило спостерігається у пацієнтів з тяжкими травмами голови та дітей з інфекціями дихальних шляхів, які отримували дози, що перевищували рекомендовані дорослим для седації у відділенні інтенсивної терапії.

Головні фактори ризику розвитку даних явищ: зниження постачання тканин киснем; серйозна неврологічна травма та/або сепсис; застосування великих доз одного чи декількох з таких лікарських засобів, як судинозвужувальні препарати, стероїди, інотропи та/або Дипрофол^® ЕДТА 1 % (як правило у дозах більше 4 мг/кг/год з тривалістю введення більше 48 годин).

Медичні працівники мають бути готові до можливого виникнення даних явищ у пацієнтів із вказаними вище факторами ризику та мають негайно відмінити пропофол при розвитку зазначених ознак. Дози всіх лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, а також інших препаратів, які застосовують у відділенні інтенсивної терапії, слід титрувати для забезпечення достатнього постачання кисню та збереження параметрів гемодинаміки. Пацієнти з підвищеним внутрішньочерепним тиском мають проходити відповідне лікування, спрямоване на підтримку достатнього церебрального перфузійного тиску протягом цих змін у терапії.

Не рекомендується перевищувати дозу 4 мг/кг/год.

Пацієнтам із порушенням ліпідного обміну та з іншими станами, при яких слід обережно застосовувати жирові емульсії, слід надавати відповідну допомогу.

Рекомендовано проводити моніторинг концентрації ліпідів крові при застосуванні пропофолу пацієнтам з особливим ризиком розвитку перенавантаження жирами. Якщо результати моніторингу вказують на порушення виведення жирів з організму, введення пропофолу слід відповідно скорегувати. Якщо пацієнту внутрішньовенно одночасно вводять інші рідини, що містять ліпіди, слід зменшувати дозу з урахуванням кількості жирів, що надходять в організм протягом інфузії як компонент лікарської форми пропофолу; 1,0 мл Дипрофолу^® ЕДТА 1 % містить приблизно 0,1 г жирів.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % містить соєву олію. У разі наявності алергії на арахіс або сою не вживайте цей препарат.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % містить 0,0018 ммоль/мл натрію. Це слід врахувати при лікуванні пацієнтів, які перебувають на дієті з контрольованим споживанням натрію.

Додаткові запобіжні заходи

Потрібно обережно лікувати пацієнтів з мітохондріальними захворюваннями. У даних пацієнтів можливе загострення захворювання при проведенні анестезії, хірургічних процедур та інших заходів у ВІТ. У таких пацієнтів рекомендовано підтримувати нормотермію, забезпечувати їх вуглеводами та достатньою кількістю рідини. Ранні прояви загострення мітохондріальних захворювань та синдрому інфузії пропофолу можуть бути подібними.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % не містить антимікробних консервантів, тому не запобігає росту мікроорганізмів.

Динатрію едетат є хелатором іонів металів, включаючи цинк, та пригнічує ріст мікроорганізмів. При тривалому застосуванні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % слід прийняти рішення щодо потрібності додаткового застосування сполук цинку, особливо пацієнтам, схильним до недостатності цинку, наприклад особам з опіками, діареєю та/або тяжким сепсисом.

Перед застосуванням препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % слід набирати у стерильний шприц або інфузійну систему в асептичних умовах одразу після відкриття ампули або флакона. Після цього потрібно одразу розпочати введення препарату. Протягом інфузії слід проводити всі операції з Дипрофолом^® ЕДТА 1 % та обладнанням для інфузій в асептичних умовах. Будь-які розчини для інфузій слід додавати до інфузійної системи з лікарським засобом Дипрофол^® ЕДТА 1 % безпосередньо перед місцем введення. Дипрофол^® 1 % не застосовувати у системах з мікробним фільтром.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % та шприци, що містять цей препарат, призначені виключно для одноразового застосування одному пацієнту. Згідно з прийнятими керівними принципами застосування інших жирових емульсій, одноразова інфузія пропофолу не має тривати довше 12 годин. Наприкінці процедури або через 12 годин, залежно від того, який із вказаних моментів настав раніше, ємність із пропофолом та інфузійну лінію слід утилізувати та замінити новою.

Вміст первинної упаковки слід струшувати перед застосуванням.

Будь-який об’єм препарату, що залишився після застосування, потрібно утилізувати.

Перед введенням Дипрофол^® ЕДТА 1 % не слід змішувати з розчинами для ін’єкцій або інфузій, крім 5 % розчину декстрози або розчину лідокаїну для ін’єкцій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека застосування препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % у період вагітності не встановлена. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність пропофолу. Дипрофол^® ЕДТА 1 % не потрібно застосовувати вагітним жінкам, за винятком випадків абсолютної потрібності. Однак Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна застосовувати при проведенні штучного переривання вагітності.

Пологи

Дипрофол^® ЕДТА 1 % долає плацентарний бар’єр та може спричинити випадки неонатальної депресії (синдром медикаментозної неонатальної депресії). Цей препарат не потрібно застосовувати для анестезії пологів, за винятком випадків абсолютної потрібності.

Період годування груддю

Дослідження за участю жінок, які годували груддю, показали, що невеликі кількості пропофолу 1 % екскретуються у грудне молоко. Тому жінкам не слід годувати груддю протягом 24 годин після введення препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 %. Молоко, що виділяється у даний період, потрібно зцідити та вилити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % виявляє помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Пацієнтів слід попередити, що виконання складних завдань, таких як керування транспортними засобами або робота з іншими автоматизованими системами, може бути ускладнене протягом деякого часу після проведення загальної анестезії.

Як правило порушення функцій, спричинені застосуванням препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 %, не визначаються вже через 12 годин (див. розділ «Особливості застосування»).

Індукція загальної анестезії

Дорослі

Пацієнтам із проведеною або не проведеною премедикацією рекомендовано титрувати дозу Дипрофолу^® ЕДТА 1 % (вводити дорослому пацієнту у вигляді болюсної ін’єкції або інфузії приблизно по 4 мл [40 мг] кожні 10 секунд) з урахуванням клінічної відповіді до появи клінічних ознак анестезії. Для більшості дорослих пацієнтів віком до 55 років загалом достатнім є введення дози 1,5—2,5 мг/кг Дипрофолу^® ЕДТА 1 %. Загальну необхідну дозу можна зменшити шляхом зниження швидкості введення (2—5 мл/хв [20—50 мг/хв]). Для осіб віком від 55 років доза для досягнення загальної анестезії загалом є меншою. Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за системою оцінки ризику Американського товариства анестезіологів (ASA) потрібно застосовувати препарат з меншою швидкістю введення (приблизно 2 мл [20 мг] кожні 10 секунд).

Особи літнього віку

Особи літнього віку потребують введення менших доз препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % для індукції анестезії. При зменшенні дози потрібно враховувати стан здоров’я та вік пацієнта. Зменшену дозу потрібно вводити з меншою швидкістю та титрувати з урахуванням клінічної відповіді.

Педіатрична популяція

Не рекомендовано застосовувати препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % для індукції анестезії дітям віком до 1 місяця.

Для індукції анестезії дітям віком від 1 місяця дозу Дипрофолу^® ЕДТА 1 % слід повільно титрувати до появи клінічних ознак анестезії. Дозу потрібно підбирати згідно з віком та/або масою тіла. Для більшості пацієнтів віком від 8 років достатнім для індукції анестезії є введення дози Дипрофолу^® ЕДТА 1 % приблизно 2,5 мг/кг маси тіла. Молодшим дітям, особливо віком від 1 місяця до 3 років, може бути потрібне введення більших доз (2,5—4 мг/кг маси тіла).

Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA рекомендовано застосовувати менші дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Підтримка загальної анестезії

Дорослі

Підтримку анестезії можна забезпечувати шляхом введення Дипрофолу^® ЕДТА 1 % у вигляді безперервної інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для підтримання належної глибини наркозу. Вихід з наркозу як правило швидкий, тому важливо продовжувати введення препарату Дипрофол^® ЕДТА 1 % до кінця процедури.

Безперервна інфузія

Необхідна швидкість введення може значно відрізнятися у різних пацієнтів, однак значення у діапазоні 4—12 мг/кг/год як правило є достатніми для підтримки належної глибини анестезії.

Повторні болюсні ін’єкції

При повторних болюсних ін’єкціях доцільно вводити поступово зростаючі дози від 25 мг (2,5 мл) до 50 мг (5,0 мл) з урахуванням клінічної потрібності.

Особи літнього віку

При застосуванні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % для підтримки анестезії слід знижувати швидкість введення або цільову концентрацію. Пацієнти з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA потребують ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Потрібно уникати швидкого болюсного введення (одноразового та повторного) препарату особам літнього віку, оскільки це може призвести до пригнічення функції серцево-судинної та дихальної систем.

Педіатрична популяція

Не рекомендовано застосовувати препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 % для підтримки анестезії дітям віком до 1 місяця.

Підтримку анестезії у дітей віком від 1 місяця можна забезпечити введенням Дипрофолу^® ЕДТА 1 % у вигляді інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для підтримання належної глибини наркозу. Необхідна швидкість введення може значно відрізнятися у різних пацієнтів, однак значення у діапазоні 9—15 мг/кг/год як правило є достатніми для досягнення належної глибини анестезії. Молодшим дітям, особливо віком від 1 місяця до 3 років, може бути потрібне введення більших доз.

Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA рекомендовано застосовувати менші дози (див. також розділ «Особливості застосування»).

Седація пацієнтів, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії

Дорослі

Для проведення седації пацієнтів, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії, слід вводити Дипрофол^® ЕДТА 1 % шляхом безперервної інфузії. Швидкість інфузії потрібно визначати, виходячи з бажаної глибини седації. У більшості пацієнтів достатньої глибини седації можна досягти при застосуванні дози 0,3—4,0 мг/кг/год (див. розділ «Особливості застосування»).

Дипрофол^® ЕДТА 1 % не потрібно застосовувати для седації пацієнтів віком до 16 років, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Протипоказання»).

Введення Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна розводити 5 % розчином декстрози (див. таблицю 1).

Рекомендовано проводити моніторинг концентрації ліпідів крові при застосуванні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % пацієнтам з особливим ризиком розвитку перенавантаження жирами. Якщо результати моніторингу вказують на порушення виведення жирів з організму, введення Дипрофолу^® ЕДТА 1 % слід відповідно скорегувати. Якщо пацієнту внутрішньовенно одночасно вводять інші розчини, що містять ліпіди, потрібно зменшувати дозу з урахуванням кількості жирів, що надходять в організм протягом інфузії як компонент лікарської форми Дипрофолу^® ЕДТА 1 %; 1,0 мл Дипрофолу^® ЕДТА 1 % містить приблизно 0,1 г жирів.

Якщо тривалість седації перевищує 3 доби, моніторинг концентрації ліпідів слід проводити у всіх пацієнтів.

Особи літнього віку

При застосуванні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % для седації слід знижувати швидкість інфузії. Пацієнти з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA потребують ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Потрібно уникати швидкого болюсного введення (одноразового та повторного) препарату особам літнього віку, оскільки це може призвести до пригнічення функції серцево-судинної та дихальної систем.

Педіатрична популяція

Дипрофол^® ЕДТА 1 % не потрібно застосовувати для проведення седації дітям віком < 16 років, яким проводиться штучна вентиляція легенів у відділенні інтенсивної терапії.

Седація перед проведенням діагностичних та хірургічних процедур

Дорослі

Для забезпечення належної седації при проведенні діагностичних та хірургічних процедур потрібно індивідуально підбирати швидкість введення та титрувати дозу з урахуванням клінічної відповіді.

У більшості пацієнтів індукції седації можна досягти при введенні препарату в дозі 0,5—1,0 мг/кг протягом 1—5 хвилин.

Підтримка седації забезпечується титруванням дози Дипрофолу^® ЕДТА 1 %, який вводиться у вигляді інфузії, до бажаної глибини седації для більшості пацієнтів достатнім є введення 1,5—4,5 мг/кг/год. Окрім інфузії, можливе болюсне введення 10—20 мг, якщо виникає потреба у швидкому збільшенні глибини седації. Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA може бути потрібне зниження швидкості введення та дози.

Особи літнього віку

При застосуванні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % для седації слід знижувати швидкість введення або цільову концентрацію. Пацієнти з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA потребуватимуть ще більшого зменшення дози та швидкості введення. Потрібно уникати швидкого болюсного введення (одноразового та повторного) препарату особам літнього віку, оскільки це може призвести до пригнічення функції серцево-судинної та дихальної систем.

Педіатрична популяція

Не рекомендовано застосовувати Дипрофол^® ЕДТА 1 % при проведенні діагностичних та хірургічних процедур дітям віком до 1 місяця.

Дітям віком від 1 місяця дози та швидкість введення слід підбирати згідно з потрібною глибиною седації та клінічною відповіддю. У більшості дітей індукції седації можна досягти при введенні Дипрофолу^® ЕДТА 1 % у дозі 1—2 мг/кг маси тіла. Підтримки седації можна досягти титруванням доз під час інфузії до отримання бажаної глибини седації. Більшості пацієнтів достатньо дози 1,5—9,0 мг/кг/год. Інфузію можна доповнити болюсним введенням доз до 1 мг/кг маси тіла, якщо необхідне швидке збільшення глибини седації.

Пацієнтам з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA може бути потрібне зменшення дози.

Спосіб застосування

Дипрофол^® ЕДТА 1 % не виявляє аналгетичної активності, тому як правило постає необхідність у супутньому введенні додаткових знеболювальних лікарських засобів.

Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна застосовувати для інфузій нерозведеним зі скляних контейнерів Дипрофолу^® ЕДТА 1 % або розведеним 5 % розчином декстрози (для внутрішньовенних інфузій) з інфузійних мішків з ПВХ чи скляних інфузійних флаконів. Розведення, які не мають перевищувати 1 до 5 (2 мг пропофолу на 1 мл), слід виконувати в асептичних умовах безпосередньо перед введенням та застосовувати розведену емульсію протягом 6 годин після приготування.

Рекомендовано при застосуванні розведеного Дипрофолу^® ЕДТА 1 % повністю заміщувати емульсією Дипрофолу^® ЕДТА 1 % об’єм 5 % розчину декстрози, видалений з інфузійного мішка під час процесу розведення (див. таблицю 1).

Розведення можна проводити із застосуванням різних засобів контролю інфузії, але застосування тільки набору для інфузій не виключить ризику випадкової неконтрольованої інфузії великих об’ємів розведеного Дипрофолу^® ЕДТА 1 %. В інфузійну лінію слід включити бюретку, лічильник крапель або волюметричну помпу. Ризик неконтрольованої інфузії слід взяти до уваги при визначенні максимального об’єму Дипрофолу^® ЕДТА 1 % у бюретці.

При застосуванні препарату нерозведеним для підтримки анестезії рекомендовано завжди застосовувати таке обладнання, як шприцева або волюметрична інфузійна помпа, для контролю швидкості інфузії.

Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна вводити через Y-подібний з’єднувач, розташований безпосередньо перед місцем інфузії таких розчинів:

• 5 % розчин декстрози для внутрішньовенних інфузій;
• 0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
• 4 % розчин декстрози з 0,18 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій.

Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна попередньо змішувати з альфентанілом, розчином для ін’єкцій, що містить 500 мкг/мл альфентанілу, в співвідношенні об’ємів від 20:1 до 50:1. Суміші слід готувати із дотриманням умов стерильності та застосовувати протягом 6 годин після приготування.

Для зменшення болю при першому введенні Дипрофол^® ЕДТА 1 % можна змішувати з розчином лідокаїну для ін’єкцій (0,5 % або 1 %, без консервантів) (див. таблицю 1).

Нижче наведені рекомендації щодо цільових концентрацій пропофолу. З урахуванням мінливості фармакокінетики та фармакодинаміки пропофолу у пацієнтів, у разі проведення або непроведення премедикації слід титрувати цільову концентрацію пропофолу з урахуванням клінічної відповіді для досягнення потрібної глибини наркозу.

Індукція та підтримка загальної анестезії

У дорослих пацієнтів віком до 55 років анестезії як правило можна досягти за цільових концентрацій пропофолу 4—8 мкг/мл. Рекомендовано застосування початкової цільової концентрації 4 мкг/мл пацієнтам із проведеною премедикацією та 6 мкг/мл — без премедикації. Час індукції за даних цільових концентрацій як правило становить 60—120 секунд. Більша швидкість дасть змогу досягти більш ранньої індукції анестезії, але може бути пов’язана з більш вираженим пригніченням функції серцево-судинної та дихальної систем.

Пацієнтам віком від 55 років та/або з бальною оцінкою 3 або 4 за ASA потрібно застосовувати нижчу початкову цільову концентрацію. Потім цільову концентрацію можна підвищувати поступово по 0,5—1,0 мкг/мл кожну хвилину для досягнення поступової індукції анестезії.

Як правило виникатиме необхідність у проведенні додаткової аналгезії. У такому разі ступінь зниження цільової концентрації для підтримки анестезії буде залежати від дози аналгетиків, які вводять сумісно. Цільові концентрації пропофолу у діапазоні 3—6 мкг/мл як правило забезпечують адекватну анестезію.

Очікувана концентрація пропофолу при пробудженні як правило становить 1,0—2,0 мкг/мл, на цей показник впливає доза аналгетиків, введених протягом підтримки анестезії.

Таблиця 1

Розведення та сумісне введення Дипрофолу^® ЕДТА 1 % з іншими лікарськими засобами або розчинами для інфузій (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Не рекомендовано застосовувати Дипрофол^® ЕДТА новонародженим, тому що застосування препарату даній групі пацієнтів не повністю досліджене. Дані фармакокінетики (див. розділ «Фармакокінетика») вказують на те, що у новонароджених кліренс препарату значно знижений і має дуже велику варіабельність між пацієнтами. Введення доз, рекомендованих для старших дітей, може призвести до відносного передозування та розвитку тяжкого пригнічення функції серцево-судинної системи.

Застосування препарату Дипрофол^® ЕДТА 2 % не рекомендоване дітям віком < 3 років через складність титрування малих об’ємів.

Пропофол не потрібно застосовувати пацієнтам віком до 16 років включно для седації у відділенні інтенсивної терапії, оскільки безпека та ефективність пропофолу для седації в даній віковій групі невідома (див. розділ «Протипоказання»).

Випадкове передозування з високою ймовірністю характеризуватиметься пригніченням функції серцево-судинної та дихальної систем. Пригнічення функції дихальної системи слід лікувати за допомогою штучної вентиляції легенів та подачі кисню. При пригніченні функції серцево-судинної системи слід надати пацієнту горизонтального положення з низьким узголів’ям та у тяжких випадках ввести плазмозамінні розчини та пресорні препарати.

Системні

Індукція та підтримка анестезії або седація як правило проходять нормально, з мінімальною фазою збудження. Найчастіше повідомляють про небажані реакції, які є фармакологічно передбачуваними побічними ефектами засобу для наркозу/препарату, що пригнічує ЦНС, наприклад про такі, як гіпотензія. Природа, тяжкість та частота виникнення побічних реакцій у пацієнтів, яким вводять препарат Дипрофол^® ЕДТА 1 %, можуть бути пов’язані зі станом хворих та хірургічними або терапевтичними процедурами, що проводяться.

У таблиці 2 застосовані такі критерії для визначення частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна встановити частоту на основі наявних даних).

Таблиця 2

(1) Випадки розвитку серйозної брадикардії рідкі. Існують окремі повідомлення про прогресування до асистолії.

(2) В окремих випадках для усунення гіпотензії може бути потрібне застосування рідин внутрішньовенно та зниження швидкості введення препарату.

(3) Дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу, коли пропофол вводили у дозах більше 4 мг/кг/год для седації у ВІТ.

(4) Можна мінімізувати шляхом введення у вени більшого діаметра: вени передпліччя та ліктьової ямки; місцевий біль також можна зменшити шляхом сумісного введення лідокаїну.

(5) Комбінацію даних явищ називають синдромом інфузії пропофолу, що може спостерігатися у серйозно хворих пацієнтів із множинними факторами ризику розвитку цих явищ (див. розділ «Особливості застосування»).

(6) ЕКГ типу Бругада: підвищення сегмента ST та опуклий зубець Т на ЕКГ.

(7) Швидкопрогресуюча серцева недостатність (у деяких випадках з летальним наслідком) у дорослих. Серцева недостатність у таких випадках як правило була нечутлива до підтримуючої терапії інотропами.

(8) Зловживання та медикаментозна залежність від пропофолу, переважно серед медичних працівників.

(9) Частоту не встановлено, тому що не може бути оцінена на основі наявних даних клінічних досліджень.

(10) Про некроз повідомлялося у разі порушення життєздатності тканин.

(11) Після раптового припинення введення пропофолу під час проведення інтенсивної терапії.

(12) Після довготривалого та короткотривалого лікування, а також у пацієнтів без основних факторів ризику.

Повідомлялося про набряк легенів, артеріальну гіпотензію, асистолію, брадикардію, судоми, випадки розвитку дистонії/дискінезії. Рідко спостерігались рабдоміоліз, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія або серцева недостатність, іноді з летальним наслідком, при застосуванні пропофолу у дозах понад 4 мг/кг/год для досягнення седативного ефекту в умовах реанімації.

Повідомлення щодо неліцензійного застосування пропофолу для індукції анестезії новонародженим вказують на те, що може розвиватись пригнічення роботи серцево-судинної і дихальної систем при застосуванні режиму дозування для дітей.

Місцеві

Місцевий біль, що може виникнути на стадії індукції анестезії Дипрофолом^® ЕДТА 1 %, можна мінімізувати супутнім застосуванням лідокаїну (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та шляхом введення у вени більшого діаметра: вени передпліччя та ліктьової ямки. Випадки розвитку тромбозу та флебіту рідкі. Випадкове позасудинне введення та дослідження на тваринах свідчать про мінімальну реакцію тканин. При внутрішньоартеріальному введенні тваринам не спостерігали місцевих тканинних ефектів.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації препарату є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик застосування препарату. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Розведений препарат потрібно використати негайно після приготування.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС.

Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Дипрофол^® ЕДТА несумісний з розчинами для ін’єкцій та інфузій (зокрема з розчином натрію хлориду, розчином Рінгера лактату), тому його не слід змішувати з ними перед застосуванням. Якщо венозний доступ також використовується для інших ліків, їх потрібно додати в кінець інфузійної лінії.

До несумісних з лікарським засобом Дипрофол^® ЕДТА належать атракуріум і мівакуріум. Міорелаксанти атракуріум і мівакуріум не слід вводити через ту саму внутрішньовенну лінію, через яку вводили Дипрофол^® ЕДТА 1 %, без попереднього її промивання.

По 20 мл в ампулі. По 5 ампул у пачці. По 20 мл у флаконі. По 1 або 5, або 10 флаконів у пачці. По 50 мл у флаконі. По 1 флакону у пачці.

За рецептом.

АТ «Фармак».

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.