Ефокс лонг капсули прол./д. по 50 мг №30 (10х3)

діюча речовина: isosorbide mononitrate, isosorbid 5-nitrate;

1 капсула пролонгованої дії має у складі ізосорбіду мононітрату 50 мг;

додаткові компоненти: лактоза, моногідрат, цукор сферичний, тальк, етилцелюлоза, макрогол 20 000, гідроксипропілцелюлоза;

тверда желатинова капсула: титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), желатин.

Капсули пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: кришечка капсули – коричнева, непрозора;

корпус капсули – рожевий, непрозорий; вміст капсули – гранули білого або майже білого кольору.

Вазодилататори, що застосовуються у кардіології.

Код АТХ С01D A14.

Фармакодинаміка.

Ізосорбіду мононітрат (ІСМН) спричиняє розслаблення гладких м’язів судин, тим самим спричиняючи їх розширення. Посткапілярні судини, а також великі артерії, особливо ті частини коронарних артерій, що зберегли реактивність, зазнають набагато більшого впливу, ніж судини опору. Останній ефект сприяє депонуванню крові і зменшує об’єм венозної крові, що повертається до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження).

Зниження радіусу шлуночка та зниження систолічного напруження судинної стінки зумовлює зниження споживання серцем енергії та кисню.

Зниження тиску наповнення серця сприяє перфузії субендокардіальних ділянок, схильних до ішемії, завдяки чому можуть покращуватися регіональні скорочення та ударний об’єм. Розширення великих артерій поблизу серця призводить до зниження як системного опору (постнавантаження), так і вихідного опору легеневої артерії.

Вплив на інші системи органів включає розслаблення бронхіальних м’язів, сечовивідних шляхів, м’язів жовчного міхура, а також м’язів жовчовивідних шляхів, стравоходу, товстого та тонкого кишечнику, включаючи сфінктери.

Механізм дії.

На молекулярному рівні нітрати, імовірно, діють через продукування оксиду азоту (NO) і циклічного гуанозину монофосфату (цГМФ), які, можливо, опосередковують розслаблення.

Фармакокінетика.

ІСМН після перорального прийому швидко і повністю всмоктується. Системна біодоступність становить 90-100 %. Ізосорбіду мононітрат майже повністю метаболізується у печінці. Метаболіти не є активними.

Період напіввиведення з плазми крові становить 4-5 годин.

Ізосорбіду мононітрат виводиться майже виключно у вигляді метаболітів через нирки. Лише приблизно 2 % сполуки виводиться у незміненому вигляді.

Біодоступність.

Для лікарський засібу Ефокс^® Лонг, капсули пролонгованої дії (50 мг) з дослідження біодоступності, з участю 18 здорових чоловіків-добровольців (натще), були встановлені наступні дані – максимальна концентрація у плазмі крові (C_max) становить 488 ± 129 нг/мл, час до максимальної концентрації у плазмі (t_max) – 5 годин, площа під кривою (AUC) – 5029 ± 1272 нг•год/мл порівняно з референтним лікарським засобом (20 мкг, таблетки одразуго вивільнення) 436 ± 138 нг/мл, 1 година та 5843 ± 1877 нг•год/мл відповідно (результати наведені у вигляді середнього значення зі стандартним відхиленням).

Толерантність.

Незважаючи на стале дозування та постійні рівні нітрату у плазмі крові, може спостерігатися зниження ефективності лікарський засібу. Якщо розвивається толерантність, її можна подолати, перервавши терапію на 24 години. Прийом лікарський засібу з перервами не призводить до розвитку толерантності.

Профілактика та довготривале терапія стенокардії.

• Гіперчутливість до ізосорбіду мононітрату, інших нітратних сполук або до будь-якої допоміжної речовини;
• гостра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс);
• гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення;
• кардіогенний шок (якщо тільки достатній лівошлуночковий кінцево-діастолічний тиск не підтримується завдяки перорально-аортальній контрпульсації або застосуванню медикаментів з позитивним інотропним ефектом);
• гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
• констриктивний перикардит;
• тампонада серця;
• тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);
• тяжка анемія;
• тяжка гіповолемія.
• У період терапії нітратами не можна використовувати інгібітори фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) (див. розділи «Особливості використання» та

«Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

• У період терапії нітратами не можна використовувати розчинний стимулятор гуанілатциклази – ріоцигуат (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ймовірне посилення гіпотензивного ефекту при одночасному прийомі лікарський засібу з іншими вазодилататорами, лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск [такими як бета-блокатори, діуретики, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), інгібітори моноаміноксидази (МАО)]; такий же ефект спостерігається при одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами (нейролептиками), трициклічними антидепресантами, новокаїнамідом, ацетилхоліном, гістаміном, норадреналіном, наркотичними аналгетиками, гепарином, а також з алкоголем.

Взаємодія за умови одночасного використання ізосорбіду мононітрату з інгібіторами АПФ або артеріальними вазодилататорами може бути бажаною, якщо антигіпертензивний ефект не є надмірним і коли потрібне зниження дози одного або обох медикаментів.

При одночасному прийомі з інгібіторами фосфодіестерази (наприклад із силденафілом, варденафілом, тадалафілом), які застосовуються для терапія еректильних дисфункцій, дія лікарський засібу посилюється, що може призвести до серцево-судинних ускладнень, загрозливих для життя (див. розділи «Коли не застосовують» та «Особливості використання»). Таким чином пацієнтам, які одержують терапія лікарський засібом, протипоказане використання інгібіторів фосфодіестерази (таких як силденафіл, тадалафіл та варденафіл).

Використання ІСМН з ріоцигуатом, розчинним стимулятором гуанілатциклази, протипоказане (див. розділ «Коли не застосовують»), оскільки одночасне використання цих засобів може спричинити артеріальну гіпотензію.

Одночасне використання лікарський засібу з дигідроерготаміном може призвести до підвищення концентрації дигідроерготаміну в крові, внаслідок чого посилюється його гіпертензивний ефект.

Пацієнтам з гіпоксемією та дисбалансом вентиляції/перфузії через захворювання легенів або ішемічну серцеву недостатність треба вживати запобіжних заходів.

Як потужний вазодилататор, ізосорбіду мононітрат може призвести до збільшення перфузії слабо провітрюваних ділянок, погіршення вентиляції/дисбалансу перфузії та подальшого зниження артеріального парціального кисневого тиску.

У період терапія ізосорбіду мононітратом слід уникати вживання алкоголю, оскільки це може посилити гіпотензивний ефект лікарський засібу.

Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) є кофактором синтетази оксиду азоту. Обережно рекомендується використовувати лікарський засіби, що містять сапроптерин, одночасно з вазодилататорами, механізм дії яких теж пов’язаний з впливом на метаболізм оксиду азоту або які також є класичними донорами оксиду азоту (наприклад нітрогліцерин (ГТН), ізосорбіду динітрат (ІСДН), ізосорбіду 5-мононітрат (ІСМН) та інші).

Лікарський засіб слід використовувати з особливою обережністю та під наглядом лікаря у таких випадках:

• при низькому тиску наповнення, зокрема при гострому інфаркті міокарда, порушеній функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність). Слід уникати зниження систолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст.;
• при аортальному та/або мітральному стенозі;
• при захворюваннях, що супроводжуються підвищенням пероральночерепного тиску (до цього часу подальше підвищення пероральночерепного тиску спостерігалося тільки після пероральновенного введення високих доз нітрогліцерину);
• при ортостатичній дисфункції.

Лікарський засіб не призначений для терапія гострих нападів стенокардії, оскільки терапевтичний ефект настає недостатньо швидко.

При тривалому застосуванні лікарський засібу можливий розвиток толерантності (зниження ефективності), а також перехресної толерантності з іншими лікарський засібами групи нітратів (зниження ефекту за умови попередньої терапії іншими нітролікарський засібами).

Для профілактика розвитку толерантності (зниженню або втраті терапевтичного ефекту), у тому числі перехресної толерантності, слід уникати тривалого використання великих доз. У період терапії лікарський засібом Ефокс^® Лонг, капсули пролонгованої дії, не можна використовувати лікарські лікарський засіби, що містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл), для терапія еректильної дисфункції, з огляду на ризик індукції значного зниження артеріального тиску, що може мати тяжкі наслідки, такі як непритомність (синкопе) або інфаркт міокарда. Пацієнти, які знаходяться на підтримуючій терапії лікарський засібом, повинні бути поінформовані, що їм забороняється приймання лікарський засібів, котрі містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл та варденафіл). Терапію лікарський засібом не можна припиняти задля прийому лікарський засібів, які містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл та варденафіл), через ризик виникнення нападу стенокардії (див. розділи «Коли не застосовують» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У хворих зі скороченим часом проходження шлунково-кишкового тракту, які приймають ізосорбіду мононітрат у вигляді лікарської форми пролонгованої дії, може спостерігатися зниження вивільнення діючої речовини.

Внаслідок того, що лікарський засіб має у складі лактозу, його не слід призначати пацієнтам з такими рідкісними генетичними захворюваннями як непереносимість галактози, спадковий лактазодефіцит Лаппа, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Оскільки лікарський засіб має у складі цукрозу, його не слід призначати пацієнтам з такими рідкісними генетичними захворюваннями як непереносимість фруктози, розлади всмоктування глюкози і галактози (глюкозо-галактозна мальабсорбція), цукразо-ізомальтазна недостатність.

Тривале використання лікарський засібу може спричинити тимчасову гіпоксемію через відносний перерозподіл кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У хворих на ішемічну хворобу серця це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.

Використання в час вагітності або лактації.

Вагітність

Адекватні і контрольовані дослідження з участю вагітних відсутні. Тому у час вагітності лікарський засіб слід використовувати лише при наявності життєвих показань, якщо користь від використання переважає потенційний ризик, та при постійному спостереженні лікаря. У резасібивних дослідженнях на тваринах не було виявлено доказів негативного впливу на плід.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає ізосорбіду мононітрат у грудне молоко. Оскільки багато лікарський засібів проникають у грудне молоко, не рекомендується призначати лікарський засіб жінкам, які годують груддю.

Фертильність

Не існують дані щодо впливу ізосорбіду мононітрату на фертильність людей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Навіть за умови використання згідно з призначенням лікарський засіб може суттєво впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом, роботу з іншими механізмами або виконання роботи, що не передбачає безпечного положення. Протягом терапія, особливо на початку терапія, у період збільшення дози і переходу на інший лікарський засіб та при застосуванні разом з алкоголем може виникнути запаморочення, сонливість або втома.

Вживати не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

Лікарський засіб призначати дорослим по 1-2 капсули (50-100 мг ізосорбіду мононітрату) один раз на добу (вранці). Максимальна добова доза – 100 мг.

Режим дозування слід визначати відповідно до клінічної відповіді пацієнта. Терапія слід розпочинати з низької дози і поступово збільшувати дозу до потрібного рівня. Слід використовувати найменшу ефективну дозу.

Тривалість терапія визначає лікар залежно від перебігу захворювання.

Окремі популяції

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.

Педіатрична популяція

Безпека та ефективність лікарський засібу у дітей на даний час не встановлені.

Діти. Не використовувати.

Прояви передозування: зниження систолічного артеріального тиску до ≤ 90 мм рт. ст., у поєднанні з ортостатичною дисфункцією, блідістю, посиленим потовиділенням, слабким пульсом, (рефлекторною) тахікардією, запамороченням (у тому числі постуральним), сонливістю, головним болем, астенією, нудотою, блюванням, діареєю, припливами.

Відомі випадки метгемоглобінемії у хворих після прийому інших органічних нітратів. У високих дозах (понад 20 мг/кг маси тіла) у період біотрансформації ізосорбіду мононітрату вивільняються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз, пригнічення дихання, тахіпное, відчуття тривожності, втрату свідомості та зупинку серця. Не можна виключити можливості цих побічних реакцій при передозуванні ізосорбіду мононітрату. Надмірні дози можуть спричинити підвищення пероральночерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.

У випадках хронічного передозування визначається підвищений рівень метгемоглобіну, однак клінічне значення цього явища не оцінюється однозначно.

Терапія. Загальні заходи:

• одразу припинити використання лікарський засібу;
• за умови артеріальної гіпотензії, спричиненої нітратами, покласти пацієнта на горизонтальну поверхню з опущеним узголів’ям, нижні кінцівки припідняти; забезпечити промивання шлунка; забезпечити надходження кисню; потрібно моніторувати основні життєві показники та, за умови потреби, коригувати їх в умовах відділення інтенсивної терапії; відновити об’єм плазми (пероральновенне уведення рідини); у виняткових випадках до інфузійного розчину, що використовується для заміщення об’єму, можна додати добутамін або інші судинозвужувальні засоби. Адреналін та порівнянні засоби протипоказані; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).

Спеціальні заходи:

• дії, направлені на підвищення артеріального тиску, якщо він надто низький;
• використання судинозвужувальних засобів ймовірне тільки за умови, якщо пацієнт не реагує на введення рідини.

Терапія метгемоглобінемії

Залежно від ступеня метгемоглобінемії, може бути показане використання таких антидотів:

Вітамін С: 1 г перорально або пероральновенно у вигляді натрієвої солі.

Метиленовий синій: до 50 мл 1 % розчину метиленового синього пероральновенно.

Толуїдиновий синій: спершу 2-4 мг/кг маси тіла винятково пероральновенно; якщо потрібно, терапія можна повторювати з інтервалами в 1 годину у дозі 2 мг/кг маси тіла.

Кисень, розпочати штучну вентиляцію легень, гемодіаліз, замісне переливання крові, реанімаційні заходи.

При наявності ознак зупинки дихання та кровообігу одразу розпочати реанімаційні заходи.

Небажані ефекти можна визначити як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 <1/10), нечасто (≥1/1000 <1/100), поодинокі (≥1/10000 <1/1000), рідкісні (<1/10000) та невідомої частоти (не можна встановити на основі наявних даних).

При застосуванні лікарський засібу можуть спостерігатися нижченаведені небажані явища.

Неврологічні розлади: дуже часто – головний біль (головний біль, спровокований нітратами) на початку терапія, що зазвичай полегшується через кілька днів, якщо терапія продовжується; часто – млявість, запаморочення (у тому числі запаморочення при переході у вертикальне положення), сонливість.

Кардіальні розлади: часто – (рефлекторна) тахікардія; нечасто – посилення симптомів стенокардії (внаслідок значного зниження артеріального тиску).

З боку судин: часто – гіпотензія та/або ортостатична гіпотензія; нечасто – судинний колапс, що іноді супроводжується брадіаритмією і синкопе.

З боку шлунково-кишкового тракту : нечасто – нудота, блювання; рідкісні – печія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – алергічні реакції шкіри (наприклад висипання), гіперемія шкіри обличчя; рідкісні – ексфоліативний дерматит.

З боку імунної системи: частота невідома – ангіоневротичний набряк.

Загальні розлади: часто – астенія.

Є повідомлення про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувалися нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням при застосуванні органічних нітратів.

На тлі терапія ІСМН може розвиватися транзиторна гіпоксемія внаслідок відносного перерозподілу кровотоку у ділянках альвеолярної гіповентиляції. Зокрема, у хворих з ішемічною хворобою серця це може зумовити гіпоксію міокарда.

Збільшення дози та/або зміна інтервалу між прийомами може призвести до зниження ефективності або відсутності ефекту.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері. По 3 блістери в картонній пачці.

За рецептом.

Ейсіка Фармасьютикалз ГмбХ.

44В Теодор Палладі, 3-ій район, Бухарест, код 032266, Румунія.

Лабормед-Фарма С.А.