Енженла розчин д/ін. 50 мг/мл по 1.2 мл (60 мг) №1 у поперед. запов. руч.

діюча речовина: соматрогон;

1 мл розчину має у складі соматрогону 20 мг або 50 мг;

1 попередньо наповнена ручка має у складі 24 мг соматрогону в 1,2 мл розчину або 60 мг соматрогону в 1,2 мл розчину;

додаткові компоненти: тринатрію цитрат, дигідрат; кислота лимонна, моногідрат; L-гістидин, натрію хлорид, м-крезол, полоксамер 188, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтуватого кольору із pH 6,6.

Гормони гіпофіза і гіпоталамуса та їхні аналоги, соматропін та агоністи соматропіну. Код АТХ H01A C08.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Соматрогон — це глікопротеїн, що має амінокислотну послідовність хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) з однією копією С-кінцевого пептиду (C-Terminal Peptide, CTP) з бета-ланцюга ХГЛ на N-кінці та двома копіями CTP (в тандемі) на C-кінці. Домени глікозилювання та CTP визначають період напіввиведення соматрогону, що дозволяє використовувати лікарський засіб один раз на тиждень.

Соматрогон зв’язується з рецептором гормону росту (ГР) та ініціює каскад передачі сигналу, що спричиняє зміни росту й метаболізму. Згідно з каскадом передачі сигналу ГР, зв’язування соматрогону призводить до активації сигнального шляху STAT5b і підвищує концентрацію ІФР-1 у сироватці крові. Було виявлено, що концентрація ІФР-1 збільшується залежно від дози у період терапії соматрогоном, що частково опосередковує клінічний ефект. Як наслідок, ГР та ІФР-1 стимулюють метаболічні зміни, лінійний ріст і підвищують швидкість росту в дітей із дефіцитом гормону росту (ДГР).

Фармакодинамічна дія

У клінічних дослідженнях соматрогон підвищує концентрацію ІФР-1. Фармакодинамічні оцінки, проведені приблизно через 96 годин після введення лікарський засібу для визначення індексу стандартного відхилення (SDS) середньої концентрації ІФР-1 протягом інтервалу дозування, показали нормалізацію значень ІФР-1 у хворих після одного місяця терапії.

Обмін води та мінеральних речовин

Соматрогон індукує затримку фосфору в організмі.

Клінічна ефективність і безпека

Безпеку та ефективність використання соматрогону для терапія дітей і підлітків віком від 3 років із ДГР оцінювали у двох багатоцентрових рандомізованих відкритих контрольованих клінічних дослідженнях. Обидва дослідження мали 12-місячний основний період, протягом якого порівнювали використання соматрогону один раз на тиждень із соматропіном, який вводили один раз на добу, з подальшим відкритим періодом продовження з однією групою, протягом якого всі пацієнти отримували соматрогон один раз на тиждень. Первинною кінцевою точкою оцінки ефективності для обох досліджень була річна швидкість росту після 12 місяців терапії. В обох дослідженнях також оцінювали інші кінцеві точки, що відображають зріст, який вдалось наздогнати, такі як зміна SDS зросту порівняно з вихідним рівнем і SDS зросту.

В опорному багатоцентровому дослідженні не меншої ефективності фази 3 оцінювали безпеку та ефективність використання соматрогону у дозі 0,66 мг/кг/тиждень порівняно з 0,034 мг/кг/день соматропіну у 224 дітей препубертатного віку з ДГР. Середній вік у групах терапії становив 7,7 року (мінімальний вік — 3,01, максимальний — 11,96), 40,2 % хворих були віком від 3 до 7 років включно, 59,8 % були віком від 7 років; 71,9 % хворих були чоловічої, а 28,1 % — жіночої статі. У цьому дослідженні 74,6 % хворих були представниками європеоїдної раси, 20,1 % належали до монголоїдної раси та 0,9 % були афроамериканцями. Вихідні характеристики захворювання були збалансованими в обох групах терапії. Приблизно 68 % хворих мали піковий рівень ГР у плазмі крові щонайбільше 7 нг/мл, а їхній середній зріст був менший за –2 SDS.

Введення соматрогону один раз на тиждень не менш ефективно впливало на швидкість росту через 12 місяців порівняно із використанням соматропіну один раз на добу (див. таблицю 1). Використання соматрогону один раз на тиждень також спричинило збільшення SDS концентрації ІФР-1 із середнього значення –1,95 на початку дослідження до середнього значення 0,65 через 12 місяців.

У відкритому продовженні опорного дослідження фази 3 загалом 91 пацієнту вводили соматрогон у дозі 0,66 мг/кг/тиждень щонайменше протягом 2 років і збирали дані щодо зросту. Через 2 роки спостерігалося швидке збільшення SDS зросту від вихідного рівня (сукупна зміна середнього значення SDS зросту (SD) дорівнювала 1,38 (0,78), медіана становила 1,19 (діапазон: від 0,2 до 4,9)).

У багатоцентровому дослідженні фази 2 для вивчення безпеки та визначення дози 31 пацієнт отримував соматрогон у дозах до 0,66 мг/кг/тиждень протягом 7,7 року. У період останньої оцінки SDS зросту (середнє значення (SD)) становило –0,39 (0,95), а кумулятивна зміна SDS швидкості росту (середнє значення (SD)) від вихідного рівня становила 3,37 (1,27).

Тягар терапія

У рандомізованому відкритому перехресному дослідженні фази 3 за участю 87 дітей із ДГР порівнювали труднощі при терапії соматрогоном, який вводили один раз на тиждень (0,66 мг/кг/тиждень), та при щоденному застосуванні соматропіну. У групі введення соматрогону один раз на тиждень спостерігали значне полегшення (зниження труднощів) терапії для пацієнта, полегшення (зниження труднощів) терапії для особи, що здійснює догляд, більшу зручність для пацієнта, більший намір дотримуватися режиму терапія та більші переваги для пацієнта.

Пацієнти дитячого віку

Європейське агентство з медикаментів скасувало зобов’язання надавати результати досліджень лікарський засібу Енженла в усіх педіатричних підгрупах хворих, який застосовували для тривалого терапія дітей із розладим росту внаслідок недостатньої секреції гормону росту (див. розділ «Спосіб використання та дози»).

Фармакокінетика

Фармакокінетику (ФК) соматрогону оцінювали з використанням популяційного підходу в 42 дітей (віковий діапазон від 3 до 15,5 року) з ДГР.

Всмоктування

Після підшкірної ін’єкції концентрація соматрогону в сироватці крові підвищувалася повільно, досягаючи піка через 6–18 годин після введення лікарський засібу.

У дітей з ДГР експозиція соматрогону збільшується пропорційно дозі при застосуванні доз 0,25 мг/кг/тиждень, 0,48 мг/кг/тиждень і 0,66 мг/кг/тиждень. Після введення один раз на тиждень соматрогон не накопичується в організмі. У дітей з ДГР пікова рівноважна концентрація, визначена за допомогою популяційного дослідження ФК, становила 636 нг/мл після використання дози 0,66 мг/кг/тиждень. Пацієнти з позитивним результатом аналізу на АЛЗ мали приблизно на 45 % вищу рівноважну середню концентрацію.

Розподіл

У дітей з ДГР уявний центральний об’єм розподілу, оцінений у популяційному дослідженні ФК, становив 0,728 л/кг, а уявний периферичний об’єм розподілу — 0,165 л/кг.

Біотрансформація

Вважається, що метаболізм соматрогону полягає в класичному білковому катаболізмі з подальшим відновленням амінокислот і поверненням до системного кровообігу.

Виведення

У хворих дитячого віку з ДГР уявний кліренс, оцінений у популяційному дослідженні ФК, становив 0,0317 л/год/кг. Пацієнти з позитивними результатами аналізу на АЛЗ мали приблизно на 25,8 % нижчий уявний кліренс.

За умови оціненого у популяційному дослідженні ФК ефективного періоду напіввиведення, що становить 28,2 години, соматрогон буде присутній у кровообігу протягом приблизно 6 днів після останнього введення.

Особливі групи хворих

Вік, раса, стать, маса тіла

Згідно з популяційним ФК аналізом, вік, стать, раса та етнічна приналежність пацієнта не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику соматрогону в хворих дитячого віку з ДГР. Експозиція соматрогону зменшується зі збільшенням маси тіла. Однак доза соматрогону 0,66 мг/кг/тиждень забезпечує адекватну системну експозицію для безпечного досягнення ефективності в діапазоні маси тіла, оціненому в клінічних дослідженнях.

Доклінічні дані щодо безпеки лікарський засібу

Доклінічні дані, отримані в стандартних фармакологічних дослідженнях безпеки та дослідженнях токсичності багаторазових доз, свідчать про відсутність особливої небезпеки для людини.

Дослідження резасібивної токсичності та токсичності для розвитку проводили на щурах, яким підшкірно вводили соматрогон в дозах до 30 мг/кг (що еквівалентні рівням експозиції, які приблизно в 14 разів перевищують такі (за показником AUC) при застосуванні максимальної рекомендуєтьсяї дози для людини).

Соматрогон збільшував тривалість естрального циклу, копулятивного інтервалу й кількості жовтих тіл у самиць щурів, але не впливав на показники спарювання, фертильність і ранній ембріональний розвиток.

Не спостерігалося впливу соматрогону на розвиток ембріонів і плодів.

У дослідженні пренатального та постнатального розвитку соматрогон збільшував середню масу тіла дитинчат першого покоління (F1) (обох статей), а також збільшував середній копулятивний інтервал у самиць F1 після введення найвищої дози (30 мг/кг). Ці зміни узгоджувалися з більшою тривалістю естрального циклу, однак не спостерігався пов’язаний зі змінами вплив на показники спарювання.

Лікарський засіб Енженла показаний для терапія дітей та підлітків віком від 3 років із розладим росту внаслідок недостатньої секреції гормону росту.

Гіперчутливість до соматрогону (див. розділ «Особливості використання») або будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу лікарського засобу.

Соматрогон не можна використовувати за наявності ознак активності пухлини на основі досвіду щоденного використання лікарський засібів гормону росту. Пероральночерепні пухлини повинні бути неактивними, а протипухлинна терапія має бути завершена до початку терапіям гормоном росту (ГР). Терапію слід припинити, якщо є прояви росту пухлини (див. розділ «Особливості використання»).

Соматрогон не можна використовувати для стимуляції росту в дітей із закритими епіфізами.

Пацієнтам із гострими критичними захворюваннями, які мають ускладнення після операції на відкритому серці, операції на черевній порожнині, численних травм унаслідок нещасного випадку, гостру дихальну недостатність або подібні стани, не можна призначати соматрогон (щодо хворих, які проходять замісну терапію, див. розділ «Особливості використання»).

Дослідження взаємодії за участю дітей не проводилися.

Глюкокортикоїди

Одночасне терапія глюкокортикоїдами може пригнічувати ефект стимуляції росту соматрогоном. У хворих із дефіцитом адренокортикотропного гормону (АКТГ) слід уважно коригувати замісну терапію глюкокортикоїдами, щоб уникнути пригнічення росту. Таким чином, потрібно уважно контролювати зріст хворих, які отримують глюкокортикоїди, щоб оцінити потенційний вплив терапія глюкокортикоїдами на ріст.

Гормон росту знижує перетворення кортизону на кортизол і може виявляти раніше не діагностований центральний гіпоадреналізм або призвести до неефективності низьких замісних доз глюкокортикоїдів (див. розділ «Особливості використання»).

Інсулін і гіпоглікемічні медикаменти

Пацієнтам із цукровим діабетом, які потребують фармакологічної терапії, може бути необхідне коригування дози інсуліну та (або) пероральних чи ін’єкційних гіпоглікемічних лікарський засібів на початку терапія соматрогоном (див. розділ «Особливості використання»).

Лікарський засіби гормонів щитоподібної залози

Терапія зі щоденним використанням гормону росту може виявляти раніше не діагностований або субклінічний центральний гіпотиреоз. Може виникнути потреба в призначенні замісної терапії тироксином або її коригуванні (див. розділ «Особливості використання»).

Пероральна терапія естрогенами

Пацієнткам, які отримують пероральну терапію естрогенами, для досягнення мети терапія може бути потрібна більша доза соматрогону (див. розділ «Особливості використання»).

Лікарський засіби, які метаболізуються цитохромом P450

Дослідження взаємодії медикаментів із використанням соматрогону не проводилися. Було показано, що соматрогон індукує експресію мРНК CYP3A4 in vitro. Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома. Дослідження інших агоністів рецепторів гормону росту людини, проведені за участю дітей і дорослих із дефіцитом гормону росту, а також здорових чоловіків літнього віку, свідчать про те, що використання цих лікарський засібів може збільшити кліренс сполук, які, як відомо, метаболізуються ізоферментами цитохрому P450, зокрема CYP3A. Кліренс сполук, що метаболізуються CYP3A4 (наприклад статевих стероїдів, кортикостероїдів, протисудомних засобів і циклоспорину), може бути підвищений, що може призвести до зниження експозиції цих медикаментів.

Відстеження

Задля поліпшення відстеження біологічних медикаментів слід точно вказувати в документації назву та номер серії лікарський засібу, що вводиться.

Гіперчутливість

Повідомлялося про серйозні системні реакції гіперчутливості (наприклад анафілаксію, ангіоневротичний набряк) при щоденному застосуванні лікарський засібів гормону росту. Якщо виникає серйозна реакція гіперчутливості, слід одразу припинити використання соматрогону; потрібно відразу розпочати терапія згідно зі стандартами медичної допомоги та спостерігати за станом пацієнта до зникнення ознак і симптомів (див. розділ «Коли не застосовують»).

Гіпоадреналізм

Згідно з опублікованими даними, пацієнти, які щоденно отримують терапію гормоном росту й мають дефіцит певного гормону (-ів) гіпофіза або ризик розвитку такого дефіциту, можуть мати ризик зниження рівня кортизолу в сироватці крові та (або) маніфестації центрального (вторинного) гіпоадреналізму. Крім того, пацієнти, які отримують замісну терапію глюкокортикоїдами з приводу раніше діагностованого гіпоадреналізму, можуть потребувати збільшення підтримувальної або стресової дози після початку терапія соматрогоном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід стежити за станом хворих щодо зниження рівня кортизолу в сироватці крові та (або) потрібності підвищення дози глюкокортикоїдів для хворих із діагностованим гіпоадреналізмом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Розлади функції щитоподібної залози

Гормон росту посилює екстратиреоїдне перетворення T4 в T3 та може викрити початкову стадію гіпотиреозу. Пацієнти з наявним гіпотиреозом повинні отримати належне терапія перед початком терапії соматрогоном згідно з результатами клінічного обстеження. Оскільки гіпотиреоз впливає на відповідь організму на терапію гормоном росту, пацієнтам потрібно регулярно перевіряти функцію щитоподібної залози та отримувати замісну терапію гормонами щитовидної залози, якщо є показання (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Небажані реакції»).

Синдром Прадера–Віллі

Використання соматрогону пацієнтам із синдромом Прадера – Віллі не досліджувалося. Соматрогон не показаний для тривалого терапія хворих дитячого віку із затримкою росту через генетично підтверджений синдром Прадера – Віллі, крім випадків, коли у них також діагностовано ДГР. Надходили повідомлення про раптові летальні наслідки після початку терапії гормоном росту в дітей із синдромом Прадера – Віллі, які мали один або кілька факторів ризику: тяжке ожиріння, обструкцію верхніх дихальних шляхів чи апное уві сні в анамнезі або невстановлену респіраторну інфекцію.

Розлади обміну глюкози

Терапія лікарський засібами гормону росту може знизити чутливість до інсуліну та спричинити гіперглікемію. Потрібно розглянути ймовірність додаткового контролю за станом хворих, які отримують терапію соматрогоном і мають розлади толерантності до глюкози або додаткові фактори ризику розвитку цукрового діабету. Для хворих з цукровим діабетом, які отримують терапія соматрогоном, може бути необхідним коригування доз гіпоглікемічних лікарський засібів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Новоутворення

За умови терапія хворих зі злоякісними захворюваннями в анамнезі слід приділяти особливу увагу ознакам і симптомам рецидиву. Пацієнти з наявними пухлинами або вторинним дефіцитом гормону росту внаслідок пероральночерепного утворення повинні проходити регулярне обстеження щодо прогресування або рецидиву основного захворювання. У хворих, які хворіли на рак у дитинстві, повідомлялося про підвищений ризик розвитку другого новоутворення в разі терапія соматропіном після першого новоутворення. Пероральночерепні пухлини, зокрема менінгіоми, у хворих, які отримували терапія опроміненням голови з приводу першого новоутворення, були найпоширенішими із цих других новоутворень.

Доброякісна пероральночерепна гіпертензія

Повідомлялося про пероральночерепну гіпертензію (ВГ) із набряком диска зорового нерва, атаксією, розладими зору, головним болем, нудотою та (або) блюванням у невеликої кількості хворих, які отримували терапію лікарський засібами гормону росту. На початку терапія та за клінічними показаннями рекомендується обстеження очного дна. Слід тимчасово припинити використання соматрогону пацієнтам із клінічними або фундоскопічними ознаками ВГ. Наразі недостатньо доказів, щоб дати конкретні поради щодо продовження терапія гормоном росту після зникнення проявів ВГ. За умови поновлення терапії соматрогоном необхідний моніторинг щодо ознак і симптомів ВГ.

Гостре критичне захворювання

У тяжкохворих дорослих хворих з ускладненнями після операції на відкритому серці, операції на черевній порожнині, після множинних травм унаслідок нещасного випадку або з гострою дихальною недостатністю смертність була вищою серед осіб, які отримували соматропін у дозі 5,3 або 8 мг на добу (тобто 37,1–56 мг/тиждень), порівняно з тими, хто отримував плацебо, 42 % порівняно з 19 %. З огляду на наведену інформацію цих хворих не слід лікувати соматрогоном. Оскільки немає доступної інформації про безпеку замісної терапії гормоном росту для хворих із гострими критичними захворюваннями, переваги продовження терапія соматрогоном у цій ситуації слід порівняти з потенційними ризиками. Для всіх хворих, у яких розвивається інше або подібне гостре критичне захворювання, можливу користь від терапія соматрогоном потрібно розглядати порівняно з потенційним ризиком.

Панкреатит

Хоча панкреатит рідко зустрічається в хворих, які отримують лікарський засіби гормону росту, цей діагноз слід розглядати, якщо у період терапія соматрогоном виникає сильний біль у животі.

Сколіоз

Оскільки соматрогон збільшує швидкість росту, у період терапія слід відстежувати прояви розвитку або прогресування сколіозу.

Розлади з боку епіфізів

Розлади з боку епіфізів, зокрема епіфізеоліз головки стегнової кістки, можуть виникати частіше в хворих із розладами з боку ендокринної системи або зі швидким ростом. Потрібно уважно обстежити будь-яку дитину, в якої у період терапія з’явилася кульгавість або скарги на біль у стегні чи коліні.

Пероральна терапія естрогенами

Пероральний естроген впливає на відповідь ІФР-1 на гормон росту. Якщо пацієнтка, яка застосовує соматрогон, починає або припиняє пероральну терапію естрогенами, слід контролювати концентрацію ІФР-1, щоб визначити, чи потрібно коригувати дозу гормону росту для підтримки концентрації ІФР-1 у сироватці крові в межах норми (див. розділ «Спосіб використання та дози»). Пацієнткам, які отримують пероральну терапію естрогенами, для досягнення мети терапія може бути потрібна більша доза соматрогону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Додаткові компоненти

Вміст натрію

Цей лікарський засіб має у складі менш ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на одну дозу, тобто практично не має у складі натрію.

Міозит — це дуже рідкісна побічна реакція, що може бути пов’язана з консервантом метакрезолом. За умови виникнення міалгії або занадто сильного болю в місці ін’єкції слід розглянути діагноз міозиту. Якщо він підтверджений, потрібно використовувати лікарський засіби гормону росту, які не містять метакрезолу.

Використання в час вагітності або лактації

Вагітність

Дані щодо використання соматрогону вагітним відсутні. Результати досліджень на тваринах свідчать про відсутність прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на резасібивну функцію (див. розділ «Доклінічні дані щодо безпеки лікарський засібу»).

Лікарський засіб Енженла не рекомендується призначати вагітним та жінкам резасібивного віку, які не використовують засоби для контрацепції.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється соматрогон або його метаболіти у грудне молоко людини. Ризик для новонароджених і немовлят не може бути виключений. Рішення щодо припинення лактації або припинення чи утримання від терапії соматрогоном слід ухвалювати з урахуванням користі від лактації для дитини й користі терапія для матері.

Резасібивна функція

Ризик безпліддя в жінок або чоловіків із резасібивним потенціалом не досліджувався. У дослідженні на щурах не було порушень резасібивної функції в самців і самиць (див. розділ «Доклінічні дані щодо безпеки лікарський засібу»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Енженла не впливає або майже не впливає на швидкість реакції у період керування автотранспортом або іншими механізмами.

Терапію повинні розпочинати та контролювати лікарі, які мають відповідну кваліфікацію та досвід діагностики і терапія дітей з дефіцитом гормону росту (ДГР).

Дози

Рекомендована доза становить 0,66 мг/кг маси тіла і вводиться один раз на тиждень шляхом підшкірної ін’єкції.

За допомогою кожної попередньо наповненої ручки можна встановити та ввести дозу, призначену лікарем. Дозу можна округлити в більшу або меншу сторону на розсуд лікаря, обізнаного щодо індивідуальних потреб пацієнта. Якщо потрібні дози понад 30 мг (тобто маса тіла пацієнта перевищує 45 кг), слід зробити дві ін’єкції.

Початкова доза для хворих, які переходять на терапія соматрогоном зі щоденного використання лікарський засібів гормону росту

Пацієнтам, які переходять із щоденного використання лікарський засібів гормону росту на терапія соматрогоном із введенням один раз на тиждень, нову схему терапії можна розпочинати з дози 0,66 мг/кг/тиждень наступного дня після останньої щоденної ін’єкції.

Титрування дози

За умови потрібності дозу соматрогону можна коригувати залежно від швидкості росту, побічних реакцій, маси тіла пацієнта й концентрації інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) у сироватці крові.

У період моніторингу концентрації ІФР-1 зразки слід завжди брати через 4 дні після введення попередньої дози. Корекція дози має бути спрямована на досягнення середнього індексу стандартного відхилення (Standard Deviation Score, SDS) концентрації ІФР-1 у нормальному діапазоні, тобто від –2 до +2 (бажано близько 0 SDS).

Для хворих, у яких концентрація ІФР-1 у сироватці крові перевищує середнє референтне значення для їхнього віку й статі більш ніж на 2 SDS, дозу соматрогону слід зменшити на 15 %. Для деяких хворих може бути потрібно декілька знижень дози.

Оцінювання та припинення терапія

Ефективність і безпеку терапія соматрогоном слід оцінювати з інтервалом приблизно в 6–12 місяців. Для цього можна розглядати ауксологічні параметри, біохімічні показники (концентрації ІФР-1, гормонів, глюкози) і пубертатний статус. Рекомендований регулярний моніторинг індексів SDS сироваткового ІФР-1 протягом усього курсу терапія. У пубертатний період оцінювання слід проводити частіше.

Терапія потрібно припинити, якщо є прояви закриття епіфізарних пластинок росту (див. розділ «Коли не застосовують»). Також слід припинити терапію хворих, які досягли кінцевого або майже кінцевого зросту, тобто річної швидкості росту менш ніж 2 см/рік або кісткового віку понад 14 років у дівчат і понад 16 років у хлопців.

Пропуск дози

Пацієнти повинні дотримуватися свого звичайного дня використання лікарський засібу. За умови пропуску дози соматрогон слід ввести якомога скоріше протягом 3 днів після пропуску дози, а потім відновити звичайний графік дозування один раз на тиждень. Якщо минуло більш ніж 3 дні, слід проігнорувати пропущену дозу та ввести чергову дозу в запланований день. У будь-якомза умови пацієнти можуть відновити свій звичайний графік дозування один раз на тиждень.

Зміна дня використання лікарський засібу

День щотижневого введення можна змінити, якщо потрібно, але проміжок між двома дозами повинен становити принаймні 3 дні. Після вибору нового дня введення слід продовжувати використання лікарський засібу один раз на тиждень.

Особливі групи хворих

Пацієнти літнього віку

Безпека та ефективність використання соматрогону пацієнтам віком понад 65 років не встановлені. Дані відсутні.

Розлади функції нирок

Використання соматрогону пацієнтам із розладим функції нирок не досліджувалося. Надати рекомендації щодо дозування не можна.

Розлади функції печінки

Використання соматрогону пацієнтам із розладим функції печінки не досліджувалося. Надати рекомендації щодо дозування не можна.

Пацієнти дитячого віку

Безпека та ефективність використання соматрогону новонародженим, немовлятам і дітям віком до 3 років не встановлені. Дані відсутні.

Спосіб використання

Соматрогон вводять у вигляді підшкірної ін’єкції.

Соматрогон слід уводити під шкіру живота, стегон, сідниць або плечей. Місце ін’єкції слід змінювати по колу в межах ділянки для кожного введення. Ін’єкції під шкіру плечей та сідниць повинна робити особа, яка доглядає за пацієнтом.

Пацієнт і особа, яка доглядає за ним, повинні пройти навчання, щоб опанувати процедуру введення ін’єкції, для можливості самостійного введення лікарський засібу.

Якщо для введення повної дози потрібно кілька ін’єкцій, їх слід робити в різні ділянки тіла.

Соматрогон слід вводити один раз на тиждень, у той самий день кожного тижня, у будь-який час доби.

Енженла, розчин для ін’єкцій у попередньо наповненій ручці, 24 мг.

Попередньо наповненою ручкою можна вводити дози від 0,2 до 12 мг соматрогону з кроком 0,2 мг (0,01 мл).

Енженла, розчин для ін’єкцій у попередньо наповненій ручці, 60 мг.

Попередньо наповненою ручкою можна вводити дози від 0,5 до 30 мг соматрогону з кроком 0,5 мг (0,01 мл).

Особливі застереження щодо поводження з лікарський засібом та утилізації залишків

Розчин повинен бути прозорим, від безбарвного до світло-жовтуватого кольору та не містити часточок. Не вводьте лікарський засіб, якщо він каламутний, темно-жовтий або має у складі сторонні часточки. Не струшуйте, струшування може пошкодити лікарський засіб.

Кожна попередньо наповнена ручка з лікарський засібом Енженла призначена для використання одним пацієнтом. Попередньо наповнену ручку з лікарський засібом Енженла за будь-яких обставин не можуть використовувати інші особи, навіть за умови зміни голки.

Попередньо наповнену ручку слід використовувати лише протягом 28 днів після першого використання. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Цей лікарський засіб не можна заморожувати, піддавати впливу тепла (температур вище 32 °C). Якщо лікарський засіб був заморожений або перебував під впливом тепла, його слід утилізувати.

Приготування дози

Ручку можна використовувати відразу після виймання з холодильника. Для комфортнішої ін’єкції попередньо наповнену ручку, що має у складі стерильний розчин соматрогону, можна нагріти до кімнатної температури не вище 32 °C протягом 30 хвилин. Слід перевіряти розчин у ручці щодо наявності пластівців, часточок і зміни кольору. Ручку не можна струшувати. За умови наявності пластівців, часточок чи зміни кольору ручку не можна використовувати.

Введення

Визначене місце для ін’єкції слід підготувати згідно з інструкціями щодо використання. Рекомендується змінювати місце ін’єкції по колу в межах ділянки для кожного введення. У період використання завжди надягайте ковпачок на попередньо наповнену ручку після кожної ін’єкції. Після кожного використання повертайте лікарський засіб Енженла в холодильник. Перед використанням завжди слід прикріплювати нову голку. Голки не можна використовувати повторно. Ін’єкційну голку слід знімати після кожної ін’єкції, а ручку потрібно зберігати без прикріпленої до неї голки. Це допоможе запобігти закупорці голок, забрудненню, інфікуванню, витіканню розчину та неточному дозуванню.

За умови закупорки голки (тобто рідина не з’являється на кінчику голки) пацієнти повинні дотримуватися вказівок, описаних в розділі «Інформація для пацієнта».

Для введення необхідні стерильні голки, які не входять до комплекту пакування. Лікарський засіб Енженла можна вводити за допомогою голки розміром від 4 до 8 мм та від 30 до 32G.

Інструкції щодо підготовки та використання лікарський засібу наведені в розділі «Спосіб використання».

Утилізація

Будь-який невикористаний лікарський засіб і відходи слід утилізувати згідно з місцевими вимогами. Якщо попередньо наповнена ручка порожня, перебувала під впливом температур вище 32 °C чи поза холодильником більш ніж 4 години у період кожного використання, була використана 5 разів або минуло понад 28 днів після першого використання лікарський засібу, її слід утилізувати, навіть якщо вона має у складі невикористаний лікарський засіб. Після правильного введення всіх доз у ручці може залишитися невелика кількість стерильного розчину соматрогону. Хворих слід проінструктувати не використовувати розчин, що залишився, а належним чином утилізувати ручку.

Інформація для пацієнта

Інструкція щодо використання ручки для ін’єкцій з дозуванням 24 мг або 60 мг

• Енженла для ін’єкцій — це багатодозова попередньо наповнена ручка, що має у складі 24 мг або 60 мг лікарський засібу.
• Лікарський засіб Енженла може вводити пацієнт, особа, яка здійснює догляд за пацієнтом, лікар або медсестра. Не можна вводити лікарський засіб Енженла самостійно, поки вам не покажуть правильний спосіб введення ін’єкції. Також ви повинні прочитати та зрозуміти інструкції щодо використання. Якщо ваш лікар або медсестра вирішить, що ви або особа, яка здійснює догляд, можете вводити лікарський засіб Енженла вдома, вам слід пройти навчання щодо правильного приготування та введення цього лікарського засобу. Важливо, щоб ви прочитали, зрозуміли й дотримувалися цих інструкцій, щоб правильно вводити лікарський засіб Енженла. Важливо поговорити зі своїм лікарем або медсестрою, щоб переконатися, що ви розумієте всі вказівки щодо дозування лікарський засібу Енженла.
• Щоб запам’ятати, коли потрібно вводити лікарський засіб Енженла, ви можете заздалегідь зробити позначки у своєму календарі. Зателефонуйте своєму лікарю або медсестрі, якщо у вас або особи, яка доглядає за вами, виникнуть запитання щодо правильного способу введення лікарський засібу Енженла.
• Кожне обертання (клацання) регулятора дози попередньо наповненої ручки, що має у складі 24 мг лікарський засібу, збільшує дозу на 0,2 мг. За одну ін’єкцію можна вводити від 0,2 до 12 мг. Якщо ваша доза перевищує 12 мг, вам потрібно зробити кілька ін’єкцій.Кожне обертання (клацання) регулятора дози попередньо наповненої ручки, що має у складі 60 мг лікарський засібу, збільшує дозу на 0,5 мг. За одну ін’єкцію можна вводити від 0,5 до 30 мг. Якщо ваша доза перевищує 30 мг, вам потрібно зробити кілька ін’єкцій.
• Після правильного введення всіх доз у ручці може залишитися невелика кількість лікарський засібу. Це нормально. Пацієнти не повинні намагатися використати залишки розчину, слід утилізувати ручку належним чином.
• Не діліться своєю ручкою з іншими людьми, навіть за умови заміни голки. Ви можете передати іншим людям серйозну інфекцію або отримати серйозну інфекцію від них.
• Для кожної ін’єкції завжди використовуйте нову голку. Це зменшить ризик зараження, інфікування, витікання лікарський засібу та закупорки голок, яка призводить до введення неправильної дози.
• Не струшуйте ручку. Струшування може пошкодити лікарський засіб.
• Ручку не рекомендується використовувати сліпим людям або пацієнтам із вадами зору без допомоги особи, яка навчена правильному введенню ін’єкції цього лікарського засобу.

Нижче наведено детальний опис послідовності використання ручки з дозуванням 24 мг. За умови використання ручки з дозуванням 60 мг потрібно виконувати аналогічні дії.

Примітка: голки із захисним екраном не мають перорального ковпачка голки. Кроки 5, 6 і 11 цих інструкцій щодо перорального ковпачка голки можна пропустити при використанні голки із захисним екраном. Зверніться до інструкцій щодо використання голки задля отримання додаткової інформації.

Застереження: ніколи не використовуйте зігнуту або пошкоджену голку. Завжди обережно поводьтеся з голками для ручок, щоб не вколоти себе (чи когось іншого) голкою. Не приєднуйте нову голку до ручки, доки не будете готові до ін’єкції.

Підготовка до ін’єкції

Крок 1. Підготуйтеся

Вимийте та висушіть руки.

• Ви можете використовувати ручку відразу після виймання з холодильника. Для комфортнішої ін’єкції залиште ручку при кімнатній температурі на 30 хвилин (див. розділ «Як зберігати»).
• Перевірте назву, концентрацію лікарського засобу та етикетку вашої ручки, щоб переконатися, що це саме той лікарський засіб, який вам призначив лікар.
• Перевірте строк придатності на етикетці ручки. Не використовуйте лікарський засіб, якщо строк придатності закінчився.
• Не використовуйте свою ручку, якщо:

○ її вміст був заморожений чи перебував під впливом тепла (температур вище 32 °C) або минуло більш ніж 28 днів після першого використання ручки (див. розділ «Як зберігати»);

○ ручка впала;

○ ручка виглядає зламаною або пошкодженою.

• Не знімайте ковпачок з ручки, доки не будете готові до ін’єкції.

Крок 2. Виберіть і очистіть місце для ін’єкції

• Лікарський засіб Енженла слід вводити під шкіру живота, стегон, сідниць або плечей.
• Виберіть найкраще місце для ін’єкції згідно з рекомендаціями лікаря або медсестри.
• Якщо для введення повної дози потрібно кілька ін’єкцій, їх слід виконати в різні ділянки.
• Уникайте ділянок поблизу кісток або ділянок із синцями, почервоніннями, виразками або ущільненнями, а також з рубцями або ознаками захворювань шкіри.
• Очистіть місце для ін’єкції спиртовою серветкою.
• Дайте цій ділянці висохнути.
• Не торкайтеся місця для ін’єкції після очищення.

Крок 3. Перевірте лікарський засіб

• Зніміть ковпачок ручки та збережіть його, щоб повернути на місце після ін’єкції.
• Перевірте лікарський засіб всередині тримача картриджа.
• Переконайтеся, що лікарський засіб прозорий, від безбарвного до світло-жовтуватого кольору. Не вводьте лікарський засіб, якщо він каламутний або темно-жовтий.
• Переконайтеся, що в розчині немає пластівців або часточок. Не вводьте лікарський засіб, якщо він має у складі пластівці або часточки.

Примітка. Якщо в лікарський засібі є одна або кілька бульбашок, це нормально.

Крок 4. Приєднайте голку

• Візьміть нову голку та зніміть захисний папір.
• Утримуйте голку на одній лінії зі ручкою, тримайте прямо і голку, і ручку.
• Обережно натисніть, а потім прикрутіть голку до ручки.

Не затягуйте надто сильно.

Примітка. Дійте обережно, щоб не прикріпити голку під кутом. Це може спричинити витікання лікарський засібу.

Обережно! Голки гострі з обох кінців. Обережно поводьтеся з ними, щоб не вколоти себе (чи когось іншого) голкою.

Крок 5. Зніміть зовнішній футляр голки

• Зніміть зовнішній футляр голки.
• Обов’язково зберігайте зовнішній футляр голки. Він знадобиться вам пізніше, щоб зняти голку.

Примітка. Ви повинні побачити внутрішній футляр голки після зняття зовнішнього футляра. Якщо ви не бачите його, спробуйте знову приєднати голку.

Примітка. Якщо ви використовуєте голку із захисним екраном, зверніться до інструкцій голки щодо її використання.

Крок 6. Зніміть внутрішній ковпачок голки

• Обережно зніміть внутрішній ковпачок голки, щоб відкрити голку.
• Викиньте внутрішній ковпачок голки в контейнер для гострих предметів. Він вам уже не знадобиться.

Примітка. Якщо ви використовуєте голку із захисним екраном, зверніться до інструкцій голки щодо її використання.

Налаштування нової ручки (перша підготовка) — лише для першого використання нової ручки

Ви повинні налаштувати (уперше підготувати) кожну нову ручку перед першим використанням.

• Таке налаштування здійснюють перед першим використанням кожної нової ручки.
• Мета налаштування нової ручки — видалити бульбашки повітря та переконатися, що ви отримаєте необхідну дозу.

Важливо! Пропустіть кроки з А до В, якщо ви вже налаштували ручку.

Крок А. Установіть регулятор

• Покрутіть регулятор дози до 0,4 для ручки з дозуванням 24 мг або до 1,0 для ручки з дозуванням 60 мг.

Примітка. Якщо ви надмірно покрутили регулятор дози, його можна повернути назад.

Крок Б. Постукайте по тримачу картриджа

• Тримайте ручку голкою вгору, щоб бульбашки повітря мали змогу підніматися.
• Обережно постукайте по тримачу картриджа, щоб бульбашки повітря спливли вгору.

Важливо! Виконайте крок Б, навіть якщо ви не бачите бульбашок повітря.

Крок В. Натисніть кнопку та перевірте надходження рідини

• Натискайте кнопку введення, доки вона не зупиниться, а у вікні дози не з’явиться «0».
• Перевірте наявність рідини на кінчику голки. Якщо з’являється рідина, ваша ручка налаштована.
• Завжди переконуйтеся, що перед ін’єкцією з’являється крапля рідини. Якщо рідина не з’явилася, повторіть кроки від A до В.

○ Якщо рідина не з’являється після того, як ви повторили кроки від A до В п’ять разів, приєднайте нову голку та спробуйте ще один раз.

Не використовуйте ручку, якщо крапля рідини все одно не з’являється. Зверніться до свого лікаря або медсестри та застосовуйте нову ручку.

Налаштування призначеної дози

Крок 7. Оберіть дозу

• Поверніть регулятор дози, щоб налаштувати дозу.

○ Дозу можна збільшити або зменшити повертанням регулятора дози в будь-якому напрямку.

○ Регулятор дози обертається на 0,2 мг за один раз для ручки, яка має у складі 24 мг, або на 0,5 мг за один раз для ручки, яка має у складі 60 мг.

○ Для ручки, яка має у складі 24 мг лікарський засібу, ви можете встановити дозу лише до 12 мг для однієї ін’єкції; для ручки, яка має у складі 60 мг лікарський засібу, ви можете встановити дозу лише до 30 мг для однієї ін’єкції.

○ Вікно дози показує дозу в міліграмах (мг).

• Завжди перевіряйте вікно дози, щоб переконатися, що ви встановили правильну дозу.

Важливо! Не натискайте кнопку введення у період налаштування дози.

Що робити, якщо я не можу встановити потрібну дозу?

• Якщо ваша доза перевищує 12 мг або 30 мг, вам потрібно зробити кілька ін’єкцій.
• За одну ін’єкцію можна вводити від 0,2 до 12 мг ручкою, яка має у складі 24 мг, або від 0,5 до 30 мг ручкою, яка має у складі 60 мг.

○ Якщо вам потрібна допомога, щоб правильно розподілити дозу, зверніться до свого лікаря або медсестри.

○ Для кожної ін’єкції використовуйте нову голку (див. «Крок 4. Приєднайте голку»).

○ Якщо зазвичай ви потребуєте 2 ін’єкцій, щоб отримати повну дозу, обов’язково введіть другу дозу.

Що робити, якщо в ручці залишилося недостатньо лікарський засібу?

• Якщо ваша ручка має у складі менш ніж 12 мг або 30 мг лікарський засібу, регулятор дози зупиниться, а кількість лікарський засібу, що залишилася, відобразиться у вікні дози.
• Якщо у вашій ручці недостатньо лікарський засібу для введення повної дози, ви можете:

○ ввести кількість, що залишилась у вашій ручці, а потім підготувати нову ручку, щоб отримати повну дозу.

Не забудьте відняти дозу, яку ви вже ввели.

Наприклад, якщо доза становить 3,8 мг і ви можете встановити регулятор дози лише на 1,8 мг, вам слід увести ще 2,0 мг новою ручкою. Або, якщо доза становить 21,5 мг і ви можете встановити регулятор дози лише на 17 мг, вам слід увести ще 4,5 мг новою ручкою.

○ взяти нову ручку та ввести повну дозу.

Введення дози

Крок 8. Введіть голку

• Тримайте ручку так, щоб ви могли бачити цифри у вікні дози.
• Введіть голку безпосередньо в шкіру.

Крок 9. Введіть лікарський засіб

· Продовжуйте тримати голку в тому ж положенні в шкірі.

· Натискайте кнопку введення, доки вона не зупиниться, а у вікні дози не з’явиться «0».

Крок 10. Порахуйте до 10

• Продовжуйте натискати кнопку введення, рахуючи до 10. Це дасть вам змогу отримати повну дозу лікарський засібу.
• Коли ви порахували до 10, відпустіть кнопку введення та повільно вийміть ручку з місця ін’єкції, витягнувши голку прямо назовні.

Примітка. Ви можете побачити краплю лікарський засібу на кінчику голки. Це нормально й не впливає на щойно отриману дозу.

Крок 11. Надіньте зовнішній футляр голки

• Обережно надіньте зовнішній футляр голки назад на голку.
• Натискайте на зовнішній футляр голки, доки він не зафіксується.

Обережно! Ніколи не намагайтеся надіти внутрішній футляр голки назад на голку. Ви можете вколотися голкою.

Примітка. Якщо ви використовуєте голку із захисним екраном, зверніться до інструкцій голки щодо її використання.

Крок 12. Зніміть голку

• Викрутіть голку з футляром з ручки.
• Обережно потягніть, поки голка з футляром не зніметься.

Примітка. Якщо голка все ще не знята, замініть зовнішній футляр голки й повторіть спробу. У період відкручування голки потрібно використовувати тиск.

Утилізуйте використані голки для ручок у контейнер для гострих предметів згідно з інструкціями лікаря, медсестри або фармацевта та згідно з місцевими законами про охорону здоров’я та безпеку. Зберігайте контейнер для гострих предметів у недоступному для дітей місці. Не використовуйте голки повторно.

Крок 13. Надіньте ковпачок на ручку

• Надіньте ковпачок назад на ручку.
• Не надягайте ковпачок на ручку з прикріпленою до неї голкою.
• Якщо у вашій ручці залишився лікарський засіб, зберігайте її в холодильнику між використаннями (див. розділ «Як зберігати»).

Крок 14. Після ін’єкції

· Злегка натисніть на місце ін’єкції чистою ватною кулькою або марлевим диском і потримайте кілька секунд.

· Не тріть місце ін’єкції. У вас може з’явитися невелика кількість крові в цьому місці. Це нормально.

· За умови потреби ви можете накласти невеликий пластир на місце ін’єкції.

· Якщо ваша ручка порожня або минуло більш ніж 28 днів після першого використання, утилізуйте її, навіть якщо вона має у складі невикористаний лікарський засіб. Утилізуйте її в контейнер для гострих предметів.

· Щоб запам’ятати, коли потрібно утилізувати ручку, ви можете написати дату першого використання на етикетці ручки й нижче:

Дата першого використання / /

Діти

Лікарський засіб можна використовувати у педіатричній практиці.

Разове використання соматрогону в дозах понад 0,66 мг/кг/тиждень не досліджували. З огляду на досвід щоденного використання лікарський засібів, що містять гормон росту, короткочасне передозування може призвести спочатку до гіпоглікемії, а згодом до гіперглікемії. Тривале передозування може спричинити прояви та прояви гігантизму та (або) акромегалії, що узгоджується з наслідками надлишку гормону росту.

Терапія передозування соматрогоном має складатись із загальних підтримуючих заходів.

Резюме профілю безпеки

Найпоширенішими побічними реакціями після терапія соматрогоном є реакції в місці ін’єкції (РМІ) (25,1 %), головний біль (10,7 %) і пірексія (10,2 %).

Список побічних реакцій

Дані щодо безпеки отримано в багатоцентровому дослідженні безпеки та визначення дози фази 2, а також в опорному багатоцентровому дослідженні не меншої ефективності фази 3 у хворих дитячого віку з ДГР (див. розділ «Фармакодинаміка»). Дані відображають використання соматрогону один раз на тиждень (0,66 мг/кг/тиждень) для терапія 265 хворих.

Нижче поданий перелік побічних реакцій на соматрогон за системно-органними класами за загальноприйнятими категоріями частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000) або частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою небажані реакції перелічені в порядку зниження їхньої серйозності.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи. Часто: анемія, еозинофілія.

Розлади з боку ендокринної системи. Часто: гіпотиреоз; нечасто: недостатність кори надниркових залоз.

Розлади з боку нервової системи. Дуже часто: головний біль.

Розлади з боку органів зору. Часто: алергічний кон’юнктивіт.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто: генералізований висип.

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Часто: артралгія; біль у кінцівках.

Загальні розлади та реакції в місці введення. Дуже часто: реакції в місці введення^а; пірексія.

Опис окремих побічних реакцій

Реакція в місці ін’єкції

У клінічному дослідженні фази 3 повідомлення про РМІ були активно запитуваними протягом усього дослідження. У більшості випадків місцеві РМІ були тимчасовими, виникали переважно протягом перших 6 місяців терапії та були легкими за ступенем тяжкості; РМІ зазвичай виникали в день ін’єкції та їхня середня тривалість не перевищувала 1 дня. Серед них біль, еритема, свербіж, набряк, ущільнення, синці, гіпертрофія, запалення та підвищення температури шкіри в місці ін’єкції спостерігалися в 43,1 % хворих, які отримували терапію соматрогоном, порівняно з 25,2 % хворих, які отримували щоденні ін’єкції соматропіну.

У довгостроковому відкритому продовженні клінічного дослідження фази 3 місцеві РМІ були подібними за характером і тяжкістю. Про них повідомляли на початку терапії в хворих, які переходили з терапія соматропіном на використання соматрогону. РМІ були зареєстровані у 18,3 % хворих, які спочатку отримували соматрогон в основному дослідженні й не припиняли терапія в продовженні дослідження, і, аналогічно, 37 % були зареєстровані в хворих, які спочатку отримували соматропін і були переведені в продовженні дослідження на терапію соматрогоном.

Імуногенність

В опорному дослідженні безпеки та ефективності зі 109 хворих, які отримували соматрогон, у 84 (77,1 %) був позитивний результат аналізу на антитіла до лікарського засобу (АЛЗ). Не спостерігалося клінічних ефектів або впливу на безпеку після утворення антитіл.

Інші небажані реакції на соматропін можна вважати ефектами, притаманними загалом цьому класу лікарський засібів, зокрема:

• доброякісні та злоякісні новоутворення (див. розділ «Особливості використання»);
• метаболічні та аліментарні розлади: цукровий діабет 2-го типу (див. розділ «Особливості використання»);
• розлади з боку нервової системи: доброякісна пероральночерепна гіпертензія (див. розділ «Особливості використання»), парестезія;
• розлади з боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини та кісток: міалгія;
• розлади з боку резасібивної системи та молочних залоз: гінекомастія;
• розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, кропив’янка та свербіж;
• загальні розлади та реакції в місці введення: периферичний набряк, набряк обличчя;
• розлади з боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит (див. розділ «Особливості використання»).

Метакрезол

Цей лікарський засіб має у складі метакрезол, що може спричинити болісні відчуття у період ін’єкцій (див. розділ «Особливості використання»).

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутність ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Перед першим використанням зберігати в холодильнику (від 2 до 8 °C). Невідкриту ручку можна тимчасово зберігати до 4 годин при температурі до 32 °C.

Після першого використання термін зберігання 28 днів. Зберігати в холодильнику (від 2 до 8 °C). Не заморожувати. Зберігайте лікарський засіб у ручці з надягненим ковпачком для захисту від світла.

Лікарський засіб Енженла можна тримати при кімнатній температурі (до 32 °C) до 4 годин у період кожної ін’єкції максимум 5 разів. Після кожного використання повертайте ручку з лікарський засібом Енженла в холодильник. Запобігайте впливу температур понад 32 °C та не залишайте лікарський засіб за кімнатної температури більш ніж на 4 години у період кожного використання.

Ручку з лікарським засобом Енженла слід утилізувати, якщо її використали 5 разів, якщо вона перебувала під впливом температур понад 32 °C або якщо її виймали з холодильника більш ніж на 4 години у період кожного використання.

Оскільки дослідження несумісності не проводилися, цей лікарський засіб заборонено змішувати з іншими лікарськими засобами.

1 попередньо наповнена ручка, що має у складі картридж, у картонній коробці.

за рецептом.

Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Рейксвег 12, Пуурс-Сінт-Амандс, 2870, Бельгія.