Фуразолідон таблетки по 0.05 г №20 (20х1)

діюча речовина: фуразолідон;

У 1 таблетка міститься фуразолідону 0,05 г (50 мг);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний; лактози моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; кальцію стеарат.

Таблетки.

Ключові фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору,з плоскою поверхнею і фаскою.

Протимікробні та антисептичні засоби. Фуразолідон. Код АТХ G01A X06.

Фармакодинаміка.

Фуразолідон – антимікробний і антипротозойний засіб,похідна нітрофурану. Порушує процес клітинного дихання бактерій,пригнічує біосинтез нуклеїнових кислот. Залежно від концентрації проявляє бактеріостатичний або бактерицидний ефект. Активний щодо грамнегативних паличок (ешерихія,сальмонели,шигели,протей,клебсієла,цитробактер),грампозитивних коків (стрептококи,стафілококи),найпростіших (лямблії,трихомонади). Серед збудників кишкових інфекцій найбільш чутливими є збудники дизентерії,черевного тифу і паратифів. Слабко впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Опірність до фуразолідону розвивається повільно. Активує фагоцитоз,не пригнічує імунну систему.

Фармакокінетика.

При прийомі всередину швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і розподіляється у тканини,включаючи центральну нервову систему. Терапевтична концентрація у крові зберігається упродовж 4–6 годин. Високих концентрацій у крові і тканинах (включаючи нирки) не утворює,оскільки значною мірою швидко метаболізується у печінці,перетворюючись на амінопохідну. Головний шлях елімінації – ниркова екскреція (65 %). Частково виводиться з жовчю,досягаючи високих концентрацій у просвіті кишечнику,що дозволяє використовувати його при кишкових інфекціях. При нирковій недостатності препарат кумулюється у крові внаслідок уповільнення виведення.

Бацилярна дизентерія,паратиф,харчова токсикоінфекція,ентероколіти,лямбліоз,трихомонадний кольпіт.

Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності,порушення функції печінки,дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази,підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату і нітрофуранів.

При одночасному застосуванні фуразолідону з інгібіторами моноаміноксидази,симпатоміметиками,трициклічними антидепресантами і харчовими продуктами,що містять тирамін,виникає ризик розвитку гіпертонічного кризу. При поєднанні з хлорамфеніколом і ристоміцином підвищується ризик пригнічення кровотворення.

При одночасному застосуванні фуразолідону з амітриптиліном можливе поява токсичного психозу.

Аміноглікозиди і тетрациклін посилюють протимікробний ефект фуразолідону.

Засоби,що залужнюють сечу (натрію гідрокарбонат,натрію бікарбонат,ацетазоламід),знижують ефект фуразолідону,підвищуючи його виведення із сечею; засоби,що закислюють сечу,підвищують ефект препарату.

Сенсибілізує організм до алкоголю. У зв’язку з ризиком дисульфірамоподібних реакцій під час терапії фуразолідоном і упродовж 4 днів після її припинення не варто вживати алкоголь.

Ризик периферичних полінейропатій підвищується при анемії,цукровому діабеті,порушеннях електролітного балансу,гіповітамінозах В.

Для профілактики невритів при тривалому застосуванні фуразолідон можна поєднувати з вітамінами групи В.

Фуразолідон є інгібітором моноаміноксидази,і при його застосуванні потрібно вживати таких заходів безпеки,що й під час використання інших інгібіторів моноаміноксидази.

У зв’язку з ризиком підвищення артеріального тиску і розвитку психічних розладів рекомендовано виключити з раціону продукти,що містять тирамін та інші судинозвужувальні аміни (сир,вершки,каву,шоколад,копченості).

Не варто приймати одночасно з фуразолідоном препарати для лікування кашлю та застуди. Препарат містить лактозу,тому його не варто використовувати хворим із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози,недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Прийом препарату під час вагітності протипоказаний. На час лікування препаратом грудного вигодовування потрібно припинити.

Не варто використовувати препарат під час керування транспортними засобами або роботи з потенційно небезпечними механізмами,оскільки під час використання препарату можливе зниження концентрації уваги,запаморочення,сонливість.

Дорослим і дітям віком від 8 років використовувати всередину після їди,запиваючи великою кількістю рідини (100–200 мл).

При бацилярній дизентерії,паратифі,харчовій токсикоінфекції дорослим застосовувати за призначенням по 2 таблетки (0,1 г) 4 рази на добу впродовж 5–7 днів або циклами по 3–6 днів з інтервалом 3–4 дні. Дітям віком від 8 років застосовувати за призначенням препарат з розрахунку 6–7 мг/кг маси тіла на добу; добову дозу розподіляти на 4 прийоми (за потреби прийому дози менше 50 мг застосовувати за призначенням інші препарати фуразолідону у відповідній лікарській формі та дозуванні). Тривалість курсу лікування становить 5–7 діб залежно від тяжкості захворювання,ефективності та чутливості до терапії.

При лямбліозі дорослим застосовувати за призначенням по 2 таблетки (0,1 г) 4 рази на добу; дітям віком від 8 років препарат застосовувати за призначенням з розрахунку 6 мг/кг маси тіла на добу за 3–4 прийоми. Лікувальний курс – 5–7 днів.

При терапії трихомонадних інфекцій дорослим застосовувати за призначенням по 2 таблетки (0,1 г) 3–4 рази на добу впродовж 3–4 днів.

При кольпітах лікування проводити комбіновано. Всередину приймати по 2 таблетки (0,1 г) препарату 3–4 рази на добу впродовж 3 днів. Одночасно у піхву вводити порошок,що має у складі фуразолідон з лактозою,в пряму кишку – супозиторії з препаратом.

Найвищі дози для дорослих: разова – 4 таблетки (0,2 г),добова – 16 таблеток (0,8 г). Фуразолідон не рекомендовано приймати довше 7 днів.

Фуразолідон у даній лікарській формі не використовувати дітям віком до 8 років.

Симптоми: гострий токсичний гепатит,гемолітична або мегалобластична анемія,лейкопенія,поліневрит.

Лікування: відміна препарату,промивання шлунка,використання антигістамінних препаратів,кальцію хлориду,активованого вугілля,вітамінів групи В,сольових проносних засобів,корекція водно-сольового балансу: симптоматична терапія,спрямована на підтримку життєво важливих функцій. Специфічного антидоту не існує.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі,нудота,гіркота у роті,відсутність апетиту,блювання,діарея,анорексія,холестаз,гепатотоксичність.

З боку центральної нервової системи: головний біль,сонливість,запаморочення,периферичні нейропатії.

З боку системи крові: рідко – лейкопенія,агранулоцитоз,гемоліз в осіб із дефіцитом глюкозо- 6-фосфатдегідрогенази.

З боку імунної системи: алергічні реакції,включаючи шкірний свербіж,гіперемію шкіри,кропив’янку,висипання на шкірі обличчя,тулуба і нижніх кінцівок,у тому числі плямисто-папульозні,ангіоневротичний набряк.

Інші: гіпоглікемія,ортостатична гіпотензія,забарвлення сечі у темно-жовтий колір,гарячка,слабкість,загальне нездужання.

З боку дихальної системи: рідко – гострі легеневі реакції.

3 роки.

Тримати в первинній пакуванні при температурі не вище 25 ºС.

Тримати в місці,недоступному для дітей.

По 20 таблеток у блістері; по 1 або 5,або 10 блістерів у пачці з картону.

За рецептом.

ПАТ «Монфарм».

Адреса виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна,19161,Черкаська обл.,Уманський р-н,с. Аврамівка,вул. Заводська,8.