Гепатромбін гель 30000 МО/100 г по 40 г у тубах

діюча речовина: гепарин натрію;

100 г гелю містять гепарину натрію 30000 МО або 50000 МО;

допоміжні речовини: алантоїн, декспантенол, динатрію едетат, олія лимонна, спирт ізопропіловий, карбомери, олія сосни звичайної, олія сосни гірської, левоментол, полісорбати, макроголу гліцерилкаприлокапрат, сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420), триетаноламін, вода очищена.

Гель.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозорий безбарвний гель з характерним запахом сосни та ізопропанолу.

Засоби, що застосовуються при варикозному розширенні вен. Гепарин або гепариноїди для місцевого застосування. Код АТХ C05B A03.

Фармакодинаміка.

Гепатромбін гель – препарат високодозованого антикоагулянту прямої дії гепарину для зовнішнього застосування. Проявляє місцеву антитромботичну, протинабрякову та протизапальну дію, стимулює процеси обміну речовин у тканинах, а також грануляцію та епітелізацію тканин, поліпшує місцевий кровоток.

Фармакокінетика.

При зовнішньому застосуванні гепарин не проявляє системної дії, оперативно проникає крізь шкіру та накопичується в роговому шарі епідермісу, і відповідно, відзначається винятково місцеву дію.

Лікування захворювань поверхневих вен, таких як варикозне розширення вен, і пов’язаних з ними ускладнень, флеботромбоз, тромбофлебіт, поверхневий перифлебіт. Післяопераційний варикозний флебіт, ускладнення після хірургічного видалення підшкірних вен нижніх кінцівок. Травми та забиття, інфільтрати та локалізовані набряки, підшкірні гематоми. Травми та розтягнення м’язово-сухожильних та капсулозв’язкових структур.

Підвищена чутливість до гепарину або до будь-яких інших компонентів препарату; трофічні виразки ніг, що кровоточать; відкриті та/або інфіковані рани, геморагічний діатез; пурпура; тромбоцитопенія; гемофілія. Схильність до кровотеч.

Гепатромбін не можна застосовувати разом з лікарськими засобами для місцевого застосування, наприклад, з препаратами, що містять тетрациклін, гідрокортизон, саліцилову кислоту, антикоагулянти.

Застосування гепарину може сприяти подовженню протромбінового часу у хворих, які застосовують пероральні антикоагулянти.

Наносити тільки на неушкоджену шкіру. Препарат не варто призначати при кровотечах, наносити на інфіковані ділянки шкірного покриву при наявності гнійних процесів, слизові оболонки. При наявності у хворого геморагічних симптомів варто уважно зважити можливість застосування препарату.

У випадку лікування флебіту цей лікарський продукт не потрібно втирати в шкіру, а лише наносити на уражене місце тонким шаром і обмотувати це місце еластичною пов’язкою.

Гель не можна наносити на мокнучі ділянки шкірного покриву, рани, виразки та пухирі, слизову оболонку, очі та на ділянки навколо очей. У разі випадкового потрапляння гелю внутрішньо у дитини може виникнути нудота або блювання. У такому випадку потрібно зробити промивання шлунка.

Терапія симптоматична.

У разі розладів згортання крові гель не рекомендовано наносити на великі ділянки шкірного покриву.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовувати лікарський продукт у період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Гепатромбін гель не впливає на здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосовувати місцево.

Лікування розпочинати із застосування дози 50000 МО/100 г, тоді як дозу 30000 МО/100 г застосовувати для продовження лікування та з профілактичною метою.

Дорослим кількість гелю довжиною 5 см наносити на ушкоджені місця, а також на прилеглі ділянки шкірного покриву 2-3 рази на день і втирати легкими масажними рухами знизу догори.

У випадку флебіту цей лікарський продукт не потрібно втирати в шкіру, а лише наносити на уражене місце тонким шаром і перев’язати це місце стискаючою або еластичною пов’язкою.

Тривалість курсу лікування встановлює лікар залежно від стану хворого.

Діти. Внаслідок обмеженого досвіду застосовування препарат не варто призначати дітям.

У зв’язку з незначною системною абсорбцією препарату небезпека передозування при місцевому застосуванні відсутня.

У разі випадкового застосування внутрішньо можлива поява нудоти та блювання. Потрібно зробити промивання шлунка, подальше лікування – симптоматичне.

Дію гепарину можна нейтралізувати за допомогою протаміну сульфату.

Зазвичай препарат переноситься добре, лише у поодиноких випадках може виникнути легке подразнення шкірного покриву (почервоніння), яке через деякий час спонтанно зникає.

Протягом курсу лікування може розвинутись реакція підвищеної чутливості на деякі інгредієнти препарату. До ознак такої підвищеної чутливості належать свербіж, почервоніння, припухлість шкірного покриву, відчуття печіння, шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, геморагії, іноді – виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів. При нанесені на великі ділянки шкірного покриву можливі системні побічні реакції.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 40 г у тубі; по 1 тубі в картонній упаковці.

Без рецепта.

«ХЕМОФАРМ» АД/

«HEMOFARM» AD.

Белградський шлях б/н, 26300, м. Вршац, Республіка Сербія/

Beogradski put bb, 26300, Vrsac, Republic of Serbia.