Мотоприд таблетки, в/плів. обол. по 50 мг №40 (10х4)

діюча речовина: ітоприду гідрохлорид;

1 таблетка містить 50 мг ітоприду гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кальцію кармелоза (кальцію карбоксиметилцелюлоза); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

оболонка: суміш для плівкового покриття Opadray II White: лактоза, моногідрат; гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); поліетиленгліколь; титану діоксид (Е 171); триацетин.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03F A07.

Фармакодинаміка.

Ітоприду гідрохлорид активує пропульсивну моторику шлунково-кишкового тракту за рахунок антагонізму з допаміновими D₂-рецепторами та інгібуючій активності ацетилхолінестерази. Ітоприду гідрохлорид активує вивільнення ацетилхоліну та інгібує його розпад. Ітоприду гідрохлорид також має протиблювальну дію за рахунок взаємодії з D₂-рецепторами, локалізованими в хеморецепторній тригерній зоні, що було продемонстровано дозозалежним інгібуванням апоморфініндукованого блювання у тварин. Дія ітоприду гідрохлориду є високоспецифічною щодо верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Ітоприду гідрохлорид не впливає на рівень гастрину в сироватці крові.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Ітоприду гідрохлорид швидко та практично повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Його відносна біодоступність становить 60 %, що пов’язано з ефектом «першого проходження» через печінку. Їжа не впливає на біодоступність. Після застосування 50 мг ітоприду гідрохлориду С_max досягається через 0,5 – 0,75 години та становить 0,28 мкг/мл. При подальшому застосуванні лікарського засобу в дозах від 50 до 200 мг 3 рази на добу впродовж 7 днів фармакокінетика ітоприду гідрохлориду та його метаболітів була лінійною з мінімальною кумуляцією.

Розподіл. Приблизно 96 % ітоприду гідрохлориду зв’язується з білками плазми крові (переважно з альбуміном). Зв’язування з α₁-кислим глікопротеїном становить менше 15 %.

Метаболізм. Ітоприду гідрохлорид активно біотрансформується в печінці. Ідентифіковано 3 метаболіти, тільки один з яких виявляє незначну активність, що не має фармакологічного значення (приблизно 2 – 3 % ітоприду гідрохлориду). Первинним метаболітом є N-оксид, що утворюється у результаті окиснення четвертинної аміно-N-диметильної групи.

Ітоприду гідрохлорид метаболізується під дією флавінзалежної монооксигенази (FMO3). Кількість та ефективність ізоферментів FMO у людини може відрізнятися залежно від генетичного поліморфізму, який інколи призводить до розвитку аутосомно-рецесивного стану, відомого під назвою триметиламінурія (синдром «рибного запаху»). У пацієнтів, хворих на триметиламінурію, Т_1/2 збільшується.

Згідно з даними фармакокінетичних досліджень in vivo ітоприду гідрохлорид не має інгібуючої або індукуючої дії щодо CYP2C19 та CYP2E1. Застосування ітоприду гідрохлориду не впливає на вміст CYP або активність уридиндифосфатглюкуронізил-трансферази.

Виведення. Ітоприду гідрохлорид та його метаболіти виводяться переважно зі сечею. Ниркова екскреція ітоприду гідрохлориду та його N-оксиду становила 3,7 % та 75,4 % відповідно після одноразового внутрішнього застосування лікарського засобу здоровим добровольцям у терапевтичній дозі.

Термінальний період напіввиведення (Т_1/2) ітоприду гідрохлориду становив приблизно 6 годин.

Купірування шлунково-кишкових симптомів функціональної невиразкової диспепсії (хронічного гастриту), а саме:

• здуття живота;
• відчуття швидкого насичення;
• біль та дискомфорт у верхній частині живота;
• анорексія;
• печія;
• нудота;
• блювання.

• Гіперчутливість до ітоприду гідрохлориду та інших компонентів препарату.
• Стани, при яких підвищення скорочувальної активності шлунково-кишкового тракту може бути шкідливим, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній обструкції або перфорації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Метаболічні взаємодії не очікуються у зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид первинно метаболізується флавінмонооксигеназою, а не ізоферментами системи цитохрому Р450. Ніяких змін щодо зв’язування з білками при одночасному застосуванні з варфарином, діазепамом, диклофенаком натрію, тиклопідину гідрохлоридом, ніфедипіном та нікардипіну гідрохлоридом не спостерігалося. У зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид виявляє гастрокінетичний ефект, він може впливати на всмоктування інших лікарських засобів, що застосовують одночасно перорально.

З особливою обережністю потрібно застосовувати лікарські засоби з вузьким терапевтичним індексом, уповільненим вивільненням або з кишковорозчинною оболонкою.

Противиразкові лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат, не впливають на прокінетичну дію ітоприду гідрохлориду.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть знижувати дію ітоприду гідрохлориду.

Особливості застосування.

Ітоприду гідрохлорид посилює дію ацетилхоліну та може призвести до холінергічних побічних ефектів. Дані про довготривале застосування відсутні.

Загалом, ітоприду гідрохлорид пацієнтам літнього віку потрібно призначати з доцільною обережністю та подальшим спостереженням, з огляду на підвищену частоту погіршеної функції нирок, печінки, супутніх захворювань або супутню терапію іншими лікарськими засобами у таких пацієнтів.

Цей препарат містить лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не потрібно застосовувати даний лікарський засіб.

Застосування у період вагітності чи годування груддю.

Фертильність. Даних щодо впливу ітоприду на фертильність людини немає, однак відомо, що дослідження на тваринах не виявили шкідливого впливу ітоприду.

Вагітність. Дані про застосування ітоприду вагітним жінкам відсутні або обмежені (менше 300 випадків результатів вагітності). Дослідження на тваринах не виявили ніякого прямого чи непрямого шкідливого токсичного ефекту на репродуктивну функцію. Як профілактичний захід бажано відмовитися від застосування ітоприду під час вагітності.

Годування груддю. Ітоприд виділяється у грудне молоко у тварин, але щодо виділення ітоприду у грудне молоко у людини даних недостатньо. Ризик для дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення/призупинення прийому ітоприду потрібно приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини і користь лікування для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Інформація щодо можливого впливу лікарського засобу Мотоприд на швидкість реакції відсутня, але під час вирішення питання щодо керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами потрібно врахувати можливість виникнення запаморочення.

Метаболічні взаємодії не очікуються у зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид первинно метаболізується флавінмонооксигеназою, а не ізоферментами системи цитохрому Р450. Ніяких змін щодо зв’язування з білками при одночасному застосуванні з варфарином, діазепамом, диклофенаком натрію, тиклопідину гідрохлоридом, ніфедипіном та нікардипіну гідрохлоридом не спостерігалося. У зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид має гастрокінетичний ефект, він може впливати на всмоктування інших лікарських засобів, які застосовують одночасно перорально.

З особливою обережністю потрібно застосовувати лікарські засоби з вузьким терапевтичним індексом, уповільненим вивільненням або з кишковорозчинною оболонкою.

Противиразкові лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат, не впливають на прокінетичну дію ітоприду гідрохлориду.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть знижувати дію ітоприду гідрохлориду.

Для дорослих рекомендована доза становить150 мг на добу (по 1 таблетці (50 мг) 3 рази на добу перед вживанням їжі). Зазначена доза може бути знижена з урахуванням віку пацієнта та симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).

Відомо, що під час клінічних досліджень тривалість застосування ітоприду гідрохлориду становила до 8 тижнів.

Діти.

Безпека застосування ітоприду гідрохлориду дітям віком до 16 років не встановлена.

Лікування. У разі надмірного передозування потрібно вжити звичайних заходів щодо промивання шлунка та провести симптоматична терапія.

Побічні ефекти.

За даними літератури, нижченаведені побічні реакції спостерігалися з наведеною частотою у 998 пацієнтів, які отримували ітоприд в 4 клінічних плацебо-контрольованих дослідженнях, 4 клінічних порівняльних дослідженнях і 13 неконтрольованих інтервенційних клінічних дослідженнях зі стандартною добовою дозою ітоприду 150 мг або менше. Побічні ефекти класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) та за частотою виникнення: часті (від > 1/100 до <1/10) і нечасті (від > 1/1000 до <1/100). У категоріях «дуже часто» (> 1/10), «рідко» (від > 1/10 000 до <1/1000) та «дуже рідко» (<1/10 000) побічних реакцій не виявлено. З боку травної системи: часті – біль у животі, діарея; нечасті – підвищене слиновиділення.

З боку нервової системи: нечасті – запаморочення, головний біль.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті – висипання.

Лабораторні дослідження: нечасті – підвищений рівень амінотрансферази, знижене число білих кров'яних тілець.

Побічні ефекти зі спонтанних повідомлень, про які повідомлялось у процесі постмаркетингового застосування. Неможливо точно оцінити частоту виникнення за наявними даними.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдну реакцію.

З боку ендокринної системи: підвищений рівень пролактину в крові.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, тремор.

З боку травної системи: біль у животі, діарея, запор; підвищене слиновиділення, нудота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, еритема і свербіж.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня АСТ, АЛТ, ГГТ, лужної фосфатази, білірубіну в крові.

Повідомлення про небажані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Такий продукт є дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам потрібно повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Ітоприду гідрохлорид посилює дію ацетилхоліну та може призвести до холінергічних побічних ефектів. Дані про довготривале застосування відсутні.

Загалом, ітоприду гідрохлорид пацієнтам літнього віку потрібно призначати з доцільною обережністю та подальшим спостереженням, з огляду на підвищену частоту погіршеної функції нирок, печінки, супутніх захворювань або супутню терапію іншими лікарськими засобами у таких пацієнтів.

Цей препарат містить лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не потрібно застосовувати даний лікарський засіб.

Застосування у період вагітності чи годування груддю.

Фертильність. Даних щодо впливу ітоприду на фертильність людини немає; відомо, що дослідження на тваринах не виявили шкідливого впливу ітоприду.

Вагітність. Дані про застосування ітоприду вагітним жінкам відсутні або обмежені (менше 300 випадків результатів вагітності). Дослідження на тваринах не виявили ніякого прямого чи непрямого шкідливого токсичного ефекту на репродуктивну функцію. Як профілактичний захід бажано відмовитися від застосування ітоприду у період вагітності.

Годування груддю. Ітоприд проникає з грудним молоком у тварин, але щодо проникнення ітоприду у грудне молоко у людини даних недостатньо. Ризик для дитини, що перебуває на грудному годуванні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного годування або припинення/призупинення прийому ітоприду потрібно приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини і користь лікування для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Інформація щодо можливого впливу на швидкість реакції відсутня, але під час вирішення питання щодо керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами потрібно врахувати можливість виникнення запаморочення.

3 роки.

Зберігати в оригінальному пакуванні при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у місці, недоступному для дітей.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 4 блістери в пачці.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдну реакцію;

з боку ендокринної системи: підвищений рівень пролактину в крові;

з боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія;

з боку травного тракту: біль у животі, діарея, запор; підвищене слиновиділення, нудота;

з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, тремор;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, еритема і свербіж;

з боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Лабораторні дослідження: підвищення рівнів АСТ (аспартатамінотрансферази), АЛТ (аланінамінотрансферази), ГГТ (гама-глутамілтранферази), лужної фосфатази, білірубіну в крові, підвищений рівень амінотрансферази, знижена кількість білих кров’яних тілець.

За рецептом.

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.