Нефальжик розчин д/ін. 20 мг/2 мл по 2 мл №5 в амп.

діюча речовина: нефопаму гідрохлорид;

1 ампула містить нефопаму гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат, дигідрат; натрію гідрофосфат, додекагідрат; вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху.

Аналгетики та антипіретики.

Код АТХ N02B G06.

Фармакодинаміка.

Нефальжик – центральний ненаркотичний аналгетик, структурно не схожий на інші аналгетики.

Експериментальні дослідження in vitro вказують на центральну дію, що полягає в інгібуванні зворотного захоплення катехоламінів і серотоніну на рівні синапсів.

Дослідження in vivo на тваринах показали антиноцицептивні властивості нефопаму.

Нефальжик у клінічних дослідженнях виявив позитивний ефект щодо післяопераційного тремтіння.

Нефальжик не має протизапальної або антипіретичної дії, не пригнічує дихання та не впливає на перистальтику кишечнику.

Нефальжик має антихолінергічний ефект.

Фармакокінетика.

Після введення однієї дозування 20 мг внутрішньом’язово час досягнення максимальної концентрації у сироватці крові (T_max) становить від 30 до 60 хвилин, а максимальна концентрація (C_max) становить у середньому 25 нг/мл. Період напіввиведення становить у середньому 5 годин. Після внутрішньовенного введення дозування 20 мг період напіввиведення становить 4 години. Зв’язування з білками плазми крові становить 71–76 %. Біотрансформація значна, ідентифіковано три метаболіти: десметилнефопам; нефопам N-оксид; N-глюкуронід нефопам.

Десметилнефопам та нефопам N-оксид не є кон’югованими, не виявляють аналгетичної активності у дослідженнях на тваринах. 87 % введеної дозування виводиться нирками, менше 5 % введеної дозування виводиться у незміненому вигляді.

Метаболіти, виявлені у сечі, становлять 6 %, 3 % та 36 % відповідно від дозування, введеної внутрішньовенно.

Післяопераційна аналгезія у складі мультимодальної аналгезії (нефопам також виявляє позитивну властивість запобігати післяопераційному тремтінню).

Симптоматичне лікування гострих больових станів (травми, біль після хірургічних операцій, знеболювання ниркової та печінкової коліки).

• Гіперчутливість до нефопаму або до інших компонентів препарату.
• Дитячий вік до 15 років, у зв’язку з відсутністю клінічних досліджень.
• Судоми або їх наявність в анамнезі.
• Ризик затримки сечі, пов’язаний з уретропростатичними порушеннями.
• Ризик гострого глаукоматозного нападу.
• Одночасне застосування інгібіторів МАО.

Слід взяти до уваги, що значна кількість лікарських засобів може посилювати пригнічення нервової системи за рахунок адитивного ефекту та знижувати уважність, а саме: опіати (аналгетики, протикашльові препарати, замісні засоби для лікування наркоманії), нейролептики, барбітурати, бензодіазепіни, небензодіазепінові транквілізатори (мепробамат), снотворні, антидепресанти із седативним ефектом (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін), седативні блокатори Н₁-гістамінових рецепторів, гіпотензивні засоби центральної дії, баклофен, талідомід.

Існує ризик виникнення залежності від препарату. Нефальжик не належить до морфіноподібних препаратів та антагоністів опіатів. Таким чином, припинення лікування морфіноподібними препаратами залежних від них пацієнтів, які вже застосовують Нефальжик, підвищує ризик розвитку синдрому відміни. Співвідношення ризик/користь при лікуванні Нефальжиком потрібно постійно оцінювати.

Нефальжик не потрібно призначати для лікування хронічних больових синдромів.

Слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам із печінковою, нирковою недостатністю, в зв’язку з ризиком накопичення, що підвищує ймовірність виникнення побічних реакцій.

Слід бути обережним при призначенні препарату, пацієнтам з патологією серцево-судинної системи, оскільки існує ймовірність виникнення тахікардії.

З огляду на антихолінергічний ефект лікування Нефальжиком не рекомендовано пацієнтам літнього віку.

Слід уникати застосування алкоголю та медичних засобів, що містять алкоголь, через посилення седативного ефекту при вживанні алкоголю.

Немає даних щодо застосування препарату вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. З міркувань безпеки не потрібно застосовувати Нефальжик у період вагітності.

Лактація. Нефопам виділяється в грудне молоко в такій мірі, що вплив на новонароджених/немовлят, що перебувають на грудному вигодовуванні, є ймовірним. Нефальжик не потрібно застосовувати під час годування груддю.

Слід враховувати можливий ризик виникнення сонливості під час лікування препаратом, що може впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Терапія повинна відповідати інтенсивності больового синдрому та реакції пацієнта. Внутрішньом’язове введення. Нефальжик потрібно вводити внутрішньом’язово глибоко. На одне введення рекомендовано доза 20 мг. При необхідності введення повторюють кожні 6 годин. Максимальна добова доза – 120 мг.

Внутрішньовенне введення. Нефальжик потрібно вводити у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії протягом не менше ніж 15 хвилин, пацієнт має бути у положенні лежачи, щоб уникнути деяких побічних реакцій, таких як нудота, запаморочення, пітливість. Одноразова доза на одну ін’єкцію – 20 мг. При необхідності введення повторюють кожні 4 години.

Максимальна добова доза – 120 мг.

Методика введення:

Нефальжик можна вводити у звичайному розчині для інфузій (0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози). Оптимальне співвідношення при розведенні – 1 ампула препарату в 50 мл розчину для інфузій.

Курс лікування – не більше 8–10 днів.

Не застосовують дітям віком до 15 років.

Лікування: симптоматична терапія з кардіологічним та респіраторним моніторингом в умовах стаціонару.

Побічні ефекти, про які повідомлялося, визначаються за класифікацією систем-органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).

З боку центральної нервової системи: дуже часто: сонливість; часто: запаморочення*; рідко: судоми*, невідомо: кома.

З боку серця: часто: тахікардія*, пальпітація*.

З боку травного тракту: дуже частонудота, блювання; часто: сухість у роті*.

З боку нирок та сечовидільної системи: часто: затримка сечі.

З боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Загальні порушення: дуже часто: гіпергідроз*; рідко: нездужання.

Психічні порушення: рідко: збудженість*, дратівливість*, галюцинації, медикаментозна залежність, медикаментозний абузус; невідомо: сплутаність свідомості.

*Інші атропіноподібні реакції можуть спостерігатися, навіть якщо про них ніколи не повідомлялося.

3 роки.

Зберігати за температури не вище 25 °С у захищеному від світла місці.

Не потрібно змішувати лікарський засіб з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

По 2 мл розчину в ампулі. По 5 ампул на піддоні у картонній упаковці.

За рецептом.

1. Відповідальний за випуск серії: БІОКОДЕКС, Франція.

2. Виробництво: ДЕЛЬФАРМ ТУР, Франція.

1. 1 Авеню Блез Паскаль, 60000 Бове, Франція.

2. вул. Пол Ланжевен, 37170 Шамбрей ле тур, Франція.