Праміпексол-ЗН таблетки по 0.25 мг №30 (10х3)

діюча речовина: pramipexole;

1 таблетка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрату у перерахуванні на 100 % речовину 0,25 мг або 1 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, маніт (Е 421), целактоза 80 (суміш лактози моногідрату та целюлози порошкоподібної (75:25)), повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору круглої циліндричної форми з плоскими поверхнями, фасками та ділильною рискою з одного боку.

Протипаркінсонічні засоби. Агоністи допаміну. Код ATХ N04B C05.

Фармакодинаміка. Праміпексол є допаміновим агоністом із високою селективністю та специфічністю щодо допамінових рецепторів підтипу D₂ і має переважну спорідненість з D₃‑рецепторами, він відзначається повною внутрішньою активністю.

Праміпексол полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах продемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обіг допаміну.

Точний механізм дії лікарського засобу Праміпексол-ЗН при лікуванні синдрому неспокійних ніг невідомий. Хоча патофізіологія синдрому неспокійних ніг загалом невідома, нейрофармакологічні дані вказують на залучення первинної допамінергічної системи.

Фармакокінетика. Праміпексол швидко та повністю всмоктується після перорального використання. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %. Максимальні концентрації у плазмі реєструються між 1-ою та 3-ою годиною після прийому. Швидкість всмоктування не зменшується при одночасному вживанні їжі, але зменшується загальний рівень всмоктування. Праміпексолу притаманна лінійна кінетика і, незалежно від лікарської форми, відносно незначні коливання плазмового рівня у різних пацієнтів. У людей зв’язування праміпексолу з білками дуже низьке (< 20 %), а об’єм розподілу великий (400 л).

Праміпексол метаболізується у людей тільки у незначній кількості.

Виведення нирками незміненого праміпексолу є найважливішим шляхом елімінації. Приблизно 90 % дози, міченої ¹⁴C, виводиться нирками, тоді як менше 2 % визначається у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий – приблизно 400 мл/хв. Період напіввиведення (t_½) – від 8 годин у молодих до 12 годин в осіб літнього віку.

Лікування ознак та симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих як монотерапія (без леводопи) або у комбінації з леводопою протягом перебігу захворювання до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і виникає коливання терапевтичного ефекту (феномен «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих (дози не вище 0,75 мг).

Гіперчутливість до праміпексолу або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Зв’язування з білками плазми. Праміпексол зв’язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншим лікарським засобом, який впливає на зв’язування білків плазми або елімінацію шляхом біотрансформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби елімінуються переважно шляхом метаболізму у печінці, потенційна взаємодія малоймовірна. Взаємодію з антихолінергічними засобами не досліджували. Фармакокінетичної взаємодії між селегеліном і леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації. Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення системи транспорту катіонної ренальної канальцевої секреції. Лікарські засоби, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом (наприклад, циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін, прокаїнамід), можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів із лікарським засобом Праміпексол-ЗН слід розглянути можливість зниження дози праміпексолу.

Комбінація з леводопою. Під час збільшення дози лікарського засобу Праміпексол-ЗН пацієнтам із хворобою Паркінсона рекомендовано зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незмінними.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби у комбінації з праміпексолом або вживає алкоголь (див. розділи «Особливості використання», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби. Потрібно уникати одночасного використання антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Особливості використання»), якщо можливі антагоністичні ефекти.

Особливості використання.

Призначення лікарського засобу Праміпексол-ЗН пацієнтам із хворобою Паркінсона із порушеннями функції нирок у зменшених дозах пропонується відповідно до розділу «Спосіб використання та дози».

Галюцинації. Галюцинації – відомі побічні реакції лікування допаміновими агоністами та леводопою. Хворих потрібно проінформувати про можливість виникнення галюцинацій (у більшості випадків – зорові).

Дискінезія. При комбінованій терапії з леводопою при прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може розвинутися на початку титрування лікарського засобу Праміпексол-ЗН. У такому разі дозу леводопи потрібно знизити.

Дистонія. Осьова дистонія, включаючи антеколіс, камптокормію та плеврототонус (синдром Пізи), іноді виникала у пацієнтів з хворобою Паркінсона після початкової дози або поступового збільшення дози праміпексолу. Хоча дистонія може бути симптомом хвороби Паркінсона, симптоми дистонії у пацієнтів з хворобою Паркінсона зменшуються після зменшення дози або відміни праміпексолу.

Якщо виникла дистонія, потрібно розглянути перегляд схеми лікування допамінергічними лікарськими засобами та підібрати дозу праміпексолу.

Раптовий напад сну та сонливість. Використання праміпексолу пов’язане із сонливістю та епізодами раптового нападу сну, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Були нечасті повідомлення про раптовий напад сонливості під час щоденної активності, у деяких випадках – без усвідомлення або попереджувальних ознак. У зв’язку з цим пацієнтів потрібно проінформувати про необхідність виявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами у період лікування лікарським засобом Праміпексол-ЗН. Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сну слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з іншою технікою. Крім того, слід розглянути можливість зниження дози або скорочення терміну лікування. Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби у комбінації з праміпексолом або вживає алкоголь (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканням. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що при лікуванні агоністами допаміну, включаючи Праміпексол-ЗН, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивна розтрата або купівля, переїдання та компульсивне вживання їжі.

При розвитку таких симптомів потрібно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому лікарського засобу.

Манія і делірій. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що манія та делірій можуть бути у пацієнтів, які отримують терапію праміпексолом. При розвитку таких симптомів потрібно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому лікарського засобу. Тяжкі серцево-судинні захворювання. У разі тяжких серцево-судинних захворювань потрібно особливо з обережністю призначати лікарський засіб. Рекомендовано моніторинг артеріального тиску, особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Пацієнти з розладами психіки. Пацієнтам із розладами психіки слід лікуватися агоністами допаміну лише у разі, коли потенційна користь від лікування переважає ризики. Потрібно уникати одночасного використання антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Нейролептичний злоякісний синдром. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після раптової відміни допамінергічного лікування (див. розділ «Спосіб використання та дози»).

Офтальмологічне обстеження. Рекомендовано регулярне офтальмологічне обстеження у разі розладів зору.

Синдром відміни агоністів допаміну. Синдром відміни агоністів допаміну спостерігався при застосуванні агоністів допаміну, включаючи праміпексол (див. розділ «Побічні реакції»). Щоб припинити лікування, пацієнтам із хворобою Паркінсона дозу праміпексолу слід знижувати поступово (див. розділ «Спосіб використання та дози»). Обмежені дані говорять про те, що пацієнти з порушеннями контролю імпульсів та пацієнти, які отримують високу добову дозу та/або високі кумулятивні дози агоністів допаміну, можуть мати високий ризик розвитку синдрому відміни агоністів допаміну. Синдром відміни може включати апатію, тривожність, депресію, втому, пітливість, біль і відсутність відповіді на використання леводопи. Перш ніж зменшити дозу та припинити використання праміпексолу, пацієнтів слід проінформувати про можливі симптоми відміни. За пацієнтами слід ретельно стежити під час зниження дози та відміни прийому праміпексолу. У разі виражених та/або стійких симптомів синдрому відміни агоністів допаміну може бути розглянуте тимчасове повторне призначення праміпексолу у найменшій ефективній дозі.

Аугментація синдрому неспокійних ніг. Повідомлення вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними лікарськими засобами може спричинити аугментацію. Аугментація проє у формі ранньої появи симптомів ввечері (або навіть вдень), підсиленням симптоматики та поширенням симптомів на інші кінцівки.

Ризик аугментації може зрости зі збільшенням дози. Перед початком лікування пацієнтів слід поінформувати про те, що може виникнути аугментація, і їм слід порадити звернутися до свого лікаря, якщо вони відчувають симптоми аугментації. Якщо є підозра на аугментацію, слід розглянути можливість коригування дози до найнижчої ефективної дози або припинення використання праміпексолу (див. розділи «Спосіб використання та дози» і «Побічні реакції»).

Ниркова недостатність. Праміпексол-ЗН слід призначати з обережністю пацієнтам із нирковою недостатністю, оскільки праміпексол виділяється нирками.

Рабдоміоліз. Єдиний випадок рабдоміолізу зафіксовано у 49-річного чоловіка з прогресуючою хворобою Паркінсона при лікуванні лікарським засобом Праміпексол-ЗН. Пацієнт був госпіталізований із підвищеним рівнем креатинфосфокінази (СРК – 10,631 МО/л). Симптоми зникли після припинення лікування. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Використання у період вагітності або годування груддю.

Вплив на вагітність і лактацію у людей не досліджувався. Праміпексол-ЗН можна використовувати під час вагітності тільки у разі, коли потенційна користь перевищує потенційний ризик для плода.

Оскільки лікування лікарським засобом Праміпексол-ЗН пригнічує секрецію пролактину, можливе зменшення лактації. Екскреція лікарського засобу у грудне молоко жінок не вивчалась. Праміпексол-ЗН не рекомендують використовувати під час годування груддю. Якщо не можна уникнути використання лікарського засобу, слід припинити годування груддю.

Досліджень щодо впливу на фертильність людини не проводилось.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Праміпексол-ЗН може мати значний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Можлива поява галюцинацій або сонливості.

Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватися від керування автомобілем та потенційно небезпечної діяльності, коли погіршення уваги підвищує ризик серйозного ушкодження або летального наслідку під час використання лікарського засобу.

Зв’язування з білками плазми.

Праміпексол зв’язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншим лікарським засобом, який впливає на зв’язування білків плазми або елімінацію шляхом біотрансформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби елімінуються переважно шляхом метаболізму у печінці, потенційна взаємодія малоймовірна. Взаємодію з антихолінергічними засобами не досліджували. Фармакокінетичної взаємодії між селегеліном і леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації.

Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення системи транспорту катіонної ренальної канальцевої секреції. Лікарські засоби, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом (наприклад, циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін, прокаїнамід), можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів із лікарським засобом Праміпексол-ЗН слід розглянути можливість зниження дози праміпексолу.

Комбінація з леводопою.

Під час збільшення дози лікарського засобу Праміпексол-ЗН пацієнтам із хворобою Паркінсона рекомендовано зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незмінними.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби у комбінації з праміпексолом або вживає алкоголь (див. розділи «Особливості використання», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби.

Потрібно уникати одночасного використання антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Особливості використання»), якщо можливі антагоністичні ефекти.

Вся інформація щодо дозування стосується праміпексолу у вигляді праміпексолу дигідрохлориду. Спосіб використання. Таблетки потрібно приймати перорально, запиваючи водою, незалежно від вживання їжі.

Хвороба Паркінсона. Добову дозу розподіляють на 3 прийоми однаковими частками.

Початкове лікування. Як наведено нижче, дозу лікарського засобу потрібно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5-7 днів. У випадках, коли у пацієнтів не виникає непереносимих побічних явищ, дозу потрібно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту (див. табл. 1).

Таблиця 1

За потреби подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до максимальної, яка становить 4,5 мг на добу. Однак слід враховувати, що частота виникнення сонливості підвищується при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу.

Підтримувальна терапія. Індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до максимальної – 4,5 мг на добу. Під час збільшення дози протягом основних досліджень ефект лікування спостерігали, починаючи з добової дози 1,5 мг. Подальше коригування дози потрібно здійснювати, враховуючи клінічну відповідь та виникнення побічних реакцій. У ході клінічних досліджень близько 5 % пацієнтів приймали дози менше 1,5 мг. При прогресуючій хворобі Паркінсона доза вище 1,5 мг на добу може бути ефективною для пацієнтів, яким планують зменшити дози леводопи у комбінованій терапії з леводопою. Рекомендовано зниження дози леводопи у разі збільшення дози лікарського засобу Праміпексол-ЗН та під час підтримувальної терапії залежно від реакції кожного окремого пацієнта (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Припинення лікування. Раптове припинення допамінергічної терапії може призвести до розвитку нейролептичного злоякісного синдрому або синдрому відміни агоністів допаміну. Дозу праміпексолу слід зменшувати на 0,75 мг на добу до досягнення добової дози 0,75 мг. Після цього дозу слід знижувати до 0,375 мг на добу (див. розділ «Особливості використання»). Синдром відміни агоністів допаміну може з’являтися під час поступового зниження дози. Тому може бути необхідним тимчасове підвищення дози перед тим, як відновлювати зниження дози (див. розділ «Особливості використання»).

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції нирок. Виділення праміпексолу залежить від функції нирок. Нижченаведена схема дозування пропонується для початкової терапії.

Пацієнти із кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози або частоти дозування.

Пацієнтам із кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв початкову добову дозу лікарського засобу Праміпексол-ЗН призначають у два прийоми, починаючи з 0,125 мг 2 рази на добу (0,25 мг на добу). Не рекомендовано перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 2,25 мг.

Пацієнтам із кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добову дозу лікарського засобу Праміпексол-ЗН призначають в один прийом, починаючи з 0,125 мг на добу. Не рекомендовано перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 1,5 мг.

При погіршенні ниркової функції на тлі підтримувальної терапії добову дозу лікарського засобу зменшують на стільки відсотків, на скільки відбулося зменшення рівня кліренсу креатиніну. Наприклад, за умови зниження кліренсу креатиніну на 30 % добову дозу лікарського засобу Праміпексол-ЗН зменшують на 30 %. Добову дозу можна призначати у два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться у межах 20-50 мл/хв, і в один, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Для пацієнтів із порушеннями функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного лікарського засобу виводиться нирками. Потенційний вплив порушення функції печінки на фармакокінетику лікарського засобу Праміпексол-ЗН не досліджувався.

Синдром неспокійних ніг. Рекомендована початкова доза лікарського засобу Праміпексол-ЗН становить 0,125 мг 1 раз на добу за 2-3 години до сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (як наведено у табл. 2). Потрібно використовувати найнижчу ефективну дозу (див. розділ «Особливості використання»).

Таблиця 2

Потрібно оцінити реакцію пацієнта на лікування після 3 місяців та переглянути необхідність продовження терапії. Якщо лікування переривається більше ніж на кілька днів, слід повторно розпочати з дози, яка зазначена вище.

Припинення лікування. Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75 мг, використання лікарського засобу Праміпексол-ЗН можна припинити без поступового зменшення дози. У ході 26-тижневого плацебо-контрольованого клінічного дослідження спостерігалося поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів (14 із 135 пацієнтів) після раптового припинення використання праміпексолу. Такий ефект спостерігався щодо всіх доз.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції нирок. Виведення лікарського засобу з організму залежить від функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв немає потреби у зменшенні добової дози.

Використання лікарського засобу Праміпексол-ЗН не вивчалося у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, та у пацієнтів із тяжким ступенем порушення функції нирок.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Для пацієнтів із порушеннями функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного лікарського засобу виводиться нирками.

Діти.

Хвороба Паркінсона. Безпека та ефективність використання лікарського засобу Праміпексол-ЗН для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Обґрунтування можливості використання лікарського засобу дітям при хворобі Паркінсона немає.

Синдром неспокійних ніг. Не рекомендовано використовувати лікарський засіб дітям (віком до 18 років) через недостатність даних з безпеки та ефективності.

Синдром Туретта. Лікарський засіб не рекомендовано використовувати дітям (віком до 18 років) із синдромом Туретта через негативне співвідношення переваги/ризику для цього захворювання.

Клінічний досвід значного передозування відсутній. Очікувані побічні ефекти, пов’язані з фармакодинамічним профілем допамінового агоніста, включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, збудження та артеріальну гіпотензію. Антидот при передозуванні допаміновим агоністом не встановлений. У разі появи ознак збудження центральної нервової системи можна призначити нейролептики. Лікування пацієнтів із передозуванням може потребувати загальних підтримувальних заходів разом із промиванням шлунка, внутрішньовенним введенням рідини, застосуванням активованого вугілля та контролем електрокардіограми.

Побічні реакції.

Більшість побічних реакцій зазвичай спостерігається на початку терапії, значна частина їх зникає, навіть якщо терапія продовжується.

Побічні реакції подано за класами систем органів та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100), рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

Хвороба Паркінсона. У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом порівняно з плацебо найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищувалася при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу (див. розділ «Спосіб використання та дози»). Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

¹ Ця побічна реакція спостерігалася у постмаркетинговому періоді. У 95 % частота не вища ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалася під час клінічних досліджень серед 2762 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися праміпексолом.

Синдром неспокійних ніг. У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, головний біль, запаморочення та підвищена втомлюваність. Нудота і підвищена втомлюваність при лікуванні лікарським засобом Праміпексол-ЗН частіше спостерігались у жінок (20,8 % і 10,5 % відповідно) порівняно з чоловіками (6,7 % і 7,3 % відповідно).

² Ця побічна реакція спостерігалася у постмаркетинговому періоді. У 95 % частота не вища ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалася під час клінічних досліджень серед 1395 пацієнтів із синдромом неспокійних ніг, які лікувалися праміпексолом.

Опис окремих побічних реакцій.

Сонливість. Використання праміпексолу часто пов’язане із сонливістю і нечасто – з надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості (див. розділ «Особливості використання»).

Розлади лібідо. Використання праміпексолу нечасто може бути пов’язане із розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. При лікуванні агоністами допаміну, включаючи Праміпексол-ЗН, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні розтрати або купівлі, переїдання та компульсивне вживання їжі (див. розділ «Особливості використання»).

Синдром відміни агоністів допаміну. У разі зниження дози або припинення використання агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть бути немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривогу, депресію, втому, пітливість і біль (див. розділ «Особливості використання»).

Серцева недостатність. У процесі клінічних досліджень та у постмаркетинговий період серцева недостатність спостерігалася у пацієнтів, які застосовували праміпексол. У процесі фармакоепідеміологічного дослідження використання праміпексолу було пов’язане з підвищенням ризику серцевої недостатності порівняно із відсутністю використання (співвідношення ризику 1,86; 95 % СІ, 1,21-2,85).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик використання лікарського засобу. Працівники закладів охорони здоров’я зобов’язані повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до діючого законодавства.

Призначення лікарського засобу Праміпексол-ЗН пацієнтам із хворобою Паркінсона із порушеннями функції нирок у зменшених дозах пропонується відповідно до розділу «Спосіб використання та дози».

Галюцинації. Галюцинації – відомі побічні реакції лікування допаміновими агоністами та леводопою. Хворих потрібно проінформувати про можливість виникнення галюцинацій (у більшості випадків – зорові).

Дискінезія. При комбінованій терапії з леводопою при прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може розвинутися протягом початку титрування лікарського засобу Праміпексол-ЗН. У такому разі дозу леводопи потрібно знизити.

Раптовий напад сну та сонливість. Використання праміпексолу пов’язане із сонливістю та епізодами раптового нападу сну, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Були нечасті повідомлення про раптовий напад сонливості під час щоденної активності, у деяких випадках – без усвідомлення або попереджувальних ознак. У зв’язку з цим пацієнтів потрібно проінформувати про необхідність виявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами у період лікування лікарським засобом Праміпексол-ЗН. Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сну слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з технікою. Крім того, слід розглянути можливість зниження дози або скорочення терміну лікування. Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби у комбінації з праміпексолом або вживає алкоголь (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканням. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися агоністами допаміну, включаючи лікарський засіб Праміпексол-ЗН, спостерігалися ознаки патологічного потягу до азартних ігор, зниження лібідо та гіперсексуальність. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні знати, що у пацієнтів можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартний ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивна розтрата або купівля, переїдання та компульсивне вживання їжі.

При розвитку таких симптомів потрібно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому лікарського засобу.

Манія і делірій. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні знати, що манія та делірій можуть бути у пацієнтів, які отримують терапію праміпексолом. При розвитку таких симптомів потрібно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому лікарського засобу. Тяжкі серцево-судинні захворювання. У разі тяжких серцево-судинних захворювань потрібно особливо з обережністю призначати лікарський засіб. Рекомендовано моніторинг артеріального тиску, особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Пацієнти з розладами психіки. Пацієнтам із розладами психіки слід лікуватися агоністами допаміну лише у разі, коли потенційна користь від лікування переважає ризики. Потрібно уникати одночасного використання антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Нейролептичний злоякісний синдром. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після раптової відміни допамінергічного лікування (див. розділ «Спосіб використання та дози»).

Офтальмологічне обстеження. Рекомендовано регулярне офтальмологічне обстеження у разі розладів зору.

Синдром відміни агоністів допаміну. Щоб припинити лікування пацієнтам із хворобою Паркінсона, дозу праміпексолу слід знижувати (див. розділ «Спосіб використання та дози»). У разі зниження дози або припинення використання агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть бути немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривогу, депресію, втому, підвищену пітливість і біль та можуть бути тяжкими. Перед зниженням дози агоністів допаміну про ці симптоми потрібно попередити пацієнтів та регулярно стежити за ними. У разі постійних симптомів можливе тимчасове збільшення дози праміпексолу (див. розділ «Побічні реакції»).

Аугментація (посилення симптомів). Повідомлення вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними лікарськими засобами може спричинити аугментацію. Аугментація проє у формі ранньої появи симптомів ввечері (або навіть вдень), підсиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки. Аугментація спеціально досліджувалась у ході контрольованого клінічного дослідження впродовж 26 тижнів. Аугментація була виявлена у 11,8 % пацієнтів у групі праміпексолу (N = 152) та плацебо (N = 149). Аналіз часу до аугментації за Капланом – Мейєром не продемонстрував жодної суттєвої різниці між групами праміпексолу та плацебо.

Ниркова недостатність. Праміпексол-ЗН слід призначати з обережністю пацієнтам із нирковою недостатністю, оскільки праміпексол виділяється нирками.

Рабдоміоліз. Єдиний випадок рабдоміолізу зафіксовано у 49-річного чоловіка з прогресуючою хворобою Паркінсона при лікуванні лікарським засобом Праміпексол-ЗН. Пацієнт був госпіталізований із підвищеним рівнем креатинфосфокінази (СРК – 10,631 МО/л). Симптоми зникли після припинення лікування.

Маніт може чинити м’яку проносну дію. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Використання у період вагітності або годування груддю.

Вплив на вагітність і лактацію у людей не досліджувався. Праміпексол-ЗН можна використовувати під час вагітності тільки у разі, коли потенційна користь більша за ризик для плода.

Оскільки лікування лікарським засобом Праміпексол-ЗН пригнічує секрецію пролактину, можливе зменшення лактації. Екскреція лікарського засобу у грудне молоко жінок не вивчалась. Праміпексол-ЗН не рекомендують використовувати під час годування груддю. Якщо не можна уникнути використання лікарського засобу, слід припинити годування груддю.

Досліджень щодо впливу на фертильність людини не проводилось.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Праміпексол-ЗН може мати значний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Можлива поява галюцинацій або сонливості.

Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості під час використання лікарського засобу слід утримуватися від керування автомобілем та потенційно небезпечної діяльності, коли послаблення пильності підвищує ризик серйозного ушкодження або настання летального наслідку.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 2 або 3 блістери у коробці з картону.

Більшість побічних реакцій зазвичай спостерігається на початку терапії, значна частина їх зникає, навіть якщо терапія продовжується.

Побічні реакції подано за класами систем органів та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – <1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

Хвороба Паркінсона.

У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом порівняно з плацебо найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищувалася при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу (див. розділ «Спосіб використання та дози»). Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

Таблиця 3

¹ Ця побічна реакція спостерігалася у постмаркетинговому періоді. У 95 % випадків частота не вище ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалася під час клінічних досліджень за участю 2762 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися праміпексолом.

Синдром неспокійних ніг.

У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, головний біль, запаморочення та підвищена втомлюваність. Нудота і підвищена втомлюваність при лікуванні лікарським засобом Праміпексол-ЗН частіше спостерігались у жінок (20,8 % і 10,5 % відповідно) порівняно з чоловіками (6,7 % і 7,3 % відповідно).

Таблиця 4

² Ця побічна реакція спостерігалася у постмаркетинговому періоді. У 95 % випадків частота не вище ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалася під час клінічних досліджень за участю 1395 пацієнтів із синдромом неспокійних ніг, які лікувалися праміпексолом.

Опис окремих побічних реакцій

Сонливість. Використання праміпексолу часто пов’язане із сонливістю і нечасто – з надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості (див. розділ «Особливості використання»).

Розлади лібідо. Використання праміпексолу нечасто може бути пов’язане із розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися агоністами допаміну, включаючи Праміпексол-ЗН, особливо у високих дозах, спостерігалися симптоми розладу контролю над спонуканням, ознаки патологічного потягу до азартних ігор, посилення лібідо та гіперсексуальність, компульсивні розтрати або купівлі, переїдання та компульсивне вживання їжі.

Синдром відміни агоністів допаміну. У разі зниження дози або припинення використання агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть бути немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривогу, депресію, втому, підвищену пітливість і біль (див. розділ «Особливості використання»).

Серцева недостатність. У процесі клінічних досліджень та у постмаркетинговий період серцева недостатність спостерігалася у пацієнтів, які застосовували праміпексол. У процесі фармакоепідеміологічного дослідження використання праміпексолу було пов’язане з підвищенням ризику серцевої недостатності (співвідношення ризику 1,86; 95 % СІ, 1,21-2,85).

За рецептом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.

Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.