Реместип розчин д/ін. 0.1 мг/мл по 2 мл №5 в амп.

діюча речовина: терліпресину ацетат;

1 мл розчину містить терліпресину 0,1 мг у вигляді терліпресину ацетату;

допоміжні речовини: натрію хлорид; кислота оцтова; натрію ацетат, тригідрат; вода для ін'єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без механічних включень.

Гормони задньої долі гіпофіза. Вазопресин і аналоги.

Код АТХ H01B A04.

Фармакодинаміка.

Терліпресин (N-тригліцил-8-лізин-вазопресин) – синтетичний аналог вазопресину, природного гормону задньої долі гіпофіза, що відрізняється від нього заміщенням у 8-й позиції аргініну на лізин, а також тим, що три гліцинових залишки приєднані до термінальної аміногрупи цистеїну. Фармакологічна дія терліпресину полягає у поєднанні специфічного ефекту речовин, утворених у результаті його ферментативного розщеплення. Помітними ефектами терліпресину є виражений вазоконстрикторний і антигеморагічний. Найбільш помітним у цьому відношенні ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижується печінковий кровотік і тиск у системі ворітної вени.

Фармакодинамічні дослідження показали, що терліпресин, подібно до аналогічних пептидів, спричиняє спазм артеріол, вен і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладкої мускулатури стінки стравоходу, підвищення тонусу і перистальтики кишечнику загалом.

Крім впливу на гладкі м’язи судин, терліпресин стимулює гладку мускулатуру матки, у тому числі при відсутності вагітності.

За результатами досліджень дії препарату у тварин і людей максимальна його активність спостерігалась у внутрішніх органах і шкірі.

Клінічних проявів антидіуретичного ефекту терліпресину не виявлено.

Фармакокінетика.

Власне терліпресин є неактивним щодо гладкої мускулатури, але він слугує хімічним депо для фармакологічно активних речовин, які утворюються у результаті ферментативного розщеплення. Цей ефект розвивається повільніше, ніж ефект лізин-вазопресину, але триває значно довше.

Лізин-вазопресин зазвичай піддається біотрансформації в печінці, нирках і інших тканинах.

Фармакокінетичний профіль після внутрішньовенного введення найкраще описаний за допомогою двокомпонентної моделі. Період напіввиведення становить близько 40 хвилин, метаболічний кліренс – близько 9 мл/кг за хвилину, об’єм розподілу – близько 0,5 л/кг. Очікувана концентрація лізин-вазопресину починає визначатися у плазмі приблизно через 30 хвилин після введення терліпресину. Максимальна концентрація досягається між 60 і 120 хвилинами.

Кровотечі травного тракту і сечостатевих шляхів, наприклад кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; маткова кровотеча, зумовлена функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом тощо; кровотечі, пов’язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах черевної порожнини й малого таза.

Місцево – під час гінекологічних втручань на шийці матки.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента препарату. Септичний шок у пацієнтів з низьким серцевим викидом. Вагітність.

Терліпресин потенціює дію неселективних бета-адреноблокаторів щодо зниження портальної гіпертензії.

Одночасне використання з препаратами, що спричинюють брадикардію (такими як пропофол, суфентаніл), може призвести до зниження частоти серцевих скорочень і серцевого викиду. Ці ефекти обумовлені рефлексогенним пригніченням серцевої діяльності через блукаючий нерв і через підвищення кров’яного тиску.

При лікуванні препаратом Реместип потрібно контролювати артеріальний тиск, частоту пульсу і баланс рідини. Щоб уникнути фокальних некрозів у місці ін’єкції, препарат потрібно вводити внутрішньовенно. Засіб потрібно обережно використовувати пацієнтам з артеріальною гіпертензією і захворюваннями серця. Не потрібно використовувати Реместип пацієнтам із септичним шоком і низьким серцевим викидом.

Слід проявляти особливу обережність при лікуванні осіб літнього віку, оскільки досвід використання цій категорії пацієнтів обмежений, рекомендації з дозування для цієї категорії пацієнтів відсутні.

Реместип не є кровозамінним засобом для пацієнтів з дефіцитом об’єму циркулюючої крові.

Оскільки після використання терліпресину епізодично спостерігалися фокальні некрози, потрібно уникати внутрішньом’язового введення і використовувати нерозведений препарат у дозах 0,5 мг і більше тільки внутрішньовенно.

Цей медичний препарат містить натрій.

Кількість натрію залежить від застосованої дози.

1 мл розчину містить 3,65 мг натрію, що становить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу,

отже, цей медичний препарат практично вільний від натрію.

Якщо вводиться більше 1 ммоль натрію в 1 дозі, це потрібно брати до уваги пацієнтам, яким показана дієта з низьким вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату Реместип у період вагітності протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Встановлено, що Реместип спричинює скорочення матки і підвищення внутрішньоматкового тиску на ранніх термінах вагітності і може знижувати кровообіг матки. Застосування препарату Реместип може мати шкідливий вплив на вагітність і плід. У кролів спостерігалися самовільні викидні і вади розвитку.

Невідомо, чи виділяється препарат з грудним молоком. Достатніх даних про виділення терліпресину в грудне молоко немає. Ризик для грудних дітей не може бути виключений. Рішення щодо продовження/припинення грудного годування чи продовження/припинення терапії препаратом Реместип потрібно прийняти, беручи до уваги користь від годування грудним молоком для дітей і користь від терапії терліпресином для жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень щодо впливу терліпресину на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами не проводилося.

Дорослі

Спочатку проводити внутрішньовенну ін’єкцію 2 мг терліпресину кожні 4 години. Лікування потрібно продовжувати, доки не мине 24 години з моменту зупинення кровотечі, але не довше 48 годин. Після використання початкової дози дозу можна відкорегувати до 1 мг внутрішньовенно кожні 4 години для пацієнтів із масою тіла < 50 кг або якщо виникає появи побічних реакцій.

Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4−6 годин протягом 3−5 днів. Для запобігання рецидиву кровотечі лікування потрібно продовжувати протягом 24−48 годин після її припинення. Засіб вводять внутрішньовенно болюсно або у вигляді короткочасної інфузії. Медичний препарат використовують нерозведеним або розводять 0,9 % розчином натрію хлориду.

Інші види кровотеч травного тракту у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4−6 годин. Засіб також можна використовувати як засіб першої допомоги незалежно від хірургічного втручання, якщо є підозра на кровотечу з верхніх відділів травного тракту.

Кровотечі з внутрішніх органів у дітей: зазвичай вводять у дозі від 8 до 20 мкг/кг маси тіла з інтервалом 4−8 годин. Засіб потрібно вводити протягом усього періоду кровотечі; загальною рекомендацією є продовження введення для запобігання рецидиву кровотечі так само, як якщо виникає кровотеч у дорослих. За наявності склерозованих варикозних вузлів стравоходу призначають одноразове введення у дозі 20 мкг/кг маси тіла болюсно.

Кровотечі сечостатевих шляхів: з огляду на різницю активності ендопептидаз у плазмі крові і тканинах діапазон дозувань є достатньо широким – від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4−6 годин.

При ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози – від 5 до 20 мкг/кг маси тіла. Засіб потрібно використовувати внутрішньовенно.

Місцеве використання при гінекологічних втручаннях на шийці матки: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9 % розчином натрію хлориду до об’єму 10 мл, використовують інтрацервікально і/або парацервікально. У цьому випадку ефект препарату розвивається через 5−10 хвилин. За необхідності дозу можна збільшити або призначити повторно.

Діти. Засіб використовують для лікування дітей згідно з рекомендованою схемою.

Не потрібно перевищувати рекомендовану дозу (2 мг протягом 4 годин) у зв’язку з тим, що ризик розвитку тяжких побічних ефектів з боку серцево-судинної системи є дозозалежним.

Для контролю артеріальної гіпертензії, яка може розвинутися при лікуванні препаратом Реместип, можна застосувати 150 мг клонідину внутрішньовенно.

Для купірування брадикардії вводять атропін.

Небажані реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень (частота 1–10 %): блідість, підвищений артеріальний тиск, біль у животі, нудота, діарея і головний біль.

Антидіуретичний ефект препарату Реместип може спричинити гіпонатріємію, якщо не контролюється баланс рідини.

Частота виникнення побічних ефектів класифікується за класами систем органів MedDRA таким чином: часто (10−1 %); нечасто (1−0,1 %); рідко (0,1−0,01 %).

Порушення з боку серця: часто – брадикардія; нечасто − фібриляція передсердь, шлуночкові екстрасистоли, тахікардія, біль у грудях, інфаркт міокарда, перевантаження рідиною з набряком легенів, тахікардія типу «пірует» (torsade de pointes), серцева недостатність.

Порушення з боку судин: часто − звуження периферичних судин, периферична ішемія, блідість шкіри обличчя, артеріальна гіпертензія; нечасто − ішемія кишечнику, периферичний ціаноз, гарячі припливи.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: нечасто – респіраторний дистрес, дихальна недостатність; рідко – задишка.

Порушення з боку травної системи: часто – транзиторна діарея, транзиторний спастичний біль у животі; нечасто – транзиторна нудота, транзиторне блювання.

Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль.

Порушення обміну речовин, метаболізму: нечасто – гіпонатріємія, якщо не контролюється баланс рідини.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – місцевий некроз шкіри.

Вагітність, пологи і перинатальні стани: нечасто – порушення скоротливої активності матки, зниження маткового кровотоку.

Загальні порушення і стан місця введення: нечасто – некроз у місці ін’єкції.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик використання лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

2 роки.

Зберігати у холодильнику (при температурі від + 2 до + 8 °C) в оригінальній пакуванні.

Не заморожувати.

Протягом 1 місяця препарат може зберігатися при температурі до 25 °C (наприклад, в автомобілі швидкої допомоги).

Зберігати в у місці, недоступному для дітей.

Засіб не потрібно змішувати з іншими лікарськими засобами.

Застосовувати тільки рекомендовані розчинники (див. розділ «Спосіб використання і дози»).

По 2 мл або по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній пакуванні.

За рецептом.

Феррінг-Лечива а.с.

К Рибніку 475, 252 42 Джесеніце в ПразіЧеська Республіка.