Сік артишоку Сокологія, 500 мл

Фармакологічна дія

Сік артишоку включає цинарин, який має жовчогінну та сечогінну дію. Присутні в ньому і корисні мінерали, а також вітаміни A, B₁, B₂, C, що нейтралізують дію вільних радикалів. До складу артишоку входять різні вуглеводи і полісахариди, каротин, корисний для мікрофлори кишечника інулін, білки, органічні кислоти, калій, танін і пектин.

Сік проявляє гіполіпідемічну, діуретичну, дезінтоксикаційну, гепатопротекторну, жовчогінну фармакологічну дію. Підвищує виведення з організму сечовини, токсинів (нітросполук, алкалоїдів, солей важких металів), сприяє зменшенню вмісту холестерину в крові.

На допомогу печінці

Гепатопротекторна дія соку артишоку зумовлена такими його властивостями: антиоксидантними; мембпошкодженьостабілізуючими; антитоксичними (сприяє знешкодженню та виведенню з організму токсинів, в тому числі солей важких металів, пестицидів, алкалоїдів); жовчогінними (сприяє нормалізувати процеси жовчоутворення і жовчовиділення); підвищенням детоксикаційних функцій печінки (підсилює зв’язування глюкуронових і сульфогруп, збільшує елімінацію токсичних продуктів).

Гіпохолестеринемічна дія

Сік артишоку знижує синтез холестерину гепатоцитами, рівень загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності, коефіцієнт атерогенності плазми крові, сприяє нормалізувати внутрішньоклітинний обмін фосфоліпідів.

Дія на сечовидільну функцію нирок

Діуретична дія соку полягає в покращенні клубочкової фільтрації нирок, що сприяє виведенню кінцевих продуктів печінкової детоксикації. Гіпоазотемічна дія соку полягає у поліпшенні виведенню з організму сечовини.

Жовчегінна дія

Характерною особливістю соку артишоку є виражена жовчогінна дія, яка полягає у стимуляції утворення та виділення жовчі, що дозволяє його використовувати при порушеннях функцій печінки, що супроводжуються дискінезією жовчних шляхів та холециститами. У той же час виражені діуретичні і гіпоазотемічні властивості соку артишоку обумовлюють необхідність його застосування при хронічній нирковій недостатності.

Диспептичні явища (важкість в епігастрії, метеоризм, нудота, відрижка); порушення відтоку жовчі, гіпокінезія жовчного міхура. Хронічний гепатит, хронічні інтоксикації (гепатотоксичними речовинами, нітросполуками, алкалоїдами, солями важких металів), сечокам’яна хвороба, уратурія, атеросклероз, ожиріння (в складі комплексної терапії).

Діуретичний ефект, здатність знижувати рівень азотовмісних речовин в крові дозволяє використовувати препарат при хронічному нефриті, хронічній нирковій недостатності, при олігоурії у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи.

При тривалому застосуванні соку артишоку у високих дозах можуть спостерігатися шкірні алергічні реакції та діарея.

Алергічні реакції на артишок та інші Складноцвіті, обструкція жовчних шляхів, важкі форми ниркової недостатності.

Дані про безпеку застосування соку артишоку при вагітності відсутні. Артишок не рекомендовано вживати жінкам при грудному вигодовуванні, дітям до 6 років, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту в активній фазі, при наявності печінкової недостатності і гіпотонії.

При одночасному застосуванні можливе послаблення дії непрямих антикоагулянтів (фенпрокумон, варфарин).

24 місяці