Ципрофлоксацин краплі оч./вуш. 3 мг/мл по 10 мл у флак. з криш.-крап.

діюча речовина: сiprofloxacin;

1 мл розчину має у складі ципрофлоксацину 3 мг;

допомiжнi речовини: бензалконію хлорид; динатрію едетат (Трилон Б); натрію хлорид; вода очищена.

Краплі очні та вушні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина з зеленувато-жовтуватим відтінком.

Засоби для використання в офтальмології та отології. Протимікробні засоби. Код АТХ S0ЗА А07.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ципрофлоксацин – протимікробний лікарський засіб із класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що головним чином впливає на синтез ДНК бактерій, виражається шляхом пригнічення ДНК-гірази.

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи.

Чутливість до мікроорганізмів

Офтальмологічне використання

Як у період досліджень in vitro, так і у період клінічного використання при очних інфекціях було доведено, що ципрофлоксацин активний відносно більшості штамів нижченаведених організмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами як чутливі до метициліну, так і резистентні до метициліну), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus spp., інші коагулазонегативні види Staphylococcus spp., включаючи S. haemolyticus та S. hominis, Corynebacterium spp., Streptococcus pneumonіае, Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp., Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, Moraxella spp. (включаючи M. catarrhalis).

Використання в отології

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості аеробних грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи. Як показано у нижченаведеній таблиці, ципрофлоксацин демонструє широкий спектр дії in vivo (мінімальні пригнічувальні концентрації МПК₉₀^S ≤2 мкг/мл) щодо патогенних мікроорганізмів, виділених у хворих з гострим зовнішнім отитом, в останніх клінічних дослідженнях.

Ципрофлоксацин є також активним проти патогенних мікроорганізмів, виділених у хворих з гострим отитом середнього вуха з використанням тимпаностомічних трубок.

Граничні значення діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів

Офтальмологічне використання

Ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів; однак клінічна значимість цих даних при офтальмологічних інфекціях невідома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні виразок рогівки або кон’юнктивітів, спричинених цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлені.

Нижченаведені бактерії вважаються чутливими при оцінці з використанням системних граничних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Однак взаємозв’язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів in vitro та офтальмологічною ефективністю не встановлений. Ципрофлоксацин in vitro демонструє МПК 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених очних патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Bacillus.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter calcoaceticus, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.

Інші: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes та Clostridium perfringens є чутливими мікроорганізмами.

Нечутливі

Деякі штами Burkholderia cepacia та Stenotrophomonas maltophilia є резистентними до ципрофлоксацину, як і деякі анаеробні бактерії, особливо Bacteroides fragilis.

Інше

Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК), як правило, не перевищує МПК більше ніж на коефіцієнт 2.

Використання в отології

Ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів; однак клінічна значимість цих даних при вушних інфекціях невідома. Безпеку та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні гострого зовнішнього отиту, спричиненого цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлювали.

Нижченаведені бактерії вважаються чутливими при оцінці з використанням граничних системних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Проте взаємозв’язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів in vitro та ефективністю при застосуванні у вухо не встановлений. Ципрофлоксацин демонструє in vitro МПК 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Bacillus, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus caprae, Staphylococcus capitis, Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus pneumonіае, Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Achromobacter xylosoxidans subsp. хуlosoxidans, Acinetobacter baumanii, Acinetobacter junii, Acinetobacter Iwoffi, Acinetobacter radioresistans, геновиди Acinetobacter 3, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas stutzeri, Serratia marcescens.

Також ципрофлоксацин виявився активним in vitro проти більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів, які спричиняють отит середнього вуха:

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa.

Резистентність до ципрофлоксацину, як правило, розвивається повільно. Однак у цієї групи інгібіторів гірази спостерігається паралельна резистентність.

Підтверджено, що більшість мікроорганізмів, резистентних до ципрофлоксацину, є резистентними також до інших фторхінолонів. У ході клінічних досліджень частота виділення штамів із набутою резистентністю до ципрофлоксацину була низькою.

Завдяки особливому способу дії не існує перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими антибактеріальними засобами з різними хімічними структурами, такими як бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди та пептиди, а також сульфонаміди, похідні триметоприму та нітрофурану. Таким чином, мікроорганізми, резистентні до цих медикаментів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.

Фармакокінетика.

Після місцевого використання в око людини ципрофлоксацин добре всмоктується. Концентрація ципрофлоксацину, виявлена у слізній плівці, рогівці та передній камері ока від десяти до декількох сотень разів вища за МПК₉₀ для чутливих очних патогенних мікроорганізмів.

Системна абсорбція ципрофлоксацину після місцевого використання в око низька. Рівні ципрофлоксацину у плазмі крові після семиденного місцевого використання коливалися від рівнів, що не піддаються кількісному визначенню (<1,25 нг/мл), до 4,7 нг/мл. Середнє значення максимальної концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові, отримане після місцевого використання в око, було приблизно у 450 разів менше за значення, що спостерігалося після перорального використання одноразової дози ципрофлоксацину, що становила 250 мг.

У дітей з отореєю із використанням тимпаностомічної трубки або з перфорацією барабанної перетинки після місцевого використання ципрофлоксацину у вухо концентрації ципрофлоксацину у плазмі не піддавалися кількісному визначенню, при межі виявлення 5 нг/мл. У шиншил ципрофлоксацин розподілявся у плазмі та рідині середнього вуха після пероральном’язової ін’єкції та всмоктувався у внутрішнє вухо після місцевого використання у середнє вухо.

Системні фармакокінетичні властивості ципрофлоксацину добре вивчені.

Ципрофлоксацин добре розподіляється у тканинах тіла, з рівнями вмісту у тканинах, як правило, вищими за рівні вмісту у плазмі. Об’єм розподілу у стабільному стані становить 1,7–2,71 л/кг. Зв’язування з білком сироватки становить 16–43 %. Період напіввиведення ципрофлоксацину з сироватки крові становить 3–5 годин. Після перорального використання однократної дози, що коливається від 250 до 750 мг, у дорослих хворих з нормальною функцією нирок 15–50 % дози виділяється у сечу у вигляді незміненої лікарської речовини і 10–15 % – у вигляді метаболітів протягом 24 годин. Як ципрофлоксацин, так і його чотири первинні метаболіти виділяються у сечу та кал. Нирковий кліренс ципрофлоксацину, як правило, становить 300–479 мл/хв. Приблизно 20–40 % дози виводиться з калом у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів протягом 5 днів.

Виразки рогівки та поверхневі інфекції ока (очей) і його придатків, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Гострий отит зовнішнього вуха, а також гострий отит середнього вуха з дренажем через тимпаностомічну трубку, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Гіперчутливість до ципрофлоксацину або до інших хінолонів, або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

Оскільки ципрофлоксацин при місцевому офтальмологічному або отологічному застосуванні має низьку системну концентрацію, взаємодія з іншими лікарськими засобами є малоймовірною. Якщо одночасно використовувати кілька медикаментів для місцевого використання в око, потрібно зачекати щонайменше 5 хвилин між їх використанням. Очні мазі слід використовувати останніми.

Лікарський засіб призначений для місцевого використання (у кон’юнктивальний мішок або у зовнішній слуховий прохід).

Очні краплі

Клінічний досвід використання дітям віком до 1 року, особливо новонародженим, досить обмежений.

Не рекомендується використання лікарський засібу новонародженим з бленореєю новонароджених гонококового та хламідійного походження, оскільки не оцінювалося у хворих даної категорії. Новонароджені з бленореєю новонароджених повинні отримувати терапія, відповідне їхньому стану.

При застосуванні лікарський засібу слід брати до уваги ризик потрапляння у носоглотку, що може сприяти виникненню та поширенню бактеріальної резистентності.

У хворих із виразкою рогівки при частому застосуванні очних крапель, що містять ципрофлоксацин, спостерігали білі очні преципітати (залишки лікарського засобу), які зникали після закінчення використання очних крапель. Виникнення преципітатів не виключає подальшого використання очних крапель, а також не має негативного впливу на перебіг захворювання.

Не рекомендується носити контактні лінзи у період терапія очної інфекції.

Вушні краплі

Ефективність та безпеку використання дітям віком до 1 року не оцінювали.

При закапуванні у вухо слід здійснювати частий медичний моніторинг для можливості своєчасного проведення інших терапевтичних заходів.

Загальні особливості

У хворих, які проходили терапію хінолоном, спостерігалися серйозні та інколи летальні (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, деякі — після використання першої дози. Деякі реакції супроводжувались серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, шумом у вухах, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем. Лише деякі з них мали реакції гіперчутливості в анамнезі.

Серйозні випадки гострої гіперчутливості до ципрофлоксацину можуть потребувати невідкладного терапія. При клінічних показаннях слід застосувати кисневу терапію та відновити прохідність дихальних шляхів.

Слід припинити використання ципрофлоксацину при перших ознаках висипу на шкірі або будь-яких інших ознаках реакції підвищеної чутливості.

Як і при застосуванні всіх антибактеріальних лікарський засібів, тривале використання ципрофлоксацину може призвести до надмірного росту нечутливих до антибіотиків бактеріальних штамів або грибів. За умови розвитку суперінфекції слід провести відповідну терапію.

Запалення та розрив сухожилля ймовірні при системній терапії фторхінолонами, включаючи ципрофлоксацин, особливо у хворих літнього віку, а також у хворих, яким супутньо застосовуються кортикостероїди. Таким чином, терапія ципрофлоксацином слід припинити при перших ознаках запалення сухожилля.

Лікарський засіб має у складі бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення. Потрібно уникати контакту з м’якими контактними лінзами (знімати контактні лінзи перед використанням очних крапель і встановити не раніше ніж через 15 хвилин після закапування). Бензалконію хлорид знебарвлює м’які контактні лінзи. Таким чином, пацієнтам слід порекомендувати не носити контактні лінзи у період терапія очними краплями.

При зовнішньому застосуванні бензалконію хлорид може спричинити шкірні реакції.

Резасібивна функція

Дослідження з метою оцінки впливу на резасібивну функцію при місцевому застосуванні ципрофлоксацину не здійснювали.

Вагітність

Немає даних щодо використання ципрофлоксацину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямий шкідливий вплив через резасібивну токсичність.

Бажано уникати використання лікарського засобу у час вагітності.

Годування груддю

При пероральному застосуванні ципрофлоксацин було виявлено у грудному молоці. Невідомо, чи проникає ципрофлоксацин у грудне молоко після місцевого використання в око або вухо. Слід обережно використовувати лікарський засіб жінкам, які годують груддю.

Лікарський засіб не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Тимчасове затуманення зору або інші розлади зору можуть порушувати здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо затуманення зору виникає у період закапування, пацієнту потрібно зачекати, поки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Немає жодних даних щодо впливу вушних крапель на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Використання в офтальмології

Дозування

Використання підліткам та дорослим, включаючи хворих літнього віку

Виразки рогівки

Ципрофлоксацин слід використовувати з такими інтервалами, включаючи нічний час:

у 1-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока(очей) кожні 15 хвилин протягом перших 6 годин, потім – по 2 краплі кожні 30 хвилин протягом першої доби;

на 2-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока(очей) щогодини;

з 3-го по 14-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 4 години.

При виразці рогівки терапія може тривати більше 14 днів; схему дозування та тривалість терапія визначає лікар.

Бактеріальні поверхневі інфекції ока та його придатків

Стандартна доза становить 1–2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) 4 рази на добу.

При тяжких інфекціях доза може становити 1–2 краплі кожні 2 години у перші два дні протягом денного часу.

Як правило, терапія триває 7–14 днів.

Після інстиляції рекомендується щільне закриття повік або нососльозова оклюзія. Це знижує системну абсорбцію ліків, введених в око, що зменшує ймовірність системних побічних ефектів.

За умови супутньої терапії із використанням інших місцевих офтальмологічних лікарський засібів слід дотримуватись інтервалу 10–15 хвилин між їх використанням.

Використання дітям

Дозування для дітей віком від 1 року є таким же, як і для дорослих.

Відомо, що ципрофлоксацин є клінічно та мікробіологічно ефективним для терапія бактеріального кон’юнктивіту у новонароджених та дітей віком до 1 місяця при застосуванні 3 рази на добу протягом 4 днів.

Використання при розладих функції печінки та нирок

Використання ципрофлоксацину цій категорії хворих не вивчали.

Спосіб використання

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та розчину, потрібно бути обережними і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Використання в отології

Дозування

Використання дорослим, включаючи хворих літнього віку

Для дорослих доза становить 4 краплі лікарський засібу у вушний канал двічі на добу.

Для хворих, яким потрібне використання вушних тампонів, дозу можна подвоїти тільки при першому застосуванні (тобто 6 крапель для дітей та 8 крапель для дорослих).

Загалом тривалість терапія не повинна перевищувати 5–10 днів. У деяких випадках терапія можна продовжити, але у такомза умови рекомендується перевірити чутливість місцевої флори.

За умови супутньої терапії іншими місцевими лікарськими засобами слід дотримуватись інтервалу 10–15 хвилин між їх використанням.

Використання дітям

Доза становить 3 краплі лікарського засобу у вушний канал двічі на добу. Безпека та ефективність ципрофлоксацину досліджувалися у дітей віком від 1 до 12 років. Безпека та ефективність при застосуванні дітям віком до 1 року не встановлені.

Використання при розладих функції печінки та нирок

Використання ципрофлоксацину цій категорії хворих не вивчали.

Спосіб використання

Слід уважно прочистити зовнішній слуховий канал. Щоб запобігти вестибулярній стимуляції, рекомендується вводити розчин кімнатної температури або температури тіла.

Пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи на протилежній стороні відносно ураженого вуха. Бажано перебувати у такому положенні протягом 5–10 хвилин. Також після місцевого очищення у слуховий прохід можна вводити змочений тампон із марлі або з гігроскопічної вати на 1–2 дні, але його потрібно змочувати для насичення лікарський засібом 2 рази на добу.

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та розчину, потрібно бути обережними і не торкатися вушної раковини або зовнішнього вушного проходу, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Діти.

Очні краплі

Відомо, що безпека та ефективність очних крапель визначалися у 230 дітей віком від 0 до 12 років. Не повідомлялося про жодну серйозну побічну реакцію, пов’язану із використанням лікарський засібу, у цієї категорії хворих.

Вушні краплі

Відомо, що безпека та ефективність вушних крапель визначалися у 193 дітей віком від 1 до 12 років. Не повідомлялося про жодну серйозну побічну реакцію, пов’язану із використанням лікарський засібу, у цієї категорії хворих.

Безпека та ефективність при застосуванні дітям віком до 1 року не встановлені.

Зважаючи на характеристики даного лікарський засібу, призначеного для зовнішнього використання, не очікується жодного токсичного ефекту при його застосуванні в офтальмології/отології в рекомендованих дозах, а також при випадковому ковтанні вмісту одного флакона.

Нижченаведені небажані реакції класифікувалися за частотою виникнення таким чином: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), поодинокі (≥1/10000 до <1/1000), рідкісні (<1/10000) або частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних). У межах кожної групи небажані ефекти зазначені у порядку зниження їх ступеня тяжкості. Дані щодо побічних ефектів були отримані у період клінічних досліджень та протягом постмаркетингового періоду використання.

Небажані ефекти, які спостерігалися після використання ципрофлоксацину в око

Інфекції та інвазії: поодинокі: ячмінь, риніт.

З боку імунної системи: поодинокі: гіперчутливість.

З боку нервової системи: часті: дисгевзія; нечасті: головний біль; поодинокі: запаморочення.

Офтальмологічні розлади: часті: відкладення на рогівці, відчуття дискомфорту в оці, гіперемія ока; нечасті: кератопатія, інфільтрати рогівки, забарвлення рогівки, світлобоязнь, зниження гостроти зору, набряк повік, затуманення зору, біль в оці, сухість ока, припухлість очей, свербіж ока, відчуття стороннього тіла в оці, підвищена сльозотеча, виділення з ока, утворення лусочок по краях повік, лущення повік, набряк кон’юнктиви, еритема повік; поодинокі: токсичність ока, точковий кератит, кератит, кон’юнктивіт, розлади функції рогівки, дефект епітелію рогівки, диплопія, гіпестезія ока, астенопія, подразнення ока, запалення ока, гіперемія кон’юнктиви.

З боку органів слуху: поодинокі: біль у вусі.

З боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні розлади: поодинокі: гіперсекреція приносових пазух.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: нудота; поодинокі: діарея, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: поодинокі: дерматит.

Розлади загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення: поодинокі: непереносимість лікарський засібу.

Лабораторні дослідження: поодинокі: відхилення від норми результатів лабораторних досліджень.

Небажані реакції, про які повідомлялося при застосуванні ципрофлоксацину у вухо

З боку нервової системи: нечасті: плаксивість, головний біль.

З боку органів слуху та лабіринту: нечасті: біль у вусі, закладеність вуха, оторея, свербіж у вусі; частота невідома: дзвін у вухах.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті: дерматит.

Розлади загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення: нечасті: гіпертермія.

Опис окремих побічних реакцій

При місцевому нанесенні фторхінолонів дуже рідко виникали такі реакції, як (генералізований) висип, токсичний епідермоліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та кропив’янка.

В окремих випадках при застосуванні ципрофлоксацину в око спостерігалися випадки затуманення зору, зниження гостроти зору та прояви залишку лікарський засібу.

Рідко компоненти лікарського засобу можуть спричинити реакцію підвищеної чутливості при застосуванні у вухо. Однак, як і при нанесенні на шкіру будь-якої речовини, завжди є ймовірність виникнення алергічної реакції на будь-який з компонентів лікарський засібу (стосується тільки вушних крапель).

Серйозні, а у деяких випадках – летальні (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, іноді після першої дози, виникали у хворих, яким здійснювалася терапія системними хінолонами. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем.

У хворих, які отримували системні фторхінолони, спостерігалися розриви сухожилля плеча, кисті, ахіллового сухожилля або інших сухожиль, які потребували хірургічного відновлення або призводили до тривалої недієздатності. Дослідження та постмаркетинговий досвід використання системних фторхінолонів вказують на те, що ризик виникнення таких розривів може збільшуватися у хворих, які отримують кортикостероїди, особливо у хворих літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля. На цей час клінічні та постмаркетингові дані не продемонстрували чіткого зв’язку між використанням ципрофлоксацину та побічними реакціями з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин.

У хворих з виразкою рогівки при частому застосуванні ципрофлоксацину спостерігався білий преципітат в оці (залишок лікарський засібу), який зникав після подальшого використання. Наявність преципітату не потребує припинення використання лікарський засібу, а також не має негативного впливу на клінічну картину процесу видужання.

3 роки.

Зберігати у заводській упаковці при температурі не вище 25 °С.

Не охолоджувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 5 мл або по 10 мл у флаконі з кришкою-крапельницею в коробці.

За рецептом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП».

Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП»)