Ципрофлоксофарм краплі оч./вуш., р-н 0.3 % по 5 мл у флак.-крап.

діюча речовина: сіprofloxacin;

1 мл розчину має у складі ципрофлоксацину гідрохлориду 3,5 мг, що еквівалентно 3 мг ципрофлоксацину;

додаткові компоненти: натрію ацетат тригідрат, маніт, динатрію едетат, бензалконію хлорид, кислота оцтова льодяна 10 %, вода очищена.

Краплі очні/вушні, розчин

Основні фізико-хімічні властивості: розчин практично прозорий і практично вільний від видимих часток.

Засоби для використання в офтальмології та отології. Протимікробні засоби.

Код АТХ S0ЗА А07.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ципрофлоксофарм має у складі ципрофлоксацину гідрохлорид із класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що, головним чином, впливає на синтез ДНК бактерій, виражається шляхом пригнічення ДНК-гірази.

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи.

Чутливість до мікроорганізмів

Офтальмологічне використання

Як у дослідженнях in vitro, так і у період клінічного використання при очних інфекціях було доведено, що ципрофлоксацин активний відносно більшості штамів нижченаведених організмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:

Staphylococcus aureus (включаючи як чутливі, так і резистентні до метициліну штами);

Staphylococcus epidermidis;

Staphylococcus spp., інші коагулазонегативні види Staphylococcus spp., включаючи

S. haemolyticus та S. hominis;

Corynebacterium spp.;

Streptococcus pneumonіае;

Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:

Acinetobacter spp.;

Haemophilus influenzae;

Pseudomonas aeruginosa;

Moraxella spp. (включаючи M. catarrhalis).

Використання в отології

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості аеробних грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи.

Ципрофлоксацин є також активним проти патогенних мікроорганізмів, виділених у хворих з гострим отитом середнього вуха з використанням тимпаностомічних трубок.

Офтальмологічне використання

Ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижчезазначених мікроорганізмів; однак клінічна значимість цих даних при офтальмологічних інфекціях невідома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні виразок рогівки або кон’юнктивітів, спричинених цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлені.

Нижченаведені бактерії вважаються чутливими за оцінкою із використанням системних граничних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Однак взаємозв’язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів in vitro та офтальмологічною ефективністю не встановлений. Ципрофлоксацин in vitro демонструє мінімальні пригнічувальні концентрації (МПК) 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених очних патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:

види Bacillus.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:

Acinetobacter calcoaceticus;

Enterobacter aerogenes;

Escherichia coli;

Haemophilus parainfluenzae;

Klebsiella pneumoniae;

Neisseria gonorrhoeae;

Proteus mirabilis;

Proteus vulgaris;

Serratia marcescens.

Інші:

Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes та Clostridium perfringens є чутливими мікроорганізмами.

Нечутливі:

Деякі штами Burkholderia cepacia та Stenotrophomonas maltophilia є резистентними до ципрофлоксацину, як і деякі анаеробні бактерії, особливо Bacteroides fragilis.

Інша інформація:

Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК), як правило, не перевищує мінімальну пригнічувальну концентрацію (МПК) більше ніж на коефіцієнт 2.

Використання в отології

Ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів; однак клінічна значимість цих даних при вушних інфекціях невідома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні гострого зовнішнього отиту, спричиненого цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлювались.

Нижченаведені бактерії вважаються чутливими за оцінки із використанням граничних системних значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Проте взаємозв’язок між системними значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів in vitro та ефективністю при застосуванні у вухо не встановлений. Ципрофлоксацин демонструє in vitro мінімальну пригнічувальну концентрацію (МПК) 1 мкг/мл або менше (системні граничні значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) проти більшості (90 %) штамів нижченаведених патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:

види Bacillus;

види Corynebacterium;

Enterococcus faecalis;

Staphylococcus aureus;

Staphylococcus epidermidis;

Staphylococcus caprae;

Staphylococcus capitis;

Staphylococcus haemolyticus;

Streptococcus pneumonіае;

Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:

Achromobacter xylosoxidans subsp. хуlosoxidans;

Acinetobacter baumanii;

Acinetobacter junii;

Acinetobacter Iwoffi;

Acinetobacter radioresistans;

геновиди Acinetobacter 3;

Citrobacter freundii;

Citrobacter koseri;

Enterobacter aerogenes;

Enterobacter cloacae;

Escherichia coli;

Haemophilus influenzae;

Klebsiella oxytoca;

Klebsiella pneumoniae;

Moraxella catarrhalis;

Proteus mirabilis;

Pseudomonas stutzeri;

Serratia marcescens.

Також ципрофлоксацин виявився активним in vitro проти більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів, які спричиняють отит середнього вуха.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми:

Staphylococcus aureus;

Staphylococcus epidermidis;

Streptococcus pneumoniae.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:

Escherichia coli;

Haemophilus influenzae;

Moraxella catarrhalis;

Pseudomonas aeruginosa.

Резистентність до ципрофлоксацину, як правило, розвивається повільно. Однак у цієї групи інгібіторів гірази спостерігається паралельна резистентність.

У результаті досліджень чутливості бактерій виявлено, що більшість мікроорганізмів, резистентних до ципрофлоксацину, є резистентними також до інших фторхінолонів. У ході клінічних досліджень частота виділення штамів із набутою резистентністю до ципрофлоксацину була низькою.

Завдяки особливому способу дії не існує перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими антибактеріальними засобами з різними хімічними структурами, такими як бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди та пептиди, а також сульфонаміди, похідні триметоприму та нітрофурану. Таким чином, мікроорганізми, резистентні до цих медикаментів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.

Доклінічні дані з безпеки

Ципрофлоксацин та інші хінолони спричиняли виникнення артропатії у молодих тварин більшості видів, які досліджувалися після перорального використання лікарський засібу. При застосуванні ципрофлоксацину у дозі 30 мг/кг дія на суглоби була мінімальною. Ця доза у 27 разів перевищує рекомендовану дозу для клінічного використання у вухо при лікуванні дитини з масою тіла 10 кг із використанням 0,27 мг ципрофлоксацину в кожне вухо двічі на день. Повідомлялось, що при місцевому застосуванні очних крапель Ципрофлоксофарм у тварин не було виявлено жодних уражень суглобів. Також не було виявлено жодних доказів того, що місцеве використання якимось чином впливає на суглоби. Окрім цього, у 634 дітей, які перорально приймали ципрофлоксацин, при клінічному та рентгенологічному дослідженні не було виявлено жодного токсичного впливу на скелет.

Повідомлялось, що дослідження резасібивної функції, які проводилися на тваринах із використанням доз, що у 50 разів перевищували максимальну офтальмологічну добову дозу для людини, а також у 900 разів перевищували рекомендовану дозу для закапування у вухо (при лікуванні дитини з масою тіла 10 кг або дорослої людини з масою тіла 50 кг із використанням 0,27 мг або 0,36 мг ципрофлоксацину відповідно у кожне вухо двічі на день), не виявили жодних доказів розлади фертильності або шкідливого впливу на плід, спричинених використанням ципрофлоксацину.

Ципрофлоксацин при пероральному застосуванні у дозах 30 та 100 мг/кг не призвів до тератогенних ефектів у тварин, хоча при застосуванні обох цих доз спостерігався значний токсичний вплив на самок. Після пероральновенного використання доз до 20 мг/кг токсичного впливу на самок, ембріональної токсичності або тератогенних ефектів не спостерігалося.

Фармакокінетика.

Після місцевого використання в око людини ципрофлоксацин добре всмоктується. Концентрація ципрофлоксацину, виявлена у слізній плівці, рогівці та передній камері ока, від десяти до декількох сотень разів вища за МПК90 для чутливих очних патогенних мікроорганізмів.

Системна абсорбція ципрофлоксацину після місцевого використання в око низька. Рівень ципрофлоксацину у плазмі після 7-денного місцевого використання коливався від такого, що не піддається кількісному визначенню (< 1,25 нг/мл), до 4,7 нг/мл. Максимальна концентрація ципрофлоксацину у плазмі, після місцевого використання в око була приблизно у 450 разів меншою за концентрацію, що спостерігалося після перорального використання одноразової дози 250 мг ципрофлоксацину.

У дітей з отореєю із використанням тимпаностомічної трубки або з перфорацією барабанної перетинки після місцевого використання ципрофлоксацину у вухо його концентрація у плазмі не піддавалася кількісному визначенню при межі виявлення 5 нг/мл. У тварин ципрофлоксацин розподілявся у плазмі та рідині середнього вуха після пероральном’язової ін’єкції та всмоктувався у внутрішнє вухо після місцевого використання у середнє вухо.

Системні фармакокінетичні властивості ципрофлоксацину добре вивчені.

Ципрофлоксацин добре розподіляється у тканинах організму; його вміст у тканинах, як правило, вищий за вміст у плазмі. Об’єм розподілу у стабільному стані становить 1,7–2,71 л/кг. Зв’язування з білком сироватки становить 16–43 %. Період напіввиведення ципрофлоксацину з сироватки крові становить 3–5 годин. Після перорального використання однократної дози, що коливається від 250 до 750 мг, у дорослих хворих з нормальною функцією нирок 15–50 % дози виділяється у сечу у вигляді незміненої лікарської речовини та 10–15 % — у вигляді метаболітів протягом 24 годин. Як ципрофлоксацин, так і його чотири первинні метаболіти виділяються у сечу та кал. Нирковий кліренс ципрофлоксацину, як правило, становить 300–479 мл/хв. Приблизно 20–40 % дози виводиться з калом у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів протягом 5 днів.

Виразки рогівки та поверхневі інфекції ока (очей) і його придатків, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Гострий отит зовнішнього вуха, а також гострий отит середнього вуха з дренажем через тимпаностомічну трубку, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Гіперчутливість до ципрофлоксацину або до інших хінолонів, або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

Оскільки ципрофлоксацин при місцевому офтальмологічному або отологічному застосуванні має низьку системну концентрацію, взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна. Якщо одночасно призначають кілька медикаментів для місцевого використання в око, інтервал між їх використанням повинен становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід використовувати останніми.

Лікарський засіб призначений для місцевого використання (у кон’юнктивальний мішок або у зовнішній слуховий прохід).

Загальні

• У хворих, які отримували терапію хінолоном, спостерігалися серйозні, у т. ч. летальні, (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, іноді після використання першої дози. Траплялося, що вони супроводжувались серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, шумом у вухах, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем. Лише деякі пацієнти, у яких виникали реакції гіперчутливості, мали такі реакції в анамнезі.
• Серйозні випадки гострої гіперчутливості до ципрофлоксацину можуть потребувати невідкладного терапія. При клінічних показаннях слід провести кисневу терапію та відновлення прохідності дихальних шляхів.
• Слід припинити використання ципрофлоксацину при перших проявах висипу на шкірі або будь-яких інших ознаках підвищеної чутливості.
• Як і при застосуванні всіх антибактеріальних лікарський засібів, тривале використання може призвести до надмірного росту нечутливих до антибіотиків бактеріальних штамів або грибів. За умови розвитку суперінфекції слід провести відповідну терапію.
• Запалення та розрив сухожилля ймовірні при системній терапії фторхінолонами, включаючи ципрофлоксацин, особливо у хворих літнього віку, а також у хворих, яким супутньо проводять терапія із використанням кортикостероїдів. Таким чином, використання очних/вушних крапель Ципрофлоксофарм слід припинити при перших ознаках запалення сухожилля.

Очні краплі

• Клінічний досвід використання дітям віком до 1 року, особливо новонародженим, досить обмежений.
• Не рекомендується використання очних крапель Ципрофлоксофарм новонародженим з бленореєю новонароджених гонококового та хламідійного походження, оскільки таке використання не оцінювалося у хворих даної категорії. Новонароджені з бленореєю новонароджених повинні отримувати терапія, що відповідає їхньому стану.
• При застосуванні очних крапель Ципрофлоксофарм слід брати до уваги ризик потрапляння лікарський засібу у носоглотку, що може сприяти виникненню та поширенню бактеріальної резистентності.
• Очні краплі Ципрофлоксофарм містять бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення та знебарвлювати м’які контактні лінзи.
• Не рекомендується носити контактні лінзи у період терапія очної інфекції.

Отже, пацієнтам слід порекомендувати не носити контактні лінзи у період терапія очними краплями Ципрофлоксофарм. Якщо пацієнтам дозволили носити контактні лінзи, їх слід зняти перед використанням очних крапель та почекати не менше 15 хвилин, перед тим як знову їх надіти.

Вушні краплі

Ефективність та безпека використання дітям віком до 1 року не оцінювалися.

При закапуванні у вухо необхідний медичний моніторинг для можливості своєчасного проведення інших терапевтичних заходів.

При зовнішньому застосуванні бензалконію хлорид може спричинити подразнення та шкірні реакції.

Використання в час вагітності або лактації.

Резасібивна функція

Досліджень впливу на резасібивну функцію при місцевому застосуванні лікарського засобу Ципрофлоксофарм не проводили.

Вагітність

Немає адекватних даних щодо використання лікарського засобу Ципрофлоксофарм вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямий шкідливий вплив через резасібивну токсичність.

Бажано уникати використання лікарського засобу Ципрофлоксофарм у час вагітності.

Годування груддю

При пероральному застосуванні ципрофлаксацин було виявлено у грудному молоці. Невідомо, чи виділяється ципрофлаксацин у грудне молоко після місцевого використання в око або вухо. Слід обережно використовувати Ципрофлоксофарм жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Даний лікарський засіб не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Тимчасове затуманення зору або інші розлади зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо затуманення зору виникає у період закапування, пацієнту потрібно зачекати, доки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Немає жодних даних щодо впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами при застосуванні у вухо крапель Ципрофлоксофарм.

Використання в офтальмології

Дозування для підлітків та дорослих, включаючи хворих літнього віку

Виразки рогівки:

Ципрофлоксофарм слід використовувати з такими інтервалами, включаючи нічний час:

у 1-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока(очей) кожні 15 хв протягом перших 6 годин, потім — по 2 краплі кожні 30 хв протягом першої доби;

на 2-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) щогодини;

з 3-го по 14-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 4 години.

При виразці рогівки терапія може тривати більше 14 днів; схему дозування та тривалість терапія визначає лікар.

Бактеріальні поверхневі інфекції ока та його придатків

Стандартна доза становить 1–2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) 4 рази на день.

При тяжких інфекціях доза може становити 1–2 краплі кожні 2 години у перші два дні протягом денного часу.

Як правило, терапія триває 7–14 днів.

Після інстиляції рекомендується щільне закриття повік або нососльозова оклюзія. Це знижує системну абсорбцію ліків, введених в око, що зменшує ймовірність системних побічних ефектів.

За умови супутньої терапії із використанням інших місцевих офтальмологічних лікарський засібів слід дотримуватись інтервалу 10–15 хвилин між їх використанням.

Дозування для дітей віком від 1 року є таким же, як і для дорослих.

У результаті клінічного дослідження у новонароджених та дітей віком до одного місяця виявлено, що Ципрофлоксофарм є клінічно та мікробіологічно ефективним для терапія бактеріального кон’юнктивіту у цієї категорії хворих при застосуванні 3 рази на день протягом 4 днів.

Пацієнти з розладим функції печінки та нирок

Використання лікарського засобу Ципрофлоксофарм цій категорії хворих не вивчалося.

Застереження щодо використання

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та розчину, потрібно бути обережними і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Використання в отології

Дозування для дорослих, включаючи хворих літнього віку

Для дорослих доза становить 4 краплі лікарського засобу Ципрофлоксофарм у вушний канал двічі на день.

Для хворих, яким потрібне використання вушних тампонів, дозу можна подвоїти тільки при першому застосуванні (тобто 6 крапель для дітей та 8 крапель для дорослих).

Загалом тривалість терапія не повинна перевищувати 5–10 днів. У деяких випадках терапія можна продовжити, але у такомза умови рекомендується перевірити чутливість місцевої флори.

За умови супутньої терапії іншими місцевими лікарськими засобами слід дотримуватись інтервалу 10–15 хв між їх використанням.

Дозування для дітей.

Доза становить 3 краплі лікарського засобу Ципрофлоксофарм у вушний канал двічі на день. Безпека та ефективність ципрофлоксацину досліджувалися у дітей віком від 1 до 12 років. Безпека та ефективність при застосуванні дітям віком до 1 року не встановлені.

Пацієнти з розладим функції печінки та нирок

Використання лікарського засобу Ципрофлоксофарм цій категорії хворих не вивчалося.

Застереження щодо використання

Слід уважно прочистити зовнішній слуховий канал. Щоб запобігти вестибулярній стимуляції, рекомендується вводити розчин кімнатної температури або температури тіла.

Пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи на протилежному боці відносно ураженого вуха. Бажано перебувати у такому положенні протягом 5–10 хв. Також після місцевого очищення у слуховий прохід можна вводити змочений тампон із марлі або з гігроскопічної вати на 1–2 дні, але його потрібно змочувати для насичення лікарський засібом 2 рази на день.

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та розчину, потрібно бути обережними і не торкатися вушної раковини або зовнішнього вушного проходу, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Очні краплі

Безпека та ефективність очних крапель ципрофлоксацину 3 мг/мл визначалися у дітей віком від 0 до 12 років. Не повідомлялося про жодну серйозну побічну реакцію, пов’язану із використанням лікарський засібу, у цієї категорії хворих.

Вушні краплі

Використовувати дітям віком від 1 року.

Безпека та ефективність вушних крапель ципрофлоксацину 3 мг/мл визначалися у дітей віком від 1 до 12 років. Не повідомлялося про жодну серйозну побічну реакцію, пов’язану із використанням лікарський засібу, у цієї категорії хворих.

Безпека та ефективність при застосуванні лікарський засібу дітям віком до 1 року не встановлені.

Зважаючи на характеристики даного лікарський засібу, призначеного для зовнішнього використання, не очікується жодного токсичного ефекту при його застосуванні в офтальмології/отології в рекомендованих дозах, а також при випадковому ковтанні вмісту одного флакона.

Нижченаведені небажані реакції класифікувалися таким чином: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (≥ 1/1000 до < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000 до < 1/1000), рідкісні (< 1/10000) або частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У межах кожної групи небажані ефекти представлені у порядку зниження їх ступеня тяжкості.

Таблиця 1

Небажані ефекти, які спостерігалися після використання ципрофлоксацину в око

Таблиця 2

Небажані реакції, про які повідомлялося при застосуванні ципрофлоксацину у вухо

Опис окремих побічних реакцій

При місцевому нанесенні фторхінолонів дуже рідко виникали такі реакції, як (генералізований) висип, токсичний епідермоліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та кропив’янка.

В окремих випадках при застосуванні ципрофлоксацину в око спостерігалися випадки затуманення зору, зниження гостроти зору та прояви залишку лікарський засібу (білий преципітат).

Рідко компоненти лікарського засобу можуть спричинити реакцію підвищеної чутливості при застосуванні у вухо. Однак, як і при нанесенні на шкіру будь-якої речовини, завжди є ймовірність виникнення алергічної реакції на будь-який з компонентів лікарського засобу (тільки для вушних крапель Ципрофлоксофарм).

Повідомлялося про серйозні, а у деяких випадках — летальні (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, іноді після першої дози, у хворих, яким проводилася терапія системними хінолонами. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем.

У хворих, які отримували системні фторхінолони, спостерігалися розриви сухожилля плеча, кисті, ахіллового сухожилля або інших сухожиль, що потребувало хірургічного відновлення або призводило до тривалої недієздатності. Дослідження та постмаркетинговий досвід використання системних фторхінолонів вказують на те, що ризик виникнення таких розривів збільшується у хворих, які отримують кортикостероїди, особливо у хворих літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля. На сьогодні клінічні та постмаркетингові дані не продемонстрували чіткого зв’язку між використанням ципрофлоксацину і побічними реакціями з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин.

У хворих з виразкою рогівки при частому застосуванні лікарського засобу Ципрофлоксофарм спостерігався білий преципітат в оці (залишок лікарський засібу), який зникав після подальшого використання. Наявність преципітату не потребує припинення використання лікарського засобу Ципрофлоксофарм, а також не має негативного впливу на клінічну картину процесу одужання.

3 роки.

Термін зберігання після першого відкриття флакона — 4 тижні.

Зберігати у заводській упаковці при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 5 мл у флаконі-крапельниці із поліетилену. По 1 флакону-крапельниці у картонній коробці.

За рецептом.

К.Т. Ромфарм Компані С.Р.Л. / S.C. Rompharm Company S.R.L.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Ероілор № 1А, м. Отопень, 075100, округ Ілфов, Румунія ­­­­– будівля Ромфарм 1 і Ромфарм 2 / Eroilor str. No 1A, Otopeni city, 075100, county Ilfov, Romania – building Rompharm 1 and Rompharm 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ФОРС-ФАРМА ДИСТРИБЮШН”, Україна, 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 132.