Цитоцерт розчин д/ін. 100 мг/мл по 5 мл №10 (5х2) в амп.

діюча речовина: 3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрат (мельдоній);

1 мл розчину має у складі 3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрату 100 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Інші кардіологічні лікарський засіби. Код АТХ С01Е В22.

Фармакодинаміка. Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом γ-бутиробетаїну (ГББ), в якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.

1. Вплив на біосинтез карнітину. Мельдоній, оборотно інгібуючи γ‑бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот крізь оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню в клітинах сильного детергента — активованих форм неокислених жирних кислот. Таким чином, попереджається пошкодження клітинних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується β-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окислення глюкози та відновлюється транспортування аденозинтрифосфату (АТФ) від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, в результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що основою ефективності дії мельдонію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

2. Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі. Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система передачі нейрональних сигналів — ГББ-ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину — ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, перетворюється у ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується в печінку, нирки та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.

При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ.

Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому, ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином мельдоній, замінюючи «медіатор» і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також в інших системах, наприклад у центральній нервовій системі (ЦНС).

Вплив на серцево-судинну систему. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекторна дія (у т. ч. проти катехоламінів та алкоголю), він здатний попередити розлади ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда.

Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження). Аналіз клінічних даних про курсове використання мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що лікарський засіб зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також потребу у застосуванні гліцерилтринітрату. Лікарський засіб проявляє виражену антиаритмічну дію у хворих із ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у хворих із суправентрикулярними екстрасистолами.

Особливо важливою є здатність лікарський засібу зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС.

Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси у коронарних та периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину у сироватці крові та індекс атерогенності.

Хронічна серцева недостатність. У відносно багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності у результаті ІХС та відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також обсягу виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю.

В окремому дослідженні у кардіологічних інститутах Латвії та Томська перевірена ефективність мельдонію за умови серцевої недостатності I–III функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA) середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59–78 % хворих, у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що використання мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя хворих, не спричиняючи тяжких побічних ефектів.

За умови тяжкої серцевої недостатності мельдоній потрібно використовувати у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.

Вплив на ЦНС. В експериментах на тваринах встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію на мозковий кровообіг. Лікарський засіб оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Лікарський засібу притаманна стимулююча дія на ЦНС — підвищення рухової активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресова дія — стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, які спричинені стресом.

Ефективність при неврологічних захворюваннях. Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність.

Вивчено вплив мельдонію на процес реабілітації хворих із розладими неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість та відновлення функціональної незалежності в період одужання.

При аналізі змін окремих та сумарних інтелектуальних функцій після використання лікарський засібу встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж він усуває психологічні розлади. Мельдоній позитивно впливає на функцію нервової системи у хворих із неврологічним дефіцитом у період одужання. Покращує загальний неврологічний стан хворих (зниження пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезій, поліпшення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика. Фармакокінетику вивчали у здорових добровольців при застосуванні мельдонію пероральновенно та перорально.

Всмоктування. Біодоступність становить 100 %. Максимальна концентрація у плазмі крові (С_max) досягається одразу ж після введення. Після пероральновенного введення багатократних доз С_max досягає 25,5±3,63 мкг/мл.

При пероральновенному введенні площа під кривою «концентрація — час» (AUC) після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про ймовірне накопичення мельдонію в плазмі крові.

Розподіл. Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає у молоко матері.

Біотрансформація. У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.

Виведення. У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після разового пероральновенного використання доз мельдонію 250 мг, 500 мг та 1000 мг початковий період напіввиведення мельдонію становить 5,56–6,55 години, кінцевий період напіввиведення становить 15,34 години.

Особливі групи хворих.

Пацієнти літнього віку. Для хворих літнього віку з розладими функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, потрібно зменшувати дозу мельдонію.

Розлади функції нирок. Для хворих із розладими функції нирок, у яких підвищується біодоступність, потрібно зменшити дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС).

Розлади функції печінки. Для хворих із розладими функції печінки, у яких підвищується біодоступність, потрібно зменшити дозу мельдонію. У дослідженнях токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. У гістопатологічних дослідженнях на тваринах після використання великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після використання великих доз 400–800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Діти. Немає даних про безпеку та ефективність використання мельдонію дітям (віком до 18 років), тому використання лікарського засобу цій категорії хворих протипоказане.

У комплексній терапії таких захворювань:

• захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I–IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні розлади діяльності серця та судинної системи;
• гострі та хронічні ішемічні розлади мозкового кровообігу;
• знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;
• у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

• Гіперчутливість до мельдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
• підвищення пероральночерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, пероральночерепних пухлинах);
• тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку використання).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Мельдоній можна використовувати разом із нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діуретичними лікарський засібами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими лікарський засібами, що покращують мікроциркуляцію.

Мельдоній може посилювати дію лікарський засібів, які містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, β‑адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби і периферичні вазодилататори.

У результаті одночасного використання лікарський засібів заліза і мельдонію у хворих з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах.

При застосуванні мельдонію у комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином (АЗТ), та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинені АЗТ, які призводять до дисфункції мітохондрій. Використання мельдонію у комбінації з АЗТ або іншими лікарський засібами для терапія синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу) має позитивний вплив при лікуванні СНІДу.

У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. У період судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. Також при застосуванні перед терапією мельдонієм α₂-адреноблокатора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.

Надмірне застосування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоній чинить захисну дію за умови кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, та нейротоксичну дію, спричинену ефавірензом.

Не використовувати разом з іншими лікарський засібами, що містять мельдоній, оскільки може збільшитися ризик виникнення побічних реакцій.

Особливості використання.

За умови наявності в анамнезі пацієнта порушень функції печінки легкого чи середнього ступеня тяжкості та/або порушень функції нирок при застосуванні лікарський засібу потрібно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок). Багаторічний досвід терапія гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є лікарський засібом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Мельдоній можна використовувати разом із нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діуретичними лікарський засібами (серцева недостатність). Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими лікарський засібами, що покращують мікроциркуляцію.

Мельдоній може посилювати дію лікарський засібів, які містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, бета-адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби і периферичні вазодилататори.

У результаті одночасного використання лікарський засібів заліза і мельдонію у хворих з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах.

При застосуванні мельдонію у комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином (АЗТ), та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинені АЗТ, які призводять до дисфункції мітохондрій. Використання мельдонію у комбінації з АЗТ або іншими лікарський засібами для терапія синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу) має позитивний вплив при лікуванні СНІДу.

У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. У період судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. Також при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа₂-адреноблокатора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.

Надмірне застосування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоній чинить захисну дію за умови кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, та нейротоксичну дію, спричинену ефавірензом.

Не використовувати разом з іншими лікарський засібами, що містять мельдоній, оскільки може збільшитися ризик виникнення побічних реакцій.

Вагітність. Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, тому мельдоній у час вагітності протипоказаний.

Період лактації. Доступні дані досліджень на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому в період лактації мельдоній протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

За умови наявності у хворих порушень функції печінки легкого чи середнього ступеня тяжкості та/або нирок в анамнезі при застосуванні лікарський засібу потрібно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок). Багаторічний досвід терапія гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є лікарський засібом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Використання в час вагітності або лактації.

Вагітність.

Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, тому мельдоній у час вагітності протипоказаний.

Період лактації.

Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому в період лактації мельдоній протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

Пероральновенно. Використання лікарського засобу не передбачає спеціального приготування перед введенням.

У зв’язку з можливим стимулюючим ефектом лікарський засіб рекомендується використовувати у першій половині дня.

Дорослі. Доза становить 500–1000 мг (5–10 мл) у вену, вводити за один раз або ділити на два прийоми. Тривалість терапія зазвичай становить 10–14 днів, після чого терапія продовжувати пероральною лікарською формою.

Тривалість курсу терапія становить 4–6 тижнів. Курс терапія можна повторити 2-3 рази на рік.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з розладими функції печінки та/або нирок може бути потрібне зниження дози мельдонію.

Пацієнти з розладими функції нирок. Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, пацієнтам із розладими функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід використовувати меншу дозу мельдонію.

Пацієнти з розладими функції печінки. Пацієнтам із розладими функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід використовувати меншу дозу мельдонію.

Відсутні дані про безпеку та ефективність використання мельдонію дітям (віком до 18 років), тому використання лікарського засобу цій категорії хворих протипоказане.

Не повідомляли про випадки передозування мельдонію. Лікарський засіб малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів.

При зниженому артеріальному тиску ймовірні головний біль, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Терапія симптоматичне.

За умови тяжкого передозування потрібно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням лікарський засібу з білками крові.

Небажані реакції.

Частота побічних реакцій визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥10 %); часто (≥ 1 %, але ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 %, але ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 %, але ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).

Повідомлення про небажані реакції. Повідомлення про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Небажані ефекти класифіковано відповідно за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто, рідко.

2 роки.

Зберігати у заводській упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 5 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в пачці.

За рецептом.

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.