Від щирого серця хочу висловити подяку персоналу відділення N20 за людяність,професіоналізм,самовіддачута згуртованість .Найтепліші слова та найкращі побажання миру, добра і процвітання висловлюю лікарям Горбатюку К. І., Ціпотану В.В., Бороденку О.Ю. та їх колегам. Також від душі дякую усім медичним сестрам та молодшому медичному персоналу - це люди із золотими руками та великим серцем. Нехай Господь дарує вам міцне здоровʼя, успіх в усіх починаннях та наснагу. Нехай ваше добро та людяність повертається до вас сторицею.
Лежав навесні 2015 року за добровільною згодою. Сказати що це концтабір не сказати нічого. Значна частина "постояльців" відділення - зомбі, живі мерці. Як їх так лікували - загадка.
Хочу сказать про эндокринолога Латий Александру Сергеевну. Мало что знает. Свою ответственность перекидывает на других врачей. Отказывантся выписывать направления на анализы которые нужны для операции. Хотя сама направила на консультвюацию к хирургу. После просьбы выписать направления отказала и заблокировала !
Семашко это больница в которых убивают людей люди не везите туда никого родных близких они только их убьют особенно если врач Юрий Михайлович Фрейдман А еще говорит что время терпит время у нас нетерпело у нас очень был папа очень сильно болен ну это гнида говорила постоянно время терпит Просто реально не слов гнеда тупорылая, а ещё там врачей выбирают пообъявлению если в эту больницу уже попали идите на 3 Этаж
Ірпінська Лікарня- стаціонар- це жахливе місце.Таке враження ,що завідуючий Довгополов перетворив її на свою Приватну клініку.
Щоб попасти у стаціонар на лікування,потрібно пройти Три кола пекла.
У всіх відділеннях,тобі тупо виставляють рахунок на ліки. Навіть тоді,коли НСЗУ дають підтвердження,що гроші на лікарню Виділені,в повному обсязі. І нема причин,не забезпечувати пацієнтів ліками.
В Травматології в загалі треш. На планове лікування,чи операцію ти не попадеш.Навіть ,якщо запишешся за місяць.Лікарі- травматологи ведуть себе так,наче ти прийшов до їх приватної клініки.І дивляться на тебе,як на якийсь непотріб,що заважаєш їм бабло косити у Комунальній лікарні.
Особисто ще не відвідувала саму клініку, слідкую за роботою в соц. та інтернет просторі. Захоплююсь особистістю лікаря Ростислава Валіхновського.та його професійністю.
Гінеколог Пузир Тарас Вікторович - мій лікар-супергерой! За всі 16 років, протягом яких я лікувалася від багатовузлової міоми матки, від жодного гінеколога не отримала такої підтримки і турботи, як від нього за кілька місяців, хоча до цього ми навіть не були знайомі)
Звернулася до Тараса Вікторовича у відчаї, коли мої проблеми з міомою критично загострилися, а через супутні діагнози інші гінекологи не могли запропонувати адекватного лікування або просто скеровували до інших спеціалістів. Я побачила його уважне і відповідальне відношення до пацієнтів в гінекологічному відділенні - на зв’язку в будь-який час, готовий відповісти абсолютно на всі питання, максимально допомогти при першій необхідності - і зрозуміла: цьому лікарю-гінекологу я можу довірити своє здоров'я, а може і життя.
Тарас Вікторович вже на консультації склав всі мої діагнози, як пазли, в цілісну картину, запропонував кілька варіантів операції з видалення міом і видалення матки, відповів на всі запитання і все зрозуміло пояснив. До операції призначив перелік максимально необхідних аналізів і провів огляд разом з командою гінекологів, що теж оперують в гінекологічному відділенні військового госпіталю.
Під час операції сталося неочікуване - моя багатовузлова міома виявилася ще тим “монстром”, бо на жодному УЗД чомусь не було видно повної картини. Операція була найскладнішою з тих, що пропонував Тарас Вікторович. І як же я була здивована, коли через 2 дні побачила на місці очікуваного шрама охайну лінію, наче намальовану кольоровим олівцем) Уважне відношення Тараса Вікторовича після операції - це щось неймовірне - мотивує одужувати, рухатись і виглядати гарно якнайшвидше! До виписки я вже впевненим кроком “намотувала кола” по гінекологічному відділенню госпіталя) Та навіть після виписки Тарас Вікторович вже 2 місяці(!) тримає на контролі моє самопочуття і відновлення в телефонному режимі. І це при тому, що саме відновлення проходить неймовірно легко - вже через 3 тижні нічого не боліло, я могла підніматися сходами на 8 поверх і насолоджуватися тією легкістю і бажанням жити, яке нарешті до мене повернулося)
Впевнена, що для кожної жінки важливо знайти того самого свого гінеколога, який чує, розуміє, і якому можна повністю довіряти. Зараз я знаю, що гінеколог Тарас Вікторович Пузир - це той лікар, що не боїться приймати рішення і брати за них відповідальність, і саме йому я готова в майбутньому довірити здоров’я своєї доньки.
Хочу висловити глибоку подяку і окремо Тарасу Вікторовичу, і всьому колективу гінекологів, і медперсоналу гінекологічного відділення військового госпіталя за людяність і професіоналізм! Низький уклін вам за те, що повертаєте жінок знову до життя!
Від щирого серця хочу висловити подяку персоналу відділення N20 за людяність,професіоналізм,самовіддачута згуртованість .Найтепліші слова та найкращі побажання миру, добра і процвітання висловлюю лікарям Горбатюку К. І., Ціпотану В.В., Бороденку О.Ю. та їх колегам. Також від душі дякую усім медичним сестрам та молодшому медичному персоналу - це люди із золотими руками та великим серцем. Нехай Господь дарує вам міцне здоровʼя, успіх в усіх починаннях та наснагу. Нехай ваше добро та людяність повертається до вас сторицею.
Медична швидка допомога,яка навіть протягом двох годин не приїхала .Навіщо ви існує те ,телепні????
Дякую за оперативність та професіоналізм персоналу. А також людське відношення до росіянки.
Лежав навесні 2015 року за добровільною згодою. Сказати що це концтабір не сказати нічого. Значна частина "постояльців" відділення - зомбі, живі мерці. Як їх так лікували - загадка.
Хочу сказать про эндокринолога Латий Александру Сергеевну. Мало что знает. Свою ответственность перекидывает на других врачей. Отказывантся выписывать направления на анализы которые нужны для операции. Хотя сама направила на консультвюацию к хирургу. После просьбы выписать направления отказала и заблокировала !
Семашко это больница в которых убивают людей люди не везите туда никого родных близких они только их убьют особенно если врач Юрий Михайлович Фрейдман А еще говорит что время терпит время у нас нетерпело у нас очень был папа очень сильно болен ну это гнида говорила постоянно время терпит Просто реально не слов гнеда тупорылая, а ещё там врачей выбирают пообъявлению если в эту больницу уже попали идите на 3 Этаж
халатність ліккрів,мами померла у вас з інсультом
Ірпінська Лікарня- стаціонар- це жахливе місце.Таке враження ,що завідуючий Довгополов перетворив її на свою Приватну клініку.
Щоб попасти у стаціонар на лікування,потрібно пройти Три кола пекла.
У всіх відділеннях,тобі тупо виставляють рахунок на ліки. Навіть тоді,коли НСЗУ дають підтвердження,що гроші на лікарню Виділені,в повному обсязі. І нема причин,не забезпечувати пацієнтів ліками.
В Травматології в загалі треш. На планове лікування,чи операцію ти не попадеш.Навіть ,якщо запишешся за місяць.Лікарі- травматологи ведуть себе так,наче ти прийшов до їх приватної клініки.І дивляться на тебе,як на якийсь непотріб,що заважаєш їм бабло косити у Комунальній лікарні.
Особисто ще не відвідувала саму клініку, слідкую за роботою в соц. та інтернет просторі. Захоплююсь особистістю лікаря Ростислава Валіхновського.та його професійністю.
Гінеколог Пузир Тарас Вікторович - мій лікар-супергерой! За всі 16 років, протягом яких я лікувалася від багатовузлової міоми матки, від жодного гінеколога не отримала такої підтримки і турботи, як від нього за кілька місяців, хоча до цього ми навіть не були знайомі)
Звернулася до Тараса Вікторовича у відчаї, коли мої проблеми з міомою критично загострилися, а через супутні діагнози інші гінекологи не могли запропонувати адекватного лікування або просто скеровували до інших спеціалістів. Я побачила його уважне і відповідальне відношення до пацієнтів в гінекологічному відділенні - на зв’язку в будь-який час, готовий відповісти абсолютно на всі питання, максимально допомогти при першій необхідності - і зрозуміла: цьому лікарю-гінекологу я можу довірити своє здоров'я, а може і життя.
Тарас Вікторович вже на консультації склав всі мої діагнози, як пазли, в цілісну картину, запропонував кілька варіантів операції з видалення міом і видалення матки, відповів на всі запитання і все зрозуміло пояснив. До операції призначив перелік максимально необхідних аналізів і провів огляд разом з командою гінекологів, що теж оперують в гінекологічному відділенні військового госпіталю.
Під час операції сталося неочікуване - моя багатовузлова міома виявилася ще тим “монстром”, бо на жодному УЗД чомусь не було видно повної картини. Операція була найскладнішою з тих, що пропонував Тарас Вікторович. І як же я була здивована, коли через 2 дні побачила на місці очікуваного шрама охайну лінію, наче намальовану кольоровим олівцем) Уважне відношення Тараса Вікторовича після операції - це щось неймовірне - мотивує одужувати, рухатись і виглядати гарно якнайшвидше! До виписки я вже впевненим кроком “намотувала кола” по гінекологічному відділенню госпіталя) Та навіть після виписки Тарас Вікторович вже 2 місяці(!) тримає на контролі моє самопочуття і відновлення в телефонному режимі. І це при тому, що саме відновлення проходить неймовірно легко - вже через 3 тижні нічого не боліло, я могла підніматися сходами на 8 поверх і насолоджуватися тією легкістю і бажанням жити, яке нарешті до мене повернулося)
Впевнена, що для кожної жінки важливо знайти того самого свого гінеколога, який чує, розуміє, і якому можна повністю довіряти. Зараз я знаю, що гінеколог Тарас Вікторович Пузир - це той лікар, що не боїться приймати рішення і брати за них відповідальність, і саме йому я готова в майбутньому довірити здоров’я своєї доньки.
Хочу висловити глибоку подяку і окремо Тарасу Вікторовичу, і всьому колективу гінекологів, і медперсоналу гінекологічного відділення військового госпіталя за людяність і професіоналізм! Низький уклін вам за те, що повертаєте жінок знову до життя!