Дорзотимол краплі оч., р-н по 5 мл у флак.-крап.

діючі речовини: дорзоламід і тимолол;

5 мл розчину містить дорзоламіду гідрохлориду 0,11125 г, що еквівалентно 0,10001 г дорзоламіду, та тимололу малеату 0,03416 г, що еквівалентно 0,02499 г тимололу;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, маніт (E 421), натрію цитрат, натрію гідроксид, гід-роксіетилцелюлоза, вода очищена.

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора і безбарвна або майже безбарвна рідина.

Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Блокатори бета-адренорецепторів. Тимолол, комбінації.

Код АТХ S01E D51.

Фармакодинаміка.

Дорзотимол^® містить два компоненти – дорзоламід і тимолол. Обидва компоненти знижують очний тиск шляхом пониження секреції внутрішньоочної рідини, але механізмами дії різні.

Дорзоламід – сильний інгібітор карбоангідрази II у людини. Інгібуючи карбоангідразу циліарного тіла, він знижує секрецію внутрішньоочної рідини через уповільнення утворення бікарбонатних іонів з подальшим зменшенням концентрації натрію і рідини.

Точний механізм зниження тимололом очного тиску повністю нез’ясований, хоча дослідження за допомогою флюоресцину і дослідження томографій вказують на зменшення виділення внутрішньоочної рідини. Тимолол є неселективним блокатором бета-андреногенних рецепторів. Але у деяких дослідженнях помічено невелике підвищення її виділення. Комбінована дія дорзоламіду і тимололу спричиняє більше зниження внутрішньоочного тиску, аніж дія кожного з них окремо.

Місцеве застосування Дорзотимолу^®Підвищений очний тиск є головним чинником ризику в патогенезі ушкодження очного нерва і втрати поля зору внаслідок глаукоми., очних крапель, знижує підвищений очний тиск, незалежно від того чи пов’язано це підвищення з глаукомою. Очний тиск знижується без звичайних побічних явищ міотичних засобів, якими, наприклад, є нічна сліпота, спазм акомодації і звуження зіниці.

Фармакокінетика.

На відміну від інгібіторів карбоангідрази, які приймаються всередину, дорзоламід при місцевому

застосуванні діє безпосередньо на око, навіть у невеликих дозах, чим зменшується також його системна дія. Клінічні дослідження показали, що у такий спосіб можна знизити інтраокулярний тиск не порушуючи кислотно-лужний та електролітний баланс як це відбувається при застосуванні інгібіторів карбоангідрази.

Щоб оцінити величину системного інгібування карбоангідрази при місцевому застосуванні препарату, визначали концентрацію активної речовини і метаболітів у плазмі і еритроцитах, а також інгібування активності карбоангідрази в еритроцитах. Дорзоламід надходить у периферичний кровообіг і при місцевому застосуванні. Дорзоламід накопичується в еритроцитах під час тривалого застосування внаслідок селективного зв’язування з карбонангідразою II типу, причому в плазмі у вільній формі зберігається в дуже низьких концентраціях. З активної речовини утворюється один N-дизетильний метаболіт, який слабкіше гальмує активність (карбонангідраза II типу), ніж активна речовина, але гальмує також і активність менш активного ізоферменту (карбонангідраза I типу). Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де зв’язується приблизно спочатку з карбоангідразою I типу. Дорзоламід з протеїнами плазми зв’язується приблизно на 33 %. Виділяється спочатку з сечею, причому в незміненому вигляді. Метаболіт також виділяється із сечею. Після припинення застосування препарату дорзоламід виводиться нелінійно з еритроцитів, і виведення характеризується початковим швидким зниженням концентрації цього компонента та наступною повільною фазою з періодом напіввиведення приблизно 4 місяці.

Під час досліджень плазмової концентрації активної речовини у 6 пацієнтів відзначалася системна дія тимололу після місцевого застосування очних крапель з тимололом 0,5 % двічі на день. Середня максимальна концентрація в плазмі після ранкової дози становила 0,46 нг/мл і 0,35 нг/мл після обідньої дози.

Дорзотимол^® застосовують для лікування підвищеного очного тиску у хворих з:

• відкритокутовою глаукомою;
• псевдоексфоліативною глаукомою;

як додаткову терапію під час лікування бета-блокаторами або як монотерапію, коли лікування бета-блокаторами не було успішним або бета-блокатори протипоказані.

Краплі Дорзотимол^® протипоказані хворим:

• з підвищеною чутливістю до однієї чи до обох активних речовин або до будь-якої допоміжної речовини;
• з реактивною хворобою дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, і бронхіальною астмою в анамнезі або з тяжкою обструкцією легеневих захворювань;
• з синусовою брадикардією, синдромом слабкості синусового вузла, синоатріальним блоком, атріовентрикулярною блокадою II і III ступеня, що не контролюється кардіостимулятором, вираженою серцевою недостатністю, кардіогенним шоком;
• з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ˂30 мл/хв) і гіперхлоремічним ацидозом.

Дорзотимол^® не рекомендується одночасно приймати з:

• пероральними інгібіторами карбоангідрази;
• іншими місцевими бета-адренергічними блокаторами.

У ході клінічних випробувань Дорзотимол^® застосовували одночасно з нижчезазначеними ліками, при цьому не було виявлено небажаних взаємодій з АПФ-інгібіторами, блокаторами кальцієвих каналів, сечогінними засобами, нестероїдними протизапальними препаратами, у тому числі ацетилсаліциловою кислотою і гормонами (наприклад з естрогеном, інсуліном і тироксином).

Однак існує можливість виникнення додаткових ефектів та артеріальної гіпотензії і/або вираженої брадикардії при одночасному застосуванні тимололу малеату з блокаторами кальцієвих каналів для внутрішнього застосування, препаратами, що знижують продукування катехоламіну, або блокаторами бета-адренергічних рецепторів, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, наркотичними засобами та інгібіторами моноамінооксидази.

Зареєстровані випадки системної дії бета-блокаторів (наприклад уповільнення пульсу, депресія) при одночасному застосуванні інгібітору CYP2D6 (хінідин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) і тимололу.

Незважаючи на те, що при монотерапії Дорзотимолом^® ефект на зіницю мінімальний або відсутній, існують поодинокі випадки розвитку мідріазу при сумісному застосуванні тимололу малеату і адреналіну.

Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект протидіабетичних препаратів.

Припинення застосування клонідину може спричинити загострення артеріальної гіпертензії, а прийом бета-блокаторів може її додатково посилити.

Реакції з боку серцево-судинної та дихальної системи.

Тимолол є бета-блокатором, тому при місцевому застосуванні можливі усі побічні ефекти, які спостерігаються також при системному застосуванні бета-блокаторів, у тому числі загострення стенокардії Принцметала, загострення тяжких порушень циркуляції і артеріальна гіпотензія, серцева недостатність. Як і усі офтальмологічні ліки, які застосовуються місцево, препарат також може системно всмоктуватися. Необхідно спостерігати за станом пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями щодо появи ознак погіршення і побічних реакцій. При застосуванні тимололу зареєстровано реакції з боку дихальної системи і серця, у тому числі летальний випадок внаслідок бронхоспазму у хворого з астмою, а також рідкісні смертельні випадки, пов’язані із серцевою недостатністю. Повідомлялося про розвиток реакцій з боку дихальної системи внаслідок бронхоспазму, у пацієнтів із астмою після застосування деяких офтальмологічних бета-блокаторів. Дорзотимол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із легким/помірним хронічним обструктивним захворюванням легень і тільки за умови, що очікувана користь перевищує потенційний ризик.

Пацієнтів з тяжкими периферичними судинними порушеннями або порушеннями кровообігу (тобто тяжкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно) слід лікувати з обережністю.

Порушення функції печінки

Застосування Дорзотимолу^® у хворих з порушеною функцією печінки не досліджувалося, тому таким хворим його слід застосовувати з обережністю.

Імунологічні реакції та реакції гіперчутливості

Дорзоламід, як і сульфонаміди, містить сульфонамідну групу. Як і усі офтальмологічні ліки, які застосовуються місцево, препарат також може системно всмоктуватися. Тому при місцевому застосуванні можливі побічні ефекти, які спостерігаються також при системному застосуванні сульфонамідних препаратів. У разі появи ознак гострих реакцій або підвищеної чутливості прийом ліків слід припинити.

Відмічалися місцеві побічні явища з боку органів зору, подібні до тих, що спостерігаються при застосуванні крапель дорзоламіду. У разі появи таких реакцій слід розглянути можливість припинення прийому Дорзотимолу^®.

Можливо також, що такі хворі не реагують на звичайні дози адреналіну, які застосовують при анафілактичній реакції. Хворі з атопією або гострою анафілактичною реакцією на різні алергени можуть при прийомі бета-блокаторів проявляти чутливість до повторного випадкового, діагностичного або терапевтичного застосування вказаних алергенів. Слід повідомляти анестезіолога про те, що пацієнт отримує тимолол.

Анестезія при хірургічному втручанні.

Офтальмологічні бета-блокатори можуть блокувати системний вплив бета-агоністів, наприклад адреналіну. Слід повідомляти анестезіолога про те, що пацієнт отримує тимолол.

Припинення лікування

Як і у разі системного застосовування бета-блокатора, місцеве застосування тимололу хворим з коронарною хворобою серця необхідно проводити поступово.

Додаткові ефекти бета-блокаторів

Лікування бета-блокаторами може приховувати деякі симптоми гіпоглікемії у хворих з діабетом і пацієнтів з гіпоглікемією. Слід застосовувати бета-блокатори з обережністю пацієнтам, схильним до спонтанної гіпоглікемії, або пацієнтам з лабільним діабетом.

Різке припинення застосування бета-блокатора може загострити симптоми або спричинити появу нових. Лікування бета-блокаторами може приховувати деякі симптоми гіпертиреозу. Лікування бета-блокаторами може загострити симптоми міастенії гравіс.

Офтальмологічні бета-блокатори можуть викликати сухість очей. Пацієнтів із захворюваннями рогівки слід лікувати з обережністю.

Додаткові ефекти інгібіції карбоангідрази

Прийом всередину інгібітору карбоангідрази пов’язаний з уроліазом внаслідок порушення ацидобазисної рівноваги, особливо у хворих з нирковими каменями в анамнезі. Хоча при застосуванні Дорзотимолу^®, очних крапель, не відмічалося порушень кислотно-лужнього балансу, є окремі випадки появи уролітіазу.

Оскільки Дорзотимол^® містить інгібітор карбоангідрази для місцевого застосування, який всмоктується системно, у хворих з нирковими каменями в анамнезі підвищений ризик появи уролітіазу.

Інше

Хворим з гострою глаукомою закритокутового типу потрібне також застосування інших ліків разом з тими, що застосовуються для зниження очного тиску.Застосування Дорзотимолу^® хворим з гострою глаукомою закритокутового типу не досліджувалося.

Є випадки появи набряку рогової оболонки та необоротної декомпенсації рогової оболонки у пацієнтів із хронічною хворобою рогової оболонки або пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання на оці і приймали дорзоламід. Цим хворим дорзоламід для місцевого лікування застосування необхідно застосовувати з обережністю.

У хворих, які приймали ліки для запобігання сльозотечі, спостерігалося лущення рогівки після фільтраційного втручання.

Відомо про випадки нечутливості до тимололу при його тривалому офтальмологічному застосуванні. У ході клінічних досліджень, в яких спостерігали за 164 хворими протягом не менше 3 років, не відмічалося статистично значущої різниці в значенні середнього очного тиску після його початкової стабілізації.

застосування контактних лінз

Дорзотимол^®До початку застосування крапель необхідно зняти контактні лінзи і знову їх одягти не раніше ніж через 15 хвилин., очні краплі, містить консервант хлорид бензалконію, який може спричиняти подразнення очей. Відомо, що хлорид бензалконію може знебарвити контактні лінзи.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовують у період вагітності.

Тимолол секретується з грудним молоком. Не відомо, чи екскретується дорзоламід у грудне молоко. Тому на період лікування слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких хворих можливі побічні явища, наприклад затьмарення зору, що може вплинути на їхню здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами.

У разі монотерапії рекомендується закапувати по 1 краплі Дорзотимолу^® У разі місцевого застосування кількох офтальмологічних засобів необхідно робити перерву в 10 хвилин. в кон’юнктивальний мішок хворого ока два рази на день. При застосуванні носослізної оклюзії або закриванні повік на 2 хвилини системна абсорбція знижується. Це може спричинити зменшення системних побічних ефектів і підвищення місцевої активності.

Хворих слід попередити, що необхідно вимити руки перед застосуванням і не торкатися піпеткою ока і навколишніх поверхонь.

Хворих також необхідно проінформувати, що при неправильному поводженні з очними краплями ці розчини можуть бути контаміновані бактеріями, які спричинюють інфекцію очей. При застосуванні контамінованого розчину можливі тяжкі ураження з подальшою втратою зору.

Хворі літнього віку

Зазначене дозування стосується також хворих літнього віку.

Діти.

Лікарський засіб не застосовують дітям.

Порядок застосування.

У медіальний кут кожного ока закапати по 1 краплі. Легко натиснути на зону слізного мішка одразу після закапування крапель, щоб зменшити можливість системного поглинання Дорзотимолу^®.

Дані про передозування тимололу з дорзоламідом, пов’язані з пероральним прийомом, відсутні.

Симптоми

У звітах про ненавмисне передозування очних крапель з тимололом зазначено системні ефекти, подібні до тих, що спостерігаються при системних прийомах бета-блокаторів, як, наприклад: затуманення, головний біль, поверхневе дихання, брадикардія, бронхоспазм і зупинка серця. Найчастішими симптомами, на які можна очікувати при передозуванні дорзоламіду, є порушення балансу електролітів, ацидоз і вплив на центральну нервову систему.

При випадковому застосуванні всередину спостерігалася сонливість.

При місцевому застосуванні відмічалися нудота, затуманення, головний біль, втома, ненормальні сновидіння і дисфагія.

При внутрішньому прийомі спостерігалася сонливість. Дані про передозування дорзоламіду у разі внутрішнього прийому обмежені. При локальному застосуванні відмічалися нудота, затуманення, головний біль, втома, ненормальні сновидіння і дисфагія.

Лікування

Необхідно спостерігати за рівнем електролітів в сироватці крові (особливо калію) і рН крові. Лікування при передозуванні має бути симптоматичним і підтримуючим. Дослідження показали, що тимолол не видаляється шляхом діалізу.

У ході клінічних досліджень спостерігалися побічні ефекти, які вже відмічалися при прийомі дорзоламіду і/або тимололу.

У клінічних дослідженнях брали участь 1035 хворих. Близько 2,4 % з них перервали лікування через побічні явища з боку органів зору і близько 1,2 % хворих – через місцеві реакції, пов’язані з алергією або підвищеною чутливістю (наприклад запалення повік і кон’юнктивіт).

Протягом клінічних досліджень і в постмаркетинговий період спостерігалися наведені нижче побічні явища з такою частотою:

дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 до ˂ 1/10; нечасто: ≥ 1/1000 до ˂ 1/100; рідко: ≥ 1/10 000 до ˂ 1/1000; частота невідома — частота не може бути оцінена на основі наявних даних.

З боку імунної системи:

Рідко: симптоми системних алергічних реакцій, в тому числі ангіоневротичний набряк, кропив’янка, свербіж, висип, анафілактична реакція.

Порушення з боку кістково- м’язової системи і сполучних тканин.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Рідко: системний червоний вовчак.

З боку нервової системи.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Часто: головний біль

Рідко: запаморочення, парестезія.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Часто: головний біль

Нечасто: запаморочення.

Рідко: втрата свідомості, парестезія, симптоми міастенії гравіс, знижене лібідо, геморагічний інсульт, церебральна ішемія.

Психіатричні порушення.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Нечасто: депресія.

Рідко: безсоння, нічні кошмари, втрата пам’яті.

Частота невідома: галюцинації.

З боку органів зору.

Комбінація тимололу з дорзоламідом

Дуже часто: пощипування і печіння.

Часто: кон’юнктивна інфекція, затуманення зору, ерозія рогівки, свербіж ока, сльозотеча.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Часто: запалення повіки, подразнення повіки.

Нечасто: іридоцикліт.

Рідко: подразнення, у тому числі почервоніння, біль в оці, лущення повік, тимчасова короткозорість (зникає після припинення лікування), набряк рогівки, зниження внутрішньоочного тиску, абляція увеїту (після фільтраційної операції).

Частота невідома: відчуття стороннього тіла в оці.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Часто: симптоми подразнення ока, у тому числі блефарит, кератит, знижена чутливість рогівки, сухість слизової оболонки ока.

Нечасто: порушення зору, у тому числі зміни в заломленні світла (через припинення міотичного лікування в деяких випадках).

Рідко: птоз, двоїння в очах, абляція увеїту (після фільтраційної операції).

Невідомо: свербіж, сльозотеча, почервоніння, нечіткість зору, ерозія рогівки.

З боку органів слуху.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Рідко: дзвін у вухах.

Порушення з боку серцево-судинної системи.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Нечасто: брадикардія, синкопе.

Рідко: артеріальна гіпотензія, біль у грудній клітці, пальпітація, набряк, аритмія, конгестивна застійна серцева недостатність, блокада серця, зупинка серця, церебральна ішемія, кульгавість, феномен Райно, відчуття холоду в кистях та стопах.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Частота невідома: пальпітація, тахікардія, артеріальна гіпертензія.

З боку дихальної системи, грудної клітки і середостіння.

Комбінація тимололу з дорзоламідом

Часто: синусит.

Рідко: задишка, дихальна недостатність, риніт, бронхоспазм.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Рідко: носова кровотеча.

Частота невідома: диспное.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Нечасто: задишка.

Рідко: бронхоспазм (переважно у хворих із уже існуючою бронхоспастичною хворобою), кашель.

З боку травної системи.

Комбінація тимололу з дорзоламідом.

Дуже часто: порушення смакових відчуттів.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Часто: нудота.

Рідко: подразнення горла, сухість у роті.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Нечасто: нудота, диспепсія.

Рідко: діарея, сухість у роті.

З боку шкіри і підшкірних тканин.

Комбінація тимололу з дорзоламідом.

Рідко: контактний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, хронічний епідермальний некроліз.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Рідко: висип.

Тимолол, очні краплі, розчин.

Рідко: алопеція, псоріазоформний висип або загострення псоріазу.

З боку нирок і сечовидільної системи.

Комбінація тимололу з дорзоламідом.

Нечасто: уролітіаз.

З боку репродуктивної системи і грудних залоз.

Тимололу малеат, очні краплі, розчин.

Рідко: хвороба Пейроні, зниження статевого потягу.

Загальні порушення.

Дорзоламід, очні краплі, розчин.

Нечасто: астенія/слабкість.

2 роки.

Зберігати у місці, недоступному для дітей при температурі не вище 30 °С. Після відкриття флакона очні краплі слід застосувати протягом 4 тижнів.

По 5 мл розчину у флаконі-крапельниці; 1 флакон-крапельниця у картонній коробці.

За рецептом.

Ядран- Галенський Лабораторій д.д./ Jadran- Galenski Laboratorij d.d.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Свільно 20, 51000 Рієка, Хорватія/ Svilno 20, 51000 Rijeka, Croatia