Ебрантил розчин д/ін. 5 мг/мл (50 мг) по 10 мл №5 в амп.

діюча речовина: urapidil;

1 мл розчину має у складі 5 мг урапідилу, що відповідає 5,47 мг урапідилу гідрохлориду;

додаткові компоненти: пропіленгліколь; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Антигіпертензивний засіб. Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТХ С02С А06.

Фармакодинаміка.

Урапідил призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску шляхом зниження периферичного опору.

Частота серцевих скорочень залишається практично незміненою. Серцевий викид теж залишається незміненим; серцевий викид, який зменшується у результаті збільшення постнавантаження, може збільшитися.

Механізм дії. Урапідил має центральний та периферичний механізми дії.

На периферичному рівні урапідил блокує в основному постсинаптичні альфа-1-адренорецептори, таким чином пригнічуючи судинозвужувальну дію катехоламінів.

На центральному рівні урапідил модулює активність центру регуляції кровообігу, що запобігає рефлекторному збільшенню тонусу симпатичної нервової системи чи зниженню симпатичного тонусу.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після пероральновенного введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне зниження концентрації лікарський засібу в крові (початкова фаза розподілу, термінальна фаза елімінації). Період напіврозподілу становить приблизно 35 хвилин. Період напіввиведення лікарський засібу із сироватки крові після пероральновенного болюсного введення становить 2,7 години (1,8–3,9 години).

Зв’язування урапідилу з білками плазми крові (сироватка людини) in vitro становить 80 %. Це відносно низьке зв’язування урапідилу з білками плазми крові може пояснити, чому досі невідомі взаємодії урапідилу та медикаментів із сильним зв’язуванням з білками плазми крові.

Розподіл. Об’єм розподілу – 0,77 л/кг маси тіла. Речовина проходить крізь гемато-енцефалічний бар’єр та проникає у плаценту.

Метаболізм. Урапідил метаболізується переважно у печінці. Основний метаболіт –гідроксильований урапідил у 4-му положенні фенольного кільця, який не має суттєвої антигіпертензивної активності. О-диметильований метаболіт урапідилу практично має таку ж біологічну активність, що й урапідил, але утворюється у дуже невеликих кількостях.

Екскреція та елімінація. Елімінація урапідилу та його метаболітів в організмі людини до 50–70% ниркова, з яких близько 15% застосованої дози – фармакологічно активний урапідил; решта, у першу чергу пара-гідроксильований урапідил, що не має антигіпертензивного ефекту, екскретується з фекаліями.

Особливі групи. У хворих літнього віку, а також хворих із прогресуючою печінковою та/або нирковою недостатністю об’єм розподілу та кліренс урапідилу зменшується, а період напіввиведення з плазми крові – подовжується.

• Гіпертензивний криз.
• Тяжкий або дуже тяжкий ступінь артеріальної гіпертензії.
• Рефрактерна артеріальна гіпертензія.
• Для контрольованого зниження артеріального тиску за умови його підвищення у період/або після хірургічної операції.

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів лікарський засібу.
• Аортальний стеноз.
• Артеріовенозний шунт (за винятком хворих із гемодинамічно незначним діалізним шунтом).

Гіпотензивна дія лікарський засібу Ебрантил може посилюватися при одночасному застосуванні з блокаторами альфа-адренорецепторів, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними лікарський засібами, а також при гіповолемії (наприклад, діарея, блювання) та вживанні алкоголю.

Одночасне використання циметидину може підвищити максимальний рівень урапідилу у сироватці крові на 15 %.

На сьогодні інформація щодо комбінованої терапії з інгібіторами АПФ не є достатньою, тому таке терапія не рекомендується.

З особливою обережністю слід використовувати лікарський засіб Ебрантил:

• при серцевій недостатності, спричиненій механічними функціональними розладими (наприклад, стеноз аортального чи мітрального клапана), при легеневій емболії або порушенні серцевої діяльності внаслідок перикардіальних розладів;
• дітям, оскільки дослідження не проводилися для цієї вікової групи хворих;
• пацієнтам із печінковою недостатністю;
• пацієнтам із помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності;
• пацієнтам літнього віку;
• пацієнтам, які одночасно застосовують циметидин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

За умови попереднього використання інших антигіпертензивних лікарський засібів ін’єкції урапідилу не слід використовувати, поки не мине достатньо часу, потрібного для виявлення терапевтичного ефекту раніше застосованого лікарський засібу. Доза лікарський засібу Ебрантил має бути відповідно зменшена. Надмірне швидке падіння артеріального тиску може призвести до брадикардії або зупинки серця.

5 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу має у складі 500 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

10 мл розчину для ін’єкцій Ебрантилу має у складі 1000 мг пропіленгліколю, що відповідає 100 мг пропіленгліколю у 1 мл розчину для ін’єкцій.

Цей лікарський засіб не слід використовувати у час вагітності чи лактації, якщо це не рекомендується лікарем. У період прийому цього лікарський засібу за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Цей лікарський засіб не слід використовувати, якщо є захворювання печінки або нирок, якщо це не рекомендується лікарем. У період прийому цього лікарський засібу за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Пропіленгліколь, що має у складіся у цьому лікарський засібі, може мати такий же ефект, як і вживання алкоголю, і збільшувати ймовірність виникнення побічних ефектів.

Лікарський засіб не слід використовувати дітям віком до 5 років.

Лікарський засіб слід використовувати лише за рекомендацією лікаря. У період прийому цього лікарський засібу за вказівкою лікаря можуть проводитися додаткові дослідження.

Ебрантил має у складі натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 5 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Ебрантил має у складі натрій, але менше 1 ммоль (23 мг) натрію на 10 мл розчину для ін’єкцій, що робить його майже вільним від натрію.

Жінки дітородного віку.

Жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію, Ебрантил не рекомендується.

Вагітність.

Дані відсутні або їх кількість обмежена щодо використання урапідилу у вагітних жінок.

Дослідження на тваринах показали резасібивну токсичність.

Урапідил проникає через плаценту.

Ебрантил не слід використовувати у час вагітності, якщо тільки терапія урапідилом не потрібно через клінічний стан жінки.

Лактація.

Невідомо, чи потрапляє урапідил у грудне молоко.

Не можна виключити ризик для новонародженого / дитини.

Ебрантил не слід використовувати у період лактації.

Ферильність.

Клінічних випробувань щодо впливу на фертильність у чоловіків та жінок не проводилось. Дослідження на тваринах показали, що урапідил впливає на фертильність.

В індивідуальних випадках деякі небажані реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Це особливо важливо на початку терапія, при збільшенні дози/заміні лікарського засобу або за умови вживання з алкоголем.

Гіпертензивний криз, тяжка або дуже тяжка форма артеріальної гіпертензії, рефрактерна гіпертензія.

1) Пероральновенна ін’єкція: 10–50 мг урапідилу вводити повільно пероральновенно під постійним моніторингом артеріального тиску. Зниження артеріального тиску спостерігається протягом 5 хвилин після ін’єкції. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

2) Повільна пероральновенна краплинна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора.

Розчин для краплинної інфузії, призначений для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції, готувати так:

250 мг лікарський засібу Ебрантил додати до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, 0,9 % розчину натрію хлориду або розчину глюкози 5 % або 10 %).

Якщо для введення підтримуючої дози використовувати перфузор, 20 мл розчину для ін’єкції (100 мг лікарський засібу Ебрантил) вводити у шприц перфузора та розводити до об’єму 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. вище).

Максимально допустиме співвідношення – 4 мг урапідилу на 1 мл розчину для інфузій.

Швидкість краплинного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.

Рекомендована максимальна початкова швидкість – 2 мг/хв.

Підтримуюча доза – у середньому 9 мг/год, тобто 250 мг урапідилу при додаванні до 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2,2 мл).

Контрольоване зниження артеріального тиску для регулювання гіпертонічних епізодів у період/або після хірургічної операції.

Безперервну інфузію за допомогою перфузора або краплинну інфузію використовувати для підтримання артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції.

Схема дозування

Ебрантил, пероральновенний розчин, вводити пацієнтові у положенні лежачи на спині ін’єкційно або шляхом інфузії.

Ймовірні одноразові або повторні ін’єкції та пероральновенні краплинні інфузії.

Ін’єкційне введення лікарський засібу сумісне із подальшою краплинною інфузією.

Можна продовжити екстрену парентеральну терапію переходом на довгострокове терапія лікарський засібом Ебрантил, капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза 2 x 60 мг), або іншими пероральними гіпотензивними засобами.

Період терапія 7 днів вважається безпечним з токсикологічної точки зору і, як правило, не перевищується у період парентеральної антигіпертензивної терапії. Парентеральна терапія може бути багаторазовою при повторному підвищенні артеріального тиску.

Особливі групи хворих.

Печінкова недостатність. Пацієнтам із печінковою недостатністю може бути необхідним зниження дози лікарський засібу Ебрантил.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із помірною та тяжкою нирковою недостатністю може бути необхідним зниження дози лікарський засібу Ебрантил при довготривалому лікуванні.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку потрібно обережно використовувати гіпотензивні засоби та розпочинати терапію з нижчих доз, оскільки чутливість у хворих літнього віку до лікарський засібів такого ряду часто змінена.

Клінічні дані щодо ефективності та безпеки використання лікарський засібу для терапія дітей відсутні.

Прояви:

• з боку серцево-судинної системи: запаморочення, ортостатичне зниження артеріального тиску, колапс;
• з боку центральної нервової системи: підвищена втомлюваність та розлади швидкості реакцій.

Терапія. Надмірне зниження артеріального тиску може бути полегшене за рахунок підняття нижніх кінцівок у лежачому положенні та заміщення об’єму крові.

Якщо ці заходи виявляться недостатніми, можна вводити пероральновенно повільно вазоконстриктори під моніторингом артеріального тиску.

У дуже рідкісних випадках необхідна пероральновенна ін’єкція катехоламінів (наприклад, 0,5–1,0 мг адреналіну, розведеного у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).

Більшість нижчезаначенних побічних явищ зумовлені різким зниженням артеріального тиску, однак досвід клінічного використання показує, що вони зникають протягом кількох хвилин, навіть після проведення краплинної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід припинити використання лікарський засібу.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: серцебиття, тахікардія, брадикардія, відчуття тиску або болю за грудниною (прояви, аналогічні стенокардії), утруднене дихання, зниження артеріального тиску при зміні положення тіла, наприклад, при вставанні з положення лежачи (ортостатична дисрегуляція).

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання.

Загальні розлади.

Нечасто: підвищена втомлюваність, зміни у місці введення.

Дослідження.

Нечасто: нерегулярний серцевий ритм.

Дуже рідко: тромбоцитопенія*.

З боку нервової системи.

Часто: запаморочення, головний біль.

З боку психіки.

Дуже рідко: відчуття неспокою.

З боку резасібивної системи та молочних залоз.

Дуже рідко: пріапізм.

З боку дихальної системи.

Рідко: закладеність носа.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: підвищене потовиділення

Рідко: гіперчутливість, включаючи свербіж, почервоніння шкіри, висипання.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

* - У поодиноких випадках відзначалося зниження кількості тромбоцитів у часовому зв’язку із використанням лікарський засібу Ебрантил, хоча причинно-наслідковий зв’язок із використанням урапідилу не може бути встановлено, наприклад, за допомогою імунологічних досліджень.

За умови виникнення будь-яких небажаних реакцій слід проконсультуватися з лікарем.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Лікарський засіб Ебрантил, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій у зв’язку з потемнінням або випаданням пластинчастого осаду у розчині внаслідок кислотних властивостей розчину для ін’єкцій.

Ампули по 5 мл або 10 мл. По 5, або 10, або 50 ампул у картонній коробці.

За рецептом.

Такеда Австрія ГмбХ, Австрія / Takeda Austria GmbH, Austria

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Ст. Петер-Штрассе 25, 4020 Лінц, Австрія / St. Peter-Strasse 25, 4020 Linz, Austria