Гризеофульвін таблетки по 125 мг №40 (20х2)

діюча речовина: гризеофульвін;

1 таблетка має у складі гризеофульвіну 125 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь, повідон, магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглої форми з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблеток допускається мармуровість.

Протигрибкові препарати для системного застосування. Код АТХ D01В А01.

Фармакодинаміка.

Гризеофульвін є антибіотиком, що продукується пліснявим грибком Penicillinum nigricans, фунгістатичним засобом, активним відносно різних дерматоміцетів (трихофітонів, мікроспорумів, епідермофітонів). Препарат інгібує ділення грибкових клітин у метафазі, порушуючи структуру мітотичного веретена. Гризеофульвін різною мірою накопичується в клітинах шкірного покриву, волосся, нігтів, забезпечуючи резистентність до грибкової інфекції. З відмиранням ураженого кератину відбувається заміна його здоровим.

Фармакокінетика.

Метаболізується в печінці з утворенням основних метаболітів: 6-метилгризеофульвіну та глюкуронідного похідного. Період напіввиведення становить 24 години. Виводиться нирками. Із сечею у незміненому вигляді виводиться менше 1 %, з калом – 36 %.

Мікози шкірного покриву, волосся та нігтів, спричинені грибками роду Trichophyton, Microsporum, Epydermophyton: трихофітія, фавус, мікроспорія волосяної частини голови та гладенької шкірного покриву, епідермофітія шкірних покривів (у т.ч. пахова епідермофітія), дерматомікози стоп та кистей, оніхомікози.

• Гіперчутливість до гризеофульвіну та до інших компонентів препарату;
• виражена лейкопенія та системні захворювання крові;
• тяжкі захворювання печінки та нирок;
• порфірія;
• системний червоний вовчак;
• злоякісні новоутворення;
• дефіцит лактази, галактоземія, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат має у складі лактозу).

Взаємодія гризеофульвіну з іншими лікарськими засобами

Гризеофульвін індукує цитохром Р450, завдяки цьому може посилювати метаболізм у печінці і, отже, послаблювати дію ряду препаратів.

Циклоспорин: зниження концентрації циклоспорину в плазмі крові; варто моніторувати його рівні в плазмі крові під час лікування гризеофульвіном та за необхідності коригувати дози циклоспорину.

Метадон: зниження плазмового рівня метадону з ризиком виникнення синдрому відміни. Варто збільшувати частоту прийому метадону до 2-3 разів на добу.

Пероральні антикоагулянти: зниження їх ефекту; необхідний більш частий контроль протромбінового часу, міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) та корекція дози пероральних антикоагулянтів під час лікування гризеофульвіном і протягом 8 днів після його відміни.

Гормональні контрацептивні препарати: зниження ефективності контрацепції, можливі порушення менструального циклу. Детальніше – в розділі «Особливості застосування».

Естрогени та прогестини (неконтрацептивні): зменшення їх ефективності завдяки збільшення метаболізму в печінці. Необхідний клінічний моніторинг пацієнта, можлива корекція дози естрогену або прогестину при лікуванні гризеофульвіном і після його відміни.

Також можливе зниження ефективності пероральних антидіабетичних препаратів (контроль рівня глюкози в крові з можливою корекцією дози цих препаратів), теофіліну (моніторинг його концентрації в крові з можливою корекцією дози).

Взаємодія інших лікарських засобів з гризеофульвіном

Індуктори мікросомальних ферментів (у т.ч. барбітурати, рифампіцин, доксеркальциферол, фенілбутазон, примідон, інші седативні та снодійні препарати, що індукують мікросомальні ферменти) можуть посилювати метаболізм гризеофульвіну та знижувати його фунгістатичну активність.

Алкоголь: можливі дисульфірамоподібні реакції, які проявляються гарячкою, відчуттям припливів, нудотою, блюванням, діареєю, парестезією кінцівок. Посилює дію етанолу.

Одночасне застосування нікотинаміду (вітаміну В₃), альфа-токоферолу (вітаміну Е) з гризеофульвіном сприяє підвищенню концентрацію гризеофульвіну в сироватці крові та шкірі.

Вплив на результати лабораторних досліджень

Можливий хибнопозитивний результат при визначенні ванілілмигдалевої кислоти в сечі.

Гризеофульвін не призначати для профілактичного застосування, його не варто застосовувати для лікування мікозів легкого ступеня, при яких достатньо призначення місцевих протигрибкових засобів.

Перед початком лікування обов’язково варто ідентифікувати тип грибка, який спричинив захворювання.

При кандидозі, бактеріальних інфекціях, гістоплазмозі, актиномікозі, споротрихозі, хромобластомікозі, кокцидіоїдомікозі, північноамериканському бластомікозі, криптококозі (торулозі), висівкоподібному лишаї, нокардіозі препарат не ефективний!

Пацієнтів перед початком тривалого лікування потрібно уважно обстежити. З обережністю призначати препарат при підвищеній чутливості до пеніцилінів, при гіпокоагуляційних станах, при легких та помірних порушеннях функції печінки (при тяжких порушеннях функції печінки препарат протипоказаний).

У пацієнтів літнього віку в зв’язку з віковими змінами функції печінки підвищується ризик проявів гепатотоксичності препарату (анорексія, нудота, блювання, втома, жовтяниця, болі в животі, темна сеча, підвищення активності печінкових трансаміназ). Тому необхідний періодичний ретельний клінічний та лабораторний контроль функції печінки.

Для кращого засвоєння гризеофульвіну та для мінімізації порушень з боку травного тракту в раціон бажано включати продукти з підвищеним вмістом жиру (наприклад, молоко, морозиво). При застосуванні препарату рекомендовано прийом вітамінних засобів: аскорбінової кислоти та вітамінів групи В.

При розвитку гранулоцитопенії лікування Гризеофульвіном варто припинити.

Гризеофульвін може підвищувати чутливість шкірного покриву до сонячного опромінення, тому під час лікування потрібно уникати прямого сонячного світла та штучного ультрафіолетового опромінення.

Гризеофульвін може спричинити серйозні вроджені дефекти у дитини при застосуванні його жінками у період вагітності, а також індукувати хромосомні аберації у сперматоцитах. Оскільки гризеофульвін сприяє зменшенню дія гормональних контрацептивів (пероральних, парентеральних), потрібно користуватися додатковими запобіжними засобами (наприклад, презервативами) під час лікування. Жінкам планувати вагітність бажано не раніше ніж через 1 місяць після закінчення курсу лікування; чоловікам не варто планувати майбутнє батьківство під час лікування та впродовж 6 місяців після припинення прийому препарату.

Повідомлялося про поодинокі летальні випадки, що були асоційовані з застосуванням гризеофульвіну та пов’язані з зупинкою серця, Spina bifida, множинними вродженими дефектами, недостатністю кори надниркових залоз, первинним біліарним цирозом, системним червоним вовчаком та периферичною нейропатією.

Під час тривалого лікування препаратом та/або застосування високих доз рекомендовано регулярно контролювати систему гемопоезу, показники функціонального стану печінки та нирок.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале лікування препаратом Гризеофульвін може призвести до посиленого росту резистентної мікрофлори, зокрема грибків, та розвитку суперінфекції, що потребує прийняття відповідних заходів.

Для запобігання повторного інфікування потрібно провести дезінфекцію одягу, постільної, натільної білизни, взуття.

Під час лікування гризеофульвіном варто утримуватись від вживання алкоголю!

Препарат не застосовувати пацієнтам з такими порушеннями толерантності до вуглеводів, як дефіцит лактази, галактоземія, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат має у складі лактозу). Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський продукт.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Гризеофульвін проникає через плаценту. Адекватних досліджень щодо безпеки його застосування в період вагітності не проводилося. Обмежені дані показують, що гризеофульвін призводив до серйозних вроджених дефектів при прийомі його жінками у період вагітності. Застосування препарату в період вагітності протипоказане. Жінкам репродуктивного віку варто користуватися ефективними контрацептивними методами під час лікування та протягом 1 місяця після його припинення, а чоловікам – протягом 6 місяців після відміни препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Невідомо, чи проникає гризеофульвін у грудне молоко, тому при потребі прийому препарату годування груддю на період лікування варто припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат може негативно впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Таблетки приймати під час або після вживання їжі (з 1 чайною ложкою рослинної олії). При мікроспорії дорослим призначати 1 г препарату Гризеофульвін на добу. Добову дозу бажано розподілити на 2 прийоми.

Препарат приймати щоденно до першого негативного результату мікологічного дослідження, потім – у тій же добовій дозі протягом 2 тижнів через день і 4 рази – протягом наступних 2 тижнів.

При оніхомікозі, трихофітії, фавусі волосяної частини голови добова доза Гризеофульвіну для дорослих із масою тіла до 50 кг становить 625 мг (5 таблеток), при більшій масі призначати додатково ще по 125 мг на кожні 10 кг.

Термін лікування при тяжких мікозах може подовжитись до 12 місяців. Курс лікування при ураженнях шкірного покриву тіла – 2-4 тижні, волосяної частини голови – 4-6 тижнів, шкірного покриву стоп – 4-8 тижнів, нігтів пальців рук – не менше 4 місяців, нігтів пальців ніг – не менше 6 місяців.

Препарат приймати до повного клінічного та лабораторного одужання.

Діти.

Препарат призначати дітям з масою тіла від 25 кг в дозі 10 мг/кг на добу, розподіленій на 2 прийоми.

Про випадки передозування гризеофульвіном не повідомлялося.

Можливі нудота, блювання, головний біль, парестезії, сплутанність свідомості, вертиго, кропив’янка, порфірія.

Травна система: диспепсія, нудота, блювання, діарея, дискомфорт/болі в епігастрії, анорексія, зміни смакового сприйняття, глосит.

Імунна система: реакції гіперчутливості, в т.ч. анафілактичні реакції, алергічні реакції.

Шкіра та підшкірна клітковина: кропив’янка, шкірні висипання, в т.ч. еритематозні висипання, реакції фотосенсибілізації; ангіоневротичний набряк, вузлувата еритема, мультиформна еритема, екзема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. Можливі алопеція, пурпура, акне.

Нервова система та психічні розлади: головний біль, який зазвичай проходить з продовженням лікування, відчуття втоми, слабкість, запаморочення, сплутаність свідомості, порушення сну (в т.ч. сонливість), дратівливість, тривожність, збудження, кошмарні сновидіння, депресія; периферична нейропатія (в т.ч. парестезії кінцівок), мігрень, порушення координації.

Система кровотворення: гранулоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, загострення порфірії та системного червоного вовчака.

Сечовидільна система: дизурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

Репродуктивна система та молочні залози: нерегулярні менструації, метрорагія, еректильна дисфункція, викидень, незапланована вагітність.

Гепатобіліарна система: можливі прояви гепатотоксичності, в т.ч. підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, внутрішньопечінковий холестаз.

Серцево-судинна система: пальпітація, тахікардія, аритмія, екстрасистолія, синкопе, кардіоміопатія, припливи, васкуліти.

Органи чуття: шум у вухах, вертиго, кон’юнктивальна геморагія, кон’юнктивіт, біль в очах.

Дихальна система: диспное, бронхоспазм/загострення бронхіальної астми, пневмофіброз.

Інші: непереносимість алкоголю, кандидозний стоматит, гіпертермія, болі в грудній клітці, набряк обличчя; повідомлялося про випадки артропатій, гризеофульвін-індукованих міозитів, подагри, грипоподібного синдрому, який проявлявся головним болем, артралгією, міалгією, болем у горлі.

Серйозні побічні реакції при застосуванні гризеофульвіну виникають рідко, пов’язані, як правило, з високими дозами препарату та/або тривалим курсом лікування.

4 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 20 таблеток у блістері, по 2 блістери в пачці.

За рецептом.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.