Проноран таблетки, в/о, прол./д. по 50 мг №30 (15х2)

діюча речовина: пірибедил (piribedil);

1 таблетка містить: 50 мг пірибедилу;

допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон, тальк, натрію кармелоза, полісорбат 80, кошеніль червона А (E 124), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гідрокарбонат, сахароза, титану діоксид (E 171), віск білий.

Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, червоного кольору, вкриті оболонкою.

Протипаркінсонічні препарати. Агоністи допаміну. Код ATX N04B C08.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина пірибедил є допамінергічним агоністом. Пірибедил проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і зв’язується з рецепторами допаміну в головному мозку із сильною специфічною спорідненістю до допамінових рецепторів підтипів D₂ і D₃.

Такі властивості дозволяють класифікувати пірибедил як засіб для лікування хвороби Паркінсона на ранній і пізній стадіях, що діє на всі основні моторні симптоми. Крім того, на відміну від інших агоністів допаміну, пірибедил також діє як антагоніст двох основних α₂-адренергічних рецепторів центральної нервової системи (α _2А і α _2С). Синергічна дія пірибедилу як антагоніста α₂-адренергічних рецепторів і агоніста допаміну була доведена на різних моделях хвороби Паркінсона у тварин: тривале використання пірибедилу спричинило менш виражену дискінезію порівняно із застосуванням леводопи при однаковій ефективності зменшення акінетичного дефіциту паркінсонізму.

У ході клінічних досліджень фармакодинаміки препарату в людини було встановлено, що препарат стимулює корковий електрогенез «допамінергічного» типу як під час пробудження, так і під час сну, а також активізує різні функції, контрольовані допаміном. Дана активність була підтверджена за допомогою поведінкової або психометричної шкали.

Також було доведено, що у здорових добровольців пірибедил поліпшує уважність, а також виконання когнітивних завдань, які вимагають пильності.

Ефективність препарату ПРОНОРАН^® для лікування хвороби Паркінсона у монотерапії або в комбінації з леводопою вивчалась у ході трьох подвійно сліпих рандомізованих досліджень (у двох дослідженнях порівняно з плацебо і в 1 дослідженні порівняно з бромокриптином). Загалом у цих дослідженнях брали участь 1103 пацієнти з І-ІІІ стадіями хвороби Паркінсона за шкалою Хена і Яра, 543 з яких приймали ПРОНОРАН^®.

Було доведено ефективність препарату ПРОНОРАН^® в дозі 150-300 мг/добу для зменшення всіх симптомів порушення моторної функції з покращенням загального бала на 30 % за уніфікованою рейтинговою шкалою оцінки хвороби Паркінсона (UPDRS), частина ІІІ, при застосуванні протягом щонайменше 7 місяців у монотерапії і 12 місяців у комбінації з леводопою. Аналогічний ступінь покращення загального балу відзначався при оцінці згідно ІІ частини шкали UPDRS («Активність у повсякденному житті»).

При застосуванні пірибедилу у монотерапії статистично значно менший відсоток пацієнтів (16,6 %) потребував додаткового лікування леводопою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (40,2 %).

Крім того, пірибедил стимулює збільшення кровообігу у стегнових судинах (наявність допамінергічних рецепторів у судинах стегна пояснює дію пірибедилу на периферичну циркуляцію).

Фармакокінетика.

У людини пірибедил швидко і майже повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і екстенсивно розподіляється.

Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-6 годин після прийому пірибедилу у формі таблеток пролонгованої дії. У людини зв’язування пірибедилу з білками плазми крові є помірним (незв’язана фракція становить 0,2-0,3), отже, ризик виникнення лікарської взаємодії завдяки зв’язуванню з білками плазми крові є низьким. Виведення з плазми крові є двофазним і складається з початкової фази і другої, більш повільної, фази, що зумовлює стійку концентрацію пірибедилу у плазмі крові протягом 24 годин при досягненні концентрації стабільної рівноваги. Об’єднаний аналіз даних декількох досліджень продемонстрував, що середній час напіввиведення пірибедилу при внутрішньовенному застосуванні становить 12 годин незалежно від уведеної дози.

Пірибедил екстенсивно метаболізується у печінці і виводиться головним чином із сечею: 75 % абсорбованої речовини виводиться шляхом ниркового кліренсу переважно у формі метаболітів.

Лікування хвороби Паркінсона:

• у монотерапії;
• або в комбінації з леводопою, на початку лікування або пізніше.

• Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
• Кардіогенний шок.
• Гостра фаза інфаркту міокарда.
• Одночасне використання з нейролептиками (за винятком клозапіну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами і інші види взаємодій»).

Одночасне використання з нейролептиками (за винятком клозапіну) протипоказане, оскільки існує взаємний антагонізм між допамінергічними протипаркінсонічними лікарськими засобами і нейролептиками (див. розділ «Протипоказання»).

• Пацієнтам з екстрапірамідним синдромом, спричиненим застосуванням нейролептиків, потрібно призначати антихолінергічні препарати, а не допамінергічні протипаркінсонічні лікарські засоби (допамінергічні рецептори блокуються нейролептиками).
• Допамінергічні агоністи можуть спричиняти або посилювати психотичні розлади (див. розділ «Особливості використання»). Якщо виникає необхідності проведення терапії нейролептиками пацієнтам із хворобою Паркінсона, які використовують допамінергічні агоністи, дозу останніх потрібно знижувати поступово до повної відміни (раптова відміна допамінергічних засобів призводить до ризику розвитку «злоякісного нейролептичного синдрому»).
• Нейролептичні протиблювальні засоби: потрібно використовувати протиблювальні засоби, що не чинять екстрапірамідної дії.

Одночасне використання з тетрабеназином не рекомендоване, оскільки існує взаємний антагонізм між допамінергічними протипаркінсонічними лікарськими засобами і тетрабеназином.

Вживати алкоголь під час лікування пірибедилом не рекомендується. Алкоголь посилює седативний ефект пірибедилу. Зниження пильності може робити керування автомобілем чи використання інших механізмів небезпечним.

Пірибедил потрібно призначати з обережністю у комбінації з іншими седативними лікарськими засобами. Така комбінація посилює пригнічення центральної нервової системи. Порушення пильності і реакції (алертності) може зробити керування автомобілем чи використання інших механізмів небезпечним.

Дискінезія

У пацієнтів із пізньою стадією хвороби Паркінсона на початку лікування пірибедилом у комбінації з леводопою може виникнути дискінезія. У такому випадку дозу пірибедилу потрібно зменшити.

Ортостатична гіпотензія

Відомо, що агоністи допаміну впливають на системну регуляцію артеріального тиску, що, у свою чергу, може призвести до виникнення постуральної ортостатичної гіпотензії.

Рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, через ризик виникнення ортостатичної гіпотензії, пов’язаної з терапією допамінергічними засобами.

Аномальна поведінка

Повідомлялося про виникнення аномальної поведінки, яка може проявлятися у вигляді сплутаності свідомості, ажитації, агресивності. Якщо виникає виникнення таких симптомів потрібно розглянути необхідність зменшення дози чи поступового припинення прийому препарату.

Розлади сну

Існують дані щодо виникнення сонливості і епізодів раптового засинання під час використання пірибедилу, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона.

Про епізоди раптового засинання у денний час, іноді без усвідомлення або симптомів-провісників, повідомлялося дуже рідко. Пацієнти мають бути попереджені про це і проінформовані про необхідність дотримання обережності під час керування автотранспортом чи використання інших механізмів впродовж лікування пірибедилом. Пацієнтам, у яких відзначалися випадки сонливості і/або раптового засинання, потрібно утримуватися від керування автотранспортом чи використання інших механізмів. Більш того, можна розглянути необхідність зниження дози або відміни терапії.

Зважаючи на вік пацієнтів, які використовують пірибедил, потрібно брати до уваги ризик падінь через гіпотензію, раптове засинання або сплутаність свідомості.

Розлади звичок і схильностей

Необхідно регулярно здійснювати нагляд за пацієнтами з метою виявлення розвитку розладів звичок і схильностей. Пацієнти і особи, які піклуються про них, мають бути проінформовані, що при застосуванні агоністів допаміну, у тому числі препарату ПРОНОРАН^®, можуть виникати поведінкові симптоми розладів звичок і схильностей, включаючи патологічну схильність до азартних ігор (ігроманію), гіперсексуальність, підвищення лібідо, непереборний потяг до витрат або здійснення покупок, переїдання і неконтрольований потяг до споживання їжі. Якщо виникає виникнення таких симптомів потрібно розглянути необхідність зменшення дози або поступового припинення прийому препарату.

Психотичні розлади

Допамінергічні агоністи можуть спричиняти або посилювати психотичні розлади, такі як марення, делірій і галюцинації (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами і інші види взаємодій»). Якщо виникає виникнення таких симптомів потрібно розглянути необхідність зменшення дози або поступового припинення прийому препарату.

Периферичний набряк

При застосуванні агоністів допаміну спостерігалося виникнення периферичних набряків. Це потрібно також брати до уваги при призначенні пірибедилу.

Злоякісний нейролептичний синдром

Повідомлялося про виникнення характерних симптомів злоякісного нейролептичного синдрому при раптовому припиненні терапії допамінергічними засобами (див. розділ «Спосіб використання і дози»).

Допоміжні речовини

Через присутність сахарози пацієнтам із непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази (рідкісні спадкові захворювання) не потрібно приймати цей препарат.

Через присутність кошенілі червоної А (E 124) існує ризик виникнення алергічних реакцій (див. розділ «Небажані реакції»).

Цей медичний препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто майже вільний від натрію.

Вагітність

У дослідженнях на тваринах було доведено, що пірибедил проникає крізь плацентарний бар’єр і розподіляється в органах плода.

Через відсутність відповідних даних використання пірибедилу у період вагітності і жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби контрацепції, не рекомендоване.

Годування груддю

Через відсутність відповідних даних використання цього препарату у період годування груддю не рекомендоване.

Фертильність

Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого шкідливого впливу на ембріональний/фетальний розвиток, перебіг пологів або постнатальний розвиток.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнти, які проходять лікування пірибедилом і у яких виникали сонливість і/або епізоди раптового засинання, мають бути проінформовані про необхідність утримання від керування автотранспортом або інших видів діяльності, де порушення уваги і реакції може наражати пацієнта або інших осіб на ризик отримання серйозних травм або летального наслідку (наприклад при роботі з механізмами), поки такі симптоми не зникнуть (див. розділ «Особливості використання»).

Спосіб використання

Для перорального використання.

Таблетки приймати наприкінці їди - ковтати не розжовуючи, запиваючи півсклянкою води.

Дозування

Лікування хвороби Паркінсона:

• як монотерапія: від 150 мг до 250 мг, тобто від 3 до 5 таблеток на добу, які потрібно розподілити на 3 або 5 прийомів на добу;
• у комбінації з леводопою: від 100 мг або 150 мг, тобто від 2 до 3 таблеток на добу, які потрібно розподілити на 2 або 3 прийоми на добу.

Вищезазначених доз потрібно досягати поступово: збільшення дози потрібно здійснювати по 1 таблетці за раз з інтервалом між підвищеннями дози, який може становити від трьох днів до 2 тижнів, залежно від стану пацієнта і переносимості препарату. Інтервал між підвищеннями дози не повинен бути менше 3 днів.

Припинення лікування

Раптове припинення терапії допамінергічними лікарськими засобами призводить до ризику виникнення злоякісного нейролептичного синдрому. Для запобігання цього ризику дозу пірибедилу потрібно зменшувати поступово до повної відміни препарату.

Розлади звичок і схильностей

Рекомендується призначення мінімальної ефективної дози для запобігання ризику розладів звичок і схильностей. Якщо виникає виникнення симптомів розладів звичок і схильностей потрібно зменшити дозу чи поступово припинити прийом препарату (див. розділ «Особливості використання»).

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок

Застосування пірибедилу не досліджували у цій групі пацієнтів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із порушенням функції печінки або нирок.

Застосовувати Проноран^® для лікування дітей не рекомендується, оскільки безпека і ефективність використання даного препарату не були встановлені в цій групі пацієнтів. Дані відсутні.

Симптоми

Враховуючи те, що дуже високі дози пірибедилу викликають блювання, передозування препаратом у формі таблеток малоймовірне.

Лікування

Однак якщо виникає випадкового прийому вищої за терапевтичну дози можуть спостерігатися такі ознаки і симптоми:

• нестабільний артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія або гіпотензія);
• симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання).

Ці симптоми зникають при припиненні використання препарату і симптоматичному лікуванні.

Під час лікування пірибедилом спостерігалися зазначені нижче небажані реакції, які за частотою розподілені таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути визначена за наявними даними).

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто: слабко виражені шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, метеоризм), які можуть зникати, зокрема при індивідуальній корекції дози. Вираженість симптомів можна значно зменшити за допомогою поетапного титрування дози (збільшення дози на 50 мг через кожні 2 тижні).

З боку психіки

Часто: психічні розлади, такі як сплутаність свідомості, ажитація, галюцинації (візуальні, слухові, змішані), які зникають при припиненні лікування.

Частота невідома: агресивність, психотичні розлади (марення, делірій).

Розлади звичок і схильностей

При застосуванні агоністів допаміну можуть виникати патологічна схильність до азартних ігор (ігроманія), гіперсексуальність, підвищення лібідо, непереборний потяг до витрат або здійснення покупок, переїдання і неконтрольований потяг до споживання їжі (див. розділи «Спосіб використання і дози» і «Особливості використання»).

З боку нервової системи

Часто: запаморочення, яке зникає при припиненні лікування.

Частота невідома: дискінезія.

Застосування пірибедилу пов’язують із виникненням сонливості і у дуже рідких випадках - надмірною сонливістю у денний час і епізодами раптового засинання (див. розділ «Особливості використання»).

З боку серцево-судинної системи

Нечасто: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, яка може супроводжуватися непритомністю, нездужанням або нестабільним артеріальним тиском.

Загальні розлади і реакції у місці введення

Частота невідома: периферичні набрякі.

З боку імунної системи

Частота невідома: реакції гіперчутливості (у тому числі кропив’янка). Засіб містить барвник кошеніль червона А (Е 124), який може спричинити алергічні реакції.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції. Повідомлення про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним і фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам потрібно повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій і відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у у місці, недоступному для дітей.

По 15 таблеток, вкритих оболонкою, у блістері з алюмінієвої фольги і ПВХ‑плівки.

По 2 блістери в коробці з картону пакувального.

За рецептом.

Лабораторії Серв’є Індастрі/Les Laboratoires Servier Іndustrie.

Місцезнаходження виробника і адреса місця провадження його діяльності.

905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є/LES LABORATOIRES SERVIER.

Місцезнаходження заявника.

50, рю Карно, 92284 Сюрен Седекс, Франція/50, rue Carnot, 92284 Suresnes Сеdex, France.

Якщо виникає виникнення запитань, звертайтесь за тел. (044) 490 3441.