Рехол таблетки киш./розч. по 400 мг №24 (8х3)

діюча речовина: адеметіонін;

1 таблетка містить 760 мг адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату в дозі, що еквівалентно 400 мг адеметіоніну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; метакрилатний сополімер (тип А); поліетиленгліколь (макрогол) 6000; титану діоксид (Е 171); заліза оксид жовтий (Е 172); тальк.

Таблетки кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою, жовто-коричневого кольору, з гладкою або злегка шероховатою поверхнею.

Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Амінокислоти і їх похідні. Адеметіонін. Код АТХ А16А А02.

Фармакодинаміка.

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) — натуральна амінокислота, присутня майже у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін головним чином діє як коензим і донор метильної групи у реакціях трансметилювання, що є необхідним метаболічним процесом у людей і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) також є необхідним метаболічним процесом при будуванні подвійного фосфоліпідного шару у мембранах клітин і сприяє плинності мембран. Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Процес трансметилювання за участю адеметіоніну є ключовим в утворенні нейромедіаторів центральної нервової системи, включаючи катехоламіни (допамін, норадреналін, адреналін), серотонін, мелатонін і гістамін.

Адеметіонін також є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А і інших) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант у печінці, відіграє важливу роль у печінковій детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного генезу. Фолієва кислота (фолати) і вітамін В₁₂ є необхідними конутрієнтами у процесах метаболізму і відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика.

Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним і складається з фази швидкого вираженого розподілу у тканинах і кінцевої фази елімінації з періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні є майже повною (96 %), максимальна плазмова концентрація досягається приблизно через 45 хвилин після використання. Після внутрішнього використання кишковорозчинних таблеток адеметіоніну максимальна плазмова концентрація є дозозалежною, становить 0,5–1 мг/л і досягається через 3–5 годин після прийому разової дози від 400 мг до 1000 мг. Плазмова концентрація знижується до початкового значення протягом 24 годин. Біодоступність після перорального використання підвищується, якщо адеметіонін застосовувати між прийомами їжі.

Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 л/кг і 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг і 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5 %.

Метаболізм. Реакції, у результаті яких продукується, засвоюється і регенерується адеметіонін, називаються циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукування S-аденозил-гомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну і аденозину за допомогою S-аденозил-гомоцистеїн-гідролази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. У радіоізотопних дослідженнях при пероральному застосуванні радіоактивно міченого (метил ¹⁴С) адеметіоніну у здорових добровольців виведення із сечею радіоактивної речовини становило 15,5 ± 1,5 % через 48 годин, виведення із фекаліями — 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому у стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини.

• Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології і цироз печінки;
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
• депресивні синдроми.

Протипоказанням є підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу (див. розділ «Склад»).

Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл і/або спричиняють гомоцистинурію і/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад, недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В₁₂).

Повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Через це, хоча можливість взаємодії припускається теоретично, потрібно з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами і рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Особливості використання»).

Слід контролювати рівень аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які використовують таблетки адеметіоніну.

Оскільки недостатність вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти (фолатів) може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, пацієнтам із групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмового рівня цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В₁₂ і/або фолієвою кислотою (фолатами) до або під час використання адеметіоніну. Якщо виникає неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам із групи ризику рекомендується використання вітаміну В₁₂ і/або фолієвої кислоти (фолатів) згідно з інструкціями для медичного використання цих лікарських засобів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендується для використання пацієнтам із біполярними психозами. Повідомлялося про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.

Опубліковано одне повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча можливість взаємодії припускається теоретично, потрібно з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами і рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами і інші види взаємодій»).

Ефективність використання адеметіоніну для лікування депресії була продемонстрована в ході короткотривалих клінічних спостережень (3–6 тижнів). Ефективність використання адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Існує багато способів лікування депресії, тому пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем для визначення оптимальної терапії. Пацієнтів потрібно попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їхнього захворювання (депресії) не проходять або погіршуються.

Пацієнти з депресією зазвичай перебувають у групі підвищеного ризику щодо скоєння суїциду або інших небезпечних вчинків, тому потребують ретельного нагляду і постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування симптомів депресії.

Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривожності у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. Іноді відчуття тривожності зникало після зменшення дозування або припинення терапії.

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв’язку з цим для таких пацієнтів рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

Печінкова недостатність.

Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців і пацієнтів із хронічним захворюванням печінки.

Ниркова недостатність.

Існують обмежені клінічні дані щодо використання адеметіоніну пацієнтам з нирковою недостатністю. Таким пацієнтам адеметіонін потрібно застосовувати з обережністю.

Самогубство / суїцидальні думки.

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (суїцидальних подій). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не відбутися протягом перших тижнів лікування або протягом кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому за пацієнтами з депресією необхідно ретельно спостерігати, поки не відбудеться поліпшення стану.

Інші психічні захворювання, при яких призначається цей лікарський засіб, також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов’язані з важким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з важким депресивним розладом потрібно проявляти велику обережність і вживати таких же самих заходів безпеки, як і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У ході клінічних досліджень у жінок, яких лікували адеметіоніном у ІІІ триместрі вагітності, не спостерігалося жодних побічних реакцій.

Адеметіонін у І і ІІ триместрі вагітності потрібно застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для вагітної / ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін можна застосовувати тільки тоді, коли потенційна користь від його використання переважає можливий ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках потрібно утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Початкова терапія.

Для перорального (внутрішнього) використання рекомендована доза становить 10–25 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 800 мг/добу (2 таблетки), загальна добова доза не повинна перевищувати 1600 мг (4 таблетки). Добову дозу таблеток можна розподілити на 2–3 прийоми.

Підтримуюча терапія.

Застосовувати всередину по 2–4 таблетки на добу (800–1600 мг/добу).

Тривалість терапії залежить від тяжкості і перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Таблетки потрібно ковтати не розжовуючи. Таблетки РЕХОЛ покриті спеціальною оболонкою, що розчиняється тільки у кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Для кращого всмоктування активної речовини і для повного терапевтичного ефекту таблетки потрібно застосовувати між прийомами їжі.

Пацієнти літнього віку.

Клінічні дослідження, що проводили з адеметіоніном, не включали достатню кількість пацієнтів літнього віку (тобто пацієнтів віком від 65 років), для того щоб можливо було визначити, чи є різниця у відповіді на лікування між пацієнтами літнього віку і молодшими пацієнтами. Проте з наявного клінічного досвіду відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку і молодшими пацієнтами не виявлено. Загалом підбір дози для пацієнтів літнього віку необхідно здійснювати обережно, зазвичай розпочинаючи з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на збільшену частоту зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів і використання інших лікарських засобів.

Діти.

Безпека і ефективність використання адеметіоніну дітям не встановлені.

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніну. При передозуванні лікарі мають звертатися до місцевих токсикологічних центрів. Загалом, рекомендований нагляд за пацієнтом і підтримувальне лікування.

У ході клінічних досліджень адеметіонін застосовували більше 2000 пацієнтів. Найчастіше під час лікування адеметіоніном повідомлялося про головний біль, діарею і нудоту.

Про нижченаведені небажані реакції повідомлялося із вказаною частотою у ході клінічних досліджень використання адеметіоніну (n = 1922), а також у спонтанних повідомленнях. Побічні реакції класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) і за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000).

З боку шлунково-кишкового тракту: часто — біль у животі, діарея, нудота; нечасто — сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкові розлади, блювання, езофагіт; поодинокі — здуття живота.

Загальні розлади: часто — астенія, нечасто — набряк, гіпертермія, озноб; поодинокі — нездужання.

З боку імунної системи: нечасто — підвищена чутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції, наприклад: гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміна артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія).

Інфекції і інвазії: нечасто — інфекції сечовивідних шляхів.

З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини: нечасто — артралгія, м’язові судоми.

З боку нервової системи: часто — головний біль; нечасто — запаморочення, парестезії, дисгевзія.

Психічні розлади: часто — тривожність, безсоння; нечасто — ажитація, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: нечасто — набряк гортані.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — свербіж; нечасто — гіпергідроз, ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад, висипання, свербіж, кропив’янка, еритема).

З боку судин: нечасто — припливи, гіпотензія, флебіт.

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку у пацієнтів з депресивними синдромами (див. розділ «Особливості використання»).

Повідомлення про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним і фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам потрібно повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій і відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

3 роки.

Тримати за температури не вище 25 °С в оригінальній пакуванні.

Тримати в у місці, недоступному для дітей.

По 8 таблеток у блістері, по 1 блістеру у пачці з картону.

Або по 10 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці з картону.

Або по 8 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці з картону.

За рецептом.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Місцезнаходження виробника і адреса місця провадження його діяльності. Україна, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, буд. 24-в (виробнича дільниця (всі стадії виробничого процесу)).

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу Ви можете через систему фармаконагляду ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» на номер телефону: +38(050) 309-83-54 (цілодобово) або за посиланням https://microkhim.com.ua/farmakonaglyad/

Місцезнаходження заявника. Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.