Рінгера лактат розчин д/інф. по 500 мл у пляш.

діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, натрію лактат, кальцію хлориду дигідрат;

100 мл розчину містять: натрію хлориду – 0,602 г; калію хлориду – 0,0373 г; натрію лактату – 0,3138 г; кальцію хлориду дигідрату – 0,0294 г;

іонний склад на 1000 мл розчину: Na⁺ – 131 ммоль, К⁺ – 5 ммоль, Са⁺⁺ – 2 ммоль, Cl⁻ – 112 ммоль, лактат – 28 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина; теоретична осмолярність — 278 мосмоль/л; рН 5,5–7,5.

Плазмозамінні і перфузійні розчини. Розчини для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти. Код АТХ В05В В01.

Фармакодинаміка. «Рінгера лактат розчин» — сольовий розчин зі збалансованим вмістом електролітів. Поповнює дефіцит об’єму циркулюючої крові. Лактат, який входить до складу лікарського засобу, внаслідок метаболічних процесів перетворюється на аніони бікарбонату, що слабко змінює реакцію крові у лужний бік. Розчин має також дезінтоксикаційний ефект внаслідок зниження концентрації токсичних продуктів у крові і активації діурезу. Розчин близький до ізотонічного.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні препарату на короткий час збільшується осмолярність крові. Засіб приблизно через півгодини проникає у тканини. Компоненти препарату виводяться із сечею.

Корекція порушень водно-електролітного балансу при ізотонічній і гіпотонічній дегідратації внаслідок втрати рідини при блюванні, діареї, при недостатньому надходженні рідини в організм, жовчних і кишкових свищах, а також для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання і у післяопераційний період. Метаболічний ацидоз.

Гіперволемія, гіпернатріємія (у тому числі внаслідок використання кортикостероїдів), гіперкаліємія, гіперхлоремія, гіпертонічна дегідратація, алкалоз, лактацидоз; тяжка артеріальна гіпертензія; тяжкі порушення функції серця і/або нирок, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідрокарбонату із лактату), набряк легень, тромбофлебіт; стани з підвищеним зсіданням крові, некомпенсовані вади серця.

Олігурія, анурія; гостра ниркова недостатність; набряк мозку; гіперкальціємія; позаклітинна гіпергідратація.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні лікарського засобу «Рінгера лактат розчин» і серцевих глікозидів посилюється токсичний ефект останніх за рахунок присутності у розчині іонів Са⁺⁺.

Засіб несумісний з цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином і моноцикліном.

Не рекомендується використовувати «Рінгера лактат розчин» як засіб для розведення антибіотиків, що вводяться шляхом інфузії, а також для розведення протизапальних препаратів.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

У зв’язку з наявністю у складі лікарського засобу лактату, який олужнює рН, з обережністю потрібно використовувати «Рінгера лактат розчин» одночасно з препаратами, ниркова елімінація яких залежить від рН. Нирковий кліренс саліцилатів, барбітуратів, літію може знижуватися, а симпатоміметиків і стимуляторів (таких як дексамфетаміну сульфат, фенфлураміну гідрохлорид) — підвищуватися.

Під час проведення інфузійної терапії лікарським засобом «Рінгера лактат розчин» потрібно оцінювати клінічний стану пацієнта на основі моніторингу концентрації електролітів, водно-електролітного балансу, рН і рСО₂, рівня лактату (при проведенні масивних інфузій).

Через вміст іонів натрію «Рінгера лактат розчин» потрібно використовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, нирковою і серцево-судинною недостатністю, пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію і набряками, пацієнтам з гіпоксією і печінковою недостатністю.

Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною, гіпергідратацію, застійні явища і набряк легень. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що викликає застійні явища з периферичними набряками і набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.

Якщо виникає появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину і провести належне лікування.

Оскільки препарат містить натрію лактат, його з особливою обережністю потрібно використовувати пацієнтам, схильним до гіпернатріємії (наприклад, з адренокортикальною недостатністю, нецукровим діабетом або масивним ушкодженням тканин), і пацієнтам із захворюваннями серця; через вміст іонів натрію розчин потрібно використовувати з обережністю пацієнтам з нирковою і серцево-судинною недостатністю, з застійною серцевою недостатністю, особливо у післяопераційний період, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію і набряками.

Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю використовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.

Через вміст калію потрібна обережність при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця і клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.

Якщо виникає призначення кальцію потрібно контролювати серцеву діяльність за допомогою електрокардіографії (ЕКГ), особливо у пацієнтів, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.

У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок використання розчину може призвести до затримки натрію або калію в організмі.

Через наявність у розчині іонів кальцію потрібна обережність якщо виникає одночасного використання препаратів крові, оскільки можливий розвиток коагуляції.

Якщо виникає призначення кальцію парентерально, потрібна особлива увага пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.

Лактат є субстратом для глюконеогенезу, тому потрібно ретельно контролювати рівень глюкози крові пацієнтам, хворим на цукровий діабет ІІ типу.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Медичний препарат використовувати за життєвими показаннями, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода/дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дані відсутні через використання препарату винятково в умовах стаціонару.

Вводити внутрішньовенно краплинно. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого. Максимальна добова доза для дорослих становить 40 мл/кг/добу (у середньому 2500 мл зі швидкістю 60 крапель/хв). Термін лікування залежить від стану хворого.

Діти. У педіатрії не застосовується через відсутність клінічних випробувань.

Передозування або надто швидке введення розчину може призвести до порушення водно-електролітного балансу, явищ алкалозу, серцево-легеневої декомпенсації. У такому випадку введення препарату потрібно негайно припинити. Проводити симптоматичну терапію.

Надмірне введення лактату може призвести до розвитку метаболічного алкалозу, який, у свою чергу, може супроводжуватися гіпокаліємією. Симптоми: зміна настрою, втомлюваність, задишка, м’язова слабкість, полідипсія, поліурія, порушення мислення, аритмія. Гіпертонус м’язів, посмикування і тетанічні судоми можуть розвинутися у пацієнтів з гіпокальціємією.

Порушення електролітного балансу: зміна рівня електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору) у сироватці крові; метаболічний алкалоз; хлоридний ацидоз.

Загальні реакції організму: гіперволемія; алергічні або анафілактичні реакції (підвищення температури тіла, свербіж, кашель, чхання, утруднене дихання, локалізована або генералізована кропив’янка, ангіоневротичний набряк).

Зміни у місці інфузії: запалення, набряк, висипання, свербіж, еритема, біль, печіння, оніміння у місці інфузії, тромбофлебіти.

Психічні розлади: панічна атака.

Швидке введення препарату може спричинити гостру недостатність кровообігу і набряк легень.

Якщо виникає виникнення побічних реакцій введення розчину потрібно припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у у місці, недоступному для дітей.

Засіб не можна змішувати з фосфато- і карбонатовмісними розчинами.

По 200 мл або 250 мл, або 400 мл, або 500 мл у пляшках.

За рецептом.

Приватне акціонерне товариство «Інфузія».

Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.