Цетримак таблетки, в/плів. обол. по 5 мг №30 (10х3)

діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид;

1 таблетка містить левоцетиризину дигідрохлориду 5 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, покриття Instacoat Universal White A05G10679: гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки овальної форми, вкриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору з маркуванням «М» і «17», розділеним лінією розлому на одній стороні і з лінією розлому на іншій стороні.

Антигістамінні засоби для системного використання. Похідні піперазину. Левоцетиризин.

Код АТХ R06A E09.

Фармакодинаміка.

Левоцетиризин − це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н₁-гістамінових рецепторів. Спорідненість із Н₁-гістаміновими рецепторами у левоцетиризину у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких цетиризину.

Абсорбція

Левоцетиризин швидко та інтенсивно всмоктується після перорального використання. Ступінь всмоктування лікарського засобу не залежить від дози лікарського засобу та не змінюється із вживанням їжі, але максимальна концентрація (С_max) лікарського засобу зменшується та досягається пізніше. Біодоступність становить 100 %.

Дія лікарського засобу розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози у 50 % хворих, а через 0,5−1 годину — у 95 % хворих. У дорослих С_max у плазмі крові досягається приблизно через 50 хвилин після прийому таблетки перорально. Рівноважна концентрація у крові досягається після 2 днів прийому лікарського засобу. С_max зазвичай становить 270 нг/мл і 308 нг/мл після одноразового і повторного використання 5 мг 1 раз на добу відповідно.

Розподіл

Відсутня інформація щодо розподілу лікарського засобу у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях на тваринах найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча − у тканинах центральної нервової системи (ЦНС). Розподіл левоцетиризину обмежений, тому що об’єм розподілу становить 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові людини − 90 %.

Метаболізм

Ступінь метаболізму левоцетиризину у людей становить приблизно 14 %. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування відбувається насамперед з участю цитохрому CYP ЗА4, тоді як у процесі оксидації беруть участь численні та (або) невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, ЗА4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні, після перорального використання дози у 5 мг. З огляду на низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Виведення

Період напіввиведення лікарського засобу з плазми крові у дорослих (Т_1/2) становить 7,9 + 1,9 години. Т_1/2 лікарського засобу коротший у дітей. Загальний кліренс у дорослих становить приблизно 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається зі сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози лікарського засобу). З калом виводиться лише 12,9 % застосованої дози. Левоцетиризин виділяється як шляхом клубочкової фільтрації, так і завдяки активній канальцевій секреції.

У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) кліренс лікарського засобу зменшується, а Т_1/2 подовжується (у хворих, які перебувають на гемодіалізі, загальний кліренс зменшується на 80 %), а це потребує підбору відповідного режиму дозування. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становить < 10 %.

Симптоматичне лікування алергічного риніту (зокрема цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки.

Підвищена чутливість до левоцетиризину або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу, або до будь-яких похідних піперазину.

Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв). Необхідність гемодіалізу.

Рідкісні спадкові стани непереносимості галактози, лактазної недостатності або порушення засвоєння глюкози і галактози.

Дослідження з левоцетиризином щодо взаємодії (включаючи дослідження з ферментами CYP3A4) не проводили.

Дослідження рацемату цетиризину показали, що одночасне використання з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом або псевдоефедрином не чинить клінічно значущих несприятливих взаємодій.

Відзначалось зниження (~ 16 %) кліренсу цетиризину, викликаного сумісним застосуванням із 400 мг теофіліну. Цілком можливо, що більш високі дози теофіліну можуть мати більший ефект.

При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру дещо змінювався (-11 %) до паралельного використання цетиризину.

Ступінь поглинання левоцетиризину не зменшується з їжею, хоча знижується швидкість абсорбції.

Одночасне використання цетиризину або левоцетиризину та алкоголю або інших депресантів ЦНС у вразливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження пильності та здатності до виконання роботи.

Під час використання лікарського засобу слід утримуватися від вживання алкоголю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

З обережністю використовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Наявність у пацієнтів певних факторів, що провокують затримку сечі (таких як травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), потрібно брати до уваги при призначенні лікарського засобу, оскільки левоцетиризин може збільшити ризик затримки сечі.

Левоцетиризин слід з обережністю використовувати у пацієнтів з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його використання може призвести до посилення нападу.

Антигістамінні лікарські засоби пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, прийом лікарського засобу потрібно припинити за 3 дні до її проведення (період виведення).

Можлива поява свербежу після припинення використання левоцетиризину, навіть якщо цей симптом не був наявний перед початком лікування. Симптом може зникнути самостійно. У деяких випадках симптом може бути інтенсивним і може виникнути потреба у повторному лікуванні. Симптом повинен зникнути після початку повторного лікування.

Лікарський засіб у вигляді таблеток не використовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Даній категорії пацієнтів рекомендовано призначати левоцетиризин у лікарській формі, придатній для використання у педіатрії.

Оскільки лікарський засіб містить лактозу, не рекомендовано використовувати пацієнтам із встановленою непереносимістю деяких цукрів. Слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Цей лікарський засіб містить 0,015 ммоль (або 0,35 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Використання у період вагітності або годування груддю.

Левоцетиризин протипоказаний для використання у період вагітності. Цетиризин проникає у грудне молоко, тому за потреби використання лікарського засобу під час годування груддю слід припинити.

Фертильність

Немає клінічних даних (включаючи дослідження на тваринах) щодо впливу левоцетиризину на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Порівняльні клінічні дослідження не виявили жодних доказів того, що левоцетиризин у рекомендованій дозі погіршує психічну пильність, реакційну здатність або здатність керувати транспортними засобами. Однак деякі пацієнти можуть відчувати сонливість, стомлюваність та астенію при терапії левоцетиризином. Отже, пацієнти, які мають намір керувати автомобілем, займатися потенційно небезпечною діяльністю або експлуатувати машини, повинні враховувати свою реакцію на лікарський засіб.

Лікарський засіб призначати дорослим та дітям віком від 6 років.

Рекомендовані дози

Дорослі та діти віком від 12 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою) 1 раз на добу.

Пацієнти літнього віку

Хворим літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Коригування дози рекомендовано пацієнтам літнього віку з порушеннями функції нирок від помірного до тяжкого ступеня (див. розділ «Ниркова недостатність»).

Ниркова недостатність

Хворим із порушеннями функції нирок розрахунок дози потрібно проводити з урахуванням ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну) відповідно до таблиці (див. таблицю нижче).

Для цього потрібно визначити кліренс креатиніну (КЛ_кр) пацієнта у мл/хв за вмістом креатиніну в сироватці крові (мг/дл), використовуючи таку формулу:

Корекція дози лікарського засобу для хворих із порушеннями функції нирок

Дітям із порушеннями функції нирок дозу лікарського засобу слід коригувати індивідуально, з урахуванням ниркового кліренсу пацієнта та його маси тіла.

Специфічних даних щодо використання лікарського засобу дітям із порушеннями функції нирок немає.

Печінкова недостатність

Хворим із печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Хворим із печінковою та нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.

Педіатрична популяція

Діти віком від 6 до 12 років: рекомендована добова доза – 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою).

Для дітей віком від 2 до 6 років неможливо коригувати дози лікарського засобу в лікарській формі таблетка, вкрита плівковою оболонкою. Рекомендовано призначати левоцетиризин у лікарській формі, придатній для використання у педіатрії.

Спосіб застосування

Приймати таблетку внутрішньо, незалежно від вживання їжі. Таблетку потрібно ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендовано використовувати добову дозу за один прийом.

Тривалість використання

Пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість прояву симптомів захворювання становить менше ніж 4 доби на тиждень або менше ніж 4 тижні на рік) слід лікувати відповідно до перебігу захворювання та анамнезу: лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість прояву симптомів захворювання становить більше ніж 4 доби на тиждень або більше ніж 4 тижні на рік) у період контакту з алергенами пацієнту може бути запропонована постійна терапія. Існує клінічний досвід використання левоцетиризину протягом щонайменше 6-місячного періоду лікування. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

Діти.

Лікарський засіб у вигляді таблеток не використовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Для цієї категорії пацієнтів рекомендовано призначати левоцетиризин у лікарський формі, придатній для використання у педіатрії.

Симптоми. Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та нервове збудження і неспокій у дітей, що змінюється сонливістю.

Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендовано симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після використання лікарського засобу. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

Повідомлялось про такі побічні реакції, які виникали під час клінічних досліджень левоцетиризину, не менш ніж у 1 % пацієнтів (часто (≥ 1/100, < 1/10)) віком від 12 до 71 року:

З боку нервової системи: головний біль, сонливість;

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті;

З боку організму в цілому: підвищена втомлюваність.

Нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) також повідомлялось про астенію та біль у животі.

Повідомлялось про такі побічні реакції, які виникали під час клінічних досліджень левоцетиризину, не менш ніж у 1 % дітей віком 6 – 11 місяців та у дітей віком від 1 до 6 років:

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання, запор;

З боку нервової системи: сонливість;

З боку психіки: порушення сну.

Повідомлялось про такі побічні реакції, які виникали під час клінічних досліджень левоцетиризину, не менш ніж у 1 % дітей віком від 6 до 12 років:

З боку нервової системи: головний біль, сонливість.

Нижче підсумовано основні побічні реакції та їхня частота, визначені у ході клінічних досліджень та/або на основі постмаркетингового досвіду.

Частота класифікується таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – <1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частоту не можна встановити на основі наявних даних).

З боку імунної системи: частота невідома – гіперчутливість, зокрема анафілаксія.

Порушення харчування та обміну речовин: частота невідома – підвищений апетит.

З боку нервової системи: частота невідома – сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

З боку психіки: частота невідома – порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки, жахливі сновидіння.

З боку серця: частота невідома – посилене серцебиття, тахікардія.

З боку органів зору: частота невідома – порушення зору, нечіткість зору, обертові рухи очей.

З боку органів слуху та рівноваги: частота невідома – вертиго.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – гепатит.

З боку нирок та сечовидільної системи: частота невідома – дизурія, затримка сечі.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома – задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – нудота, діарея, блювання, запор, сухість у роті, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: частота невідома – міалгія, артралгія.

Загальні порушення та стан у місці введення: частота невідома – набряк.

Результати досліджень: частота невідома – збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

Опис окремих побічних реакцій

Повідомлялося про свербіж після припинення використання левоцетиризину.

Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій

Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій після реєстрації лікарського засобу є дуже важливим. Це дозволяє постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30°С в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери в картонній упаковці.

Без рецепта.

МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віледж Тхеда, ПО Лодхімайра, Техсіл Бадді, Дістрікт Солан, Хімачал Прадеш, 174101, Індія.