Цисторал гранули д/ор. р-ну 3 г/8 г по 8 г у пак.

діюча речовина: fosfomycin;

1 пакет має у складі фосфоміцину 3 г;

додаткові компоненти: сахароза; сахарин натрію; ароматизатор «Апельсин», що має у складі мальтодекстрин, акацію, кислоту аскорбінову, альфа-токоферол, сірки діоксид (Е 220).

Гранули для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок білого або майже білого кольору.

Протимікробні засоби для системного використання. Інші протимікробні засоби. Код АТХ J01X X01.

Цисторал має у складі діючу речовину фосфоміцин у вигляді солі фосфоміцину трометамолу. Фосфоміцин є антибіотиком бактерицидної дії (похідна фосфонової кислоти). Він інгібує синтез клітинної стінки бактерій, блокуючи один з перших етапів синтезу пептидоглікану.

Фармакодинаміка.

Цисторал має у складі фосфоміцин [моно (2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол) (2R-цис)-(3-метилоксираніл) фосфонат] – антибіотик, який одержують з фосфонової кислоти та застосовують для терапія інфекцій сечовивідних шляхів.

Фосфоміцин впливає на перший етап синтезу клітинної стінки бактерій.

Структура фосфоміцину аналогічна структурі фосфоенолпірувату. Саме тому він інактивує фермент енолпірувіл-трансферазу, тим самим необоротно блокуючи конденсацію уридиндифосфат-N-ацетилглюкозаміну з фосфоенолпіруватом, одну з перших стадій синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин може також знижувати адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

У таблиці нижче представлені дані активності фосфоміцину трометамолу in vitro проти клінічно ізольованих мікроорганізмів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) була визначена диско-дифузним методом із використанням дисків фосфоміцину трометамолу

200 мкг. Мікроорганізми з діаметром зони повного пригнічення > 16 мм (на середовищі Мюллера – Хінтона) класифікувалися як чутливі (що відповідає 200 мкг/мл).

Резистентність/Перехресна резистентність

Фосфоміцин зберігає свою ефективність щодо найпоширеніших бактерій, виявлених при інфекціях сечовивідних шляхів.

Лише деякі бактерії можуть набути резистентності. Резистентність E. coli, яка викликає розвиток неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, є дуже низькою.

Велика частина мультирезистентних E. coli та інших ентеробактерій, що продукують БЛРС (бета-лактамази розширеного спектра), чутливі до фосфоміцину. Також більшість типів резистентного до метициліну золотистого стафілокока чутливі до фосфоміцину.

Дотепер не було зареєстровано випадків перехресної резистентності з іншими антибактеріальними речовинами. Перехресна резистентність малоймовірна, оскільки фосфоміцин відрізняється від будь-якого іншого антибіотика за хімічною структурою та має унікальний механізм дії.

Клінічна ефективність

Фосфоміцин володіє широким спектром антибактеріальної дії, в тому числі щодо більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, а також пеніциліназопродукуючих штамів.

In vivo спостерігається резистентність до Enterobacter spp., Klebsiella spp., Enterococci, Proteus mirabilis, Staphylococcus aureus та Staphylococcus saprophyticus.

Крім того, фосфоміцин знижує адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокуючим фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Після прийому перорально приблизно 50 % фосфоміцину трометамолу швидко всмоктується. Після прийому 50 мг/кг маси тіла, Tmax становить 2–2,5 години і Crnax становить 20–30 мкг/мл.

Розподіл

Зв’язування фосфоміцину з білками плазми крові дуже низьке (менше 5 %). Об’єм розподілу становить 1,5–2,4 л/кг маси тіла.

Фосфоміцин проникає через плацентарний бар’єр і виділяється у грудне молоко.

Метаболізм

Фосфоміцин не метаболізується.

Елімінація

Період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 4 годин. Після одноразового прийому 3 г фосфоміцину трометамолу концентрація в сечі 1800–3000 мкг/мл досягається через 2–4 години. Терапевтично ефективні концентрації (200–300 мкг/мл) можуть зберігатися до 48 годин після введення. 40–50 % дози виводиться із сечею протягом перших 48 годин у незміненому вигляді.

Кінетика у особливих груп хворих

У хворих з нирковою недостатністю виведення лікарський засібу сповільнюється відповідно до ступеня функціонального розлади, тоді як період напіввиведення з плазми крові збільшується (Т_1/2 до 50 годин при кліренсі креатиніну 10 мл/хв).

Терапія гострих неускладнених інфекцій нижніх сечовивідних шляхів, спричинених чутливими до фосфоміцину мікроорганізмами, у чоловіків та у дівчат віком від 12 років та дорослих жінок. Профілактика у період діагностичних процедур та хірургічних втручань у дорослих хворих.

Гіперчутливість до компонентів лікарський засібу, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв), дитячий вік до 12 років, проходження гемодіалізу.

Одночасний прийом з метоклопрамідом та з іншими лікарський засібами, що підвищують моторику ШКТ, знижує всмоктування фосфоміцину, що призводить до зниження концентрації лікарський засібу в сироватці і сечі.

При прийомі лікарський засібу у період їди рівні фосфоміцину у плазмі та сечі знижуються. Тому рекомендується вживати лікарський засіб натще або через 2–3 години після прийому їжі чи прийому інших лікарський засібів.

Специфічні проблеми при коливаннях МНВ (міжнародного нормалізованого відношення, INR). Повідомлялося про численні випадки підвищеної антагоністичної активності антивітаміну К у хворих, які приймали антибіотики. До факторів ризику належать: серйозні інфекції або запалення, літній вік і поганий загальний стан здоров’я. У цих випадках важко визначити, пов’язана зміна МНВ з інфекційним захворюванням чи вона викликана прийомом лікарський засібу. Проте існують певні класи антибіотиків, використання яких частіше пов’язують з коливаннями МНВ: фторхінолони, макроліди, цикліни, ко-тримоксазол і деякі цефалоспорини.

Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.

Немає достатніх доказів ефективності використання Цисторалу дітям, оскільки дозування 3 г не призначене для дітей віком до 12 років, тому лікарський засіб не слід використовувати цій віковій групі.

Використання фосфоміцину може призвести до розвитку реакцій гіперчутливості, включаючи анафілаксію та анафілактичний шок, які можуть бути небезпечними для життя (див. розділ «Небажані реакції»). При розвитку цих реакцій використання фосфоміцину слід припинити, відновлення використання цим пацієнтам фосфоміцину неприпустиме. Потрібно провести адекватні лікувальні заходи.

Використання антибіотиків, у тому числі фосфоміцину трометамолу, може призвести до виникнення асоційованої з антибіотиком діареї. Ступінь тяжкості може варіюватися від легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Виникнення тяжкої, стійкої та/або кров’яної діареї у період або після (у тому числі через кілька тижнів) закінчення терапія антибіотиками може являти собою симптом діареї, викликаної Clostridium difficile (CDAD). Тому потрібно враховувати вірогідність цього діагнозу у хворих при виникненні сильної діареї у період або після прийому фосфоміцину трометамолу. За умови підозри або підтвердження діагнозу потрібно одразу почати відповідне терапія. В даномза умови лікарський засіби, що інгібують перистальтику, протипоказані.

Ниркова недостатність: концентрація фосфоміцину в сечі залишається терапевтично ефективною протягом 48 годин, якщо кліренс креатиніну вище 10 мл/хв.

Лікарський засіб має у складі сахарозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж вживати цей лікарський засіб.

Лікарський засіб рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм (реакції на допоміжну речовину сірки діоксид).

Використання в час вагітності або лактації.

Вагітність

Використання разових доз для терапія інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних жінок не вважається доцільним.

Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої токсичності, що впливає на вагітність, ембріональний розвиток, розвиток плода та/або постнатальний розвиток.

Є лише обмежені дані про безпеку використання фосфоміцину вагітними жінками. Ці дані не вказують на розвиток вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності фосфоміцину.

У час вагітності використання лікарського засобу ймовірне за умови потрібності, коли очікуваний ефект терапії для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Фосфоміцин виділяється у грудне молоко навіть після прийому разової дози. В період лактації використання лікарський засібу слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Цисторал може викликати запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або здатність працювати з механізмами.

Цисторал застосовують перорально натще, бажано перед сном, після випорожнення сечового міхура. Вміст пакета розчиняють в 1 склянці води і відразу ж випивають приготований розчин.

Одночасне вживання їжі уповільнює всмоктування фосфоміцину. Тому бажано використовувати лікарський засіб натще або через 2–3 години після прийому їжі.

Лікарський засіб в даному дозуванні (3 г) застосовують за показаннями пацієнтам з масою тіла від 50 кг.

Терапія Дорослим і підліткам з масою тіла від 50 кг – по 1 пакету Цисторалу 3 г 1 раз на добу. Профілактика

Дорослим з масою тіла від 50 кг – по 1 пакету Цисторалу 3 г за 3 години до і через 24 години після втручання.

Діти.

Ймовірне використання для терапія гострих неускладнених інфекцій нижніх сечовивідних шляхів у дівчат віком від 12 років.

Немає достатніх даних щодо використання лікарський засібу з терапевтичною метою хлопцям віком від 12 років, як і достатніх даних щодо використання лікарський засібу з профілактичною метою як хлопцям, так і дівчатам.

Дані про передозування фосфоміцину при пероральному способі використання обмежені.

Прояви: вестибулярні розлади, погіршення слуху, металевий присмак у роті і загальне зниження смакового сприйняття.

Випадки гіпотензії, тяжкої сонливості, електролітні розлади, тромбоцитопенія, а також гіпопротромбінемія були зареєстровані при парентеральному введенні фосфоміцину.

Терапія: симптоматична і підтримувальна терапія. Рекомендується вжити багато рідини для збільшення діурезу.

До найчастіших побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину трометамолу належать розлади роботи ШКТ, в основному діарея. Ці явища найчастіше нетривалі і проходять самостійно.

У таблиці нижче наведено непередбачені небажані реакції, які були зареєстровані у період клінічних випробувань або відомі з постмаркетингового досвіду.

Частота побічних ефектів визначається таким чином:

• дуже часто ( ≥ 1/10);
• часто (≥ 1/100 – <1/10);
• нечасто (≥ 1/1000 – <1/100);
• рідко (≥ 1/100 – <1/1000);
• дуже рідко (< 1/10000);
• частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

У кожній частотній групі небажані реакції представлено в порядку зниження їх тяжкості.

Повідомлення про небажані небажані реакції

Важливо повідомляти про небажані небажані реакції після реєстрації медикаментів. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Працівники охорони здоров’я зобов’язані повідомляти про будь-які передбачувані небажані реакції через національну систему звітності.

2 роки.

Зберігати у заводській упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 8 г гранульованого порошку (3 г діючої речовини) у пакеті з алюмокомплексу; по одному пакету у коробці з картону.

За рецептом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.