Альфа ліпоєва кислота Ukrsit, 30 г

Альфа-ліпоєва кислота — це природний життєвоважливий ко-фермент мітохондрій клітини, що бере участь у дихальному циклі клітини та клітинному енергообміні.

За характером біохімічної дії вона близька до вітамінів групи В. Відкриття цієї сполуки відбулося у 1937 р., коли команда вчених звернула увагу, що певному виду бактерій для розмноження потрібен екстракт картоплі — спочатку її навіть називали «картопляним фактором зростання». Липоевая кислота у спочатку здорових клітин перешкоджає розвитку окисного стресу, шляхом зв'язування вільних радикалів кисню, уповільнюючи в такий спосіб розвиток низки патологічних процесів на клітинному рівні, зв'язаним з клітинним ушкодженням та старінням.

Ліпоєва кислота також бере участь в обміні інших антиоксидантів, таких як вітаміни С та Е, та глютатіон. В експериментальних моделях на органах і тканинах, при моделюванні оксидативного стресу, а також у клінічних експериментах ліпоєва кислота запобігала розвитку патології при гострому кисневому голодуванні (ішемії), діабеті, атеросклерозі, діабетичній нейропатії, нейродегенерації, гіпертензії, захворюваннях і захворюваннях. ушкодження.

Ліпоєва кислота та її метаболіт — дигідроліпоєва кислота — також мають і прооксидантні властивості, і ці властивості виявляються в пухлинних клітинах. На культурах ракових клітин було показано, що ліпоєва кислота пригнічувала проліферацію (поділ) та одночасно індукувала апоптоз (самознищення) ракових клітин. Незважаючи на те, що механізми протиракової активності ліпоєвої кислоти ще недостатньо вивчені, В останні роки ліпоєва кислота стала розглядатися як перспективний протираковий агент, який може використовуватись для хіміопрофілактики ракових захворювань. У дослідженні, проведеному на культурі ракових клітин легень, ліпоєва кислота індукувала апоптоз цих клітин, що дає змогу розглядати її як і як потенційний засіб лікування раку легень. Також вона розглядається як потенційний засіб зниження злоякісності ракових клітин. Дані експериментів на тваринах свідчать, що прийом альфа-ліпоєвої кислоти може продовжувати здоровий період життя, і в деяких видів підвищувати тривалість життя. Зареєстровані показання до застосування ліпоєвої кислоти включають жирову дистрофію печінки, цироз печінки, хронічний гепатит А, інтоксикацію (в т.ч. солями важких металів, блідою поганкою).

Крім своїх основних властивостей, перевагами альфа-ліпоєвої кислоти є властивість розчинятися як у воді, так і в жирі, на відміну від більшості інших популярних антиоксидантів.

Альфа-ліпоєва кислота швидко поглинається нервовими, мозковими та серцевими клітинами. Це дає змогу використовувати її не лише як спортивне харчування, а й як лікарський препарат у процесі лікування багатьох хвороб.

Серед них:

• діабетична невропатія;
• атеросклероз;
• цукровий діабет;
• хвороби печінки;
• хвороба Альцгеймера;
• розсіяний склероз;
• онкологічні патології;
• алкоголізм;
• глаукому;
• катаракта;
• різні отруєння;
• проблеми із пам'яттю.

• альфа-ліпоєва кислота важлива своїми антиоксидантними властивостями. Її активна дія дає змогу позбутися вікових проявів, розгладити зморшки та повернути пружність;
• альфа-ліпоєва кислота — активний інгредієнт антивікових засобів, який не тільки відновлює колаген, але й попереджає його руйнування через вплив цукру;
• знижує апетит, що сприяє при різних дієтах, коли є ризик зірватися;
• призначають діабетикам, оскільки препарат сприяє нормалізувати ліпідний та вуглеводний обміни;
• знижує масу жирових відкладень;
• альфа-ліпоєва кислота просто не дає відкладатися новим жировим клітинам, оскільки перетворює вуглеводи на енергію;
• крім того, янтарна кислота сприяє при нирково-кам'яній хворобі, посилюючи виділення солей та розчиняючи каміння.
• очищує організм. Бере участь у виведенні токсинів, шлаків, солей важких металів. Окислює продукти метаболізму жирних кислот і правильно виводить їх із організму.

Приймати альфа-ліпоєву кислоту можна як для лікування, так і для профілактики перелічених хвороб. Здоровій людині можна пити по 1/2 альфа ліпоєвої кислоти. Тяжко хворим пацієнтам лікарі призначають індивідуальні дозування, іноді практикується внутрішньовенне введення препарату.