Ефлоран таблетки по 400 мг №10 у флак.

діюча речовина: метронідазол;

1 таблетка має у складі 400 мг метронідазолу;

додаткові компоненти: лактоза, моногідрат; повідон; крохмаль кукурудзяний; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят; тальк; магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, трохи двоопуклі таблетки від білого до ледь жовтуватого кольору з насічкою з одного боку.

Антибактеріальні засоби для системного використання. Похідні імідазолу. Код ATХ J01X D01.

Антипротозойні лікарський засіби. Засоби для терапія амебіазу та інших протозойних захворювань. Код ATХ Р01А В01.

Фармакодинаміка.

Метронідазол – синтетичний антимікробний засіб, похідне нітроімідазолу, що діє проти анаеробних мікроорганізмів – грамнегативних і грампозитивних бактерій. Лікує деякі паразитарні інфекції; має виражену дію проти лямблій та трихомонад.

Метронідазол діє в декілька етапів: проникає до бактеріальної клітини, його 5-нітрогрупа перетворюється на гідроксиламін, що супроводжується пригніченням ДНК мікроорганізмів аж до летального ефекту, потім цитотоксичні метаболіти розпадаються до нетоксичних неактивних метаболітів.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Максимальна концентрація у сироватці крові майже однакова після пероральновенного або перорального введення; біодоступність становить від 90 % до 100 %. Період напіввиведення активної речовини становить 8 годин.

Розподіл

Діюча речовина добре проникає в усі тканини, органи та рідини організму, об’єм розподілу досягає 80 % маси тіла.

Через 4–6 годин концентрація метронідазолу у тканинах і лікворі досягає 80–90 % концентрації у сироватці крові. З білками плазми зв’язується лише незначна кількість – не більше 20 %.

Метаболізм

Метронідазол перетворюється головним чином у печінці. В основному утворюються окисні метаболіти, які переважно виводяться з сечею у вигляді глюкуронідів.

Пресистемний метаболізм активної речовини незначний. Метаболізм уповільнюється у хворих із захворюваннями печінки. У хворих із нирковою недостатністю метаболіти можуть накопичуватися.

Виведення

Неметаболізований метронідазол виділяється головним чином із сечею. З фекальними масами виводиться від 6 % до 15 % введеної дози.

Метронідазол та його метаболіти швидко виводяться шляхом гемодіалізу.

Інфекції, спричинені чутливими до лікарський засібу мікроорганізмами: амебіаз; урогенітальний трихомоніаз; неспецифічні вагініти; лямбліоз; хірургічні інфекції, спричинені чутливими до метронідазолу анаеробними мікроорганізмами; заміна пероральновенного терапія інфекцій, спричинених чутливими до метронідазолу анаеробними мікроорганізмами.

При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного використання антибактеріальних лікарський засібів.

Гіперчутливість до метронідазолу або до лікарський засібів групи імідазолу (нітроімідазоли), або до інших компонентів лікарського засобу.

Дитячий вік до 6 років, що зумовлено лікарською формою (див. розділ «Особливості використання»).

І триместр вагітності та період лактації.

Алкоголь (як напій або допоміжна речовина)

Пацієнтам слід рекомендувати не вживати алкоголь у період терапія метронідазолом та протягом щонайменше 48 годин після прийому у зв’язку з ймовірністю дисульфірамоподібної реакції (ефект антабусу: припливи, еритема, блювання, тахікардія).

Варфарин та інші кумаринові антикоагулянти

Метронідазол посилює дію варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів, тому при одночасному застосуванні слід відповідно зменшити дозу зазначених засобів. Потрібно контролювати протромбіновий час. Не взаємодіє з гепарином.

Дисульфірам

Повідомляли про випадки делірію, сплутаності свідомості у хворих, які приймали одночасно метронідазол і дисульфірам. Існує ризик розвитку гострих психотичних епізодів або сплутаності свідомості, які є зворотними після відміни лікарський засібу.

Літій

При одночасному прийомі літію і метронідазолу у хворих спостерігалася затримка літію в організмі, що супроводжувалася ознаками ураження нирок. Метронідазол може підвищувати рівень літію в плазмі крові. Дозу літію слід зменшити або ж припинити терапія до початку прийому метронідазолу. У хворих, які отримують літій у період використання метронідазолу, потрібно контролювати рівні літію, креатиніну та електролітів у крові.

5-фторурацил

Збільшення токсичності 5-фторурацилу через сповільнення його кліренсу.

Циклоспорин

У хворих, які приймають циклоспорини, існує ризик зростання рівня циклоспорину в сироватці крові. Потрібно перевіряти концентрацію циклоспорину та креатиніну у плазмі крові за умови потрібності одночасного прийому з метронідазолом.

Фенітоїн та фенобарбітал

У хворих, які приймають фенітоїн або фенобарбітал, метронідазол метаболізується швидше, ніж зазвичай, період напіввиведення зменшується приблизно до 3 годин. Подібний ефект може виникати і з іншими лікарськими засобами, які індукують печінкові ферменти.

Циметидин

Супутнє використання циметидину в окремих випадках може зменшити екскрецію метронідазолу і згодом спричинити підвищення його концентрації в сироватці крові.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Повідомлялося про випадки тяжких бульозних шкірних реакцій, іноді летальних, таких як синдром Стівенса — Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (TЕН) або гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП) при застосуванні метронідазолу (див. розділ «Небажані реакції»).

Про більшість випадків ССД повідомляли у перші 7 тижнів після початку терапія метронідазолом. Хворих слід попередити про прояви та прояви та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо наявні прояви ССД, TЕН або ГГЕП (наприклад, грипоподібні прояви, прогресуючі висипання на шкірі, часто з пухирями або ураженнями слизової оболонки), терапія потрібно одразу припинити (див. розділ «Небажані реакції»).

Розлади з боку нирок.

При нирковій недостатності період напіввиведення метронідазолу залишається незмінним, тому корекція дози не потрібна. Проте метаболіти метронідазолу у таких хворих затримуються. Клінічне значення цього невідоме.

Метронідазол та його метаболіти виводяться за допомогою гемодіалізу протягом 8 годин. Тому пацієнтам після гемодіалізу слід одразу повторно застосувати метронідазол.

Коригування дози Ефлорану пацієнтам з нирковою недостатністю, які перебувають на фракційному перитонеальному діалізі (ФПД) або неперервному амбулаторному перитонеальному діалізі (НАПД), не потрібне.

Розлади з боку нервової системи.

Через ризик неврологічного загострення метронідазол слід використовувати з великою обережністю пацієнтам з активним ураженням кісткового мозку або тяжкими активними чи хронічними розладами периферичної та центральної нервової системи, а також пацієнтам літнього віку.

Моніторинг.

За умови тривалої терапії метронідазолом (більше 10 днів) слід провести аналіз крові та перевірити функцію печінки. За умови потрібності тривалої терапії лікар повинен враховувати ймовірність периферичної нейропатії або лейкопенії. Обидва ефекти зазвичай оборотні. Рекомендується регулярно проводити гематологічні тести та здійснювати нагляд за пацієнтами для виявлення ознак, які можуть свідчити про розвиток небажаних ефектів, таких як центральна або периферична нейропатія (парестезія, атаксія, запаморочення, судомні напади). Використання високих доз метронідазолу пов’язували із транзиторними епілептиформними нападами. Слід обережно використовувати метронідазол пацієнтам з активним розладом центральної нервової системи, за винятком абсцесу мозку.

Інтенсивну або тривалу терапію метронідазолом потрібно проводити тільки в умовах уважного спостереження за клінічними та біологічними ефектами і під керівництвом фахівця.

Розлади з боку печінки

Оскільки метронідазол головним чином перетворюється у печінці, кліренс метронідазолу може зменшитися у хворих з розладим функції печінки. Слід уважно оцінити співвідношення користь/ризик від використання метронідазолу для терапія трихомоніазу у таких хворих. Значне накопичення метронідазолу може спостерігатися у хворих з печінковою енцефалопатією. Внаслідок зростання концентрації метронідазолу у плазмі крові можуть посилюватися прояви енцефалопатії. При потрібності добову дозу можна зменшити до 1/3 та вживати 1 раз на добу.

У хворих із синдромом Кокейна спостерігалися випадки стрімкого розвитку тяжкої гепатотоксичності / гострої печінкової недостатності, в тому числі з летальним наслідком, при прийомі лікарський засібів, що містять метронідазол, призначених для системного використання. Пацієнтам цієї групи метронідазол слід використовувати, тільки якщо вважається, що користь переважає ризик і немає альтернативного терапія.

Контроль функції печінки слід проводити безпосередньо перед початком використання лікарський засібу, протягом його використання та після завершення терапія лікарський засібом до повернення показників функції печінки до норми або до початкових значень. Якщо у період використання лікарський засібу аналізи функції печінки демонструють помітно підвищені показники, то використання лікарський засібу слід припинити.

Пацієнтам із синдромом Коккейна слід порекомендувати за умови появи будь-яких симптомів можливого розлади функції печінки одразу повідомити про це своєму лікарю та припинити прийом метронідазолу (див. розділ «Небажані реакції»).

Алкоголь.

Пацієнтам не слід вживати алкоголь у період терапія метронідазолом та протягом щонайменше 3 днів після прийому у зв’язку з ймовірністю ефекту антабусу.

Оскільки опубліковано дані про можливу канцерогенну дію метронідазолу, тривале терапія не рекомендується. Показано, що метронідазол та його метаболіт є мутагенними в деяких тестах з клітинами, що не належать до ссавців.

Пацієнтам з порфірією не рекомендується використовувати метронідазол.

Хворих потрібно попередити про ймовірне потемніння сечі через присутність метаболітів метронідазолу.

Особливі застереження щодо деяких компонентів Ефлорану.

Лікарський засіб має у складі лактозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, з галактоземією або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні вживати цей лікарський засіб.

Використання в час вагітності або лактації.

Вагітність. Використання лікарського засобу протипоказане у І триместрі вагітності. Надалі можна використовувати, лише якщо користь для матері переважає ризики для плода.

Годування груддю. Метронідазол проникає у грудне молоко. Ефлоран не слід використовувати у період лактації.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Ефлоран може мати незначний або помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, особливо при вживанні алкоголю протягом терапія. Хворих потрібно попередити про ймовірність виникнення сонливості, запаморочення, сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та минущих порушень зору. Лікар повинен звернути на це увагу пацієнта та порадити не керувати автотранспортом та не працювати з іншими механізмами.

Застосувати перорально. Лікарський засіб у даному дозуванні (400 мг) можна призначати дітям віком від 6 років та дорослим. Таблетку можна поділити на рівні частини.

Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи водою, у період або після прийому їжі.

Профілактика анаеробних інфекцій, особливо при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини (переважно колоректальні) та при гінекологічних операціях.

Дорослі

Доза для дорослих становить 400 мг через кожні 8 годин безпосередньо перед операцією з подальшим пероральновенним або ректальним введенням, поки пацієнт у змозі вживати таблетки.

Діти

Використовувати дітям віком від 6 років по 20–30 мг/кг на один прийом за 1-2 години до операції.

Терапія анаеробних інфекцій.

Терапія триває протягом 7 днів з огляду на стан пацієнта та тип інфекції.

Дорослі

Доза для дорослих становить 800 мг, далі – по 400 мг через кожні 8 годин.

Діти

Використовувати дітям від 6 років по 20–30 мг/кг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг/кг з огляду на серйозність інфекції. Зазвичай терапія триває протягом 7 днів.

Протозойні та інші інфекції

Пацієнти літнього віку. Зазвичай Ефлоран добре переноситься пацієнтами літнього віку, проте з огляду на фармакокінетичні дослідження рекомендують обережно використовувати лікарський засіб.

При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного використання антибактеріальних лікарський засібів.

Ерадикація Helicobacter pylori у дітей.

Використовувати у комплексній терапії протягом 7–14 днів у дозі 20 мг/кг/добу, не перевищуючи 500 мг двічі на добу. При застосуванні слід враховувати національні та міжнародні рекомендації.

Використання пацієнтам літнього віку

Рекомендується обережність, особливо при високих дозах. Інформації про зміну дозування немає.

Використання пацієнтам із розладим функції нирок

Для хворих із розладим функції нирок корекція дози не потрібна.

Метронідазол виводиться у період гемодіалізу, і його слід вводити після закінчення процедури.

Використання пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю

Для хворих із тяжкою печінковою недостатністю потрібно зменшити дозу і контролювати рівень метронідазолу в сироватці крові.

Діти.

Використовувати дітям віком від 6 років.

При передозуванні частішими симптомами є нудота, блювання та запаморочення, атаксія та легка дезорієнтація; у більш серйозних випадках були випадки атаксії, парестезіїі та судом.

Специфічного антидоту немає. Терапія симптоматичне.

Небажані реакції, які можуть виникнути у період використання Ефлорану, наведено за системами органів.

Частота побічних реакцій визначається за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути визначена за наявними даними). У кожній групі частоти небажані реакції представлені в порядку зниження серйозності.

Інфекції та інвазії:

• нечасто: кандидоз ротової порожнини та вагінальний кандидоз.

З боку нервової системи:

• нечасто: головний біль, запаморочення, вертиго, підвищення температури тіла, відчуття сухості у роті;
• рідко: сенсорна периферична нейропатія;
• частота невідома: сплутаність свідомості та підгострий мозочковий синдром (наприклад атаксія, дизартрія, розлади ходи, ністагм, тремор), які можуть минати після припинення прийому лікарського засобу. Транзиторні епілептичні напади, асептичний менінгіт.

За умови виникнення небажаних ефектів з боку центральної нервової системи, наприклад судом, дезорієнтації, збудження, атаксії тощо, пацієнт повинен одразу припинити прийом лікарського засобу та звернутися до лікаря.

З боку шлунково-кишкового тракту:

• рідко: нудота, абдомінальний біль, металевий присмак, анорексія;
• дуже рідко: блювання, діарея, панкреатит.

З боку імунної системи:

• рідко: реакції гіперчутливості (висип, кропив’янка, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк), реакція Герксгеймера.

З боку нирок та сечовивідної системи:

• рідко: темний або червоно-коричневий колір сечі (через метаболіт метронідазолу), відчуття печіння в уретрі або піхві.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

• частота невідома: свербіж шкіри, гнійні висипи, ГГЕП, свербіж, гіперемія, мультиформна еритема, ССД або ТЕН, стійка лікарська еритема.

З боку органів зору:

• частота невідома: розлади зорових функцій, такі як диплопія, міопія, тимчасова нечіткість зору, нейропатія зорового нерва / неврит.

З боку органів слуху і лабіринту:

• частота невідома: розлади слуху / втрата слуху (включно із нейросенсорною), дзвін у вухах.

З боку серця:

• рідко: зміни ЕКГ.

З боку судин:

• рідко: тромбофлебіт.

З боку психіки:

• частота невідома: пригнічений настрій, психотичні реакції зі сплутаністю свідомості та галюцинаціями.

З боку крові та лімфатичної системи:

• рідко: транзиторна нейтропенія;
• частота невідома: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, лейкопенія.

З боку гепатобіліарної системи:

• рідко: розлади функції печінки;
• дуже рідко: печінкова енцефалопатія, холестатичний гепатит, жовтяниця;
• частота невідома: підвищення рівнів печінкових ферментів (АСТ [аспартатамінотрансфераза], АЛТ [аланінамінотрансфераза], лужна фосфатаза), ураження клітин печінки.

Повідомляли про випадки тяжкої печінкової недостатності, що потребує трансплантації печінки, переважно при застосуванні у комбінації з іншими антибіотиками.

У хворих із синдромом Коккейна були зареєстровані випадки тяжкої необоротної гепатотоксичності / гострої печінкової недостатності, зокрема летальні випадки з дуже швидким перебігом, на тлі системного використання метронідазолу (див. розділ «Особливості використання»).

З боку кістково-м’язової та сполучної тканини:

• частота невідома: міалгія, артралгія.

З боку статевих органів та молочних залоз:

• рідко: гінекомастія.

При виникненні тяжких побічних ефектів терапія слід припинити.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у скляному флаконі в картонній коробці.

За рецептом.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.