Дваце 200 таблетки шип. по 200 мг №20 у тубах

діюча речовина: ацетилцистеїн;

1 таблетка містить ацетилцистеїну 200 мг;

допоміжні речовини: мальтодекстрин, кислота лимонна безводна, натрію гідрокарбонат, апельсиновий ароматизатор, лейцин, сахарин натрію.

Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею, від білого до майже білого кольору.

Муколітичні засоби. Засоби, що застосовуються у разі кашлю та застудних захворювань. Код АТХ R05C B01.

Фармакодинаміка

N-ацетил-L-цистеїн (АЦ) чинить виражену муколітичну дію на слизовий і слизисто-гнійний секрети за рахунок деполімеризації мукопротеїнових комплексів і нуклеїнових кислот, які підвищують в’язкість склоподібного і гнійного компонентів мокротиння та інших секретів. Додаткові властивості: зниження індукованої гіперплазії мукоцитів, підвищення вироблення сурфактанта за рахунок стимуляції пневмоцитів типу II, стимуляція активності мукоциліарного апарату, що сприяє поліпшенню мукоциліарного кліренсу.

АЦ також чинить пряму антиоксидантну дію за рахунок наявності нуклеофільної вільної тіольної групи (SH), яка здатна безпосередньо взаємодіяти з електрофільними групами окисних радикалів. Встановлено, що АЦ захищає a-1-антитрипсин (фермент, який інгібує еластазу), від інактивації гіпохлоритною кислотою (HOCl — сильним окислювачем), що продукується мієлопероксидазою активних фагоцитів.

Усередині клітини АЦ деацетилюється до L-цистеїну, амінокислоти потрібної для синтезу глютатіону. Крім того, молекулярна структура АЦ дає йому можливість легко проникати через клітинні мембрани. Глютатіон є високоактивним трипептидом, поширеним у різних тканинах тварин і незамінним для збереження функціональної здатності клітини і її морфологічної цілісності. Глютатіон бере участь в механізмі захисту від окисних радикалів, як екзо-, так і ендогенних, і деяких цитотоксичних речовин, включаючи парацетамол.

АЦ відіграє першорядну роль у збереженні адекватних рівнів глютатіону, посилюючи клітинний захист. Парацетамол чинить цитотоксичну дію шляхом прогресуючого зниження вмісту глютатіону. Внаслідок цього АЦ являє собою специфічний антидот при отруєнні парацетамолом.

У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень прийом 1200 мг АЦ на добу протягом 6 тижнів приводив до значного підвищення об’єму вдиху і форсованої життєвої ємності легень, можливо, внаслідок зменшення повітряного захоплення.

У хворих з ідіопатичним фіброзом легенів (ІФЛ) застосування ацетилцистеїну внутрішньо по 600 мг 3 рази на добу протягом одного року в поєднанні зі стандартною терапією ІФЛ (преднізолон і азатіоприн) сприяло збереженню життєвої ємності легень і дифузної здатності легенів, виміряної методом одиночного вдиху окису вуглецю.

У формі інгаляційної терапії протягом одного року АЦ сприяв зниженню інтенсивності прогресування захворювання у хворих з ІФЛ.

При застосуванні в дуже високих дозах (до 3000 мг щодня протягом 4 тижнів) хворим на муковісцидоз АЦ не чинив значної токсичної дії.

Антиоксидантна ефективність АЦ пов’язана з вираженим зниженням активності еластази в мокротинні, що є найзначнішим показником функції легенів у хворих на муковісцидоз. Окрім цього, на тлі лікування відзначалося зниження кількості нейтрофілів у дихальних шляхах, а також — кількості нейтрофілів, що активно виділяють багаті еластазою гранули.

Фармакокінетика

Абсорбція

Через метаболізм у стінках кишечника та ефект першого проходження біодоступність ацетилцистеїну при внутрішньому вживанні дуже низька (приблизно 10 %). У людини після внутрішнього застосування ацетилцистеїн повністю абсорбується. Для різних лікарських форм відмінностей не виявлено. У пацієнтів із різними дихальними і серцевими захворюваннями максимальна концентрація АЦ у плазмі крові досягається через 1–3 години після застосування і залишається високою протягом 24 годин.

Розподіл

Об’єм розподілу АЦ — від 0,33 до 0,47 л/кг. Ацетилцистеїн розподіляється в організмі як у незміненому вигляді (20 %), так і у вигляді метаболітів (активних) (80 %), при цьому переважно він виявляється в печінці, нирках, легенях і бронхіальному секреті. Зв’язування з білками плазми крові становить близько 50 % через 4 години після прийому і зменшується до 20 % через 12 годин.

Метаболізм

Утворений метаболіт, цистеїн, розглядають як активний. Після внутрішнього застосування АЦ швидко і екстенсивно метаболізується у стінках кишечника та печінки. Далі ацетилцистеїн і цистеїн метаболізуються одним і тим самим шляхом.

Виведення

Близько 30 % дози виводиться нирками. Після прийому всередину період напіввиведення (Т_1/2) АЦ становить 6,25 (4,59–10,6) години.

Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння.

Передозування парацетамолом.

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або до інших компонентів лікарського засобу. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.

Дослідження взаємодії проводили тільки за участі дорослих.

Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох лікарських засобів. Ацетилцистеїн фармакологічно несумісний з антибіотиками і протеолітичними ферментами. Тому інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

При одночасному застосуванні нітрогліцерину та ацетилцистеїну спостерігали значну гіпотензію і розширення скроневої артерії внаслідок посилення судинорозширювального ефекту нітрогліцерину. За необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів варто контролювати гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і попередити їх про можливість виникнення головного болю.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глютатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі. Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу.

Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими лікарськими засобами. Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

Одночасне застосування ацетилцистеїну та карбамазепіну може спричинити виникнення субтерапевтичного рівня карбамазепіну.

Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення лікарського засобу варто використовувати скляний посуд.

Вплив на результати лабораторних досліджень

Ацетилцистеїн може впливати на результати кількісного колориметричного дослідження саліцилатів та на результати визначення кетонових тіл у сечі.

Хворі на бронхіальну астму повинні знаходитися під строгим контролем під час лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном варто негайно припинити.

Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса-Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому якщо виникає змін з боку шкіри або слизових оболонок варто негайно припинити використання лікарського засобу і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його застосування.

Рекомендується з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, зокрема у разі супутнього застосування інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн варто призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.

Застосування ацетилцистеїну може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, переважно на початку лікування. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не варто призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може спричинити появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Внаслідок фізіологічних особливостей дихальної системи у дітей цієї вікової групи здатність очищення секреції дихальних шляхів обмежена. Муколітичні засоби можуть викликати бронхіальну обструкцію у дітей віком до 2 років. Тому муколітики не варто застосовувати дітям віком до 2 років.

Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни властивостей лікарського засобу, а є специфічним для діючої речовини.

Важлива інформація про допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить сполуки натрію. варто бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються натрієвої дієти.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Клінічні дані про застосування ацетилцистеїну вагітними жінками обмежені.

Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих негативних впливів на вагітність, ембріо-фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток при використанні препарату в рекомендованих дозах.

Як запобіжний захід, варто уникати застосування лікарського засобу Дваце, таблетки шипучі, під час вагітності.

Годування груддю

Інформація про виділення ацетилцистеїну у грудне молоко відсутня.

Застосовувати лікарський засіб під час годування груддю варто тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає підтвердження, що ацетилцистеїн впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Дорослі

400–600 мг на добу, розподілені на 1–3 прийоми залежно від клінічних умов.

Діти

Віком 2–6 років: 200–400 мг на добу, розподілені на 1–3 прийоми;

віком 6–12 років: 400–600 мг на добу, розподілені на 1–3 прийоми;

віком від 12 років — дози, як для дорослих.

Таблетки шипучі 200 мг розчиняють у ¹/₃ склянки води.

Додаткове прийому рідини посилює муколітичний ефект лікарського засобу.

Тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне). Лікарський засіб не варто приймати більше 4–5 днів без консультації з лікарем.

Передозування парацетамолом

У перші 10 годин після прийому токсичної речовини якнайшвидше приймають ацетилцистеїн із розрахунку 140 мг/кг, далі — з розрахунку 70 мг/кг кожні 4 години протягом 1–3 днів.

Ацетилцистеїн необхідно прийняти без зволікання, одразу ж після приготування розчину.

Діти.

Застосовувати дітям віком від 2 років.

Немає даних про випадки передозування при внутрішньому застосуванні ацетилцистеїну. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 місяців без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів.

Ацетилцистеїн при застосуванні у дозах 500 мг/кг/добу не спричиняє передозування. Симптоми. Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея.

Лікування. Специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеїном немає, терапія симптоматична.

Всі небажані реакції наведено за системами органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 — < 1/100), рідко (≥ 1/10000 — < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: нечасто — дзвін у вухах.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з бронхіальною астмою); частота невідома — ринорея.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто — блювання, діарея, стоматит, абдомінальний біль, нудота, печія; рідко — диспепсія; частота невідома — неприємний запах із рота.

З боку нервової системи: нечасто — головний біль.

З боку серця: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.

З боку судин: дуже рідко — геморагії.

З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома — анемія; повідомляли про випадки кровотечі під час застосування ацетилцистеїну, інколи через реакції гіперчутливості.

З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість; дуже рідко — анафілактичний шок, анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — кропив’янка, висипання, набряк Квінке, свербіж; частота невідома — екзантема, екзема, ангіоневротичний набряк.

Загальні розлади та реакції у місці введення: нечасто — гіпертермія; частота невідома — набряк обличчя.

У більшості випадків як мінімум ще один лікарський засіб міг з більшою імовірністю бути причиною появи шкірно-слизового синдрому. У дуже рідкісних випадках у зв’язку із прийомом ацетилцистеїну повідомляли про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона та Лаєлла). Тому при появі будь-яких нових змін на шкірі або слизових оболонках необхідно негайно припинити прийом ацетилцистеїну і звернутися до лікаря.

Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, але клінічне значення цього не визначене.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції.

Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського засобу мають важливе значення. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам варто повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та/або відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці, у щільно закритій тубі, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у місці, недоступному для дітей.

При розчиненні ацетилцистеїну необхідно користуватися скляним посудом, уникати контакту з металевими та гумовими поверхнями.

Не рекомендується розчинення в одній склянці ацетилцистеїну з іншими лікарськими засобами.

Не варто змішувати антибіотики та ацетилцистеїн перед прийомом через можливість in vitro інактивації антибіотиків (переважно β-лактамних антибіотиків).

По 20 таблеток у тубі; по 1 тубі в пачці.

Без рецепта.

Е Фарма Тренто С.п.А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Віа Провіна 2, Тренто, 38123, Італія.

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження заявника та адреса місця провадження його діяльності

Київ, вул. Україна, 02093, м. Бориспільська, 13.