Фурагін таблетки по 50 мг №30 (10х3)

діюча речовина: У 1 таблетка міститься фуразидину,у перерахуванні на 100 % речовину 50 мг; допоміжні речовини: целлактоза-80 (суміш лактози моногідрату та целюлози мікрокристалічної у співвідношенні 3:1),крохмаль картопляний,магнію стеарат,полісорбат-80.

Таблетки.

Ключові фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми,з двоопуклою поверхнею,від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору,злегка нерівномірним забарвленням поверхні,допускається наявність вкраплень більш інтенсивного кольору.

Протимікробні засоби для системного використання. Похідні нітрофурану. Фуразидин. Код АТХ J01X E03.

Фармакодинаміка.

Фурагін – нітрофурановий антибактеріальний засіб з бактеріостатичною дією. Ефективний щодо грампозитивних (Staphylococcus epidermidis,Staphylococcus aureus,Staphylococcus faecalis) і грамнегативних (Enterobacteriaceae,Klebsiella spp,Escherichia coli) бактерій. Висока бактеріостатична активність фуразидину пов’язана з наявністю ароматичної нітрогрупи. Резистентність до фуразидину розвивається повільно. Фуразидин пригнічує ферментні системи мікроорганізмів,а також інші біохімічні процеси у бактеріальній клітині,що,у свою чергу,спричиняє порушення цитоплазматичної мембрани і клітинної оболонки бактерії.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Фуразидин добре всмоктується з травного тракту. Абсорбція препарату в основному проходить з дистального відділу тонкого кишечнику шляхом пасивної дифузії (перевищує абсорбцію з проксимального відділу у кілька разів). Після одноразової дози 200 мг максимальна концентрація фуразидину досягається у плазмі крові через 30 хвилин,зберігається на цьому рівні протягом 1 години,потім повільно знижується. Бактеріостатична концентрація фуразидину у плазмі крові зберігається протягом 8-12 годин. Фуразидин зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм/елімінація. 10 % прийнятої дози трансформується у печінці та нирках. При порушенні функції нирок відбувається біотрансформація більшої частини застосованої дози. Період напіввиведення фуразидину короткий (близько 1 години). Фуразидин виводиться нирками,переважно шляхом канальцевої секреції (85 %). 8-13 % фуразидину потрапляють у сечу у незміненому вигляді,де його концентрація у середньому у багато разів перевищує мінімальну концентрацію для більшості чутливих бактерій. Максимальна концентрація фуразидину в сечі – 5,7 мкг/мл.

Фуразидин добре проникає крізь плацентарний бар’єр.

Гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів: пієлонефрит,цистит,уретрит,простатит,післяопераційні інфекції сечостатевої системи.

• Підвищена чутливість до фурагіну,до похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин препарату.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
• Тяжка печінкова недостатність.
• Поліневропатія (у тому числі діабетична).
• Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу).
• Порфірія (захворювання,спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну).
• Рідкісна вроджена непереносимість галактози,дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
• Дефіцит сахарази/ізомальтази/лактази,непереносимість лактози.

Не використовують використовувати хворим,які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному гемодіалізі.

Не використовують дітям (віком до 18 років).

Не використовувати під час вагітності та грудного вигодовування.

Фурагін не рекомендовано при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

Засоби,які олужнюють сечу,зменшують терапевтичний ефект Фурагіну (пришвидшують виведення фуразидину з сечею).

Засоби,які підкислюють сечу (кислоти,у тому числі аскорбінова кислота,а також кальцію хлорид),збільшують концентрацію фуразидину в сечі (сповільнюється його виведення з сечею) і таким чином посилюється лікувальний ефект препарату,але при цьому зростає ризик збільшення токсичності.

Використання одночасно з левоміцетином,ристоміцином та сульфаніламідами посилює пригнічення кровотворення.

Через антагонізм дії Фурагіну з хінолонами (налідиксовою кислотою,оксоліновою кислотою,норфлоксацином) варто уникати одночасного використання цих препаратів.

Використання пробенециду і сульфінпіразону зменшує виведення фуразидину,що збільшує ризик розвитку небажаних побічних явищ і токсичності.

Одночасне використання Фурагіну і антацидів (які містять магнію трисилікат) зменшує абсорбцію фуразидину.

При нирковій недостатності не рекомендовано використовувати одночасно Фурагін з аміноглікозидами. Антибактеріальна дія Фурагіну значно посилюється при одночасному застосуванні з антибіотиками (пеніциліни і цефалоспорини),добре комбінується з тетрацикліном та еритроміцином.

У період терапії не слід вживати алкоголь,оскільки алкоголь може посилювати вираженість побічних ефектів (посилене серцебиття,біль у ділянці серця,головний біль,нудота,блювання,судоми,зниження артеріального тиску,гарячка,тривожність).

Варто обережно використовувати препарат у таких випадках:

• анемія;
• дефіцит вітамінів групи В і фолієвої кислоти;
• захворювання легенів;

При тривалому застосуванні Фурагіну може розвинутися периферична невропатія (біль,порушення чутливості у ділянці відповідного нерва). У разі розвитку симптомів невропатії використання препарату варто припинити;

При цукровому діабеті препарат може спричинити поліневропатію.

Використання Фурагіну не рекомендовано при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

У ході експериментальних досліджень та клінічних спостережень хворих виявлено,що нітрофурани несприятливо впливають на функцію яєчок,що проявляється зменшенням кількості сперми та еякуляту,зменшенням рухливості сперматозоїдів і патологічними змінами їх морфології.

Під час використання Фурагіну може спостерігатися діарея,як наслідок пригнічення препаратом нормальної мікрофлори товстого кишечнику.

У рідкісних випадках можливий розвиток псевдомембранозного коліту,причиною якого є пригнічення природної мікрофлори прямої кишки і розмноження Clostridium difficile. При легкій формі псевдомембранозного коліту досить припинити прийом препарату. При проведенні відповідної терапії не приймати препарати,які уповільнюють перистальтику кишечнику. Прийом Фурагіну з їжею зменшує ризик розвитку коліту,істотно не впливаючи на всмоктування препарату.

Лабораторне дослідження хворих,які застосовували Фурагін,може дати хибнопозитивну реакцію на наявність глюкози у сечі,якщо для визначення використовується метод відновлення міді. На результати визначення глюкози у сечі ферментним методом Фурагін не чинить впливу.

У разі тривалої терапії варто регулярно робити аналіз крові (кількість лейкоцитів),контролювати функціональні показники печінки і нирок,а також перевіряти функцію легенів,зокрема у хворих віком від 65 років.

Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід,тіамін).

Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів,проконсультуйтеся з лікарем,перш ніж приймати цей препарат.

Використання під час вагітності або грудного вигодовування.

Протипоказане використання під час вагітності або грудного вигодовування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Зазвичай препарат не чинить впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами,але особам,у яких протягом лікування виникають запаморочення,сонливість або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи,варто дотримуватися обережності.

Цей препарат приймати внутрішньо,одразу після їди,запиваючи великою кількістю води.

Дорослим: 100-200 мг (2-4 таблетки) 2-3 рази на добу. Лікувальний курс становить 7-10 днів залежно від тяжкості захворювання,ефективності лікування,а також від функціонального стану нирок. За потреби лікувальний курс повторити через 10-15 днів.

Максимальна доза на добу – 600 мг.

У разі пропуску прийому препарату чергову дозу варто прийняти одразу,як тільки пацієнт згадає. Не варто приймати подвійну дозування препарату для заміщення пропущеної дози.

Діти. Препарат не використовувати дітям.

Зазвичай токсичні прояви можливі у хворих із порушеннями функції нирок.

Симптоми: головний біль,запаморочення,депресія,периферичний поліневрит,алергічні реакції (кропив’янка,ангіоневротичний набряк,бронхоспазми),нудота,блювання,гемолітична анемія (у хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази),мегалобластична анемія,рідко − порушення функції печінки.

Лікування: відміна препарату,вживання великої кількості рідини,використання ентеросорбентів,антигістамінних засобів,вітамінів групи В (тіаміну бромід). Терапія симптоматична. У важких випадках – гемодіаліз Специфічного антидоту немає.

Фурагін,як і інші лікарські засоби,може викликати небажані реакції,які проявляються не у всіх хворих.

Класифікація частоти небажаних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 — <1/10); нечасто (≥ 1/1000 — <1/100); рідко (≥ 1/10000 — <1/1000); дуже рідко (<1/10000),включаючи окремі випадки; невідомо (не слід визначити за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – порушення кровотворення (агранулоцитоз,тромбоцитопенія,апластична анемія).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості,включаючи свербіж,висип,кропив'янку,ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: нечасто – запаморочення,сонливість; рідко – периферична невропатія.

З боку органів зору: рідко – порушення зору.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – гострі і хронічні легеневі реакції.

Гостра легенева реакція розвивається нестримно. Вона проявляється тяжкою задишкою,гарячкою,болем у грудній клітці,кашлем з мокротою або без,еозинофілією (підвищення кількості еозинофільних гранулоцитів у крові). Повідомлялося про одночасну з гострою легеневою реакцією появу висипів на шкірі,свербежу,кропив’янки,міалгії (м’язовий біль),ангіоневротичного набряку (набряк обличчя,шиї,тканин порожнини рота і гортані). В основі гострої легеневої реакції лежить реакція підвищеної чутливості,яка може розвиватися протягом кількох годин,рідше – протягом хвилин. Гостра легенева реакція зникає при припиненні використання препарату. Хронічна легенева реакція може розвиватися через тривалий проміжок часу після припинення лікування нітрофуранами (у тому числі фуразидином). Характерне поступове наростання задишки,прискорене дихання,нестабільна гарячка,еозинофілія,прогресуючий кашель та інтерстиціальний пневмоніт та/або фіброз легенів.

З боку травного тракту: нечасто – зниження апетиту,нудота; рідко – блювання,діарея; дуже рідко – панкреатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – папульозні висипи,свербіж; дуже рідко – ангіоедема,кропив’янка,ексфоліативний дерматит,мультиформна еритема.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: дуже рідко – артралгія (біль у суглобах).

Загальні порушення: рідко – слабкість,підвищення температури тіла,тимчасове випадіння волосся.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – холестатична жовтяниця,гепатит.

Фурагін забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір.

Для зменшення побічних явищ рекомендовано приймати вітаміни групи В,антигістамінні препарати та вживати велику кількість рідини. У разі виражених небажаних реакцій варто зменшити дозу або припинити прийом препарату.

Якщо під час прийому препарату виникли небажані реакції,які не вказані в інструкції для медичного використання,про це потрібно інформувати лікаря.

2 роки.

В первинній пакуванні при температурі не вище 25 °C. Тримати у місці,недоступному для дітей.

Таблетки № 10 у блістері,3 блістери у пачці.

За рецептом.

ПАТ «Київмедпрепарат» або ПАТ «Галичфарм».

Україна,01032,м. Київ,вул. Саксаганського,139

або Україна,79024,м. Львів,вул. Опришківська,6/8.