Фурамаг капсули по 25 мг №30 (10х3)

діюча речовина: фурагін розчинний;

У 1 капсула міститься фурагіну розчинного 25 мг;

допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат,калію карбонат,тальк,капсула: титану діоксид (Е 171),барвник заліза оксид жовтий (Е 172),желатин.

Капсули.

Ключові фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 4 (колір коричнювато-жовтий/коричнювато-жовтий),які містять порошок від помаранчево-коричневого до червоно-коричневого кольору. Допускається наявність часток білого,жовтого,помаранчевого і помаранчево-коричневого кольору.

Протимікробні засоби для системного використання. Похідні нітрофурану. Код АТХ J01X E.

Фармакодинаміка.

Фурамаг^® – комплексна сполука фурагіну розчинного та магнію гідроксикарбонату у співвідношенні 1:1,яка має принципово інші фармакологічні властивості,ніж простий фурагін (після прийому препарату у кислому середовищі шлунка не відбувається перетворення фурагіну розчинного на поганорозчинний фурагін,тому біологічна доступність Фурамагу^® у 3 рази вища,ніж у звичайного фурагіну).

Цей препарат має широкий антибактеріальний спектр дії щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Фурамаг^® ефективний щодо грампозитивних коків (стрепто- та стафілококів),грамнегативних паличок (ешерихії колі,сальмонел,шигел,протея,клебсієл,ентеробактерій),найпростіших (лямблій). Фурамаг^® порівняно з іншими нітрофуранами проявляє більш високу активність до стафілококів, Escherichia coli, Aerobacter aerogenes,Bact. Citrovorum,Proteus mirabilis,Proteus morganii. Також Фурамаг^® ефективніший щодо Enterococcus faecalis,Staphylococcus spp. порівняно з іншими групами антимікробних препаратів.

Резистентність мікроорганізмів до фурагіну розчинного розвивається повільно і не досягає клінічно значущих показників.

Фурамаг^® не змінює рН сечі і в високих концентраціях циркулює в нирках.

Відносно до більшої частини мікроорганізмів бактеріостатична концентрація фурагіну становить від 1:100000 до 1:200000. У результаті дії нітрофуранів мікроорганізми виділяють менше токсинів,у зв’язку з чим покращення загального стану хворого можливе ще до вираженого пригнічення росту мікрофлори. Бактерицидна концентрація приблизно в 2 рази вища. Під впливом нітрофуранів у мікроорганізмах відбувається пригнічення клітинного дихання і циклу Кребса,а також пригнічення інших біохімічних процесів мікроорганізмів,у результаті чого відбувається руйнування їх оболонки або цитоплазматичної мембрани. Нітрофурани,на відміну від багатьох інших протимікробних засобів,не тільки не пригнічують імунну систему організму,а,навпаки,активізують її (підвищують титр комплементу і здатність лейкоцитів до фагоцитозу мікроорганізмів). Нітрофурани у терапевтичних дозах стимулюють лейкопоез.

Фармакокінетика.

Після прийому капсул Фурамагу^® у кислому середовищі шлунка не відбувається перетворення фурагіну розчинного у фурагін,завдяки чому значно збільшується бактеріостатичний і бактерицидний ефект. Після всмоктування з травного тракту (в основному з тонкої кишки шляхом пасивної дифузії) у систему ворітної вени печінки утворюється бактеріостатична концентрація препарату.

Всмоктування нітрофуранів із дистального сегмента тонкої кишки перевищує всмоктування з проксимального і середнього сегмента відповідно у 2 і 4 рази. Нітрофурани погано всмоктуються у товстій кишці.

Клінічно важливий високий вміст діючої речовини у лімфі (затримує розповсюдження інфекції по лімфатичних шляхах). У жовчі концентрація препарату в декілька разів вища,ніж у сироватці крові,а в лікворі – у декілька разів нижча,ніж у сироватці крові. У слині вміст фурагіну розчинного становить 30 % від його концентрації в сироватці крові. Концентрація фурагіну розчинного в крові та тканинах порівняно невелика,що пов’язано зі швидким його виділенням,при цьому концентрація в сечі значно вища,ніж у крові. Максимальна концентрація у крові зберігається від 3 до 8 годин,у сечі виявляється через 3-4 години після прийому препарату. Виведення фурагіну розчинного нирками відбувається шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції (85 %),частково піддається зворотній реабсорбції в канальцях,меншою мірою здійснюється біотрансформація (менше 10 %),що відбувається у печінці та нирках. У разі зменшення видільної функції нирок інтенсивність метаболізму підвищується. При низьких концентраціях фурагіну розчинного в сечі переважає процес фільтрації і секреції,при високих концентраціях зменшується секреція і збільшується реабсорбція.

Через 4 години після прийому препарату концентрація його у сечі значно вища,ніж після прийому такої ж самої дози фурагіну. Всмоктування Фурамагу^® помітно покращиться,якщо приймати його після їжі.

Інфекції,спричинені чутливими до фурагіну розчинного мікроорганізмами: урогенітальні інфекції (гострі та хронічні цистити,уретрити,пієлонефрити,простатити),гінекологічні інфекції.

Як протирецидивна терапія інфекцій сечовивідних шляхів.

Для профілактики інфекційних ускладнень при урологічних операціях,цистоскопії,катетеризації.

• Підвищена чутливість до фурагіну,похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин препарату;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
• тяжка печінкова недостатність;
• поліневропатія (у тому числі діабетична);
• недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
• порфірія (захворювання,спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну);
• проведення гемодіалізу або перитонеального гемодіалізу.

Засоби,які олужнюють сечу,зменшують терапевтичний ефект Фурамагу^® (прискорюють виведення Фурамагу^® з сечею).

Засоби,які підкислюють сечу (кислоти,у тому числі аскорбінова кислота,а також кальцію хлорид) збільшують концентрацію Фурамагу^® у сечі,посилюється лікувальний ефект препарату,але при цьому зростає ризик збільшення токсичності.

Використання одночасно з левоміцетином,ристоміцином і сульфаніламідами посилює пригнічення кровотворення.

In vitro нітрофурани є антагоністами хінолонів (налідиксовою кислотою,оксоліновою кислотою,норфлоксацином). Однак in vivo клінічна значущість цієї взаємодії не досліджена,тому варто уникати одночасного використання з хінолонами.

Використання пробенециду і сульфінпіразону зменшує виведення фурагіну,що збільшує ризик розвитку небажаних побічних явищ і токсичності.

Одночасне використання Фурамагу^® та антацидів (які містять магнію трисилікат) зменшує абсорбцію Фурамагу^®.

При нирковій недостатності не рекомендовано використовувати одночасно Фурамаг^® з аміноглікозидами.

Антибактеріальна дія Фурамагу^® значно посилюється при одночасному застосуванні з антибіотиками (пеніциліни і цефалоспорини),добре комбінується з тетрацикліном і еритроміцином.

У період терапії не слід вживати алкоголь,оскільки алкоголь може посилювати вираженість побічних ефектів (посилене серцебиття,біль у ділянці серця,головний біль,нудота,блювання,судоми,зниження артеріального тиску,гарячка,тривожність).

Препарат обережно використовувати у таких випадках:

• порушення функції нирок (використання не використовують при тяжкій ниркової недостатності);
• анемія;
• дефіцит вітамінів групи В і фолієвої кислоти;
• захворювання легенів.

Використання Фурамагу^® не рекомендуєтся при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

При тривалому застосуванні Фурамагу^® може розвинутися периферична невропатія (біль,порушення чутливості у ділянці відповідного нерва).

У ході експериментальних досліджень та клінічних спостережень хворих виявлено,що нітрофурани несприятливо впливають на функцію яєчок,що проявляється у вигляді зменшення кількості сперми та еякуляту,зменшення рухливості сперматазоїдів і паталогічної зміни їх морфології.

При цукровому діабеті препарат може спричинити поліневропатію.

У разі розвитку симптомів невропатії використання препарату варто припинити.

Під час тривалого використання профілактичних доз Фурамагу^® клінічно значуща резистентність мікроорганізмів не утворюється.

Немає повідомлень про прояви псевдомембранозного коліту у період терапії препаратом Фурамаг^®,хоча такі дані є майже про всі антибактеріальні засоби,включаючи похідні нітрофурану. Варто враховувати можливість цих побічних дій хворим з проявом діареї при лікуванні антибактеріальними засобами у результаті пригнічення природної мікрофлори прямої кишки. На відміну від антибіотиків,Фурамаг^® практично не змінює мікрофлору кишечнику. При псевдомембранозному коліті в легкій формі досить припинити вживання антибактеріального засобу.

Лабораторне дослідження хворих,які застосовували Фурамаг^®,показало,що препарат може дати хибно-позитивну реакцію на наявність глюкози у сечі,якщо для визначення використовувати метод відновлення міді. На результати визначення глюкози у сечі,виконанні ферментним методом,Фурамаг^® не чинить впливу.

При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль показників функції нирок і печінки,а також контроль функції легенів,зокрема у хворих віком понад 65 років.

Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід,тіамін).

Не використовувати під час вагітності або грудного вигодовування.

Зазвичай препарат не чинить впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Але хворим,у яких протягом лікування виникають запаморочення,сонливість або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи,варто дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат приймати після їди,запиваючи великою кількістю води.

Дорослим застосовувати за призначенням по 50-100 мг (2-4 капсули) 3 рази на добу.

Максимальна доза на добу для дорослих становить 300 мг.

Дітям віком від 3-х років до 10 років (з масою тіла до 30 кг) застосовувати за призначенням до 5 мг/кг маси тіла на добу,розподіливши добову дозу на 3 прийоми.

Дітям від 10-ти років (з масою тіла від 30 кг) – по 50 мг 3 рази на добу.

Лікувальний курс становить від 5 до 10 днів. За потреби через 10-15 днів курс можна повторити (відповідно до призначення лікаря).

З метою протирецидивної терапії інфекцій сечовивідних шляхів дорослим та дітям застосовувати за призначенням ¹⁄₃ – ¹⁄₄ частину добової дози препарату на ніч протягом 3–6 місяців.

Для профілактики інфекції при урологічних операціях,цистоскопії,катетеризації тощо,препарат застосовувати за призначенням: дорослим ─ по 50 мг 3 рази на добу; дітям ─ по 25 мг 3 рази на добу.

У разі пропуску прийому препарату чергову дозу варто прийняти одразу,як тільки пацієнт згадає.

Не варто приймати подвійну дозування препарату для заміщення пропущеної дози.

Препарат використовувати дітям віком від 3 років.

Симптоми. При передозуванні спостерігають симптоми нейротоксичного характеру,атаксія,тремор.

Лікування. У разі отруєння потрібно відмінити прийом препарату,випити велику кількість рідини. При виникненні гострих симптомів варто використовувати антигістамінні препарати. Для профілактики невритів можливе призначення вітамінів групи В (тіаміну бромід).

З боку крові і лімфатичної системи: порушення кровотворення (агранулоцитоз,тромбоцитопенія,апластична анемія).

З боку імунної системи: реакції гиперчутливості,включаючи свербіж,висип,кропив'янку,ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: головний біль,запаморочення,сонливість,периферична невропатія,неврит,поліневрит.

З боку органів зору: порушення зору.

З боку органів слуху та лабіринту: шум у вухах.

З боку дихальної системи,органів грудної клітки і середостіння: гострі і хронічні реакції підвищеної чутливості легенів. Одночасно з гострою легеневою реакцією повідомлялося про шкірний висип,свербіж,кропив'янку,ангіоневротичний набряк і міальгію. Гостра легенева реакція – реакція підвищеної чутливості,яка може розвинутися протягом декількох годин,рідко – хвилин,і характеризується пропасницею,еозинофілією,кашлем (з або без мокроти),болем у грудях,сильною задишкою. Гостра легенева реакція зазвичай зникає при припиненні використання препарату.

Хронічні легеневі реакції можуть виникнути протягом тривалого періоду часу після припинення терапії нітрофуранами і характеризуються задишкою,що поступово посилюється,прискореним диханням,пропасницею,еозинофілією,прогресуючим кашлем,інтерстиціальною пневмонією та/або фіброзом легенів.

Назальні порушення,охриплість голосу.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота,метеоризм,блювання,відсутність апетиту,діарея,диспепсія,запор,біль у животі,панкреатит. Частота побічних ефектів зменшується при прийомі препарату з їжею.

З боку шкіри і підшкірних тканин: папульозні висипання,свербіж,ангіоневротичний набряк,кропив'янка,ексфоліативний дерматит,поліморфна еритема,оборотна алопеція.

З боку скелетно-м'язової і сполучної тканини: артралгія,біль у ребрах,судоми.

З боку судин: легка внутрішньочерепна гіпертензія.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: холестатична жовтяниця,гепатит,біль у правому подребер’ї,порушення функції печінки.

Загальні розлади і порушення у місці введення: підвищення температури,слабкість,відчуття стороннього тіла в глотці.

Дослідження: альбумінурія,еритроцитурія.

Для зменшення побічних явищ рекомендовано приймати вітаміни групи В (у разі поява полінейропатії),антигістамінні препарати (при проявах алергічних реакцій) та вживати велику кількість рідини.

При дуже виражених побічних ефектах варто зменшити дозу або припинити прийом препарату.

Фурамаг^® забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір.

Якщо у час лікування Фурамагом^® виникли небажані реакції,не зазначені в інструкції,то про це варто проінформувати лікаря.

3 роки.

Тримати у сухому,захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ^оС.

Тримати в місці,недоступному для дітей.

По 10 капсул у блістері. По 3 блістери в картонній пачці.

За рецептом.

АТ «Олайнфарм»/JSC «Olainfarm».

Вулиця Рупніцу 5,Олайне,LV-2114,Латвія/5 Rupnicu street,Olaine,LV-2114,Latvia.