Празімокс суспензія для котів та собак, 10 мл

1 мл препарату містить діючі речовини:

• моксидектин – 0,5 мг;
• празіквантел – 10 мг.

Допоміжні речовини: камедь ксантанова, калію сорбат, бентоніт, гліцерин, очищена вода.

Суспензія від білого до сіруватого кольору зі специфічним запахом складових компонентів.

Фармакологічні властивості

ATCvet QP52, антигельмінтні ветеринарні препарати (QP52AА51, празіквантел, комбінації).

До складу препарату входять дві діючі речовини: моксидектин та празіквантел.

Моксидектин – напівсентетична сполука групи мільбеміцинів (макроциклічні лактони), активний у відношенні личинок та імаго нематод. Від стимулює виділення ГАМК, підвищує проникність мембран для іонів хлору, що подавляє електричну активність нервових клітин гельмінтів, викликає порушення нервової інервації, параліч та загибель паразитів.

Моксидектин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проникає у системний кровоток та розподіляється в органах та тканинах організму тварини, особливо зосереджуючись у жировій тканині; виводиться з організму в основному в незмінному вигляді переважно з фекаліями.

Празіквантел – похідне піразинізохіноліну, діє на більшість видів цестод та трематод на всіх стадіях розвитку. Механізм дії полягіє у деполярізації нейром’язових гангліїв, порушенні транспортування глюкози та мікротубулярної функції у цестод та трематод, що призводить до паралічу і загибелі паразитів та сприяє їх виведенню з організму тварини.

Празіквантел швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 години, та розподіляється в органах та тканинах організму тварини. Частково він вивільняється назад в просвіт кишківника, що робить його ефективним проти паразитів, що знаходяться у кишковій стінці. Він практично повністю метаболізується у печінці та виводиться протягом 24 годин переважно з сечею.

Комбінація діючих речовин, що входять до складу препарату, забезпечує широкий спектр антигельмінтної дії у відношенні личинкових та статевозрілих форм кишкових нематод (Toxocara canis, Toxocara cati, Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Ancylostoma tubaeforme, Uncinaria stenocephala, Trichuris vulpis), личинкових форм легеневих нематод Angiostrongylus vasorum, Crenosoma vulpis, личинкових форм (мікродирофілярій) нематод Dirofilaria immitis; цестод (Taenia spp., Dipylidum caninum, Mesocestoides spp., Echinococcus granulosis та Echinococcus multilocularis), трематод (Opisthorchis spp.).

Лікувально-профілактична дегельмінтизація собак і котів при нематодозах, цестодозах, трематодозах, змішаних інвазіях; профілактика дирофіляріозу.

Перед кожним застосуванням флакон з препаратом потрібно ретельно струсити.

Засіб використовують тваринам індивідуально перорально, бажано у вранішні години годівлі з невеликою кількістю корму або вводять примусово на корінь язика за допомогою шприца-дозатора із розрахунку: 0,5 мл препарату на 1 кг маси тіла тварини (що відповідає терапевтичній концентрації 0,25 мг моксидектину та 5 мг празіквантелу на 1 кг маси тіла тварини).

З лікувальною метою дегельмінтизацію тварин проводять дворазово з інтервалом 10-14 діб.

З профілактичною метою засіб використовують один раз на 3 місяці, а також за 10-14 діб до кожної вакцинації.

З метою профілактики дирофіляріозу у неблагополучних щодо захворюваності регіонах засіб використовують у весняно-літньо-осінній період: перед початком льоту комарів одноразово, потім один раз на місяць та останній раз у сезоні через один місяць після завершення льоту комах.

Застосування препарату не потребує попередньої голодної дієти та введення послаблюючих засобів.

Підвищена індивідуальна підвищена чутливість тварини до компонентів препарату.

Не використовувати засіб хворим на інфекційні захворювання, слабким та виснаженим тваринам.

Не використовувати засіб цуценятам віком до 3 тижнів, кошенятам віком до 6 тижнів та тваринам масою тіла менше 0,5 кг.

Не використовувати засіб одночасно з іншими протипаразитарними засобами, які містять макроциклічні лактони, піперазином та препаратами, що інгібують холінестеразу.

Дегельмінтизацію вагітних та лактуючих самок при необхідності проводити під контролем ветеринарного лікаря.

Деякі собаки більш чутливі до макроциклічних лактонів через мутацію гену MDR1. Хоча такі тварини переносять моксидектин краще, ніж івермектин, собакам порід коллі, шелті, бобтейл та близьких до них у зв’язку з підвищеною чутливістю цих порід до макроциклічних лактонів використовувати засіб рекомендується під наглядом ветеринарного лікаря.

Тваринам із порушеннями функцій печінки та нирок засіб призначають із обережністю.

У деяких тварин можуть спостерігатись порушення в роботі шлунково-кишкового тракту (рідкі випорожнення, блювота), рясна слинотеча (особливо у котів), які самостійно зникають та не потребують застосування лікарських засобів.

При підвищеній індивідуальній чутливості до компонентів препарату та прояві алергічних реакцій використання препарату припиняють та призначають засоби симптоматичної терапії.

У сухому, захищеному від світла місці за температури від 5 до 25 °С.