Тридуктан МВ таблетки, в/плів. обол., з модиф. вивіл. по 35 мг №60 (20х3)

діюча речовина: триметазидин;

У 1 таблетка міститься триметазидину дигідрохлориду 35 мг;

допоміжні речовини: маніт (E 421),целюлоза мікрокристалічна,віск монтановий гліколевий,магнію стеарат,амонійно-метакрилатний сополімер (тип В),покриття для нанесення оболонки Opadry II Pink (заліза оксид червоний (Е 172),поліетиленгліколь,заліза оксид жовтий (Е 172),спирт полівініловий,тальк,титану діоксид (Е 171),заліза оксид чорний (Е 172).

Таблетки,вкриті плівковою оболонкою,з модифікованим вивільненням.

ключові фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми,двоопуклі,вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору. На поперечному розламі видно два шари.

Кардіологічні препарати. Триметазидин.

Код АТХ С01Е В15.

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Завдяки збереженню енергетичного метаболізму в клітинах,що зазнали впливу гіпоксії або ішемії,триметазидин запобігає зменшенню внутрішньоклітинного рівня АТФ,забезпечуючи тим самим належне функціонування іонних насосів i трансмембранного натрієво-калієвого потоку при збереженні клітинного гомеостазу.

Триметазидин інгібує β-окислення жирних кислот,блокуючи довголанцюгову 3-кетоацил-СоА тіолазу (3-КАТ),що підвищує окислення глюкози. У клітинах в умовах ішемії процес отримання енергії шляхом окислення глюкози потребує менше кисню порівняно з процесом отримання енергії шляхом β-окислення жирних кислот.

Посилення процесу окислення глюкози оптимізує енергетичні процеси у клітинах та відповідно підтримує метаболізм енергії в умовах ішемії.

Фармакодинамічні ефекти.

У хворих з ішемічною хворобою серця триметазидин діє як метаболічний агент,зберігаючи внутрішньоклітинні рівні високоенергетичних фосфатів у міокарді. Ефекти досягаються без супутніх гемодинамічних змін.

Клінічна ефективність та безпека.

Відомо,що в клінічних дослідженнях було продемонстровано ефективність та безпеку триметазидину для лікування хворих зі стабільною стенокардією і у разі використання як монотерапії,і у разі додавання до інших антиангінальних лікарських засобів при їх недостатній ефективності.

Дослідження TRIMPOL-II. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю 426 хворих додавання триметазидину 60 мг на добу до метопрололу 100 мг (50 мг двічі на добу) протягом 12 тижнів продемонструвало достовірне покращення показників тестів із навантаженням та полегшення клінічних симптомів порівняно з такими під час використання плацебо: загальна тривалість навантаження - +20,1 с,p = 0,023; загальна виконана робота - +0,54 MET с,p = 0,001; час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм - +33,4 с,p = 0,003; час до поява нападу стенокардії - +33,9 с,p < 0,001; кількість нападів стенокардії/тиждень - -0,73,p = 0,014; використання нітратів короткої дії/тиждень - 0,63,p = 0,032,без зміни показників гемодинаміки.

Дослідження SELLIER. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження за участю 223 хворих продемонструвало,що у підгрупі хворих (n = 173),яким додавали триметазидин,таблетки модифікованого вивільнення,по 35 мг (два рази на добу) до 50 мг атенололу (один раз на добу) протягом 8 тижнів,відзначалося достовірне збільшення (+34,4 с,p = 0,03) часу до появи зниження ST-сегмента на 1 мм у тестах із навантаженням порівняно з таким під час використання плацебо через 12 годин після прийому препарату. Також підтверджено достовірну різницю за показником часу до поява нападу стенокардії (p = 0,049). За іншими показниками вторинних кінцевих точок між двома групами хворих достовірної різниці виявлено не було (загальна тривалість навантаження,загальна виконана робота та клінічні кінцеві точки).

Дослідження VASCO. У ході рандомізованого подвійного сліпого дослідження за участю 1962 хворих,яке тривало 3 місяці,до терапії атенололом у дозі 50 мг на добу додавали триметазидин у дозі 70 мг на добу або 140 мг,або плацебо. У загальній популяції,що включала хворих із симптомами та без них,триметазидин не продемонстрував переваг як за ергометричними показниками (загальний час фізичного навантаження,час до появи зниження ST-сегмента на 1 мм та час до поява нападу стенокардії),так і за клінічними кінцевими точками. Однак пост-хок аналіз підгрупи хворих із симптомами (n = 1574) показав,що під час використання триметазидину у дозі 140 мг на добу спостерігалося достовірне покращення загального часу фізичного навантаження (+23,8 с проти +13,1 с плацебо; p = 0,001) та часу до поява нападу стенокардії (+46,3 с проти +32,5 с плацебо; p = 0,005).

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація триметазидину в крові спостерігається у середньому через 5 годин після прийому таблетки. Протягом доби концентрація у плазмі крові є стабільною: протягом 11 годин після прийому таблетки концентрація триметазидину у плазмі крові дорівнює або вище 75 % від максимальної концентрації.

Стан стабільної концентрації встановлюється,найпізніше,на 60-у годину. Прийом їжі не чинить впливу на фармакокінетичні характеристики триметазидину. Об’єм розподілу становить 4,8 л/кг,зв’язування з білками низьке і становить 16 %. Триметазидин виводиться в основному із сечею,більшою частиною у незміненій формі. Період напіввиведення препарату становить у середньому 7 годин для здорових молодих добровольців та 12 годин для осіб літнього віку. Повне виведення триметазидину є результатом ниркового кліренсу,що прямо пов’язаний із креатиніновим кліренсом та меншою мірою – з печінковим кліренсом,який з віком зменшується.

Особливі групи хворих.

Пацієнти літнього віку. Проведено спеціальне клінічне дослідження за участю хворих літнього віку,яким застосовували триметазидин по 35 мг (1 таблетка) 2 рази на добу. Аналіз,проведений кінетичним популяційним методом,показав підвищення концентрації триметазидину у плазмі крові. У хворих літнього віку можливе підвищення концентрації триметазидину через вікове зниження функції нирок. Спеціальне фармакокінетичне дослідження за участю хворих віком 75–84 роки або ≥ 85 років показало,що у хворих із помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) концентрація триметазидину підвищувалась відповідно у 1,0 та 1,3 раза порівняно з молодшими пацієнтами (віком 30–65 років) із помірною нирковою недостатністю.

Порушення функції нирок. Концентрація триметазидину в крові збільшується у 1,7 раза у хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - 30‑60 мл/хв) та у 3,1 раза у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) порівняно зі здоровими добровольцями з нормальною функцією нирок. У цій популяції не спостерігалося жодних додаткових проблем з безпеки порівняно із загальною популяцією.

Симптоматичне лікування дорослих хворих зі стабільною стенокардією за умови недостатньої ефективності чи непереносимості антиангінальних лікарських засобів першої лінії.

• Підвищена індивідуальна чутливість до триметазидину або до будь-якого з компонентів препарату.
• Хвороба Паркінсона,симптоми паркінсонізму,тремор,синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

До цього часу про взаємодію з іншими препаратами не повідомляли.

Препарат не використовувати для купірування нападів стенокардії. Його не варто застосовувати за призначенням при нестабільній стенокардії або інфаркті міокарда як первинну терапію на догоспітальному етапі або у перші дні госпіталізації.

У разі поява нападу нестабільної стенокардії на тлі поточної терапії потрібно переглянути перебіг хвороби та відкоригувати лікування хворого (медикаментозну терапію та можливість реваскуляризації).

Триметазидин може спричинити або погіршити перебіг симптомів паркінсонізму (тремор,акінезія,гіпертонус м’язів),які варто регулярно досліджувати,зокрема у хворих літнього віку. У сумнівних випадках хворих варто направляти до невропатолога для відповідного обстеження.

При появі рухових розладів,таких як симптоми паркінсонізму,тремор,синдром «неспокійних ніг»,нестійкість ходи,потрібно відмінити препарат.

Частота розвитку рухових порушень низька. Загалом вони мають оборотний характер,зникають після припинення використання триметазидину у більшості хворих протягом 4 місяців. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються понад 4 місяці після відміни препарату,потрібно звернутися до невропатолога.

Можуть бути падіння,пов’язані з нестійкістю ходи або артеріальною гіпотензією,зокрема у хворих під час використання антигіпертензивних засобів.

Обережно варто використовувати хворим із груп ризику підвищення концентрації препарату:

• з помірним порушенням функції нирок (див. розділи «Спосіб використання та дози» та «Фармакокінетика»);
• хворим літнього віку (від ≥ 75 років) (див. розділ «Спосіб використання та дози»).

Тяжкі шкірні небажані реакції. Під час використання триметазидину повідомлялося про тяжкі шкірні небажані реакції,зокрема про медикаментозну реакцію з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз,що можуть становити загрозу для життя або призвести до летальних наслідків (див. розділ «Небажані реакції»). Під час призначення препарату потрібно проінформувати хворого про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій і здійснювати ретельний нагляд за станом хворих у період терапії. Якщо виникають ознаки,що вказують на ці реакції,потрібно негайно припинити використання триметазидину та розглянути можливість альтернативного лікування (якщо потрібно).

Для досягнення модифікованого (уповільненого) вивільнення активної субстанції розроблена спеціальна структура таблетки (матриця). Діюча речовина,яка забезпечує терапевтичний ефект препарату,поступово вивільняється з таблетки при її проходженні через систему травлення. Однак у деяких випадках каркасна структура матриці може вийти з організму людини у вигляді таблетки. Ця особливість не чинить впливу на терапевтичні властивості препарату.

Спортсмени. Цей препарат має у складі діючу речовину,що може давати позитивний результат антидопінгового тесту.

Цей препарат має у складі маніт,тому може чинити м’яку проносну дію.

Використання під час вагітності або грудного вигодовування.

Вагітність.

Дані щодо використання триметазидину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого небезпечного токсичного впливу на репродуктивну систему. Для запобігання будь-якому ризику використання триметазидину під час вагітності не рекомендовано.

Годування груддю.

Невідомо,чи проникає триметазидин або його метаболіти у грудне молоко. Для запобігання будь-якому ризику для новонароджених/немовлят використання триметазидину не рекомендовано у період грудного вигодовування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Триметазидин не чинить впливу на гемодинаміку. Були зафіксовані випадки запаморочення і сонливості,які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем чи працювати з іншими механізмами.

Препарат приймати внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу: вранці та ввечері,під час їди,запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання. За потреби схема лікування може бути переглянута через 3 місяці.

Особливі групи хворих.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Хворим з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час сніданку.

Пацієнти літнього віку.

Пацієнти літнього віку більш чутливі до дії триметазидину через вікове зниження функції нирок. Для хворих з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) рекомендована доза становить 1 таблетку на добу вранці під час їди.

Для хворих літнього віку титрувати дозу потрібно обережно.

Діти.

Безпека та ефективність триметазидину дітям (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Кількість даних щодо передозування триметазидином обмежена. Лікування симптоматичне.

Небажані реакції,що були визначені як побічна дія,яка може бути пов’язана із застосуванням триметазидину,зазначені з визначеною частотою: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,<1/10); нечасто (≥1/1000,<1/100); рідко (≥1/10 000,<1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (не може бути визначена згідно з наявною інформацією):

• з боку нервової системи: часто – головний біль,запаморочення; нечасто – парестезія; частота невідома – можливе поява симптомів паркінсонізму (тремор,акінезія,гіпертонус м’язів),нестійкість ходи,синдром «неспокійних ніг» та інші рухові розлади,що мають відношення до вищезазначеного,які мають оборотний характер після відміни препарату; розлади сну (безсоння,сонливість);
• з боку органів слуху та вестибулярного апарату: частота невідома – вертиго;
• з боку серця: рідко – пальпітація,екстрасистолія,тахікардія;
• з боку судин: рідко – артеріальна гіпотензія,ортостатична гіпотензія,яка може бути асоційована з нездужанням,запамороченням або падінням (зокрема у хворих,які використовують антигіпертензивні засоби),почервоніння обличчя;
• з боку травного тракту: часто – абдомінальний біль,діарея,диспепсія,нудота та блювання; частота невідома – запор;
• з боку гепатобіліарної системи: частота невідома – гепатит;
• з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання,свербіж,кропив’янка; частота невідома – медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром),гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Особливості використання),ангіоневротичний набряк;
• з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – агранулоцитоз,тромбоцитопенія,тромбоцитопенічна пурпура;
• загальні порушення: часто – астенія.

3 роки.

Тримати у місці,недоступному для дітей,в первинній пакуванні при температурі не вище 25 ºС.

По 10 таблеток у блістері,по 3 або 6 блістерів у картонній пачці.

По 20 таблеток у блістері,по 1,3 або 4 блістери у картонній пачці.

За рецептом.

ТОВ «Фарма Старт»,Україна.

Адреса виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна,03124,м. Київ,бульвар Вацлава Гавела,8.

У разі поява побічних ефектів та запитань щодо безпеки використання препарату просимо звертатися до відділу фармаконагляду ТОВ «АСІНО УКРАЇНА» за адресою: бульвар Вацлава Гавела,8,м. Київ,03124,тел/факс: +38 044 281 2333.